Огузькі мови

Огузькі мови, Ол-група — група тюркських мов зосереджених у Туреччині, Азербайджані, Ірані, Туркменістані, західному Узбекистані, південному Криму, півночі Кіпру, на Балканах, де розкидані турецькі колоніальні поселення. Назва походить від народу тюркського огузів.

Огузькі мови Південно-західна тюркська
Поширені:
Класифікація:	тюркські  Огузькі мови
Групи:	турецька азербайджанська туркменська південоогузька саларська

Огузькі мови також називають ол-(мовною) групою та південно-західними тюркськими мовами.

Походження

Усі Огузькі мови походять від , яка, ймовірно є продовженням . Відповідність огузського-j орхон-єнісейському-d відзначено на найдавнішому рівні.

Огузькі мови

До складу групи входять:

• Туркменська мова
  • , або Північнокавказька туркменська мова — туркменська говірка () на Північному Кавказі, в основному у Ставропольському краї;
• Хорезмська мова — найближча до туркменської мови. Є групою говірок в Узбекистані й Казахстані, а по класифікації Олександра Самойловича є окремою Кипчацько-туркменською групою говірок). Проте в Узбекистані хорезмську мову визначають як огузьку говірку узбецької мови;
• у Ірані — найближчий до туркменської й хорезмської мов, вважається перехідною від туркменської до азербайджанської типом мови
  • ;
• Азербайджанська мова — у Азербайджані та північно-західному Ірані,
  • , , кашкайська мова, та інші , що розглядаються також як самостійні мови;
•  — огузького типу мова, яка зближуються із азербайджанською, але виявляє деякі подібності до Хорасансько-тюркських говірок, з якими, однак, безпосередньо не стикається;
•  — говірки туркменської або турецької мови у Сирії;
• Турецька мова — поширена у Туреччині, у північному Кіпрі й на Балканах,
  • Османська (сельджуцька, староанатолійська) мова — давня мова що припинила своє існування,
  • й балкано-турецькі діалекти:
  •  — в наш час^[] вважається самостійною мовою або діалектом азербайджанської,
  •  — локалізований на південному узбережжі Криму,
    • Урумська мова — огузькі діалекти урумської приазовської мови;
• Гагаузька мова:
  • Гагаузька мова — власне гагаузька;
• Печенізька мова — зникла мова ряду тюркських племен, відомих під назвами: чорні клобуки, печеніги, , гузи, торки, , , , , берендеї.

Халадзька мова

Зарахування до огузьких мов недостовірне. Недостовірна також її трактування як карлуцько-хорезмійської мови.

Ймовірно, халадзька мова відноситься до карлуцько-уйгурських мов про що свідчить рефлексація , ідентична рефлексації в Саянських мовах). Схожість з огузькими й карлуксько-хорезмійськими мовами є результатом тривалого контакту.

Внутрішня класифікація огузьких мов

Внутрішня класифікація огузьких мов утруднена.

Обґрунтовано протиставлення саларської мови у центральному Китаї іншим огузьким мовам. Салари, що відійшли з району Самарканда у 14 сторіччі мають мову, що максимальна близька салирському діалекту туркменської мови, з яким колись складала один тип мовлення.

Решта огузьких мов утворюють, по суті, діалектний континуум, — існують перехідні говірки між туркменською та азербайджанською, азербайджанською та турецькою мовами.

Гагаузька мова традиційно трактувався як сучасна форма давньої печенізької мови, а найближчим до турецької вважалася азербайджанська мова. Відповідно до новітніх досліджень, поділ турецької та гагаузької сталося на початку XVII сторіччя, а азербайджанська діалектна зона відокремилась в основному до XVI століття (але почала відокремлюватися в XIII сторіччі).

Примітки

1. ~ gumilev/HE2/he2510.htm Історія Сходу. У 6 т. Т. 2. Схід у середні віки. М., 2002. [ 10 травня 2010 у Wayback Machine.]: «У XIV—XV ст. з початком формування азербайджанського тюркомовного етносу виникає і його культура […] Навіть етнічна межа між турками і азербайджанцями встановилася тільки в XVI ст., але й тоді вона ще остаточно не визначилася.»