Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перекопський повіт — адміністративна одиниця в Таврійській губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Перекоп.
| Перекопський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Таврійська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Перекоп (місто) | |||
| Створений | 1802 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | 5453,28 км² | |||
| Населення | 51393 осіб (1897) | |||
Географія
Перекопський повіт Таврійської губернії мав форму трикутника, вершину якого становив Перекопський перешийок, а північно-східна сторона омивалася Сивашем. Площа повіту, за обчисленням Стрельбицького, 5236,1 кв.верст, в тому числі під внутрішніми водами (озерами)-124,2 кв.верст; за планами генерального межування-544896 десятин і за переписом поземельної власності, зробленої в кінці сімдесятих років Центральним статистичним комітетом, — 546624 десятини. Ландшафт повіту представляє рівнину степу з підйомом на півдні, позбавлену не тільки лісів, але навіть чагарників.
Північна частина повіту покрита шаром глинисто-солонцюватого ґрунту, вона має вигляд сірувато-білої, грудкуватої, дуже щільної глини, відрізняється малою родючістю і покрита рідкісною рослинністю, але переважно полиню і подібними рослинами .
По берегах Сиваша ґрунт всюди облямований світлою смугою, яка абсолютно позбавлена рослинності, а тому різко відрізняється від сусіднього степу: це — так званий Сиваш. Під час вітрів з моря сюди наганяється морська вода, заливає їх, а потім, коли вода спадає, ґрунти покриваються соляним нальотом і непрохідним брудом.
Чим південніше, тим ґрунт краще. Приблизно між селами Ішунь і Дюрмень проходить північна межа кримського чорнозему. Найбільшої глибини і найкращої якості цей ґрунт досягає в південно-східній частині повіту, біля кордону з Феодосійським повітом.
Зрошення повіту дуже бідне; річка Салгир, найбільша з кримських річок, протікає тільки по південно-східному кордону Перекопського повіту, а Чатирлик, що впадає в Чорне море поблизу Перекопського перешийка, являє собою не що інше, як просту балку, більшу частину року абсолютно позбавлену води. Що стосується до ґрунтових вод, то в північній частині повіту вони знаходяться на невеликій глибині, але дають гірко-солону воду, часто непридатну для пиття, а лише вживану для водопою; в центральній частині повіту, навпаки — доводиться рити колодязі глибиною до 30 і більше сажнів (відомо про колодязь, що досягав 80 сажнів).
Нестача води сильно уповільнювала заселення повіту, абсолютно спорожнілого після виселення татар в 1857-58 роках, а тому Міністерство державного майна Російської імперії в 1859-61 роках вдалося до низки робіт з обводнення краю; з цією метою в Перекопському повіті було вирито кілька колодязів за державний рахунок, створено 4 загати і одну цистерну. Але ці заходи виявилися недостатніми: 55 % всіх селищ потребувало води, і в Присиваській частині повіту площею в 300 кв.верст, на якій знаходилося 38 селищ, зовсім не було ні колодязів, ні джерел; вода для пиття в цій місцевості добувалася з особливих водоємних ям (аутів) глибиною до 8 сажнів. Дощова вода, зібрана в цих ямах, швидко псується, а влітку часто пересихає. Було вирішено вирити поблизу поштової станції Айбар артезіанський колодязь. Гірський інженер Романовський до буріння приступив в 1869 році, і до 1878 році колодязь був доведений до глибини 2613 футів 6 дюймів (373⅓ саж.), Але води не здобуто. Ця невдача, що коштувала уряду великих грошей, сталася через те, що даний пункт, як з'ясувалося в кінці вісімдесятих років, знаходиться в антиклинальній області. Професор Головкинський, який виробляв за дорученням земства гідрогеологічні дослідження в губернії, вважав, що є велика ймовірність на задовільне зрошення артезіанськими колодязями всієї великої площі Перекопської та Саксько-Євпаторійської землі. У Перекопському повіті, і в Саках з успіхом вириті артезіанські колодязі.
Населення
У 1896 році в повіті (без міста) нараховувалося 47682 жителів (24845 чол. Та 22837 жін.): Дворян 415, духовників 522, почесних громадян і купців 161, міщан 2455, військових 1478, селян 41692, іноземців 874, інших станів 85; православних 17165, розкольників 918, католиків 3060, протестантів 5568, вірмен 212, євреїв 685, караїмів 78, магометан 19892, інших сповідань 104.
У північній частині повіту на кв.версту припадає 2,5 людини, в південній — від 4 до 10,8 осіб. До 1856 p. повіт був густо населений виключно татарами, але в 1857 року відбулося масове переселення до Туреччини; в повіті відразу спорожніло 278 селищ, і 244 з яких на початок XX століття не були заселені. Край зовсім спорожнів; землі продавалися за безцінь: в південній частині повіту прекрасна чорноземна земля продавалася по 1 руб. за десятину.
Щоб заселити повіт, уряд почав заохочувати переселенців, надаючи їм різноманітні пільги. У 1859 році прийшли перші російські переселенці, в 1862 — естонці, в 1864 — чехи, німці — меноніти, герцеговинці, поляки. Етнографічний склад населення повіту відрізнявся значною строкатістю: татари становили 50,7 %, росіяни 27,6 %, німці 10 %, інші 11,7 %.
Всього селищ в повіті 206, в тому числі невеликих (до 10 дворів) 83, середніх (від 10 до 50 дворів) 117 і великих (понад 50 дворів).
З 546654 десятин приватним особам належало 425 310 дес., або 77,8 %, селянським товариствам — 31910 дес., або 5,8 %, і установам — 89404 дес., або 16,4 % ,. У числі земель, що належали установам, значиться казенної землі 50021 дес. (В тому числі придатної для посівів 17 тис. дес.) і вакуфної 21000 дес. (в тому числі при скасованих мечетях 13 тис. дес.).
Велика частина сільського населення — безземельні і безхатні. З 3533 сімей, які проживають в селищах Перекопського повіту, 2377 сімей, або 67,1 %, не мають своєї землі (серед останніх 1270 татарських сімей). З 3533 сімей 2466 — уродженці частиною інших повітів і губерній, частиною інших селищ. Безземельне населення розміщується частиною на казенних і вакуфних землях, орендуючи їх на тривалий термін, частиною ж, і головним чином, на власницьких як так звані десятники. Десятники звичайно селяться на таких умовах: вони отримують від землевласника хату, іноді з невеликим городом, за що сплачують від 3 до 25 руб. грошима або панщиною і мають право виганяти свою худобу на загальний вигін (пастух землевласника), за що сплачується від 1 до 4 руб. з голови великої худоби і від 25 до 60 коп. з вівці. Орну землю вони обробляють з частки продукту в 1/4, 1/3, 2/5, 3/10 тощо. Письмових умов з десятниками ніяких не укладають, так що вони повсякчас можуть бути вигнані.
Економіка
У повіті значилося коней 20 тисяч, рогатої худоби 35 тисяч, овець до 700 тисяч голів.
Північна частина повіту виробляла головним чином сіль, до 4 млн пудів, і шерсть, до 100 тис. пудів, південна — майже виключно хліб, головним чином пшеницю.
В середньому щорічно засівалось: житом 7400, пшеницею 47200, вівсом 8550, ячменем 27750, просом 4100 кукурудзою 330, картоплею 300 десятин; середній річний збір: жита 210900, пшениці 1708900, вівса 193400, ячменю 1010100, проса 62950, кукурудзи 7900, картоплі 16300 пудів. 5 парових борошномельних млинів (понад 700 тисяч пудів).
За задоволенням місцевого продовольства, збувається на сторону до 940 тисяч пудів пшениці і жита, через залізничні станції , Джанкой, Таганаш. Ярмарок та базарів в повіті не було.
У 1893 році в повіті значилося 16 промислових закладів, з 110 робітниками і з виробництвом в 56369 руб. Земські витрати (1896 г.) 120300 руб., в тому числі на земський уряд 9950 руб., народна освіта 15209 руб., лікарську частина 31450 руб.; 2 земські лікарні (одна в місті), 7 лікарів, 9 фельдшерів і 3 акушерки. Училищ 56.
Склад повіту (волості та міста)
- та повітового міста Перекоп із передмістями Армянський базар, Кантемирівка, Шафранівка, слободами Госпітальна та Щемилівка.
Примітки
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 17 травня 2016.
Посилання
- Перекоп, город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perekopskij povit administrativna odinicya v Tavrijskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi Administrativnij centr misto Perekop Perekopskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Tavrijska guberniyaCentr Perekop misto Stvorenij 1802Skasovanij 1923Plosha 5453 28 km Naselennya 51393 osib 1897 GeografiyaPerekopskij povit na mapi Tavrijskoyi guberniyiKarta povitu Perekopskij povit Tavrijskoyi guberniyi mav formu trikutnika vershinu yakogo stanoviv Perekopskij pereshijok a pivnichno shidna storona omivalasya Sivashem Plosha povitu za obchislennyam Strelbickogo 5236 1 kv verst v tomu chisli pid vnutrishnimi vodami ozerami 124 2 kv verst za planami generalnogo mezhuvannya 544896 desyatin i za perepisom pozemelnoyi vlasnosti zroblenoyi v kinci simdesyatih rokiv Centralnim statistichnim komitetom 546624 desyatini Landshaft povitu predstavlyaye rivninu stepu z pidjomom na pivdni pozbavlenu ne tilki lisiv ale navit chagarnikiv Pivnichna chastina povitu pokrita sharom glinisto soloncyuvatogo gruntu vona maye viglyad siruvato biloyi grudkuvatoyi duzhe shilnoyi glini vidriznyayetsya maloyu rodyuchistyu i pokrita ridkisnoyu roslinnistyu ale perevazhno polinyu i podibnimi roslinami Po beregah Sivasha grunt vsyudi oblyamovanij svitloyu smugoyu yaka absolyutno pozbavlena roslinnosti a tomu rizko vidriznyayetsya vid susidnogo stepu ce tak zvanij Sivash Pid chas vitriv z morya syudi naganyayetsya morska voda zalivaye yih a potim koli voda spadaye grunti pokrivayutsya solyanim nalotom i neprohidnim brudom Chim pivdennishe tim grunt krashe Priblizno mizh selami Ishun i Dyurmen prohodit pivnichna mezha krimskogo chornozemu Najbilshoyi glibini i najkrashoyi yakosti cej grunt dosyagaye v pivdenno shidnij chastini povitu bilya kordonu z Feodosijskim povitom Zroshennya povitu duzhe bidne richka Salgir najbilsha z krimskih richok protikaye tilki po pivdenno shidnomu kordonu Perekopskogo povitu a Chatirlik sho vpadaye v Chorne more poblizu Perekopskogo pereshijka yavlyaye soboyu ne sho inshe yak prostu balku bilshu chastinu roku absolyutno pozbavlenu vodi Sho stosuyetsya do gruntovih vod to v pivnichnij chastini povitu voni znahodyatsya na nevelikij glibini ale dayut girko solonu vodu chasto nepridatnu dlya pittya a lishe vzhivanu dlya vodopoyu v centralnij chastini povitu navpaki dovoditsya riti kolodyazi glibinoyu do 30 i bilshe sazhniv vidomo pro kolodyaz sho dosyagav 80 sazhniv Nestacha vodi silno upovilnyuvala zaselennya povitu absolyutno sporozhnilogo pislya viselennya tatar v 1857 58 rokah a tomu Ministerstvo derzhavnogo majna Rosijskoyi imperiyi v 1859 61 rokah vdalosya do nizki robit z obvodnennya krayu z ciyeyu metoyu v Perekopskomu poviti bulo virito kilka kolodyaziv za derzhavnij rahunok stvoreno 4 zagati i odnu cisternu Ale ci zahodi viyavilisya nedostatnimi 55 vsih selish potrebuvalo vodi i v Prisivaskij chastini povitu plosheyu v 300 kv verst na yakij znahodilosya 38 selish zovsim ne bulo ni kolodyaziv ni dzherel voda dlya pittya v cij miscevosti dobuvalasya z osoblivih vodoyemnih yam autiv glibinoyu do 8 sazhniv Doshova voda zibrana v cih yamah shvidko psuyetsya a vlitku chasto peresihaye Bulo virisheno viriti poblizu poshtovoyi stanciyi Ajbar artezianskij kolodyaz Girskij inzhener Romanovskij do burinnya pristupiv v 1869 roci i do 1878 roci kolodyaz buv dovedenij do glibini 2613 futiv 6 dyujmiv 373 sazh Ale vodi ne zdobuto Cya nevdacha sho koshtuvala uryadu velikih groshej stalasya cherez te sho danij punkt yak z yasuvalosya v kinci visimdesyatih rokiv znahoditsya v antiklinalnij oblasti Profesor Golovkinskij yakij viroblyav za doruchennyam zemstva gidrogeologichni doslidzhennya v guberniyi vvazhav sho ye velika jmovirnist na zadovilne zroshennya artezianskimi kolodyazyami vsiyeyi velikoyi ploshi Perekopskoyi ta Saksko Yevpatorijskoyi zemli U Perekopskomu poviti i v Sakah z uspihom viriti artezianski kolodyazi NaselennyaU 1896 roci v poviti bez mista narahovuvalosya 47682 zhiteliv 24845 chol Ta 22837 zhin Dvoryan 415 duhovnikiv 522 pochesnih gromadyan i kupciv 161 mishan 2455 vijskovih 1478 selyan 41692 inozemciv 874 inshih staniv 85 pravoslavnih 17165 rozkolnikiv 918 katolikiv 3060 protestantiv 5568 virmen 212 yevreyiv 685 karayimiv 78 magometan 19892 inshih spovidan 104 U pivnichnij chastini povitu na kv verstu pripadaye 2 5 lyudini v pivdennij vid 4 do 10 8 osib Do 1856 p povit buv gusto naselenij viklyuchno tatarami ale v 1857 roku vidbulosya masove pereselennya do Turechchini v poviti vidrazu sporozhnilo 278 selish i 244 z yakih na pochatok XX stolittya ne buli zaseleni Kraj zovsim sporozhniv zemli prodavalisya za bezcin v pivdennij chastini povitu prekrasna chornozemna zemlya prodavalasya po 1 rub za desyatinu Shob zaseliti povit uryad pochav zaohochuvati pereselenciv nadayuchi yim riznomanitni pilgi U 1859 roci prijshli pershi rosijski pereselenci v 1862 estonci v 1864 chehi nimci menoniti gercegovinci polyaki Etnografichnij sklad naselennya povitu vidriznyavsya znachnoyu strokatistyu tatari stanovili 50 7 rosiyani 27 6 nimci 10 inshi 11 7 Vsogo selish v poviti 206 v tomu chisli nevelikih do 10 dvoriv 83 serednih vid 10 do 50 dvoriv 117 i velikih ponad 50 dvoriv Z 546654 desyatin privatnim osobam nalezhalo 425 310 des abo 77 8 selyanskim tovaristvam 31910 des abo 5 8 i ustanovam 89404 des abo 16 4 U chisli zemel sho nalezhali ustanovam znachitsya kazennoyi zemli 50021 des V tomu chisli pridatnoyi dlya posiviv 17 tis des i vakufnoyi 21000 des v tomu chisli pri skasovanih mechetyah 13 tis des Velika chastina silskogo naselennya bezzemelni i bezhatni Z 3533 simej yaki prozhivayut v selishah Perekopskogo povitu 2377 simej abo 67 1 ne mayut svoyeyi zemli sered ostannih 1270 tatarskih simej Z 3533 simej 2466 urodzhenci chastinoyu inshih povitiv i gubernij chastinoyu inshih selish Bezzemelne naselennya rozmishuyetsya chastinoyu na kazennih i vakufnih zemlyah orenduyuchi yih na trivalij termin chastinoyu zh i golovnim chinom na vlasnickih yak tak zvani desyatniki Desyatniki zvichajno selyatsya na takih umovah voni otrimuyut vid zemlevlasnika hatu inodi z nevelikim gorodom za sho splachuyut vid 3 do 25 rub groshima abo panshinoyu i mayut pravo viganyati svoyu hudobu na zagalnij vigin pastuh zemlevlasnika za sho splachuyetsya vid 1 do 4 rub z golovi velikoyi hudobi i vid 25 do 60 kop z vivci Ornu zemlyu voni obroblyayut z chastki produktu v 1 4 1 3 2 5 3 10 tosho Pismovih umov z desyatnikami niyakih ne ukladayut tak sho voni povsyakchas mozhut buti vignani EkonomikaU poviti znachilosya konej 20 tisyach rogatoyi hudobi 35 tisyach ovec do 700 tisyach goliv Pivnichna chastina povitu viroblyala golovnim chinom sil do 4 mln pudiv i sherst do 100 tis pudiv pivdenna majzhe viklyuchno hlib golovnim chinom pshenicyu V serednomu shorichno zasivalos zhitom 7400 psheniceyu 47200 vivsom 8550 yachmenem 27750 prosom 4100 kukurudzoyu 330 kartopleyu 300 desyatin serednij richnij zbir zhita 210900 pshenici 1708900 vivsa 193400 yachmenyu 1010100 prosa 62950 kukurudzi 7900 kartopli 16300 pudiv 5 parovih boroshnomelnih mliniv ponad 700 tisyach pudiv Za zadovolennyam miscevogo prodovolstva zbuvayetsya na storonu do 940 tisyach pudiv pshenici i zhita cherez zaliznichni stanciyi Dzhankoj Taganash Yarmarok ta bazariv v poviti ne bulo U 1893 roci v poviti znachilosya 16 promislovih zakladiv z 110 robitnikami i z virobnictvom v 56369 rub Zemski vitrati 1896 g 120300 rub v tomu chisli na zemskij uryad 9950 rub narodna osvita 15209 rub likarsku chastina 31450 rub 2 zemski likarni odna v misti 7 likariv 9 feldsheriv i 3 akusherki Uchilish 56 Sklad povitu volosti ta mista ta povitovogo mista Perekop iz peredmistyami Armyanskij bazar Kantemirivka Shafranivka slobodami Gospitalna ta Shemilivka PrimitkiPervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 17 travnya 2016 PosilannyaPerekop gorod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref