Долганська мова

Долганська мова — мова долган, одна з тюркських мов. Поширена на півдні та південному сході (колишні Дудинський і Хатангський райони) Таймирського (Долгано-Ненецького) муніципального району Красноярського краю Росії, а також в Анабарському улусі Якутії. Кількість мовців 5 тис. осіб (перепис, 2002).

Долганська мова Дулҕан
Поширена в	Долганську позначено блакитним
Регіон	Якутія, Таймирський район Красноярського краю
Носії	4 865 (2002, перепис)
Писемність	кирилиця
Класифікація	Алтайська  Тюркська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2	tut
ISO 639-3	dlg

Назва походить від одного з якутських родів — Долгано — який став основою Долганського етносу.

Питання класифікації

Строго лінгвістично є говіркою якутської мови, хоча і досить відокремленої в результаті ізольованого розвитку і внутрішньої перебудови під впливом евенкійської мови.

Діалекти

Має норильську, пясинську, авамську, хатанзьку і попигайську говірки.

Абетка

Сучасна долганська абетка

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Һ һ	Л л	М м	Н н
Ӈ ӈ	О о	Ө ө	П п	Р р	С с	Т т	У у
Ү ү	Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ
Ы ы	Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

Лінгвістична характеристика

Фонетика і фонологія

Для фонетики долганської мови характерні:

• загальнотюркських голосних середнього підйому o, e, ö в кореневому складі,
• наголос на останньому складі слова,
• лабіальна і палатальна гармонія голосних в споконвічних словах,
• перехід початкового тюркського c-у h-, втрата увулярних x, ҕ: якут. саха ~ долг. hака (самоназва).

Морфологія

Склад морфологічних категорій в імені — відмінок, число, , в дієслові — спосіб дії, спосіб дієслова, час, особа і число. На відміну від якутської мови партитив вживається в присвійному способі як знахідний-назначний відмінок, спільний відмінок служить для оформлення однорідних членів речення; у відмінюванні дієслова поширена форма на - ааччи, збереглися парадигми належного способу зі словом баар — 'є'.

Лексика

Особливості лексики — втрата багатьох розрядів давньої якутської лексики (наприклад, сільськогосподарської), відсутність сучасної політичної та наукової термінології, зміна значень слів під впливом евенкійської семантичної системи, великі запозичення з евенкійської та російської мов.

Література

• Андросова С. И.: Долганский язык // Языки мира. Тюркские языки. М, 1997.
• Убрятова Е. И.: О языке долган // Языки и фольклор народов сибирского Севера. М.; Л., 1966;
• Убрятова Е. И.: Язык норильских долган. Новосиб., 1985;
• Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Krakow, 1993;
• Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Supplementband, Kraków 1998;
• Stachowski M.: Dolganische Wortbildung, Kraków 1997.