Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Клоп-черепашка шкідлива | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зазвичай клопи-черепашки зимують під опалим листям. Мелітополь, Піщанська балка. 2018 рік. | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Eurygaster integriceps , 1881 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Клоп-черепашка шкідлива (Eurygaster integriceps Put.) — вид клопів з родини клопів-черепашок (Scutelleridae), один з найважливіших комах-шкідників зернових культур. Поширений, головним чином, в Південній Україні, де є головною причиною невисокої якості зерна. Дає одне покоління на рік. Часом розмножується у масовій кількості.
Зовнішній вигляд
Тіло широкоовальне (9–13 х 6–7 мм), досить опукле. Забарвлення мінливе — від світло-коричневого до сірого й чорного. Зверху тіло прикрите великим, широким щитком так, що не видно ні крил, ані черевця.
Головні ознаки:
- наличник на вершині вільний, спереду не закритий вилицями;
- бокові краї передньоспинки помітно вигнуті;
- передньоспинка не менш як в півтора рази довша за голову;
- щиток посередині із тупим, місцями пунктированим повздовжнім підвищенням і з гладенькими горбиками біля основних кутів
Яйце кулькоподібне, має 1 мм у діаметрі, попервах зелене, але згодом темнішає. Личинка 1-ї вікової стадії майже чорна, із віком поступово світлішає, у старшому віці має помітні зачатки крил.
Спосіб життя
Комаха зимує у листяній підстилці та у верхньому шарі ґрунту попід нею. Коли температура тут досягає 12–13°C (звичайно це кінець березня — квітень), клопи стають активними. Вдень вони з'являються на поверхні, лазять по рослинах, літають, харчуються соком злаків, часом паруються, а на ніч повертаються у підстилку. Коли встановлюється тепла погода (18–20° вдень), вони починають перелітати на посіви зернових. Зазвичай це збігається з розпусканням бруньок на тополі, клені й дубі. При цьому клопи долають до 20 км одноразово, а загалом можуть здійснити на відстань до 100 км. Інколи їх зграї заносить на поверхню Азовського та Чорного морів. Тут комахи гинуть або виносяться хвилями на берег, тут обсихають і перелітають на поля.
Головна кормова культура шкідливої черепашки — озима і яра пшениця, харчуються вони також на інших культивованих (жито, овес, ячмінь, тритикале, житняк, бромус та дикорослих тонконіг, , пирій, вівсюг тощо) злаках. Дорослі клопи (імаго) годуються також на рослинах з інших родин — айстрових, шорстколистих, глухокропивових, навіть на молодих пагонах хвойних дерев.
Через 5–12 днів після заселення посівів самиці починають відкладати яйця. Це триває до кінця червня — початку липня, коли імаго відмирають. Яйця відкладаються у два ряди на листя, післяжнивні рештки і навіть на землю. Плодючість самки — 50–400 яєць (залежно від погоди).
Онтогенез комахи відбувається за схемою розвитку з неповним перетворенням. Через 6–20 днів після відкладання яєць, з них вилуплюються личинки. Вони спочатку тримаються купкою на оболонках яєць, нічого не їдять, потім розповзаються і . Загалом вони линяють чотири рази, личинки 5-ї стадії линяють і стають повнокрилими імаго. Якщо на цей час жнива добігають кінця, клопи догодовуються у валках, опалих колосся або зерні-падалиці..
У вологу дощову осінь і зиму клопи уражаються паразитичними бактеріями та грибками, часом смертність їх сягає 50–80 %. Яйця комахи гинуть від паразитичних перетинчастокрилих: теленомусів, мікрофанурусів, дісолькусів та інших. Дорослі клопи та старші личинки стають жертвами паразитичних мух — фазій, алофор, водогін тощо. Серед природних ворогів шкідливої черепашки — хижі клопи, сонечка, мурашки, личинки золотоочок, павуки, птахи і навіть миші.
Масові розмноження
Клоп шкідлива черепашка — єдиний у своїй родині вид, котрий здатен масово розмножуватись на посівах зернових. Це зумовлене декількома природними факторами, серед яких:
- здатність зберігати для зимівлі запаси поживних речовин не лише в вигляді жирового тіла, а й безпосередньо у кишечнику;
- висока пристосованість до умов оброблювальних полів;
- відсутність потреби змінити кормові рослини у личинок;
- висока поживність культивованих злаків порівняно з дикорослими;
- різкі зміни сонячної активності
Поширення
В Україні шкідлива черепашка поширена від Криму до Лісостепу. Північна межа її ареалу проходить приблизно по лінії Первомайськ Миколаївської області — Кропивницький — Кобеляки — Карлівка — Харків. Далі на південний схід ця лінія прямує до Росії та Казахстану: Саратов — Самара — Оренбург — Кизилорда — Алмати. В роки масових розмножень (див. нижче) клопи розселюються значно північніше цієї лінії. Загалом вони мешкають також в Албанії, Греції, Болгарії, Туреччині, Ізраїлі, Сирії, Саудівській Аравії, Іраку, Афганістані й Пакистані.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, шкідлива черепашка є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у зернових господарствах жуки завдають значної шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. Фахівці стверджують, що від шкідливої черепашки зернові культури потерпають більше, ніж від хлібних жуків
Навесні личинки клопа проколюють хоботком нижче зачатку колоса стебла і поглинають сік. У місці проколу утворюється перетяжка, внаслідок чого стебла не утворюють колосу і поступово відмирають. Личинки старших вікових стадій і імаго харчуються виключно зерном. Зерно молочної стиглості стає зморшкуватим і потрапляє у відходи. На зерні наступних стадій стиглості на місці пошкоджень утворюються прим'ятини, ендосперм стає крихким. Це погіршує хлібопекарські якості борошна.
Заходи попередження пошкоджень і зниження шкодочинності клопа-черепашки включають:
- 1. Збирання врожаю у максимально стислі (7–8 днів) строки.
- 2. Позакореневе підживлення рослин сечовиною на стадії молочної стиглості.
- 2. Обмежене і своєчасне застосування інсектицидів.
Розгортаються дослідження з розробки інсектицидів нового покоління (гормонів, що порушують ріст та розвиток шкідника, використання паразитів яєць, хвороботворних бактерій та грибів, хижих паразитичних нематод, розробку сортів пшениці, стійких до ураження клопами тощо. У вивченні та розробці заходів проти шкідника важливими були праці ентомологів О. М. Кириченка, С. О. Мокржецького і М. А. Теленги.
Примітки
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. Том 1. Вредные нематоды, моллюски, членистоногие. К.: Урожай, 1987. — 440 с.
- Пучков В. Г. Щитники. Випуск 1. Фауна України, т. 21. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 338 с.
- Хасан Мохамад Махмуд. Екологічне обгрунтування закономірностей динаміки популяцій і багаторічного прогнозу масового розмноження шкідливої черепашки: Автореф. дис… канд. с.-г. наук: 03.00.09 / ; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х., 2000. — 18 с.
- Москалець В. В.Консортивна роль ентомокомплексу в функціонуванні тритикалевого поля. URL: http// nbuv.gov.ua/j-pdf/ND_2013_5_7.pdf/
- Демидов О. А., Муха Т. І. Контроль чисельності хлібних клопів в агроценозі пшениці // Пропозиція, № 6, 2019, с. 102—104. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/4144 [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Davari F., Parker, B. L.A review of research on Sunn Pest { Eurygaster integriceps Puton (Hemiptera: Scutelleridae)} management published 2004—2016 //Journal of Asia-Pacific Entomology 21(1): 352—360 — URL:https://www.researchgate.net/publication/322546473_A_review_of_research_on_Sunn_Pest_Eurygaster_integriceps_Puton_Hemiptera_Scutelleridae_management_published_2004-2016/figures?lo=1
Джерела
- http://agroua.net/plant/catalog/cg-1/c-1/info/cag-319/ [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klop cherepashka shkidlivaZazvichaj klopi cherepashki zimuyut pid opalim listyam Melitopol Pishanska balka 2018 rik Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Napivtverdokrili Hemiptera Pidryad Klopi Heteroptera Nadrodina PentatomoideaRodina Klopi cherepashki Scutelleridae Rid Eurygaster Vid Klop cherepashka shkidlivaBinomialna nazvaEurygaster integriceps 1881PosilannyaVikishovishe Eurygaster integricepsEOL 3663218NCBI 555972 Klop cherepashka shkidliva Eurygaster integriceps Put vid klopiv z rodini klopiv cherepashok Scutelleridae odin z najvazhlivishih komah shkidnikiv zernovih kultur Poshirenij golovnim chinom v Pivdennij Ukrayini de ye golovnoyu prichinoyu nevisokoyi yakosti zerna Daye odne pokolinnya na rik Chasom rozmnozhuyetsya u masovij kilkosti Zovnishnij viglyadTilo shirokoovalne 9 13 h 6 7 mm dosit opukle Zabarvlennya minlive vid svitlo korichnevogo do sirogo j chornogo Zverhu tilo prikrite velikim shirokim shitkom tak sho ne vidno ni kril ani cherevcya Golovni oznaki nalichnik na vershini vilnij speredu ne zakritij vilicyami bokovi krayi perednospinki pomitno vignuti perednospinka ne mensh yak v pivtora razi dovsha za golovu shitok poseredini iz tupim miscyami punktirovanim povzdovzhnim pidvishennyam i z gladenkimi gorbikami bilya osnovnih kutiv Yajce kulkopodibne maye 1 mm u diametri popervah zelene ale zgodom temnishaye Lichinka 1 yi vikovoyi stadiyi majzhe chorna iz vikom postupovo svitlishaye u starshomu vici maye pomitni zachatki kril Sposib zhittyaKomaha zimuye u listyanij pidstilci ta u verhnomu shari gruntu popid neyu Koli temperatura tut dosyagaye 12 13 C zvichajno ce kinec bereznya kviten klopi stayut aktivnimi Vden voni z yavlyayutsya na poverhni lazyat po roslinah litayut harchuyutsya sokom zlakiv chasom paruyutsya a na nich povertayutsya u pidstilku Koli vstanovlyuyetsya tepla pogoda 18 20 vden voni pochinayut perelitati na posivi zernovih Zazvichaj ce zbigayetsya z rozpuskannyam brunok na topoli kleni j dubi Pri comu klopi dolayut do 20 km odnorazovo a zagalom mozhut zdijsniti na vidstan do 100 km Inkoli yih zgrayi zanosit na poverhnyu Azovskogo ta Chornogo moriv Tut komahi ginut abo vinosyatsya hvilyami na bereg tut obsihayut i perelitayut na polya Golovna kormova kultura shkidlivoyi cherepashki ozima i yara pshenicya harchuyutsya voni takozh na inshih kultivovanih zhito oves yachmin tritikale zhitnyak bromus ta dikoroslih tonkonig pirij vivsyug tosho zlakah Dorosli klopi imago goduyutsya takozh na roslinah z inshih rodin ajstrovih shorstkolistih gluhokropivovih navit na molodih pagonah hvojnih derev Cherez 5 12 dniv pislya zaselennya posiviv samici pochinayut vidkladati yajcya Ce trivaye do kincya chervnya pochatku lipnya koli imago vidmirayut Yajcya vidkladayutsya u dva ryadi na listya pislyazhnivni reshtki i navit na zemlyu Plodyuchist samki 50 400 yayec zalezhno vid pogodi Lichinka klopa shkidlivoyi cherepashki Ontogenez komahi vidbuvayetsya za shemoyu rozvitku z nepovnim peretvorennyam Cherez 6 20 dniv pislya vidkladannya yayec z nih viluplyuyutsya lichinki Voni spochatku trimayutsya kupkoyu na obolonkah yayec nichogo ne yidyat potim rozpovzayutsya i Zagalom voni linyayut chotiri razi lichinki 5 yi stadiyi linyayut i stayut povnokrilimi imago Yaksho na cej chas zhniva dobigayut kincya klopi dogodovuyutsya u valkah opalih kolossya abo zerni padalici U vologu doshovu osin i zimu klopi urazhayutsya parazitichnimi bakteriyami ta gribkami chasom smertnist yih syagaye 50 80 Yajcya komahi ginut vid parazitichnih peretinchastokrilih telenomusiv mikrofanurusiv disolkusiv ta inshih Dorosli klopi ta starshi lichinki stayut zhertvami parazitichnih muh fazij alofor vodogin tosho Sered prirodnih vorogiv shkidlivoyi cherepashki hizhi klopi sonechka murashki lichinki zolotoochok pavuki ptahi i navit mishi Masovi rozmnozhennya Klop shkidliva cherepashka yedinij u svoyij rodini vid kotrij zdaten masovo rozmnozhuvatis na posivah zernovih Ce zumovlene dekilkoma prirodnimi faktorami sered yakih zdatnist zberigati dlya zimivli zapasi pozhivnih rechovin ne lishe v viglyadi zhirovogo tila a j bezposeredno u kishechniku visoka pristosovanist do umov obroblyuvalnih poliv vidsutnist potrebi zminiti kormovi roslini u lichinok visoka pozhivnist kultivovanih zlakiv porivnyano z dikoroslimi rizki zmini sonyachnoyi aktivnostiPoshirennyaV Ukrayini shkidliva cherepashka poshirena vid Krimu do Lisostepu Pivnichna mezha yiyi arealu prohodit priblizno po liniyi Pervomajsk Mikolayivskoyi oblasti Kropivnickij Kobelyaki Karlivka Harkiv Dali na pivdennij shid cya liniya pryamuye do Rosiyi ta Kazahstanu Saratov Samara Orenburg Kizilorda Almati V roki masovih rozmnozhen div nizhche klopi rozselyuyutsya znachno pivnichnishe ciyeyi liniyi Zagalom voni meshkayut takozh v Albaniyi Greciyi Bolgariyi Turechchini Izrayili Siriyi Saudivskij Araviyi Iraku Afganistani j Pakistani Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv shkidliva cherepashka ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u zernovih gospodarstvah zhuki zavdayut znachnoyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Fahivci stverdzhuyut sho vid shkidlivoyi cherepashki zernovi kulturi poterpayut bilshe nizh vid hlibnih zhukiv Navesni lichinki klopa prokolyuyut hobotkom nizhche zachatku kolosa stebla i poglinayut sik U misci prokolu utvoryuyetsya peretyazhka vnaslidok chogo stebla ne utvoryuyut kolosu i postupovo vidmirayut Lichinki starshih vikovih stadij i imago harchuyutsya viklyuchno zernom Zerno molochnoyi stiglosti staye zmorshkuvatim i potraplyaye u vidhodi Na zerni nastupnih stadij stiglosti na misci poshkodzhen utvoryuyutsya prim yatini endosperm staye krihkim Ce pogirshuye hlibopekarski yakosti boroshna Zahodi poperedzhennya poshkodzhen i znizhennya shkodochinnosti klopa cherepashki vklyuchayut 1 Zbirannya vrozhayu u maksimalno stisli 7 8 dniv stroki 2 Pozakoreneve pidzhivlennya roslin sechovinoyu na stadiyi molochnoyi stiglosti 2 Obmezhene i svoyechasne zastosuvannya insekticidiv dd dd dd dd dd dd dd dd dd Rozgortayutsya doslidzhennya z rozrobki insekticidiv novogo pokolinnya gormoniv sho porushuyut rist ta rozvitok shkidnika vikoristannya parazitiv yayec hvorobotvornih bakterij ta gribiv hizhih parazitichnih nematod rozrobku sortiv pshenici stijkih do urazhennya klopami tosho U vivchenni ta rozrobci zahodiv proti shkidnika vazhlivimi buli praci entomologiv O M Kirichenka S O Mokrzheckogo i M A Telengi PrimitkiVrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd Tom 1 Vrednye nematody mollyuski chlenistonogie K Urozhaj 1987 440 s Puchkov V G Shitniki Vipusk 1 Fauna Ukrayini t 21 K Vid vo AN URSR 1961 338 s Hasan Mohamad Mahmud Ekologichne obgruntuvannya zakonomirnostej dinamiki populyacij i bagatorichnogo prognozu masovogo rozmnozhennya shkidlivoyi cherepashki Avtoref dis kand s g nauk 03 00 09 Hark derzh agrar un t im V V Dokuchayeva H 2000 18 s Moskalec V V Konsortivna rol entomokompleksu v funkcionuvanni tritikalevogo polya URL http nbuv gov ua j pdf ND 2013 5 7 pdf Demidov O A Muha T I Kontrol chiselnosti hlibnih klopiv v agrocenozi pshenici Propoziciya 6 2019 s 102 104 URL http rep btsau edu ua handle BNAU 4144 25 bereznya 2022 u Wayback Machine Davari F Parker B L A review of research on Sunn Pest Eurygaster integriceps Puton Hemiptera Scutelleridae management published 2004 2016 Journal of Asia Pacific Entomology 21 1 352 360 URL https www researchgate net publication 322546473 A review of research on Sunn Pest Eurygaster integriceps Puton Hemiptera Scutelleridae management published 2004 2016 figures lo 1Dzherelahttp agroua net plant catalog cg 1 c 1 info cag 319 24 grudnya 2011 u Wayback Machine