Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новоросійська губернія назва 2 х адміністративно територіальних одиниць Російської імперії які існували на території нин

Новоросійська губернія

Новоросійська губернія

Новоросійська губернія — назва 2-х адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії, які існували на території нинішньої Центральної і Південної України в проміжок часу 1764–1783 та 1796–1802 рр. відповідно. Новоросійська губернія була створена московським урядом на місці Нової Сербії і Новослобідського козацького полку (поселення), які, у свою чергу, були утворені на відібраних давніх землях запорозьких козаків у 1753—1754 рр. (Північна і центральна частини нинішньої Кіровоградської області).

Новоросійська губернія
Герб
image
Дата створення / заснування 1764 і 12 (23) грудня 1796
Офіційна назва рос. Новороссийская губерния
Країна image Російська імперія
Столиця Дніпро і Кременчук
Адміністративна одиниця Російська імперія
Російська імперія
Замінений на Таврійська губернія
На заміну Вознесенське намісництво і Катеринославське намісництво
Час/дата припинення існування 1783 і 1802
image
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Новоросійська губернія у Вікісховищі

Координати: 48°24′00″ пн. ш. 35°00′00″ сх. д. / 48.40000000002777369445539080° пн. ш. 35.000000000028° сх. д. / 48.40000000002777369445539080; 35.000000000028

Передісторія

image
Землі Запорожжя, на яких було утворено Новоросійську (1764/1775 рр.) та Азовську (1775 р.) губернії

Територія, на якій було засновано Новоросійську губернію — землі давнього порубіжжя між руським (українським) світом і світом степових кочовиків, у теперішній час — центр України. Поряд також знаходиться одна з гетьманських столиць 17 ст. — м.Чигирин. У 13 ст. ці землі входили до прикордонних володінь Золотої Орди, 14 ст. номінально увійшли до складу Великого Князівства Литовського, від якого їх успадкувала Річ Посполита. З 16 ст. ці території починають освоюватись козаками-запорожцями і входять до володінь Війська Запорозького Низового. Саме тут 1648 р. розпочалося повстання на чолі з Богданом Хмельницьким. В подальшому землі Запорожжя знаходились під протекторатом Польщі, Московії, Туреччини. 1734 р. за результатами чергової російсько-турецької війни землі запорожців остаточно підпорядковуються Російській імперії. У 18 ст. території майбутньої губернії входять до складу Бугогардівської та Кодацької паланок Запорожжя, аж поки 1752 р. смуга запорозьких територій, прилеглих до кордону Речі Посполитої не була відібрана царським урядом у запорожців і передана переселенцям з Сербії, де було організовано т. зв. «Нову Сербію»; при цьому місцеве українське населення було вигнане за південну межу Нової Сербії, де 1753 р. було створено Новослобідське козацьке поселення (полк) з центром у фортеці Св. Єлизавети. Того ж року на східних землях Запорожжя петербурзьким урядом було засновано ще одну військову колонію — Слов'яносербію.

Перша Новоросійська губернія (1764—1783)

Утворення губернії

Новоросійська губернія була утворена 22 березня (2 квітня) 1764 року шляхом об'єднання територій військових поселень:

image
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Дніпропетровщини
image Кодацька паланка
image Катеринославське намісництво
image Катеринославський повіт
image Новоросійська губернія
image Катеринославська губернія
image Січове земство
image Катеринославський район
image Дніпропетровська (Катеринославська) округа
image Генеральна округа Дніпропетровськ
image Дніпропетровська область
image Дніпропетровська область

У військовому відношенні губернія була поділена на 3 полки:

В адміністративному відношенні губернія була розділена на 70 округів

Управління губернії складалося із військового та цивільного департаментів, які у 1764—1765 рр. підпорядковувалися генерал-поручику [ru] — колишньому заступнику І.Хорвата по Новій Сербії.

Землі губернії розподілялись на 3 категорії: державну, поміщицьку і військову.

11 (22) червня 1764 року до складу новоствореної губернії включені:

Також на Приоріллі було утворено Дніпровський пікінерний полк і Донецький пікінерний полк.

З Києва на землі новоствореної губернії був переведений Молдавський гусарський полк, який був оселений у Дніпра і перейменований на Самарський (південніше Дніпровського полку до гирла Самари)..

У вересні 1764 р. до губернії було приєднано землі

  • 13 сотень Полтавського полку (Старосенжарська, Новосенжарська, Біліцька, Кобеляцька, Сокольська, Кишенська, Переволочанська, Келебердянська, Нехворощанська, Маяцька, Царичанська, Китайгородська, Орельська) та
  • 2 сотні Миргородського полку (Кременчуцька і Власівська). Деякі сотні були повернені до Гетьманщини 26 лютого (9 березня) 1765 року.

Губернію було поділено на Єлизаветградську й Катерининську провінцію, окремо до її складу з 1765 р. увійшов також Бахмутський повіт.

Одними з перших предводителів дворянства в губернії були: капітан Єгор Арапов (Жовтий гусарський полк), секунд-майор Стефан Пищевич (Чорний гусарський полк), ротмістр Яков Курілов (Дніпровський пікінерний полк), ротмістр Іван Гаврилов (Донецький пікінерний полк), аудитор Карл Готовцев (Самарський гусарський полк), підполковник Йован Шевич (Бахмутський гусарський полк), голови повітових зборів дворянства: поручик Іван Руденко, генерал-поручик Федір Чорба.

Склад губернії 1765 року

26 березня (6 квітня) 1765 року адміністративним центром стало місто Кременчук. Бахмутський повіт Воронізької губернії увійшов до складу Новоросійської губернії, а його решта — до Слобідсько-української губернії.

image
Перша Новоросійська губернія у 1764—1776 рр. на мапі сучасної України

У березні 1765 року губернію було розділено на 3 провінції:

На початку Російсько-турецької війни у 1769 році на межі Єлизаветградської провінції і Землі Війська Запорозького утворений Молдавський гусарський полк з 16 ротами, що увійшов до складу Єлизаветградської провінції.

Склад губернії 1775 року

1775 року московськими військами було знищено Запорозьку Січ і Військо Запорозьке Низове, а його землі царським урядом включено до складу Новоросійської губернії разом з відібраними у Османської імперії землями між Дніпром і Південним Бугом; також до губернії увійшли залишки Полтавського полку (1-а, 2-а, 3-я Полтавська, Будиська і Решетилівська сотні) й Миргородського полку (Омельницька і Потоцька сотні). Бахмутська провінція й Слов'яносербія відійшли до відтвореної того ж року Азовської губернії.

Поділ на повіти 1776 року

1776 року землі ліквідованого 1775 році Війська Запорозького на лівому березі Дніпра й Катерининська провінція були передані з Новоросійської губернії до Азовської губернії.

1776 року губернія і її провінції були поділена на повіти:

Наприкінці 1782 року провінції губернії були скасовані. Губернія стала поділятися на повіти.

У 1783 році Новоросійську губернію ліквідовано і включено до складу новоствореного в рамках всеросійської реформи адміністративно-територіального поділу Катеринославського намісництва.

Друга Новоросійська губернія (1796—1802)

image
Створення другої Новоросійської губернії

В грудні 1796 року указом імператора Павла І створена нова Новоросійська губернія, до якої увійшла більша частина ліквідованого Катеринославського намісництва. Адміністративним центром був Катеринослав (який протягом 1797—1802 років мав назву Новоросійськ). Новостворена губернія займала величезну територію на території нинішньої південної України від Дністра до Дону з Кримом і колишнім Запорожжям, яке стало ядром цієї адміністративної одиниці.

Губернія складалася з 12 повітів:

У 1802 Новоросійську губернію під час чергової реформи було поділено на Миколаївську (з 1803 — Херсонську), Катеринославську й Таврійську губернії.

Таким чином, перша Новоросійська губернія існувала 19 років, а друга — 6 років — загалом 25 років.

Новоросійські генерал-губернатори

…

Катеринослав

  • 1802—1803

Миколаїв

  • 1803—1805

Одеса

З історії

Улітку 1799 року 12 великих сіл Байдарської долини Криму були раптово оточені царськими солдатами та жандармами. Заїхавши в села, вони наказали жителям негайно покинути свої будинки, адже ця територія тепер належала новому російському володарю — графу Мордвінову. Такі дії мали місце по всьому півострову.

У 1800 році військовий генерал-губернатор Новоросії І. Міхельсон писав щодо зростання виїзду татар і небезпеку заворушень серед них: «причиною цьому може бути їхнє обезземелювання і жорстокість експлуатації селянства». Він писав, що раніше татари, «споконвіку були вільні, нікому ніколи не належали», а «данина перебувала у вигляді добровільної угоди на землю». Проте уряд залишив звертання Міхельсона без уваги.

Більш привабливою для Петербурга була думка М. Мордвінова:

«Коли Крим належить Росії, то, по-моєму, не потрібно із землі російської робити землю татарську».

У 1802 році у Феодосійському повіті судовий розгляд між поміщиком Граматиковим і татарською общиною закінчився рішенням про виселення 124 татарських родин із власних сіл. Землі, відібрані у татар, розподілялися серед російських поміщиків та переселенців, а також серед численних спекулянтів землею та нерухомістю. Вони передавалися новим власникам майже безкоштовно, або за символічну платню: 1 рубль за 6 десятин землі.

Див.також

Джерела та література

Література

  • Кабузан В. М. «Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII — первой половине XIX в. (1719—1858 гг.)», М.: Наука, 1976. — 306 с. (рос.)
  • Россия. Полное географическое описание нашего отечества: настольная и дорожная книга: [в 19 т.] / под ред. В. П. Семенова-Тян-Шанского; под общ. руководством: П. П. Семенова-Тян-Шанского, В. И. Ламанского. — Санкт-Петербург: Изд. А. Ф. Девриена, 1899–1914. Т. 14: Новороссия и Крым / сост.: Б. Г. Карпов [и др.]. — 1910. — VIII, 982, [12] с.: ил., карты.

Посилання

Примітки

  1. Указ № 12099 // [[:File:Полное собрание законов Российской империи. Собрание Первое. Том 16.djvu|Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 16]] — Санкт-Петербург — 1830 — С. 657—667.
  2. НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ //Інститут історії України Національної академії наук України
  3. Указ № 12180 // [[:File:Полное собрание законов Российской империи. Собрание Первое. Том 16.djvu|Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 16]] — Санкт-Петербург — 1830 — С. 795—799.
  4. Указ № 12367 // Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Собрание Первое. Том 17 — Санкт-Петербург — 1830 — С. 102—103.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Novorosijska guberniya nazva 2 h administrativno teritorialnih odinic Rosijskoyi imperiyi yaki isnuvali na teritoriyi ninishnoyi Centralnoyi i Pivdennoyi Ukrayini v promizhok chasu 1764 1783 ta 1796 1802 rr vidpovidno Novorosijska guberniya bula stvorena moskovskim uryadom na misci Novoyi Serbiyi i Novoslobidskogo kozackogo polku poselennya yaki u svoyu chergu buli utvoreni na vidibranih davnih zemlyah zaporozkih kozakiv u 1753 1754 rr Pivnichna i centralna chastini ninishnoyi Kirovogradskoyi oblasti Novorosijska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya1764 i 12 23 grudnya 1796Oficijna nazvaros Novorossijskaya guberniyaKrayina Rosijska imperiyaStolicyaDnipro i KremenchukAdministrativna odinicyaRosijska imperiya Rosijska imperiyaZaminenij naTavrijska guberniyaNa zaminuVoznesenske namisnictvo i Katerinoslavske namisnictvoChas data pripinennya isnuvannya1783 i 1802Kategoriya map na Vikishovishid Novorosijska guberniya u Vikishovishi Koordinati 48 24 00 pn sh 35 00 00 sh d 48 40000000002777369445539080 pn sh 35 000000000028 sh d 48 40000000002777369445539080 35 000000000028PeredistoriyaZemli Zaporozhzhya na yakih bulo utvoreno Novorosijsku 1764 1775 rr ta Azovsku 1775 r guberniyi Teritoriya na yakij bulo zasnovano Novorosijsku guberniyu zemli davnogo porubizhzhya mizh ruskim ukrayinskim svitom i svitom stepovih kochovikiv u teperishnij chas centr Ukrayini Poryad takozh znahoditsya odna z getmanskih stolic 17 st m Chigirin U 13 st ci zemli vhodili do prikordonnih volodin Zolotoyi Ordi 14 st nominalno uvijshli do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo vid yakogo yih uspadkuvala Rich Pospolita Z 16 st ci teritoriyi pochinayut osvoyuvatis kozakami zaporozhcyami i vhodyat do volodin Vijska Zaporozkogo Nizovogo Same tut 1648 r rozpochalosya povstannya na choli z Bogdanom Hmelnickim V podalshomu zemli Zaporozhzhya znahodilis pid protektoratom Polshi Moskoviyi Turechchini 1734 r za rezultatami chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni zemli zaporozhciv ostatochno pidporyadkovuyutsya Rosijskij imperiyi U 18 st teritoriyi majbutnoyi guberniyi vhodyat do skladu Bugogardivskoyi ta Kodackoyi palanok Zaporozhzhya azh poki 1752 r smuga zaporozkih teritorij prileglih do kordonu Rechi Pospolitoyi ne bula vidibrana carskim uryadom u zaporozhciv i peredana pereselencyam z Serbiyi de bulo organizovano t zv Novu Serbiyu pri comu misceve ukrayinske naselennya bulo vignane za pivdennu mezhu Novoyi Serbiyi de 1753 r bulo stvoreno Novoslobidske kozacke poselennya polk z centrom u forteci Sv Yelizaveti Togo zh roku na shidnih zemlyah Zaporozhzhya peterburzkim uryadom bulo zasnovano she odnu vijskovu koloniyu Slov yanoserbiyu Persha Novorosijska guberniya 1764 1783 Utvorennya guberniyi Novorosijska guberniya bula utvorena 22 bereznya 2 kvitnya 1764 roku shlyahom ob yednannya teritorij vijskovih poselen Novoyi Serbiyi Novoslobidskogo kozackogo polku Osnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi DnipropetrovshiniKodacka palankaKaterinoslavske namisnictvoKaterinoslavskij povitNovorosijska guberniyaKaterinoslavska guberniyaSichove zemstvoKaterinoslavskij rajonDnipropetrovska Katerinoslavska okrugaGeneralna okruga DnipropetrovskDnipropetrovska oblastDnipropetrovska oblast U vijskovomu vidnoshenni guberniya bula podilena na 3 polki Yelisavetgradskij pikinernij polk kolishnij Novoslobidskij kozackij polk Chornij gusarskij polk kolishnij gusarskij polk I Horvata i Zhovtij gusarskij polk kolishnij pandurskij pihotnij polk V administrativnomu vidnoshenni guberniya bula rozdilena na 70 okrugiv Upravlinnya guberniyi skladalosya iz vijskovogo ta civilnogo departamentiv yaki u 1764 1765 rr pidporyadkovuvalisya general poruchiku ru kolishnomu zastupniku I Horvata po Novij Serbiyi Zemli guberniyi rozpodilyalis na 3 kategoriyi derzhavnu pomishicku i vijskovu 11 22 chervnya 1764 roku do skladu novostvorenoyi guberniyi vklyucheni Ukrayinska liniya nizka fortec i ukriplen po Orili na mezhi Getmanshini i Zaporozhzhya zvedena u 1731 1743 rr Slov yano Serbiya i u skladi Slov yanoserbiyi sho buli ob yednani u Bahmutskij gusarskij polk Bahmutskij kozackij polk bulo peretvoreno na Luganskij pikinernij polk vzdovzh r Lugan Takozh na Priorilli bulo utvoreno Dniprovskij pikinernij polk i Doneckij pikinernij polk Z Kiyeva na zemli novostvorenoyi guberniyi buv perevedenij Moldavskij gusarskij polk yakij buv oselenij u Dnipra i perejmenovanij na Samarskij pivdennishe Dniprovskogo polku do girla Samari U veresni 1764 r do guberniyi bulo priyednano zemli 13 soten Poltavskogo polku Starosenzharska Novosenzharska Bilicka Kobelyacka Sokolska Kishenska Perevolochanska Keleberdyanska Nehvoroshanska Mayacka Carichanska Kitajgorodska Orelska ta 2 sotni Mirgorodskogo polku Kremenchucka i Vlasivska Deyaki sotni buli poverneni do Getmanshini 26 lyutogo 9 bereznya 1765 roku Guberniyu bulo podileno na Yelizavetgradsku j Katerininsku provinciyu okremo do yiyi skladu z 1765 r uvijshov takozh Bahmutskij povit Odnimi z pershih predvoditeliv dvoryanstva v guberniyi buli kapitan Yegor Arapov Zhovtij gusarskij polk sekund major Stefan Pishevich Chornij gusarskij polk rotmistr Yakov Kurilov Dniprovskij pikinernij polk rotmistr Ivan Gavrilov Doneckij pikinernij polk auditor Karl Gotovcev Samarskij gusarskij polk pidpolkovnik Jovan Shevich Bahmutskij gusarskij polk golovi povitovih zboriv dvoryanstva poruchik Ivan Rudenko general poruchik Fedir Chorba Sklad guberniyi 1765 roku 26 bereznya 6 kvitnya 1765 roku administrativnim centrom stalo misto Kremenchuk Bahmutskij povit Voronizkoyi guberniyi uvijshov do skladu Novorosijskoyi guberniyi a jogo reshta do Slobidsko ukrayinskoyi guberniyi Persha Novorosijska guberniya u 1764 1776 rr na mapi suchasnoyi Ukrayini U berezni 1765 roku guberniyu bulo rozdileno na 3 provinciyi Katerininska provinciya Doneckij pikinernij polk Dniprovskij pikinernij polk Ukrayinska liniya 21 sloboda derzhavni slobodi Novi i Mali Vodolagi Yelisavetgradska provinciya Chornij gusarskij polk Zhovtij gusarskij polk slobodi rozkolnikiv Bahmutskij povit provinciya Bahmutskij gusarskij polk Samarskij gusarskij polk likvidovanij 1769 r Luganskij pikinernij polk Na pochatku Rosijsko tureckoyi vijni u 1769 roci na mezhi Yelizavetgradskoyi provinciyi i Zemli Vijska Zaporozkogo utvorenij Moldavskij gusarskij polk z 16 rotami sho uvijshov do skladu Yelizavetgradskoyi provinciyi Sklad guberniyi 1775 roku Gubernske misto Kremenchuk Yelisavetgradska provinciya Katerininska provinciya Bahmutska provinciya 1775 roku moskovskimi vijskami bulo znisheno Zaporozku Sich i Vijsko Zaporozke Nizove a jogo zemli carskim uryadom vklyucheno do skladu Novorosijskoyi guberniyi razom z vidibranimi u Osmanskoyi imperiyi zemlyami mizh Dniprom i Pivdennim Bugom takozh do guberniyi uvijshli zalishki Poltavskogo polku 1 a 2 a 3 ya Poltavska Budiska i Reshetilivska sotni j Mirgorodskogo polku Omelnicka i Potocka sotni Bahmutska provinciya j Slov yanoserbiya vidijshli do vidtvorenoyi togo zh roku Azovskoyi guberniyi Podil na poviti 1776 roku 1776 roku zemli likvidovanogo 1775 roci Vijska Zaporozkogo na livomu berezi Dnipra j Katerininska provinciya buli peredani z Novorosijskoyi guberniyi do Azovskoyi guberniyi 1776 roku guberniya i yiyi provinciyi buli podilena na poviti Kremenchuckij povit skladenij z Potockoyi i Omelnickoyi soten Mirgorodskogo polku chastini kolishnogo Dniprovskogo polku Vlasivska Sokolska Keleberdyanska Kishenska i Perevolochanska sotni Yelisavetgradska provinciya Yelisavetgradskij povit stvorenij z chastin Yelizavetgradskogo Chornogo i Zhovtogo gusarskih polkiv Kryukivskij povit Petrikivskij povit uvijshli shanci Zhovtogo polku i bilsha chastina rot Lisavetgradskogo polku 1783 Kryukivskij povit perejmenovan na Petrikivskij povit z povitovim mistom Petrikivka i ponizhennyam Kryukivki do pozashtatnogo mista Katerininskij povit Olviopolskij povit uvijshli bilsha chastina Moldavskogo gusar polku i bilya polovini shanciv Chornogo gusarskogo polku za nakazom vid 25 chervnya 1781 roku Katerininskij shanec perejmenovanij u misto Olviopol i vidpovidno povitu na Olviopolskij Poltavska provinciya Poltavskij povit tri Poltavski Gorodova 1 sha ta 2 ga Budiska i Reshetilivska sotni 1783 roku Poltavskij povit rozdilenij na Poltavskij i Velikobudiskij poviti Novosanzharskij povit Kobelyackij povit stvorenij z chastini kolishnogo Dniprovskogo polku yaka ne uvijshla do Kremenchuckogo povitu Novi Senzhari Stari Senzhari Veliki Kobelyaki i Karlivka 1783 Novo senzharovskij povit perejmenovanij na Kobelyackij z nadannyam Kobelyakam povitovogo statusu Slov yanska provinciya bula utvorena na pravoberezhzhi Zaporozhzhya Slov yanskij povit Nikopolskij povit V u 1776 roci do nogo uvijshli kolishnya stolicya Nova Sich perejmenovana na Pokrovske mistechko Mikitin Pereviz Mikitin Mikitine Mikitin Rig suchasne Nikopol i chastina Kodackoyi palanki Zaporozhzhya 1781 roku Pokrovske vzhe znachitsya u Saksaganskomu poviti povitove misto Slov yansk planuvalosya pobuduvati na misci Mikitina z 1781 roku povit nazivayetsya Nikopolskij povit Mikitine abo Mikitin Pereviz perejmenovan v Nikopol prote nazva provinciyi isnuvala do kincya 1783 roku Saksaganskij povit Novokodackij povit do yakogo uvijshli bilsha chastina Kodackoyi palanki Kodak Polovicya Kamenka Stari Kodaki Romanove Romankove Trituzne Karnouhivka Taromske Suhachivka i Kam yanske i 2 sela z Lisavetgradskogo polku Avraamivka i Komisarivka poselennya Saksagan planuvalasya buti centrom prote povitovi ustanovi perebuvali u misto Novij Kodak sho bulo uzakoneno z pochatku 1783 roku z perejmenuvannyam povitu na Novokodackij Ingulskij povit Krivorizkij povit u 1775 pershij polovini 1776 vhodiv do Hersonskoyi provinciyi Buv utvorenij na zemli Ingulskoyi palanki Zaporozhzhya i chastini kolishnogo Moldavskogo polku z osnovnimi poselennyami Ingulskij shanec slobodi Kucivka suchasna Novgorodka Kalinivka i Krivij Rig u 1783 roci povitovim mistom stav Krivij Rig z perejmenuvannyam povitu na Krivorizkij zamist mista Ingulsk stavshego pripisnim mistom utvorena na zemli priyednanij 1774 roku i bula najmensh zaselenoyu provinciyeyu guberniyi Hersonskij povit u 1776 roci tut bulo mistechko Stanislav zasnovane v 1774 roci i Kizij Mis Kazikermenskij povit u 1775 pershij polovini 1776 rokiv Kazikermenskij povit vhodiv do Slov yanskoyi provinciyi centrom povitu bulo kolishnye turecke misto fortecya Kazikermen vidome z 1410 roku Novopavlivskij povit buv najzaselinishim povitom provinciyi tut u 1775 roci oselilisya arnauti zgodom buzki kozaki ukrayinci moldavani volohi nekrasivci i bolgari sho meshkali u Turechchini yaka stvorila z nih 1769 roku dva polki sho u hodi vijni perejshli na storonu rosiyan arnauti zasnuvali 7 poselen Novogrigorivske Sokoli Rakovec Arnautivka Skarzhinka Mihajlivka i Troyicke Naprikinci 1782 roku provinciyi guberniyi buli skasovani Guberniya stala podilyatisya na poviti U 1783 roci Novorosijsku guberniyu likvidovano i vklyucheno do skladu novostvorenogo v ramkah vserosijskoyi reformi administrativno teritorialnogo podilu Katerinoslavskogo namisnictva Druga Novorosijska guberniya 1796 1802 Stvorennya drugoyi Novorosijskoyi guberniyi V grudni 1796 roku ukazom imperatora Pavla I stvorena nova Novorosijska guberniya do yakoyi uvijshla bilsha chastina likvidovanogo Katerinoslavskogo namisnictva Administrativnim centrom buv Katerinoslav yakij protyagom 1797 1802 rokiv mav nazvu Novorosijsk Novostvorena guberniya zajmala velicheznu teritoriyu na teritoriyi ninishnoyi pivdennoyi Ukrayini vid Dnistra do Donu z Krimom i kolishnim Zaporozhzhyam yake stalo yadrom ciyeyi administrativnoyi odinici Guberniya skladalasya z 12 povitiv Katerinoslavskij povit Bahmutskij povit Yelizavetgradskij povit Mariupolskij povit Novomoskovskij povit Olviopolskij povit z centrom u Voznesensku do peremishennya v Olviopol Pavlogradskij povit Perekopskij povit Rostovskij povit z Zemleyu Vijska Chornomorskogo pomizh richkami Yeya i Kuban povitove misto Taganrig Simferopolskij povit Tiraspolskij povit Hersonskij povit U 1802 Novorosijsku guberniyu pid chas chergovoyi reformi bulo podileno na Mikolayivsku z 1803 Hersonsku Katerinoslavsku j Tavrijsku guberniyi Takim chinom persha Novorosijska guberniya isnuvala 19 rokiv a druga 6 rokiv zagalom 25 rokiv Novorosijski general gubernatori1764 65 ru komandir Novorosijskoyi guberniyi 1765 66 1766 74 1774 91 Potomkin Grigorij general gubernator Novorosijskoyi guberniyi 1791 96 1796 97 Berdyayev Mikola Katerinoslav 1802 1803Mikolayiv 1803 1805Odesa 1805 14 Dyuk de Rishelye 1815 22 Oleksandr de Lanzheron 1822 44 Voroncov Mihajlo Semenovich 1854 64 Stroganov Oleksandr Grigorovich 1864 73 Kocebu Paul DemetriusZ istoriyiUlitku 1799 roku 12 velikih sil Bajdarskoyi dolini Krimu buli raptovo otocheni carskimi soldatami ta zhandarmami Zayihavshi v sela voni nakazali zhitelyam negajno pokinuti svoyi budinki adzhe cya teritoriya teper nalezhala novomu rosijskomu volodaryu grafu Mordvinovu Taki diyi mali misce po vsomu pivostrovu U 1800 roci vijskovij general gubernator Novorosiyi I Mihelson pisav shodo zrostannya viyizdu tatar i nebezpeku zavorushen sered nih prichinoyu comu mozhe buti yihnye obezzemelyuvannya i zhorstokist ekspluataciyi selyanstva Vin pisav sho ranishe tatari spokonviku buli vilni nikomu nikoli ne nalezhali a danina perebuvala u viglyadi dobrovilnoyi ugodi na zemlyu Prote uryad zalishiv zvertannya Mihelsona bez uvagi Bilsh privablivoyu dlya Peterburga bula dumka M Mordvinova Koli Krim nalezhit Rosiyi to po moyemu ne potribno iz zemli rosijskoyi robiti zemlyu tatarsku U 1802 roci u Feodosijskomu poviti sudovij rozglyad mizh pomishikom Gramatikovim i tatarskoyu obshinoyu zakinchivsya rishennyam pro viselennya 124 tatarskih rodin iz vlasnih sil Zemli vidibrani u tatar rozpodilyalisya sered rosijskih pomishikiv ta pereselenciv a takozh sered chislennih spekulyantiv zemleyu ta neruhomistyu Voni peredavalisya novim vlasnikam majzhe bezkoshtovno abo za simvolichnu platnyu 1 rubl za 6 desyatin zemli Div takozhNovorosijske general gubernatorstvo Katerinoslavske namisnictvo Katerinoslavska guberniya Dnipropetrovska oblastDzherela ta literaturaV V Panashenko Novorosijska guberniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 479 ISBN 978 966 00 1061 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Literatura Kabuzan V M Zaselenie Novorossii Ekaterinoslavskoj i Hersonskoj gubernij v XVIII pervoj polovine XIX v 1719 1858 gg M Nauka 1976 306 s ros Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva nastolnaya i dorozhnaya kniga v 19 t pod red V P Semenova Tyan Shanskogo pod obsh rukovodstvom P P Semenova Tyan Shanskogo V I Lamanskogo Sankt Peterburg Izd A F Devriena 1899 1914 T 14 Novorossiya i Krym sost B G Karpov i dr 1910 VIII 982 12 s il karty PosilannyaNovorosijska guberniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 PrimitkiUkaz 12099 File Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Sobranie Pervoe Tom 16 djvu Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii s 1649 goda Sobranie Pervoe Tom 16 Sankt Peterburg 1830 S 657 667 NOVOROSIJSKA GUBERNIYa Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Ukaz 12180 File Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Sobranie Pervoe Tom 16 djvu Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii s 1649 goda Sobranie Pervoe Tom 16 Sankt Peterburg 1830 S 795 799 Ukaz 12367 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii s 1649 goda Sobranie Pervoe Tom 17 Sankt Peterburg 1830 S 102 103

Дата публікації:
Топ