Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грюнау (німецька колонія поселенців № 6, «Grunau», а також «Грунау») — колишнє село на території України, у Розівському районі Запорізької області перейменовано в Олександро-Невський, а потім — за часів Радянської влади, приєднано до Розівки.
Історія
Село засноване в 1823 року за 50 км на північний захід від Маріуполя 29 родинами з Західної Пруссії (район на північ від міста Ельблонг (нім. Kreis Elbing)). Назва походить від поселення Грюнау (сучасне найменування пол. Gronowo) із Західної Пруссії.
До 1917 року село перебувало у складі Катеринославської губернії, Маріупольського/Олександрівського повіту, Маріупольського колоніального округу (будучи центром); Олександро-Невської (Грюнауської або Грунауської) волості.
У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).
Село і його населення перетерпіло кілька трагічних моментів з репресіями німецького населення і руйнуванням культурно-релігійних пам'яток.
Соціально-економічний розвиток
Село мало 1620 десятин орної землі.
Суспільно-політичне життя
Релігія
- Євангелісти-протестанти з Пруссії: лютеранський прихід Грюнау з 1826 року; церква з 1864 року.
- Католики з Пруссії: прихід Гросс-Вердера.
- Храм Святого Князя Олександра Невського Катеринославської Духовної Консисторії (1896 р.)
Світське життя
Діти відвідували громадський сад. У селі розташовувався деревопітомнік і був млин. З 1865 року — центральне училище. Початкова школа для дітей. Молокозавод, лікарня, аптека, ветеринарна станція, лавка, клуб.
Відомі особистості
Першими переселенцями, що заснували село, були: Abermeth, Adam, Albrecht, Arnold, Aust, Bär, Bärlein, Barthmansky, Bartsch, Bechthold, Beck, Beil, Bendig, Benks, Birth, Brandt, Brecht, Dragun, Fleischhauer, Gabriel, Gutjahr, Haag, Hahn, Hennig, Heymann, Holland, Jahn, Jost, Kaiser, Klassen, Knels, Knopp, Koch, Koschke, Kruschinski, Lange, Netzlaff, Liske, Littke, Mohr, Ollenberger, Ohm (Lehrer, виходець з Stutthoff / Kampe), Rabe, Raese, Ramminger, Richter, Riemer, Rinas, Rindfleisch, Rogalsky, Rommel, Rosse, Sablowski, Saurin, Schaffner, Scharnagel, Schmidt, Schönknecht, Schreiner, Schütz, Schwendig, Slastin, Sokol, Stach, Stein, Strauss, Subtschenko, Tabler, Thomas, Todenheft, Tuchel, Vogelsang, Wedler, Weisshaar, Wiechert, Witt, Wolf, Zeiger, Zeller, Zitzer.
Статистика зростання населення
У 1857 році в селі налічувалося 27 дворів і 15 безземельних сімей проживали на 1512 десятинах.
Чисельність населення: 513 (1859), 848 (1885), 690 з яких 495 німців (1897), 640 (1908), 582 (1914), 675 (1919), 560 (1922).
Література
- Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
- Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
- Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010 (укр.)
- , Херсон — 2006 (укр.)
- Список заарештованих НКВС [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Johann Schwind «Важка частка переселенця», Homburg, Saar, 2000
- Німці Росії: енциклопедія: т. 1: А — І / Редкол.: В. Карєв (ост. редкол.) Та ін — М., «Ерн», 1999. — 832 с.
- Німці Росії: енциклопедія: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карєв (ост. редкол.) Та ін — М., «Ерн», 2004. — 747 с.
- Німці Росії: енциклопедія: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицька (ост. редкол.) Та ін — М., «Ерн», 2006. — 893 с.
- Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник. / Укл. В. Дізендорф. — М., «Ерн», 2006. — 470 с.
- Мерковский В. Г. «Два века в России»: история рода немецких колонистов польского происхождения. Издательство: Минувшее, 2009 г.
Див. також
Примітки і виноски
- Российские немцы. История и современность [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gryunau Gryunau nimecka koloniya poselenciv 6 Grunau a takozh Grunau kolishnye selo na teritoriyi Ukrayini u Rozivskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti perejmenovano v Oleksandro Nevskij a potim za chasiv Radyanskoyi vladi priyednano do Rozivki IstoriyaSelo zasnovane v 1823 roku za 50 km na pivnichnij zahid vid Mariupolya 29 rodinami z Zahidnoyi Prussiyi rajon na pivnich vid mista Elblong nim Kreis Elbing Nazva pohodit vid poselennya Gryunau suchasne najmenuvannya pol Gronowo iz Zahidnoyi Prussiyi Do 1917 roku selo perebuvalo u skladi Katerinoslavskoyi guberniyi Mariupolskogo Oleksandrivskogo povitu Mariupolskogo kolonialnogo okrugu buduchi centrom Oleksandro Nevskoyi Gryunauskoyi abo Grunauskoyi volosti U 1925 1939 rokah selo vhodilo do skladu Lyuksemburzkogo nimeckogo nacionalnogo rajonu Mariupolskoyi okrugi z 1932 Dnipropetrovskoyi oblasti z 1939 Zaporizkoyi oblasti Selo i jogo naselennya pereterpilo kilka tragichnih momentiv z represiyami nimeckogo naselennya i rujnuvannyam kulturno religijnih pam yatok Socialno ekonomichnij rozvitokSelo malo 1620 desyatin ornoyi zemli Suspilno politichne zhittyaReligiya Yevangelisti protestanti z Prussiyi lyuteranskij prihid Gryunau z 1826 roku cerkva z 1864 roku Katoliki z Prussiyi prihid Gross Verdera Hram Svyatogo Knyazya Oleksandra Nevskogo Katerinoslavskoyi Duhovnoyi Konsistoriyi 1896 r Svitske zhittya Diti vidviduvali gromadskij sad U seli roztashovuvavsya derevopitomnik i buv mlin Z 1865 roku centralne uchilishe Pochatkova shkola dlya ditej Molokozavod likarnya apteka veterinarna stanciya lavka klub Vidomi osobistostiPershimi pereselencyami sho zasnuvali selo buli Abermeth Adam Albrecht Arnold Aust Bar Barlein Barthmansky Bartsch Bechthold Beck Beil Bendig Benks Birth Brandt Brecht Dragun Fleischhauer Gabriel Gutjahr Haag Hahn Hennig Heymann Holland Jahn Jost Kaiser Klassen Knels Knopp Koch Koschke Kruschinski Lange Netzlaff Liske Littke Mohr Ollenberger Ohm Lehrer vihodec z Stutthoff Kampe Rabe Raese Ramminger Richter Riemer Rinas Rindfleisch Rogalsky Rommel Rosse Sablowski Saurin Schaffner Scharnagel Schmidt Schonknecht Schreiner Schutz Schwendig Slastin Sokol Stach Stein Strauss Subtschenko Tabler Thomas Todenheft Tuchel Vogelsang Wedler Weisshaar Wiechert Witt Wolf Zeiger Zeller Zitzer Selo Gryunau ye miscem narodzhennya lyuteranskogo pastora ta istorika Ya Shtah 1865 1944 Statistika zrostannya naselennyaU 1857 roci v seli nalichuvalosya 27 dvoriv i 15 bezzemelnih simej prozhivali na 1512 desyatinah Chiselnist naselennya 513 1859 848 1885 690 z yakih 495 nimciv 1897 640 1908 582 1914 675 1919 560 1922 LiteraturaGrunau und die Mariupoler Kolonien J Stach 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nim Karl Stumpp Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862 Landsmannschaft der Deutschen aus Russland nim Konrad Keller Die Deutsche Kolonien in Sudrussland nim Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu Zaporizka oblast vidavnictvo Dniprovskij metalurg Kiyiv Zaporizhzhya 2005 2010 ukr Herson 2006 ukr Spisok zaareshtovanih NKVS 16 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Johann Schwind Vazhka chastka pereselencya Homburg Saar 2000 Nimci Rosiyi enciklopediya t 1 A I Redkol V Karyev ost redkol Ta in M Ern 1999 832 s Nimci Rosiyi enciklopediya t 2 K O Redkol V Karyev ost redkol Ta in M Ern 2004 747 s Nimci Rosiyi enciklopediya t 3 P Ya Redkol O Kubicka ost redkol Ta in M Ern 2006 893 s Nimci Rosiyi Naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik Ukl V Dizendorf M Ern 2006 470 s Merkovskij V G Dva veka v Rossii istoriya roda nemeckih kolonistov polskogo proishozhdeniya Izdatelstvo Minuvshee 2009 g ISBN 978 5 902073 68 0Div takozhMariupolskij povit Pologivskij gebitPrimitki i vinoskiRossijskie nemcy Istoriya i sovremennost 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi