Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріупольський повіт Катеринославської губернії займав південно східну частину губернії Південною межею повіту було Азов

Маріупольський повіт

Маріупольський повіт

Маріупольський повіт Катеринославської губернії займав південно-східну частину губернії. Південною межею повіту було Азовське море.

image
image

Центр повіту — місто Маріуполь.

Історія

Німецькі поселення

На початку 19-го століття — за часів російської колонізаційної політики, Катериною II була зроблена спроба в здійсненні ідеї по створенню етнічно закритих поселень на території Російської імперії. Цей захід припускала й сприяла розвитку неосвоєних земельних ділянок та природних багатств колоністами, що переселилися з західноєвропейських територій. Особливої ​​уваги і розгляду заслуговують одні з найбільших німецьких поселень переселенці — Хортиця (нім. Chortitza) і Молочна (нім. Molotschna) з Маріупольських колоній.

У 1818—1819 роках до Російської імперії іммігрувало найбільше число найзнедоленіших німецьких сімей з Західної Пруссії. Спочатку вони були розміщені на південь від поселень менонітів з Молочної колонії — близько 30 миль від нім. Altona, але депутатами іммігрантів дані території були відхилені для проживання та розвитку поселень під приводом «несприятливих ґрунтових умов» для розвитку господарської діяльності. Тоді, рішенням царського уряду Російської імперії, їм були запропоновані землі Маріуполя — в районі повітового міста Олександрівськ (нинішнє Запоріжжя 1806-1921 років), Катеринославського повіту. Саме у 1823—1824 роках за «прусським планом» було створено 11 лютеранських і 6 католицьких сіл. За винятком імен з німецьких селищ нім. Kirschwald, нім. Kronsdorf і нім. Kaisersdorf, решта — переселенці з Західної Пруссії. Наступні групи іммігрантів прибули у 1825 році, 1828 році та 1842 році роках, в основному з Бадена і Гессен-Дармштадта. Як і на початку 30-х років 19 століття, недолік земель в деяких старих німецьких колоніях було врегульовано. Уряду Росії був запропонований план розвитку «єврейської степу» у Маріуполі, який розробили самі єврейські громади, і для розвитку дочірніх колоній Маріуполя були зарезервовані землі в Чернігів повіті. У період 1831-1832 ів були утворені поселення німецьких фермерів в районі Хортицяі 5, так званих — (нім. Beloweser) поселень в районі сіл (нім. Belomeser), а також 4 села — у 1833—1839 роках, які утворили меноніти.

Склад повіту

  • місто Маріуполь з передмістями Біржа, Каменоломні, Карасівськ, Сади, Слобода, Хутір, Запланним місцем, Клиновою балкою, портом Маріуполь, слободою Новоселівка та гірничо-металурігйним заводом.

Примітки

  1. Найменування поселень під номерами: 1. нім. Kirschwald — Вишнювате (ймовірно, що названа на честь лідера поселення — Франца Кіршнер нім. Franz Kirschner), 2. нім. Tiegenhof — Вільне, 3. нім. Rosengart — Райгород, 4. нім. Schönbaum — Листвянка, 5. нім. Kronsdorf — Казенносельськ, 6. нім. Grunau — Александроневська, 7. нім. Rosenberg — Розівка, 8. нім. Wickerau — Кузнецівка, 9. нім. Reichenberg — Багатівка, 1O. нім. Kampenau — Кам'янське, 11. нім. Mirau — Мирське, 12. нім. Kaisersdorf — Пробудження (спочатку називався Кьонігсберг), 13. нім. Goettland — Мар'янівка, 14. нім. Neuhof — Новодворівка, 15. нім. Eichwald — Урицьке, 16. нім. Tiegenort — Антонівка, 17. нім. Tiergart — Адамівка.
  2. Колонії № 18 нім. Elisabethdorf — Єлизаветівка (названа на честь дружини Олександра I, яка приїхав з Бадена).
  3. № 19 нім. Ludwigstal — Романівка; Церква «нім. Kirchenchronik», яку засновано у 1826 році.
  4. № 25 нім. Marienfeld — Маринопіль (названо на честь дружини спадкоємця російського престолу — майбутнього царя, Олександра II,яка була дочкою великого герцога Людвіга II із Гессена).
  5. 20. , 21. , 22. нім. Rundewiese — Луганськ, 23. нім. Kleinwerder — Першотравневе, 24. нім. Grosswerder — Маринівка.
  6. 28. нім. Bergtal-Bodnja — Петропавлівка, 29. нім. Schoenfeld — Ксенівка, 30. нім. Schoental — Новороманівка, 31. нім. Heuboden — Сергіївка, 32. нім. Fridrichstahl — Федорівка.

Джерела

  • Мариуполь // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — Т. XVIIIa (1896): Малолетство — Мейшагола. — C. 634—635.
  • Волости. Важнейшие селения Европейской России. Санкт-Петербург 1886. (рос.)
  • Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • , Херсон — 2006
  • (рос.)
  • Список заарештованих НКВС [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М.: ЭРН, 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М.: ЭРН, 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М.: ЭРН, 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariupolskij povit Katerinoslavskoyi guberniyi zajmav pivdenno shidnu chastinu guberniyi Pivdennoyu mezheyu povitu bulo Azovske more Centr povitu misto Mariupol Istoriya24 bereznya 1780 roku perejmenovanij na Mariupolskij povit Azovskoyi guberniyi 1784 1796 rokah u skladi Katerinoslavskogo namisnictva 1796 1802 rokah u skladi Novorosijskoyi guberniyi 1802 roku Mariupolskij povit uvijshov do novostvorenoyi Katerinoslavskoyi guberniyi 1807 isnuye Greckij okrug Taganrozkogo gradonachalstva Katerinoslavskoyi guberniyi yakij zgodom perejshov do skladu Oleksandrivskogo povitu Utvorenij 1874 roku podilom Oleksandrivskogo povitu u skladi Katerinoslavskoyi guberniyi U berezni kvitni 1918 roku uvijshov do skladu Ozivskoyi zemli UNR 1920 roku peredanij do skladu novostvorenoyi Doneckoyi guberniyi de u sichni grudni 1920 buv likvidovanij z perehodom do podilu na rajoni buv stvorenij Mariupolskij rajon pislya chogo ponovlenij 7 bereznya 1923 likvidovanij i na jogo teritoriyi stvoreno Mariupolsku okrugu za perehodom do ustroyu guberniya okruga rajonNimecki poselennyaNa pochatku 19 go stolittya za chasiv rosijskoyi kolonizacijnoyi politiki Katerinoyu II bula zroblena sproba v zdijsnenni ideyi po stvorennyu etnichno zakritih poselen na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Cej zahid pripuskala j spriyala rozvitku neosvoyenih zemelnih dilyanok ta prirodnih bagatstv kolonistami sho pereselilisya z zahidnoyevropejskih teritorij Osoblivoyi uvagi i rozglyadu zaslugovuyut odni z najbilshih nimeckih poselen pereselenci Horticya nim Chortitza i Molochna nim Molotschna z Mariupolskih kolonij U 1818 1819 rokah do Rosijskoyi imperiyi immigruvalo najbilshe chislo najznedolenishih nimeckih simej z Zahidnoyi Prussiyi Spochatku voni buli rozmisheni na pivden vid poselen menonitiv z Molochnoyi koloniyi blizko 30 mil vid nim Altona ale deputatami immigrantiv dani teritoriyi buli vidhileni dlya prozhivannya ta rozvitku poselen pid privodom nespriyatlivih gruntovih umov dlya rozvitku gospodarskoyi diyalnosti Todi rishennyam carskogo uryadu Rosijskoyi imperiyi yim buli zaproponovani zemli Mariupolya v rajoni povitovogo mista Oleksandrivsk ninishnye Zaporizhzhya 1806 1921 rokiv Katerinoslavskogo povitu Same u 1823 1824 rokah za prusskim planom bulo stvoreno 11 lyuteranskih i 6 katolickih sil Za vinyatkom imen z nimeckih selish nim Kirschwald nim Kronsdorf i nim Kaisersdorf reshta pereselenci z Zahidnoyi Prussiyi Nastupni grupi immigrantiv pribuli u 1825 roci 1828 roci ta 1842 roci rokah v osnovnomu z Badena i Gessen Darmshtadta Yak i na pochatku 30 h rokiv 19 stolittya nedolik zemel v deyakih starih nimeckih koloniyah bulo vregulovano Uryadu Rosiyi buv zaproponovanij plan rozvitku yevrejskoyi stepu u Mariupoli yakij rozrobili sami yevrejski gromadi i dlya rozvitku dochirnih kolonij Mariupolya buli zarezervovani zemli v Chernigiv poviti U period 1831 1832 iv buli utvoreni poselennya nimeckih fermeriv v rajoni Horticyai 5 tak zvanih nim Beloweser poselen v rajoni sil nim Belomeser a takozh 4 sela u 1833 1839 rokah yaki utvorili menoniti Sklad povitumisto Mariupol z peredmistyami Birzha Kamenolomni Karasivsk Sadi Sloboda Hutir Zaplannim miscem Klinovoyu balkoyu portom Mariupol slobodoyu Novoselivka ta girnicho metalurigjnim zavodom Anadolska Andriyivska Beshivska Blagodativska Bogatirska Veliko Karakubska Veliko Yanisolska Vremivska Gnativska Grunauska Yelisavetivska Ivanivska Karanska Komarska Krestovska Laspinska Majorska Malo Yanisolska Manguska Mar yinska Mikolayivska Mihajlivska Novo Karakubska Novospasivska Novopetrikivska Novotroyicka Pavlivska Petrivska Petropavlivska Bergtalska Platonivska Pokrovska Romanivska Lyudvigstalska Sartanska Staro Kermenchicka Stilska Stritenska Temryucka YaltinskaPrimitkiNajmenuvannya poselen pid nomerami 1 nim Kirschwald Vishnyuvate jmovirno sho nazvana na chest lidera poselennya Franca Kirshner nim Franz Kirschner 2 nim Tiegenhof Vilne 3 nim Rosengart Rajgorod 4 nim Schonbaum Listvyanka 5 nim Kronsdorf Kazennoselsk 6 nim Grunau Aleksandronevska 7 nim Rosenberg Rozivka 8 nim Wickerau Kuznecivka 9 nim Reichenberg Bagativka 1O nim Kampenau Kam yanske 11 nim Mirau Mirske 12 nim Kaisersdorf Probudzhennya spochatku nazivavsya Konigsberg 13 nim Goettland Mar yanivka 14 nim Neuhof Novodvorivka 15 nim Eichwald Uricke 16 nim Tiegenort Antonivka 17 nim Tiergart Adamivka Koloniyi 18 nim Elisabethdorf Yelizavetivka nazvana na chest druzhini Oleksandra I yaka priyihav z Badena 19 nim Ludwigstal Romanivka Cerkva nim Kirchenchronik yaku zasnovano u 1826 roci 25 nim Marienfeld Marinopil nazvano na chest druzhini spadkoyemcya rosijskogo prestolu majbutnogo carya Oleksandra II yaka bula dochkoyu velikogo gercoga Lyudviga II iz Gessena 20 21 22 nim Rundewiese Lugansk 23 nim Kleinwerder Pershotravneve 24 nim Grosswerder Marinivka 28 nim Bergtal Bodnja Petropavlivka 29 nim Schoenfeld Ksenivka 30 nim Schoental Novoromanivka 31 nim Heuboden Sergiyivka 32 nim Fridrichstahl Fedorivka DzherelaMariupol Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros T XVIIIa 1896 Maloletstvo Mejshagola C 634 635 Volosti Vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Sankt Peterburg 1886 ros Grunau und die Mariupoler Kolonien J Stach 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nim Karl Stumpp Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862 Landsmannschaft der Deutschen aus Russland nim Konrad Keller Die Deutsche Kolonien in Sudrussland nim Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu Zaporizka oblast vidavnictvo Dniprovskij metalurg Kiyiv Zaporizhzhya 2005 2010 Herson 2006 ros Spisok zaareshtovanih NKVS 16 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Johann Schwind Tyazhyolaya dolya pereselenca Homburg Saar 2000 ros Nemcy Rossii enciklopediya t 1 A I Redkol V Karev pred redkol i dr M ERN 1999 832 s ros Nemcy Rossii enciklopediya t 2 K O Redkol V Karev pred redkol i dr M ERN 2004 747 s ros Nemcy Rossii enciklopediya t 3 P Ya Redkol O Kubickaya pred redkol i dr M ERN 2006 893 s ros Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V Dizendorf M ERN 2006 470 s ros

Дата публікації:
Топ