Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хлібний жукБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багатоклітинні тва

Хлібний жук

Хлібний жук
Хлібний жук
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802)
Рід: Anisoplia
Вид: Жук хлібний
Біноміальна назва
Anisoplia austriaca
Herbst, 1783
Посилання
image Вікісховище: Anisoplia austriaca
image EOL: 3486464

Жук хлібний або жук-кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.) жук родини пластинчастовусих. Цей вид утворює три підвиди: austriaca, hordearia, major (в Україні мешкає лише перший з них). Жук поширений майже на всій території Україні. Шкідник зернових культур. Пошкоджує злаки, а також численні інші культивовані і дикорослі рослини. Яйце, личинка та лялечка розвиваються у ґрунті.

Зовнішній вигляд

Жуки завдовжки 12,8-16 мм. Тіло чорне, зверху голе, знизу вкрите густими сірими волосками. Виду притаманний статевий диморфізм:

  • забарвлення: голова, передньоспинка і щиток із зеленим полиском; надкрила буро-жовті або червоно-бурі; у самців чорна навколощиткова пляма коротша і трохи розпливчаста, у самиць вона довша і більш чітка. У деяких самців такої плями немає зовсім;
  • бічний край надкрил вкритий короткими щетинками, а у самиць — ще й потовщеним валиком;
  • у самців великий кігтик передніх лапок знизу, майже посередині — із великим зубцем.

Яйця білі, кульоподібні, діаметром два міліметри. [Личинка|Личинки]] білі, м'ясисті, С-подібно вигнуті, з буро-жовтою головою, добре розвинутими вусиками і ногами. Довжина тіла дорослих личинок 30-35 мм. Лялечки жовтуваті, 14-17 мм завдовжки.

Спосіб життя

Активних жуків можна зустріти у природі, починаючи з травня і до початку серпня. Крила допомагають їм розселюватись. Особливо до вподоби їм жаркі сонячні дні. Вночі жуки звичайно ховаються під грудочками ґрунту, у тріщинах, на поверхні ґрунту вони лишаються також у хмарні прохолодні дні. Протягом двох тижнів після виходу з зимівлі вони харчуються на колоссях злаків зерном молочної та воскової стиглості. В цей же час відбувається парування. Невдовзі починається період відкладання яєць. Самиця заривається у ґрунт на глибину 10-15 см і відкладає там купку яєць (30-40 штук). Звичайно це відбувається на сільгоспугіддях із пухким ґрунтом — на парах або просапних культурах. Загальна плодючість самки часом сягати 100 яєць, але в середньому вдвічі менша.

Зародковий розвиток триває два-три тижні (залежно від температури). Личинки молодшого віку харчуються переважно перегноєм, а згодом гризуть коріння. Протягом життя вони один раз або двічі линяють. Восени ховаються в ґрунт на глибину 36-80 см, і лишаються до весни у стадії діапаузи. Наступного травня вони знову підіймаються у верхні шари ґрунту, де і харчуються. Після ще однієї зимівлі (на глибині 30-80 см), у другій половині травня — в червні вони облаштовують собі комірку (на глибині 10-15 см), де і заляльковуються. Стадія личинки триває 22-25 місяців, лялечки — близько двох тижнів.

В особливо в жаркі посушливі роки, жуки після жнив ховаються у ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. Залежно від температури й особливо вологості ґрунту вони лишаються там 20-30 діб і більше. Коли у ґрунт потрапляє волога, жуки знову стають активними. Вони з'являються на поверхні зазвичай у другій половині серпня — на початку вересня.

Природними ворогами хлібного жука є хижі двокрилі — ктирі, жуки туруни, численні види птахів. На личинках паразитують личинки ос-, паразитичні мухи-тахіни, а також бактерії та гриби.

Поширення

Хлібний жук — типовий представник степової фауни. Його ареал охоплює степову зону, лісостеп і південь лісової зони: від Центральної та Південно-Східної Європи (Німеччина, Швейцарія, Словаччина, Хорватія) до Казахстану і Алтай|Алтаю]]. Жук мешкає також у Туреччині, Закавказзі та Північному Ірані. Північна його межа проходить по Україні (Хмельницька, Житомирська, Чернігівська області), півдню Європейської частини Росії (Курська, Тамбовська, Пензенська, Саратовська області). В Україні жука немає лише на Північно-Західному Поліссі.

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших біологічних видів, хлібний жук є невідємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у зернових господарствах жуки можуть завдавати значної шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин (до 60-100 особин/кв. метр).

Вони поїдають та пошкоджують зерно, що дозріває у колоссі; під час обгризання колосу чимало зерен осипається на землю. Особливих втрат зазнають пшениці, дещо менших, але теж відчутних — жито та ячмінь. Личинки обгризають коріння цих же рослин, а також кукурудзи, буряків, соняшника, картоплі, тютюну, сіянців плодових та декоративних дерев тощо. В Україні зона високої шкодочинності жука знаходиться південніше лінії, що проходить через Вінницьку, Полтавську, Київську та Харківську області. Шкодочинність комахи підвищується у теплі сухі роки. Коли чисельність жуків перевищує 10 екз/кв. метр при щільності посівів понад 25 стебел на квадратний метр, втрати зерна досягають 50 %.

Штучному пригніченню популяцій жука заважає наявність природних осередків диких злаків (пирію та інших). В період масового льоту жуків проти них застосовують інсектициди. Для знищення яєць, личинок та лялечок застосовується:

Вагомий внесок у розробку мікробіологічного методу боротьби зі шкідником зробили І. М. Красильщик та І. І. Мечников.

Цікавий факт

У російській мові здавна відомий фразеологічний вираз-загроза «показати кузькіну мать». Етимологія її достеменно не встановлена. Одна з версій пов'язує походження виразу з колишніми величезними збитками, які завдавав прожерливий жук сільському господарству. Мовляв, «мати» такої жахливої істоти ще страшніша.

Цей вираз часом використовував у публічних промовах (в тому числі з трибуни ООН) очільник СРСР Микита Хрущов. Під час його закордонних візитів це заганяло у глухий кут перекладачів. Звичайно, вони перекладали дослівно як «Kuzma's Mother», але іноземні слухачі й читачі не могли второпати, до чого тут «мати» якогось «Кузьми».

Примітки

  1. Fauna Europeae — URL: https://fauna-eu.org/cdm_dataportal/taxon/8fa9036b-68c0-4866-a2f0-5da0d3564557 [ 21 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. Том 1. Вредные нематоды, моллюски, членистоногие. К.: Урожай, 1987. — 440 с.
  3. Fasulati S.R. Anisoplia austriaca Hrbst. — Wheat Grain Beetle, Wheat Chafer. — Interactiv Agricultural Ecological Atlas… — URL: уhttp://www.agroatlas.ru/en/content/pests/Anisoplia_austriaca/ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Trepashko L. Change of entomocomplexes structure in agrocoenosis of grain crops in Belarus // Zemdirbyste-Agriculture, Vol. 95, No. 3 (2008), P. 209—214
  5. Сахненко В. В., Сахненко Д. В. Особливості виживання та розвитку твердокрилих та управління ними на посівах пшениці озимої в Лісостепу України // Наукові доповіді НУБіП України, 2019, № 6
  6. В. В. Мартынов — URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhet_2012_20_2_5 Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины] // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  7. Данилюк Т. Д. Гаряча пора для жуків, або найрухливіші жуки — URL: https://consumerhm.gov.ua/1418-http-dok-consumer-gov-ua [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  8. Трибель С. А., Федоренко А. В. Хлебные жуки: особенности биологии и система контроля численности // Защита и карантин растений. 2011. № 5. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/hlebnye-zhuki-osobennosti-biologii-i-sistema-kontrolya-chislennosti [ 25 березня 2020 у Wayback Machine.]
  9. Кузькина мать — https://www.otrezal.ru/catch-words/210.html [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  10. Memoirs of Nikita Khrushchev. Vol. III: Statesman, Penn State Press, 2007. — URL: https://books.google.com/books?id=EkFZqlgdzCkC&pg=PA268&dq=%22kuzma's+mother%22&sig=MDSkaMYqPuMIIL3K2fjQibUXVvE#PPA269,M1 [ 14 червня 2014 у Wayback Machine.] p. 269

Джерела

  • Стаття «Жуки хлібні» на сайті «Аграрний сектор України» [ 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hlibnij zhukBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Plastinchastovusi Scarabaeidae Latreille 1802 Rid AnisopliaVid Zhuk hlibnijBinomialna nazvaAnisoplia austriaca Herbst 1783PosilannyaVikishovishe Anisoplia austriacaEOL 3486464 Zhuk hlibnij abo zhuk kuzka Anisoplia austriaca Hrbst zhuk rodini plastinchastovusih Cej vid utvoryuye tri pidvidi austriaca hordearia major v Ukrayini meshkaye lishe pershij z nih Zhuk poshirenij majzhe na vsij teritoriyi Ukrayini Shkidnik zernovih kultur Poshkodzhuye zlaki a takozh chislenni inshi kultivovani i dikorosli roslini Yajce lichinka ta lyalechka rozvivayutsya u grunti Zovnishnij viglyadZhuki zavdovzhki 12 8 16 mm Tilo chorne zverhu gole znizu vkrite gustimi sirimi voloskami Vidu pritamannij statevij dimorfizm zabarvlennya golova perednospinka i shitok iz zelenim poliskom nadkrila buro zhovti abo chervono buri u samciv chorna navkoloshitkova plyama korotsha i trohi rozplivchasta u samic vona dovsha i bilsh chitka U deyakih samciv takoyi plyami nemaye zovsim bichnij kraj nadkril vkritij korotkimi shetinkami a u samic she j potovshenim valikom u samciv velikij kigtik perednih lapok znizu majzhe poseredini iz velikim zubcem Yajcya bili kulopodibni diametrom dva milimetri Lichinka Lichinki bili m yasisti S podibno vignuti z buro zhovtoyu golovoyu dobre rozvinutimi vusikami i nogami Dovzhina tila doroslih lichinok 30 35 mm Lyalechki zhovtuvati 14 17 mm zavdovzhki Sposib zhittyaAktivnih zhukiv mozhna zustriti u prirodi pochinayuchi z travnya i do pochatku serpnya Krila dopomagayut yim rozselyuvatis Osoblivo do vpodobi yim zharki sonyachni dni Vnochi zhuki zvichajno hovayutsya pid grudochkami gruntu u trishinah na poverhni gruntu voni lishayutsya takozh u hmarni proholodni dni Protyagom dvoh tizhniv pislya vihodu z zimivli voni harchuyutsya na kolossyah zlakiv zernom molochnoyi ta voskovoyi stiglosti V cej zhe chas vidbuvayetsya paruvannya Nevdovzi pochinayetsya period vidkladannya yayec Samicya zarivayetsya u grunt na glibinu 10 15 sm i vidkladaye tam kupku yayec 30 40 shtuk Zvichajno ce vidbuvayetsya na silgospugiddyah iz puhkim gruntom na parah abo prosapnih kulturah Zagalna plodyuchist samki chasom syagati 100 yayec ale v serednomu vdvichi mensha Zarodkovij rozvitok trivaye dva tri tizhni zalezhno vid temperaturi Lichinki molodshogo viku harchuyutsya perevazhno peregnoyem a zgodom grizut korinnya Protyagom zhittya voni odin raz abo dvichi linyayut Voseni hovayutsya v grunt na glibinu 36 80 sm i lishayutsya do vesni u stadiyi diapauzi Nastupnogo travnya voni znovu pidijmayutsya u verhni shari gruntu de i harchuyutsya Pislya she odniyeyi zimivli na glibini 30 80 sm u drugij polovini travnya v chervni voni oblashtovuyut sobi komirku na glibini 10 15 sm de i zalyalkovuyutsya Stadiya lichinki trivaye 22 25 misyaciv lyalechki blizko dvoh tizhniv V osoblivo v zharki posushlivi roki zhuki pislya zhniv hovayutsya u grunt na glibinu 10 50 sm de perebuvayut u stani litnoyi diapauzi Zalezhno vid temperaturi j osoblivo vologosti gruntu voni lishayutsya tam 20 30 dib i bilshe Koli u grunt potraplyaye vologa zhuki znovu stayut aktivnimi Voni z yavlyayutsya na poverhni zazvichaj u drugij polovini serpnya na pochatku veresnya Prirodnimi vorogami hlibnogo zhuka ye hizhi dvokrili ktiri zhuki turuni chislenni vidi ptahiv Na lichinkah parazituyut lichinki os parazitichni muhi tahini a takozh bakteriyi ta gribi PoshirennyaHlibnij zhuk tipovij predstavnik stepovoyi fauni Jogo areal ohoplyuye stepovu zonu lisostep i pivden lisovoyi zoni vid Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi Nimechchina Shvejcariya Slovachchina Horvatiya do Kazahstanu i Altaj Altayu Zhuk meshkaye takozh u Turechchini Zakavkazzi ta Pivnichnomu Irani Pivnichna jogo mezha prohodit po Ukrayini Hmelnicka Zhitomirska Chernigivska oblasti pivdnyu Yevropejskoyi chastini Rosiyi Kurska Tambovska Penzenska Saratovska oblasti V Ukrayini zhuka nemaye lishe na Pivnichno Zahidnomu Polissi Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv hlibnij zhuk ye nevidyemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u zernovih gospodarstvah zhuki mozhut zavdavati znachnoyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin do 60 100 osobin kv metr Voni poyidayut ta poshkodzhuyut zerno sho dozrivaye u kolossi pid chas obgrizannya kolosu chimalo zeren osipayetsya na zemlyu Osoblivih vtrat zaznayut pshenici desho menshih ale tezh vidchutnih zhito ta yachmin Lichinki obgrizayut korinnya cih zhe roslin a takozh kukurudzi buryakiv sonyashnika kartopli tyutyunu siyanciv plodovih ta dekorativnih derev tosho V Ukrayini zona visokoyi shkodochinnosti zhuka znahoditsya pivdennishe liniyi sho prohodit cherez Vinnicku Poltavsku Kiyivsku ta Harkivsku oblasti Shkodochinnist komahi pidvishuyetsya u tepli suhi roki Koli chiselnist zhukiv perevishuye 10 ekz kv metr pri shilnosti posiviv ponad 25 stebel na kvadratnij metr vtrati zerna dosyagayut 50 Shtuchnomu prignichennyu populyacij zhuka zavazhaye nayavnist prirodnih oseredkiv dikih zlakiv piriyu ta inshih V period masovogo lotu zhukiv proti nih zastosovuyut insekticidi Dlya znishennya yayec lichinok ta lyalechok zastosovuyetsya lushinnya sterni z nastupnoyu glibokoyu orankoyu na zyab mizhryadna obrobka prosapnih ta paru polivannya amiachnoyu vodoyu Vagomij vnesok u rozrobku mikrobiologichnogo metodu borotbi zi shkidnikom zrobili I M Krasilshik ta I I Mechnikov Cikavij faktU rosijskij movi zdavna vidomij frazeologichnij viraz zagroza pokazati kuzkinu mat Etimologiya yiyi dostemenno ne vstanovlena Odna z versij pov yazuye pohodzhennya virazu z kolishnimi velicheznimi zbitkami yaki zavdavav prozherlivij zhuk silskomu gospodarstvu Movlyav mati takoyi zhahlivoyi istoti she strashnisha Cej viraz chasom vikoristovuvav u publichnih promovah v tomu chisli z tribuni OON ochilnik SRSR Mikita Hrushov Pid chas jogo zakordonnih vizitiv ce zaganyalo u gluhij kut perekladachiv Zvichajno voni perekladali doslivno yak Kuzma s Mother ale inozemni sluhachi j chitachi ne mogli vtoropati do chogo tut mati yakogos Kuzmi PrimitkiFauna Europeae URL https fauna eu org cdm dataportal taxon 8fa9036b 68c0 4866 a2f0 5da0d3564557 21 veresnya 2021 u Wayback Machine Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd Tom 1 Vrednye nematody mollyuski chlenistonogie K Urozhaj 1987 440 s Fasulati S R Anisoplia austriaca Hrbst Wheat Grain Beetle Wheat Chafer Interactiv Agricultural Ecological Atlas URL uhttp www agroatlas ru en content pests Anisoplia austriaca 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Trepashko L Change of entomocomplexes structure in agrocoenosis of grain crops in Belarus Zemdirbyste Agriculture Vol 95 No 3 2008 P 209 214 Sahnenko V V Sahnenko D V Osoblivosti vizhivannya ta rozvitku tverdokrilih ta upravlinnya nimi na posivah pshenici ozimoyi v Lisostepu Ukrayini Naukovi dopovidi NUBiP Ukrayini 2019 6 V V Martynov URL http nbuv gov ua UJRN Vkhet 2012 20 2 5 Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros Danilyuk T D Garyacha pora dlya zhukiv abo najruhlivishi zhuki URL https consumerhm gov ua 1418 http dok consumer gov ua 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Tribel S A Fedorenko A V Hlebnye zhuki osobennosti biologii i sistema kontrolya chislennosti Zashita i karantin rastenij 2011 5 URL https cyberleninka ru article n hlebnye zhuki osobennosti biologii i sistema kontrolya chislennosti 25 bereznya 2020 u Wayback Machine Kuzkina mat https www otrezal ru catch words 210 html 24 listopada 2020 u Wayback Machine Memoirs of Nikita Khrushchev Vol III Statesman Penn State Press 2007 URL https books google com books id EkFZqlgdzCkC amp pg PA268 amp dq 22kuzma s mother 22 amp sig MDSkaMYqPuMIIL3K2fjQibUXVvE PPA269 M1 14 chervnya 2014 u Wayback Machine p 269DzherelaStattya Zhuki hlibni na sajti Agrarnij sektor Ukrayini 25 kvitnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ