Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уру мська мо ва тюркська мова греків Приазов я Урумська моваПоширена в Україна 1 Греція 2 і Грузія 3 Носії 185 000 осіб

Урумська мова

Урумська мова

Уру́мська мо́ва — тюркська мова греків Приазов'я.

Урумська мова
Поширена в image Україна[1], image Греція[2] і image Грузія[3]
Носії 185 000 осіб (2021)[4]
Писемність грецька абетка і кирилиця
Класифікація

Алтайські мови

Тюркські мови
Кипчацькі мови та Огузькі мови
Урумська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 uum
Одна з статей
Уруми
image

Релігія
Християнство

Близькі етноси
Румеї · Караїми · Кримчаки · Кримські татари

Мови та діалекти
Урумська




Кримськотатарська · Турецька
Караїмська · Кримчацька ·


Половці
Ханство (1441–1783)
Переселення урумів з Криму (1774-1779)
Маріупольський повіт (1780–1917)
Національно-персональна автономія урумів (1917–1918)
Маріупольська округа (1923–1930)
Грецька операція НКВС (1937-1938)
Урумські поселення Приазов'я


Хонагбей Лівон
Пічахчи Ілля Якович
Тахтамишев Володимир Феофанович
Борота Віктор Степанович

Символи

Інше
Урумська література · Урумська писемність · Мега-Йорти

Сучасне професійне дослідження урумської мови було розпочато в 50-х роках 20 століття викладачами і студентами кафедри тюркської філології Ленінградського державного університету. Значний внесок у вивчення урумської мови вніс Олександр Гаркавець, який видав урумський словник. Наприкінці минулого століття почали друкуватися урумською мовою письменники Валерій Кіор і Віктор Борота. Існував також факультатив з вивчення урумської мови у селищі Старий Крим, який вів Валерій Кіор.

Мовна палітра грецького населення Приазов'я

Грецьке населення Приазов'я поділяється в лінгвістичному відношенні на урумів-тюркофонів та румеїв-еллінофонів. Щодо греків-тюркофонів, то урумська мова Північного Приазов'я об'єднує чотири діалекти, які відображають складні етноісторичні процеси. Їхня класифікація, у залежності від впливу різних мовних елементів, виглядає таким чином: кипчацько-половецькі говори розповсюджені у селах Велика Новосілка, Старобешеве, Мангуш; кипчацько-огузькі — Старомлинівка, Багатир, Улакли; огузько-кипчацькі — Гранітне, Староласпа, Комар, Старогнатівка; огузькі  Маріуполь, Старий Крим. У побутовій мові жителів кожного урумського села є свої особливості. Діалекти греків-тюркофонів зберігають лексичні релікти, тому являють інтерес для дослідників мови та етнічної історії маріупольських греків.

Сучасна урумська мова

Сучасна урумська мова представлена серед компактного грецького населення у 29 селах Донецької області, в одному селі Запорізької області й у місті Маріуполь. За підрахунками дослідниці І. Пономарьової та згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року, чисельність приазовських урумів становить близько 40 тис. осіб.

Греки-тюркофони називають себе греками, але їх давнішим ендоетнонімом є термін урум (виник на території Малої Азії, набувши поширення у Криму). Походження його пов'язане з терміном рум, який впровадили турки-мусульмани (сельджуки) для позначення жителів Османської імперії, які сповідували православ'я і спілкувалися грецькою мовою. Греки, які розмовляли тюркською мовою, набули екзоетноніму уруми. Із часом вони й самі себе почали так називати. По суті, назви урум і рум — ідентичні терміни. Грецькі дослідники вважають, що етимологія цих термінів походить від слова «Ρωμαίος» — ο κάτοικος της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας, але з урахуванням фонетичних особливостей тюркської мови: найхарактернішими типологічними рисами тюркських мов у розділі фонетики є сингармонізм та відсутність на початку слів сонорних р, л, м, н.

На сьогодні серед урумів існують такі етноніми: урум — грек; урум алхи  грецький народ; урумнух — греки, уруми, грецьке населення; урумлар — стає греком. У 2001 році у рамках дослідження етнічного самовизначення та сучасної мовної ситуації було обстежено населення сіл Мангуш, Старий Крим, Старомлинівка (Кременівка), Гранітне (Волноваський район) (Карань). У цих селах на питання «Вкажіть вашу національність» уруми переважно записали себе греками (72 %), рідше — урумами (19 %) і частково (9 %)  греко-татарами. На відміну від греків-еллінофонів, зазначені вище терміни розповсюджені в усіх урумських селах.

Згідно з польовими дослідженнями, свою мову уруми Приазов'я називають урум ділі (села Бешеве, Великий Янісоль, Карань, Ласпа, Старий Крим) або урум тілі (села Багатир, Старогнатівка, Карань, Комар, Улакли).

Крім фольклору, який частково перетинається з кримськотатарським та румейським, з'являється також невелика авторська література урумською мовою (наразі представлена фактично трьома поетами — це Віктор Борота, Валерій Кіор та Кирикія Хавана). В Донецьку виходить літературний альманах греків Приазов'я «Утренняя звезда» (рос.) — «Сабаты йылдыз» (урум.) — «Пирнешу астру» (румейс.).

Література

  • О. Н. Гаркавець. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки. Алма-Ата, 1999.
  • С. Н. Муратов. Материалы по говорам тюркоязычных греков (урумов) Донецкой области УССР // Краткие сообщения Института народов Азии. 1963, т. 72: Языкознание, с. 178-191.
  • Ф. І. Оглух. Маріупольські греки — хто вони // Здійснення ленінської національної політики на Донбасі: Тези доповідей. Донецьк, 1990, т. 1, с. 10-11.
  • Ф. І. Оглух. Урумська говірка села Старомлинівка Донецької області // Мовознавство, 1990, № 2, с. 52-61.
  • А. Н. Гаркавец. Тюркские языки на Украине. Київ, 1988, с. 4.
  • А. Н. Гаркавец. О происхождении и классификации урумских говоров Северного Приазовья // Советская тюркология, 1981, № 2, с. 46-58.
  • О. Н. Гаркавець. Зміна традиційного порядку слів у тюркських мовах на Україні // Мовознавство, 1983, № 3, с. 41-49.
  • О. Н. Гаркавець. Розвиток дієслова в тюркських мовах на Україні. Київ: Інститут мовознавства АН УРСР, 1986.
  • О. Н. Гаркавець. Принцип становлення та розвитку урумської пісенної мови // Мовознавство, 1986, № 3, с. 55-57.
  • О. Н. Гаркавець. Проблеми виділення інфінітива в урумській мові // Мовознавство, 1981, № 3, с. 47-54.
  • О. Н. Гаркавець. Урумський словник. Алма-Ата, 2000.
  • І. Пономарьова. Історія та сучасне функціонування мови греків-тюркофонів Приазов'я // Схід (журнал), 2007, № ?, с. ?.

Див. також

Примітки

  1. ScriptSource - Ukraine
  2. ScriptSource - Greece
  3. ScriptSource - Georgia
  4. https://www.ethnologue.com/language/uum/24
  5. Прес-служба Держкомнацрелігій — Вперше в Україні видано посібник з урумської мови — однієї з двох мов приазовських греків[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Див.: Александр Рыбалко. О культуре урумов (тюркоязычных греков) Приазовья // Форум наций [газета], 2006, № 1(44) (електронна версія) [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.]; Донат Патрича. Не засеешь хорошими семенами, зарастёт поле бурьянами // Форум наций [газета], 2005, № 3(34) (електронна версія) [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uru mska mo va tyurkska mova grekiv Priazov ya Urumska movaPoshirena v Ukrayina 1 Greciya 2 i Gruziya 3 Nosiyi 185 000 osib 2021 4 Pisemnist grecka abetka i kirilicyaKlasifikaciya Altajski movi Tyurkski moviKipchacki movi ta Oguzki moviUrumska mova dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 uumOdna z nizki statej UrumiReligiya HristiyanstvoBlizki etnosi Rumeyi Karayimi Krimchaki Krimski tatariMovi ta dialekti Urumska Krimskotatarska Turecka Karayimska Krimchacka Polovci Hanstvo 1441 1783 Pereselennya urumiv z Krimu 1774 1779 Mariupolskij povit 1780 1917 Nacionalno personalna avtonomiya urumiv 1917 1918 Mariupolska okruga 1923 1930 Grecka operaciya NKVS 1937 1938 Urumski poselennya Priazov yaHonagbej Livon Pichahchi Illya Yakovich Tahtamishev Volodimir Feofanovich Borota Viktor StepanovichSimvoliInshe Urumska literatura Urumska pisemnist Mega Jortipr Suchasne profesijne doslidzhennya urumskoyi movi bulo rozpochato v 50 h rokah 20 stolittya vikladachami i studentami kafedri tyurkskoyi filologiyi Leningradskogo derzhavnogo universitetu Znachnij vnesok u vivchennya urumskoyi movi vnis Oleksandr Garkavec yakij vidav urumskij slovnik Naprikinci minulogo stolittya pochali drukuvatisya urumskoyu movoyu pismenniki Valerij Kior i Viktor Borota Isnuvav takozh fakultativ z vivchennya urumskoyi movi u selishi Starij Krim yakij viv Valerij Kior Movna palitra greckogo naselennya Priazov yaGrecke naselennya Priazov ya podilyayetsya v lingvistichnomu vidnoshenni na urumiv tyurkofoniv ta rumeyiv ellinofoniv Shodo grekiv tyurkofoniv to urumska mova Pivnichnogo Priazov ya ob yednuye chotiri dialekti yaki vidobrazhayut skladni etnoistorichni procesi Yihnya klasifikaciya u zalezhnosti vid vplivu riznih movnih elementiv viglyadaye takim chinom kipchacko polovecki govori rozpovsyudzheni u selah Velika Novosilka Starobesheve Mangush kipchacko oguzki Staromlinivka Bagatir Ulakli oguzko kipchacki Granitne Starolaspa Komar Starognativka oguzki Mariupol Starij Krim U pobutovij movi zhiteliv kozhnogo urumskogo sela ye svoyi osoblivosti Dialekti grekiv tyurkofoniv zberigayut leksichni relikti tomu yavlyayut interes dlya doslidnikiv movi ta etnichnoyi istoriyi mariupolskih grekiv Suchasna urumska movaSuchasna urumska mova predstavlena sered kompaktnogo greckogo naselennya u 29 selah Doneckoyi oblasti v odnomu seli Zaporizkoyi oblasti j u misti Mariupol Za pidrahunkami doslidnici I Ponomarovoyi ta zgidno z Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 roku chiselnist priazovskih urumiv stanovit blizko 40 tis osib Greki tyurkofoni nazivayut sebe grekami ale yih davnishim endoetnonimom ye termin urum vinik na teritoriyi Maloyi Aziyi nabuvshi poshirennya u Krimu Pohodzhennya jogo pov yazane z terminom rum yakij vprovadili turki musulmani seldzhuki dlya poznachennya zhiteliv Osmanskoyi imperiyi yaki spoviduvali pravoslav ya i spilkuvalisya greckoyu movoyu Greki yaki rozmovlyali tyurkskoyu movoyu nabuli ekzoetnonimu urumi Iz chasom voni j sami sebe pochali tak nazivati Po suti nazvi urum i rum identichni termini Grecki doslidniki vvazhayut sho etimologiya cih terminiv pohodit vid slova Rwmaios o katoikos ths Byzantinhs Aytokratorias ale z urahuvannyam fonetichnih osoblivostej tyurkskoyi movi najharakternishimi tipologichnimi risami tyurkskih mov u rozdili fonetiki ye singarmonizm ta vidsutnist na pochatku sliv sonornih r l m n Na sogodni sered urumiv isnuyut taki etnonimi urum grek urum alhi greckij narod urumnuh greki urumi grecke naselennya urumlar staye grekom U 2001 roci u ramkah doslidzhennya etnichnogo samoviznachennya ta suchasnoyi movnoyi situaciyi bulo obstezheno naselennya sil Mangush Starij Krim Staromlinivka Kremenivka Granitne Volnovaskij rajon Karan U cih selah na pitannya Vkazhit vashu nacionalnist urumi perevazhno zapisali sebe grekami 72 ridshe urumami 19 i chastkovo 9 greko tatarami Na vidminu vid grekiv ellinofoniv zaznacheni vishe termini rozpovsyudzheni v usih urumskih selah Zgidno z polovimi doslidzhennyami svoyu movu urumi Priazov ya nazivayut urum dili sela Besheve Velikij Yanisol Karan Laspa Starij Krim abo urum tili sela Bagatir Starognativka Karan Komar Ulakli Krim folkloru yakij chastkovo peretinayetsya z krimskotatarskim ta rumejskim z yavlyayetsya takozh nevelika avtorska literatura urumskoyu movoyu narazi predstavlena faktichno troma poetami ce Viktor Borota Valerij Kior ta Kirikiya Havana V Donecku vihodit literaturnij almanah grekiv Priazov ya Utrennyaya zvezda ros Sabaty jyldyz urum Pirneshu astru rumejs LiteraturaO N Garkavec Urumi Nadazov ya Istoriya mova kazki pisni zagadki prisliv ya pisemni pam yatki Alma Ata 1999 S N Muratov Materialy po govoram tyurkoyazychnyh grekov urumov Doneckoj oblasti USSR Kratkie soobsheniya Instituta narodov Azii 1963 t 72 Yazykoznanie s 178 191 F I Ogluh Mariupolski greki hto voni Zdijsnennya leninskoyi nacionalnoyi politiki na Donbasi Tezi dopovidej Doneck 1990 t 1 s 10 11 F I Ogluh Urumska govirka sela Staromlinivka Doneckoyi oblasti Movoznavstvo 1990 2 s 52 61 A N Garkavec Tyurkskie yazyki na Ukraine Kiyiv 1988 s 4 A N Garkavec O proishozhdenii i klassifikacii urumskih govorov Severnogo Priazovya Sovetskaya tyurkologiya 1981 2 s 46 58 O N Garkavec Zmina tradicijnogo poryadku sliv u tyurkskih movah na Ukrayini Movoznavstvo 1983 3 s 41 49 O N Garkavec Rozvitok diyeslova v tyurkskih movah na Ukrayini Kiyiv Institut movoznavstva AN URSR 1986 O N Garkavec Princip stanovlennya ta rozvitku urumskoyi pisennoyi movi Movoznavstvo 1986 3 s 55 57 O N Garkavec Problemi vidilennya infinitiva v urumskij movi Movoznavstvo 1981 3 s 47 54 O N Garkavec Urumskij slovnik Alma Ata 2000 I Ponomarova Istoriya ta suchasne funkcionuvannya movi grekiv tyurkofoniv Priazov ya Shid zhurnal 2007 s Div takozhGreki v Ukrayini Greki Priazov ya Urumi Rumeyi Rumejska movaPrimitkiScriptSource Ukraine ScriptSource Greece ScriptSource Georgia https www ethnologue com language uum 24 Pres sluzhba Derzhkomnacreligij Vpershe v Ukrayini vidano posibnik z urumskoyi movi odniyeyi z dvoh mov priazovskih grekiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Div Aleksandr Rybalko O kulture urumov tyurkoyazychnyh grekov Priazovya Forum nacij gazeta 2006 1 44 elektronna versiya 5 lipnya 2008 u Wayback Machine Donat Patricha Ne zaseesh horoshimi semenami zarastyot pole buryanami Forum nacij gazeta 2005 3 34 elektronna versiya 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ