Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Матві́ївка — місцевість у Центральному районі міста Миколаїв. Колишнє село Новоодеського району.
| Матвіївка Миколаїв | ||||
| Герб Матвіївки | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°01′09″ пн. ш. 31°55′49″ сх. д. / 47.01917° пн. ш. 31.93028° сх. д.Координати: 47°01′09″ пн. ш. 31°55′49″ сх. д. / 47.01917° пн. ш. 31.93028° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Центральний район | |||
| Адмінодиниця | Центральний район | |||
| Площа | бл. 8 км² | |||
| Населення | 6500 чол. | |||
| Поштовий індекс | 54048 | |||
| Телефонний код | 512 | |||
| Головні вулиці | Силікатна | |||
| Підприємства | ВАТ «Миколаївське сільскогосподарсько-риборозвідне підприємство» | |||
| Заклади освіти та культури | Школа № 24 Дитячий садок № 99 Будинок культури | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен | немає | |||
| Залізнична інфраструктура | немає | |||
 | ||||
| Карта | ||||
 Матвіївка у Вікісховищі | ||||
Розташоване на лівому березі річки Південний Буг по обидва боки Кугаєвої балки, яка у ті часи повністю заповнювалася водою на декілька кілометрів у степ.
У двох кілометрах від Матвіївки є Міжнародний аеропорт «Миколаїв».
Історія
2018 року, виповнилося 240 років з часу заснування села Матвіївка Центрального району міста Миколаїв, тобто село, за офіційними даними, старше за місто на 11 років (поруч, знаходиться село Баловне — у минулому, Слобода Яцька, яке старше за Матвіївку, більше ніж на 100 років).
Матвіївка — одне з найдавніших козацьких поселень Миколаївської області. Вона входила до Бугогардівської паланки, а згодом до Бузького козацького війська. Тут були оселені арнаути. До 1778 року — козацька станиця Слобода Червона. Є такі думки щодо походження цієї назви: червоні шлики на шапках козаків; висаджена в Кугаєвій балці червона калина; розташовані тоді навколо слободи поля, багаті на червоні маки.
Згідно з адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік, село Матвіївка входило до складу Гур'ївської волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У цей час на території села було 366 господарств, де проживало 2108 осіб.
У селі діяли: зведена 1795 року кам'яна православна церква в ім'я Святих Петра і Павла — сучасного вигляду храм набув 1914 року. Існувала земська школа, де навчалися 123 учні (99 хлопчиків, 24 дівчаток), працювали три лавки, велося добування вапняку.
1916 року у Матвіївці знаходилося 482 господарства, де проживало 2783 особи.
Невдовзі, після Жовтневого перевороту, будівля церкви використовувалася як сільський клуб.
Під час Другої світової війни та німецької окупації села 1941—1945 років, приміщення знову було зайнято релігійною громадою і займалося аж до 1964 року, коли релігійну громаду села Матвіївка, було знову знято з реєстрації та будівля церкви використовувалася як шкільна спортивна зала, як склад сипучих продуктів, як пункт приймання склотари та вторинних ресурсів.
Після виходу України зі складу СРСР, було відбудовано зруйновану дзвіницю та церква відновила свою роботу, і станом на 2020 рік, відносилася до Української православної церкви Московського патріархату.
За деякими даними, влітку року, у селі відбулося повстання куркулів (так зневажливо радянська влада називала заможних селян) проти радянської влади та продрозкладки, під час якого, на жаль, загинули люди. року у селі остаточно, як і у Миколаєві та сусідньому Баловному, встановлено радянську владу.
Тоді ж почала працювати трудова школа (рік заснування шкільної установи — 1889). 1923 року у школі викладалося п'ять предметів: рідна мова, арифметика, природознавство, культурознавство та політзнавство. У школі було 83 підручники (з них українською мовою — 58), три географічні мапи та два глобуси, загальна кількість книжок у бібліотеці становила 252 (з них українською мовою — 24), працював один вчитель. Також, у селі діяли: українське товариство «Просвіта», хата-читальня, театральний та хоровий гуртки, бібліотека.
1920 року кількість домогосподарств у селі Матвіївка, становила 549, населення — 3085 осіб, а вже 1926 року на терені села мешкало лише 2626 душ, найімовірніше, через голод 1921—1923 років.
1936 року у селі Матвіївка мешкало 3027 осіб (менше ніж до радянської влади — ймовірно через штучний голод 1932—1933 років). У складі сільської ради працювало десять секцій: рільнича, тваринницька, культурна, впорядкування, фінансова, торговельно-заготівельна, шляхів та зв'язку, революційної законності, охорони, секція з допомоги залізничному транспорту.
Село Матвіївка було окуповане нацистськими військами 10 серпня 1941 року та реокуповане радянськими військами 27 березня 1944 року.
Цікаво, що німці одразу ж, по окупації села, почали будувати міст з Матвіївки до Варварівки. Грубою робочою силою при зведені мосту були полонені червоноармійці та інші заарештовані, які утримувалися в бараках біля церкви. З боку Матвіївки німецькими інженерами використовувалися дерев'яні палі, які і досі стоять у річці поблизу Кугаєвої балки, а з боку Варварівки забивали металеві труби.
Під час тимчасової німецької окупації, в селі діяла матвіївське підпільне угруповування супротиву (керівник — Ганна, прізвище не встановлено).
Мешканці Варварівки безпосередньо брали участь у подіях Другої Світової війни. Відомо, що 520 осіб пристали на службу до лав радянської армії, з них 211 загинули. Орденами та медалями СРСР було нагороджено понад 500 осіб.
Більше 20 матвіївчан було вивезено на роботи до Німеччини та інших країн.
Радянським військовим, що загинули під час реокупації Матвіївки, в 1969 році владою СРСР було встановлено стелу.
У 1963 році Матвіївку було приєднано до електромережі.
На той час село ще історично поділялося на частини: грецьку, польську, ховрашево.
До середини 1960-х років населення Матвіївки зменшилося більш ніж утричі, порівняно з 1920 роком — до 950 осіб (основними причинами розглядаються війна та черговий голод 1946—1947 років), а в 1970-х роках тут проживало вже 5800 людей, оскільки був збудований і з 1974 року почав діяти Матвіївський завод силікатних матеріалів. Через високий рівень забруднення довкілляМиколаївською Міською радою в 1999 році було прийняте рішення й заплановано перепрофілювання (ВАТ) «Миколаївський комбінат силікатних виробів», однак невдовзі він збанкрутував.
Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 24 лютого 1987 року село Матвіївка Матвіївської сільради Центрального району міста Миколаєва віднесено до категорії селищ міського типу, а селищну Раду найменовано Матвіївською.
На початку 1990-х років до Матвіївки було прокладено гілку газогону та з'явилася квазіелектронна АТС «Квант».
Особистості
В Матвіївці народився та у 1941 році закінчив десятирічну школу Іван Ілліч Чебаненко (31.03.1925 — 27.07.2012) — видатний український вчений, академік Національної Академії наук України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат премії імені Т. Г. Шевченка у галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України. Працював в Інституті геологічних наук НАНУ, пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до першого заступника директора й завідувача відділом геотектоніки. Відкриття, зроблені І. І. Чебаненком, стали початком нового напрямку у геотектонічній науці: вчений відкрив закономірну мережу розломів земної кори і вперше у світі створив мапу тих планетарних розломів.
1958 року на запрошення Міністерства середнього машинобудування СРСР був відряджений до Чехословаччини, де спочатку працював інженером, а згодом — головним інженером експедиції, яка проводила пошуки уранових руд на Чеському рудоносному масиві.
І. І. Чебаненко вказав, що родовища вуглеводнів треба шукати на стиках між тектонічними плитами; це відкриття стало методологічною основою пошуків вуглеводнів та інших природних копалин для усього світу.
Матвіївський ліс
Перші насадження сосен в урочищі Кучугури зробили в 1952 році — до того тут були піщані кучугури, що на декілька кілометрів простяглися уздовж річки, із зарослями трави та садами, які були закладені українськими селянами в імперські часи на ділянках землі, що вважалися поміщиками непридатними до сільського господарства).
Лісонасадження в урочищі Кучугури, що на північному заході від Матвіївки, простягаються уздовж Південного Бугу до села Баловного, посідаючи понад 565 гектарів.
Основними представниками дерев є: сосна, осика, маслинка, черемха, айлант, шипшина, шовковиця, скумпія, тополя, в'яз, бузина, глід, граб, верба — та дуже колючі: гледичія і робінія.
Трав'янисті рослини представлено найбільше нетребою, гринделією, якірцями, петровими батогами (цикорій), лободою, татарником, кульбабою, подорожником, полином, кропивою, буркуном, дивиною, будяком, маками дикими, вересом, щирицею, пирієм, козельцями, цмином, безсмертками, горошками, триреберником, мохами, вівсюгом, омелою білою, лободою, плоскухою, перстачем, синяком, комишом, лататтям жовтим, рогозом та іншими.
У лісі було помічено наступних тварин та птахів: лисиця, заєць, вивірка, ласиця, єнот, черепаха, тхір, ропуха, миша, ящірка, вуж, сова, боривітер, шуліка, вивільга, бджолоїдка, одуд, крук, дрімлюга, дятел, горлиця, вівсянка, зяблик, соловейко, дрізд співочий, сорока, вівчарик зелений, сорокопуд, підсоколик, щеврик, гаїчка-пухляк, ремез, синиця, горобець, ворона, дрізд чорний, омелюх, галка.
Біля лісу водяться дикі свині, ховрахи, фазани, чайки, зозулі, кажани, посмітюхи, ластівки, серпокрильці, канюки, соколи, яструби, плиски, голуби, їжаки. До початку 1990 років водилися сарни.
Основними мешканцями прибережних вод є норець, крижень, лиска, чирянка велика, крячок, бугайчик, очеретянка, мартин сріблястий, мартин жовтоногий, баклан, кулик-довгоніг, ондатра, водяний вуж, лунь очеретяний, сіра чапля, видри, а після закриття силікатного комбінату повернулися лелеки, лебеді, чепура велика, мала біла чапля.
Серед комах переважають комарі-дзвінці (які окремими зграями самців і самиць, «танцюють» у повітрі навесні та на початку літа, а їх личинок рибалки називають мотилем), а також жуки-смердючки, комарі, сонечка, павуки, цикади, цвіркуни, коники, кліщі, бабки, метелики, клопи москалі та черепашки, короїди, жуки, джмелі, оси, шершні та інші.
Представниками отруйних тварин є сколопендри і тарантули, укуси яких дуже болючі (нагадують укус оси), та для дорослих людей несмертельні.
Станом на 2017 рік у Матвіївці були осередки інтернет-груп Facebook — «Матвіївський ліс SOS» і «Матвіївка Online».
При Матвіївському будинку культури діють вокальний ансамбль «Камертон» та Народний хор «Червоняночка» — неодноразові лауреати різноманітних місцевих конкурсів.
Також тут працює бібліотека-філіал № 21 Миколаївської Центральної бібліотеки імені М. Л. Кропивницького, при якій діє Краєзнавчий музей.
В Матвіївці є музична, художня та танцювальна школи, бійцівський гурток та інше.
Медицину селища представлено Сімейною медичною амбулаторією №5 (вул. Лісова) Центру первинної медико-санітарної допомоги №4, м. Миколаєва.
В Матвіївці діють релігійні рухи — Міжнародна релігійна організація Свідки Єгови та Християнська церква «Джерело життя».
Зв'язок
В мікрорайоні працює міське поштове відділення № 48 на вулиці Силікатній. Поштовий індекс 54048.
На повороті до Матвіївки від регіональної автомобільної дороги Р-06, знаходитьсякурган, можливо часів скіфсько-сарматської культури або енеоліту-бронзи. Ще один курган, найближчий до цього, розташовувався праворуч від київського шосе, за два кілометри у бік аеропорту, але час та оранка зрівняли його з землею; також, курган був навпроти нового матвіївського кладовища, під яким під час оранки знайшли старезні поховальні плити, які були оглянуті та залишені на місці.
За розповідями місцевих старожилів, за сто п'ятдесят-двісті метрів від кургану, у бік Матвіївки та в 50 метрах від дороги, праворуч і поперек теперішньої дороги О-151618 (тоді тут був трактовий шлях — бруківка, а люди добиралися у місто поромом чи катером), стояла низка з п'яти чотирикутних стовпів у вигляді обелісків з обробленого світлого каменю-вапняку, які звужувалися догори (в основі приблизно 0,7 х 0,7 метри і вгорі 0,2 х 0,2 метри), на відстані 1,5 метри один від одного, заввишки близько 4 метрів. Ще п'ять 3,5-4 метрових стовпів (це місце селяни так і називали "п'ять білих стовпів") знаходилися у 50 метрах ліворуч, де починалася балка — спуск до річки, і вздовж матвіївської дороги (на місці кінно-спортивної школи) — чотири з них були гостроверхими, а п'ятий (з боку села, тобто західний) був з пласким верхом. Стовпи було встановлено на початку 1800 років, вони позначали сторони світу: перші п'ять північ-південь, а другі — схід-захід і слугували для навігації суден Південним Бугом. Стовпи прибрали за часів радянської влади у 1960-і роки.
Неподалік від цих стовпів (на місці "Лазурного-1") стояла двометрова кам'яна баба, яка тепер знаходиться у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
Ще Матвіївка відома своїми розкопками часів катакомбної культури (приблизно 2000-2500 років до нашої ери). Одна стоянка древніх людей Матвіївка-1, знаходилася біля балки, праворуч від дороги при в'їзді до Матвіївки і простягалася до річки. Тут люди жили постійно разом з худобою. На стоянці у 1980-і роки знайдено кістки биків, овець, сайгака, лисиць, зайців, вовків, собак, коней, кіз, а також керамічні вироби тих часів. Ще дві тимчасові стоянки Матвіївка-2 та Матвіївка-3, куди чередники гнали худобу на випас, тепер знаходяться у матвіївському лісі.
Галерея
|
Див. також
Примітки
- . mk.archives.gov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- . Миколаївська міська рада (ua) . Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- . Український лісовод (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
- . www.redkyb.ru. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- Нікітін В. І. Вплив географічного фактора на інгульську катакомбну культуру // [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, No 3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Matviyivka Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Matvi yivka miscevist u Centralnomu rajoni mista Mikolayiv Kolishnye selo Novoodeskogo rajonu Matviyivka MikolayivMatviyivka Gerb Matviyivki Zagalna informaciya 47 01 09 pn sh 31 55 49 sh d 47 01917 pn sh 31 93028 sh d 47 01917 31 93028 Koordinati 47 01 09 pn sh 31 55 49 sh d 47 01917 pn sh 31 93028 sh d 47 01917 31 93028Krayina UkrayinaRajon Centralnij rajonAdminodinicya Centralnij rajonPlosha bl 8 km Naselennya 6500 chol Poshtovij indeks 54048Telefonnij kod 512Golovni vulici SilikatnaPidpriyemstva VAT Mikolayivske silskogospodarsko riborozvidne pidpriyemstvo Zakladi osviti ta kulturi Shkola 24 Dityachij sadok 99 Budinok kulturi Transport Metropoliten nemayeZaliznichna infrastruktura nemaye Karta Matviyivka u Vikishovishi Roztashovane na livomu berezi richki Pivdennij Bug po obidva boki Kugayevoyi balki yaka u ti chasi povnistyu zapovnyuvalasya vodoyu na dekilka kilometriv u step U dvoh kilometrah vid Matviyivki ye Mizhnarodnij aeroport Mikolayiv IstoriyaMisto Mikolayiv naprikinci XVIII stolittya Cerkva Petra i Pavla 2018 roku vipovnilosya 240 rokiv z chasu zasnuvannya sela Matviyivka Centralnogo rajonu mista Mikolayiv tobto selo za oficijnimi danimi starshe za misto na 11 rokiv poruch znahoditsya selo Balovne u minulomu Sloboda Yacka yake starshe za Matviyivku bilshe nizh na 100 rokiv Matviyivka odne z najdavnishih kozackih poselen Mikolayivskoyi oblasti Vona vhodila do Bugogardivskoyi palanki a zgodom do Buzkogo kozackogo vijska Tut buli oseleni arnauti Do 1778 roku kozacka stanicya Sloboda Chervona Ye taki dumki shodo pohodzhennya ciyeyi nazvi chervoni shliki na shapkah kozakiv visadzhena v Kugayevij balci chervona kalina roztashovani todi navkolo slobodi polya bagati na chervoni maki Zgidno z administrativno teritorialnim podilom Hersonskoyi guberniyi za 1886 rik selo Matviyivka vhodilo do skladu Gur yivskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi U cej chas na teritoriyi sela bulo 366 gospodarstv de prozhivalo 2108 osib U seli diyali zvedena 1795 roku kam yana pravoslavna cerkva v im ya Svyatih Petra i Pavla suchasnogo viglyadu hram nabuv 1914 roku Isnuvala zemska shkola de navchalisya 123 uchni 99 hlopchikiv 24 divchatok pracyuvali tri lavki velosya dobuvannya vapnyaku 1916 roku u Matviyivci znahodilosya 482 gospodarstva de prozhivalo 2783 osobi Nevdovzi pislya Zhovtnevogo perevorotu budivlya cerkvi vikoristovuvalasya yak silskij klub Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta nimeckoyi okupaciyi sela 1941 1945 rokiv primishennya znovu bulo zajnyato religijnoyu gromadoyu i zajmalosya azh do 1964 roku koli religijnu gromadu sela Matviyivka bulo znovu znyato z reyestraciyi ta budivlya cerkvi vikoristovuvalasya yak shkilna sportivna zala yak sklad sipuchih produktiv yak punkt prijmannya sklotari ta vtorinnih resursiv Pislya vihodu Ukrayini zi skladu SRSR bulo vidbudovano zrujnovanu dzvinicyu ta cerkva vidnovila svoyu robotu i stanom na 2020 rik vidnosilasya do Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Za deyakimi danimi vlitku roku u seli vidbulosya povstannya kurkuliv tak znevazhlivo radyanska vlada nazivala zamozhnih selyan proti radyanskoyi vladi ta prodrozkladki pid chas yakogo na zhal zaginuli lyudi roku u seli ostatochno yak i u Mikolayevi ta susidnomu Balovnomu vstanovleno radyansku vladu Todi zh pochala pracyuvati trudova shkola rik zasnuvannya shkilnoyi ustanovi 1889 1923 roku u shkoli vikladalosya p yat predmetiv ridna mova arifmetika prirodoznavstvo kulturoznavstvo ta politznavstvo U shkoli bulo 83 pidruchniki z nih ukrayinskoyu movoyu 58 tri geografichni mapi ta dva globusi zagalna kilkist knizhok u biblioteci stanovila 252 z nih ukrayinskoyu movoyu 24 pracyuvav odin vchitel Takozh u seli diyali ukrayinske tovaristvo Prosvita hata chitalnya teatralnij ta horovij gurtki biblioteka 1920 roku kilkist domogospodarstv u seli Matviyivka stanovila 549 naselennya 3085 osib a vzhe 1926 roku na tereni sela meshkalo lishe 2626 dush najimovirnishe cherez golod 1921 1923 rokiv 1936 roku u seli Matviyivka meshkalo 3027 osib menshe nizh do radyanskoyi vladi jmovirno cherez shtuchnij golod 1932 1933 rokiv U skladi silskoyi radi pracyuvalo desyat sekcij rilnicha tvarinnicka kulturna vporyadkuvannya finansova torgovelno zagotivelna shlyahiv ta zv yazku revolyucijnoyi zakonnosti ohoroni sekciya z dopomogi zaliznichnomu transportu Selo Matviyivka bulo okupovane nacistskimi vijskami 10 serpnya 1941 roku ta reokupovane radyanskimi vijskami 27 bereznya 1944 roku Cikavo sho nimci odrazu zh po okupaciyi sela pochali buduvati mist z Matviyivki do Varvarivki Gruboyu robochoyu siloyu pri zvedeni mostu buli poloneni chervonoarmijci ta inshi zaareshtovani yaki utrimuvalisya v barakah bilya cerkvi Z boku Matviyivki nimeckimi inzhenerami vikoristovuvalisya derev yani pali yaki i dosi stoyat u richci poblizu Kugayevoyi balki a z boku Varvarivki zabivali metalevi trubi Pid chas timchasovoyi nimeckoyi okupaciyi v seli diyala matviyivske pidpilne ugrupovuvannya suprotivu kerivnik Ganna prizvishe ne vstanovleno Meshkanci Varvarivki bezposeredno brali uchast u podiyah Drugoyi Svitovoyi vijni Vidomo sho 520 osib pristali na sluzhbu do lav radyanskoyi armiyi z nih 211 zaginuli Ordenami ta medalyami SRSR bulo nagorodzheno ponad 500 osib Bilshe 20 matviyivchan bulo vivezeno na roboti do Nimechchini ta inshih krayin Radyanskim vijskovim sho zaginuli pid chas reokupaciyi Matviyivki v 1969 roci vladoyu SRSR bulo vstanovleno stelu U 1963 roci Matviyivku bulo priyednano do elektromerezhi Na toj chas selo she istorichno podilyalosya na chastini grecku polsku hovrashevo Do seredini 1960 h rokiv naselennya Matviyivki zmenshilosya bilsh nizh utrichi porivnyano z 1920 rokom do 950 osib osnovnimi prichinami rozglyadayutsya vijna ta chergovij golod 1946 1947 rokiv a v 1970 h rokah tut prozhivalo vzhe 5800 lyudej oskilki buv zbudovanij i z 1974 roku pochav diyati Matviyivskij zavod silikatnih materialiv Cherez visokij riven zabrudnennya dovkillyaMikolayivskoyu Miskoyu radoyu v 1999 roci bulo prijnyate rishennya j zaplanovano pereprofilyuvannya VAT Mikolayivskij kombinat silikatnih virobiv odnak nevdovzi vin zbankrutuvav Rishennyam vikonkomu Mikolayivskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 24 lyutogo 1987 roku selo Matviyivka Matviyivskoyi silradi Centralnogo rajonu mista Mikolayeva vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu a selishnu Radu najmenovano Matviyivskoyu Na pochatku 1990 h rokiv do Matviyivki bulo prokladeno gilku gazogonu ta z yavilasya kvazielektronna ATS Kvant OsobistostiV Matviyivci narodivsya ta u 1941 roci zakinchiv desyatirichnu shkolu Ivan Illich Chebanenko 31 03 1925 27 07 2012 vidatnij ukrayinskij vchenij akademik Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini doktor geologo mineralogichnih nauk profesor laureat premiyi imeni T G Shevchenka u galuzi nauki i tehniki zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Pracyuvav v Instituti geologichnih nauk NANU projshov shlyah vid molodshogo naukovogo spivrobitnika do pershogo zastupnika direktora j zaviduvacha viddilom geotektoniki Vidkrittya zrobleni I I Chebanenkom stali pochatkom novogo napryamku u geotektonichnij nauci vchenij vidkriv zakonomirnu merezhu rozlomiv zemnoyi kori i vpershe u sviti stvoriv mapu tih planetarnih rozlomiv 1958 roku na zaproshennya Ministerstva serednogo mashinobuduvannya SRSR buv vidryadzhenij do Chehoslovachchini de spochatku pracyuvav inzhenerom a zgodom golovnim inzhenerom ekspediciyi yaka provodila poshuki uranovih rud na Cheskomu rudonosnomu masivi I I Chebanenko vkazav sho rodovisha vuglevodniv treba shukati na stikah mizh tektonichnimi plitami ce vidkrittya stalo metodologichnoyu osnovoyu poshukiv vuglevodniv ta inshih prirodnih kopalin dlya usogo svitu Matviyivskij lisUrochishe Kuchuguri Pershi nasadzhennya sosen v urochishi Kuchuguri zrobili v 1952 roci do togo tut buli pishani kuchuguri sho na dekilka kilometriv prostyaglisya uzdovzh richki iz zaroslyami travi ta sadami yaki buli zakladeni ukrayinskimi selyanami v imperski chasi na dilyankah zemli sho vvazhalisya pomishikami nepridatnimi do silskogo gospodarstva Lisonasadzhennya v urochishi Kuchuguri sho na pivnichnomu zahodi vid Matviyivki prostyagayutsya uzdovzh Pivdennogo Bugu do sela Balovnogo posidayuchi ponad 565 gektariv Osnovnimi predstavnikami derev ye sosna osika maslinka cheremha ajlant shipshina shovkovicya skumpiya topolya v yaz buzina glid grab verba ta duzhe kolyuchi gledichiya i robiniya Trav yanisti roslini predstavleno najbilshe netreboyu grindeliyeyu yakircyami petrovimi batogami cikorij lobodoyu tatarnikom kulbaboyu podorozhnikom polinom kropivoyu burkunom divinoyu budyakom makami dikimi veresom shiriceyu piriyem kozelcyami cminom bezsmertkami goroshkami trirebernikom mohami vivsyugom omeloyu biloyu lobodoyu ploskuhoyu perstachem sinyakom komishom latattyam zhovtim rogozom ta inshimi Zahid soncya nad matviyivskim lisom U lisi bulo pomicheno nastupnih tvarin ta ptahiv lisicya zayec vivirka lasicya yenot cherepaha thir ropuha misha yashirka vuzh sova boriviter shulika vivilga bdzholoyidka odud kruk drimlyuga dyatel gorlicya vivsyanka zyablik solovejko drizd spivochij soroka vivcharik zelenij sorokopud pidsokolik shevrik gayichka puhlyak remez sinicya gorobec vorona drizd chornij omelyuh galka Bilya lisu vodyatsya diki svini hovrahi fazani chajki zozuli kazhani posmityuhi lastivki serpokrilci kanyuki sokoli yastrubi pliski golubi yizhaki Do pochatku 1990 rokiv vodilisya sarni Osnovnimi meshkancyami priberezhnih vod ye norec krizhen liska chiryanka velika kryachok bugajchik ocheretyanka martin sriblyastij martin zhovtonogij baklan kulik dovgonig ondatra vodyanij vuzh lun ocheretyanij sira chaplya vidri a pislya zakrittya silikatnogo kombinatu povernulisya leleki lebedi chepura velika mala bila chaplya Sered komah perevazhayut komari dzvinci yaki okremimi zgrayami samciv i samic tancyuyut u povitri navesni ta na pochatku lita a yih lichinok ribalki nazivayut motilem a takozh zhuki smerdyuchki komari sonechka pavuki cikadi cvirkuni koniki klishi babki meteliki klopi moskali ta cherepashki koroyidi zhuki dzhmeli osi shershni ta inshi Predstavnikami otrujnih tvarin ye skolopendri i tarantuli ukusi yakih duzhe bolyuchi nagaduyut ukus osi ta dlya doroslih lyudej nesmertelni Kultura ta religiyaStanom na 2017 rik u Matviyivci buli oseredki internet grup Facebook Matviyivskij lis SOS i Matviyivka Online Pri Matviyivskomu budinku kulturi diyut vokalnij ansambl Kamerton ta Narodnij hor Chervonyanochka neodnorazovi laureati riznomanitnih miscevih konkursiv Takozh tut pracyuye biblioteka filial 21 Mikolayivskoyi Centralnoyi biblioteki imeni M L Kropivnickogo pri yakij diye Krayeznavchij muzej V Matviyivci ye muzichna hudozhnya ta tancyuvalna shkoli bijcivskij gurtok ta inshe Medicinu selisha predstavleno Simejnoyu medichnoyu ambulatoriyeyu 5 vul Lisova Centru pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi 4 m Mikolayeva V Matviyivci diyut religijni ruhi Mizhnarodna religijna organizaciya Svidki Yegovi ta Hristiyanska cerkva Dzherelo zhittya Zv yazokV mikrorajoni pracyuye miske poshtove viddilennya 48 na vulici Silikatnij Poshtovij indeks 54048 Arheologichni pam yatkiKam yana baba yaka stoyala bilya selisha Matviyivka Na povoroti do Matviyivki vid regionalnoyi avtomobilnoyi dorogi R 06 znahoditsyakurgan mozhlivo chasiv skifsko sarmatskoyi kulturi abo eneolitu bronzi She odin kurgan najblizhchij do cogo roztashovuvavsya pravoruch vid kiyivskogo shose za dva kilometri u bik aeroportu ale chas ta oranka zrivnyali jogo z zemleyu takozh kurgan buv navproti novogo matviyivskogo kladovisha pid yakim pid chas oranki znajshli starezni pohovalni pliti yaki buli oglyanuti ta zalisheni na misci Za rozpovidyami miscevih starozhiliv za sto p yatdesyat dvisti metriv vid kurganu u bik Matviyivki ta v 50 metrah vid dorogi pravoruch i poperek teperishnoyi dorogi O 151618 todi tut buv traktovij shlyah brukivka a lyudi dobiralisya u misto poromom chi katerom stoyala nizka z p yati chotirikutnih stovpiv u viglyadi obeliskiv z obroblenogo svitlogo kamenyu vapnyaku yaki zvuzhuvalisya dogori v osnovi priblizno 0 7 h 0 7 metri i vgori 0 2 h 0 2 metri na vidstani 1 5 metri odin vid odnogo zavvishki blizko 4 metriv She p yat 3 5 4 metrovih stovpiv ce misce selyani tak i nazivali p yat bilih stovpiv znahodilisya u 50 metrah livoruch de pochinalasya balka spusk do richki i vzdovzh matviyivskoyi dorogi na misci kinno sportivnoyi shkoli chotiri z nih buli gostroverhimi a p yatij z boku sela tobto zahidnij buv z plaskim verhom Stovpi bulo vstanovleno na pochatku 1800 rokiv voni poznachali storoni svitu pershi p yat pivnich pivden a drugi shid zahid i sluguvali dlya navigaciyi suden Pivdennim Bugom Stovpi pribrali za chasiv radyanskoyi vladi u 1960 i roki Nepodalik vid cih stovpiv na misci Lazurnogo 1 stoyala dvometrova kam yana baba yaka teper znahoditsya u Mikolayivskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi She Matviyivka vidoma svoyimi rozkopkami chasiv katakombnoyi kulturi priblizno 2000 2500 rokiv do nashoyi eri Odna stoyanka drevnih lyudej Matviyivka 1 znahodilasya bilya balki pravoruch vid dorogi pri v yizdi do Matviyivki i prostyagalasya do richki Tut lyudi zhili postijno razom z hudoboyu Na stoyanci u 1980 i roki znajdeno kistki bikiv ovec sajgaka lisic zajciv vovkiv sobak konej kiz a takozh keramichni virobi tih chasiv She dvi timchasovi stoyanki Matviyivka 2 ta Matviyivka 3 kudi cheredniki gnali hudobu na vipas teper znahodyatsya u matviyivskomu lisi GalereyaVid z Pivdennogo Bugu Vid na Sivirnu storonu z PolskoyiVid na Sivirnu storonu z Polskoyi Monument radyanskim voyinamMonument radyanskim voyinam Bratska mogila radyanskih voyinivBratska mogila radyanskih voyiniv Div takozhMikolayivshina Ternivka Slivine Varvarivka Selo MistoPrimitki mk archives gov ua uk ua Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 Mikolayivska miska rada ua Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 Ukrayinskij lisovod ukr Arhiv originalu za 21 bereznya 2017 Procitovano 20 bereznya 2017 www redkyb ru Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 Nikitin V I Vpliv geografichnogo faktora na ingulsku katakombnu kulturu 18 veresnya 2017 u Wayback Machine ISSN 0235 3490 Arheologiya 2008 No 3