Арнаути

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арнаути (значення).

Арнаути — термін на означення турками-османами албанці незалежно від їх релігійної орієнтації.

Вояк арнаут із собакою на відпочинку, Жан-Леон Жером

Поселення арнаутів

Туреччина створила з них 1769 року два полки, що у ході війни перейшли на сторону росіян. Арнаутські команди воювали разом з Нововербованим козацьким полком.

Арнаути разом з козаками-українцями з Нововербованого козацького полку 1775 року оселилися і заснували 7 поселень в межиріччі Інгулу, Єланця і Мертвоводу у Новопавлівському повіті Новоросійської губернії:

• Новогригорівське,
• Соколи (з 1789 року — місто Вознесенськ),
• Раковець,
• Арнаутівка,
• Скаржинка (з 1803 р. — Білоусівка, тепер Трикрати),
• Михайлівка,
• Троїцьке.
• Арнаутка (с. Комишани міста Херсона)

Також вони поселилися у селах у Вознесенському і Новоодеському районах Миколаївської області:

• Федорівське (тепер Нова Одеса),
• Касперівка,
• Новопетрівське,
• Себине,
• Гур'єве,
• Костянтинове,
• Баловне,
• Матвіївка (нині входить до складу Центрального району Миколаєва).

Поселенцям було виділено 109407 десятин землі для зайняття хліборобством, виноградарством, садівництвом та скотарством.

На їх основі сформоване Бузьке козацьке військо (1785—1817).

Посилання

• (рос.)
• Бузьке козаче військо [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]