Олекса́ндр Микола́йович Кириче́нко (* 9 вересня 1884, Бердянськ — † 23 січня 1971, Ленінград) — російський радянський ентомолог українського походження. Вивчав напівтвердокрилих комах (клопів). Доктор біологічних наук (1934), професор (1939).
Кириченко Олександр Миколайович | |
---|---|
Народився | 9 вересня 1884 Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 січня 1971 (86 років) Ленінград СРСР |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | зоолог |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | ентомологія |
Заклад | Зоологічний інститут Російської академії наук |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | d |
Відомі учні | І.М. Кержнер , T.L. Jaczewski (Польща), H. Lindberg (Фінляндія) |
Відомий завдяки: | роботам з вивчення Напівтвердокрилих |
Нагороди | | || || || || |
Біографія
О. М. Кириченко народився в родині народних учителів, але рано став сиротою. У дитинстві та юності він жив у Керчі (Кримський півострів). У шкільні роки у нього з'явилося два найголовніші захоплення, які визначили його життєвий шлях: колекціонування комах та подорожі.
Він закінчив Керченську гімназію (1903) і став студентом відділення природничих наук Харківського університету. Наступного року Олександр переїхав до Петербургу і продовжив навчання у місцевому університеті. У жовтні 1907 року він прийшов до Зоологічного музею (майбутній Зоологічний інститут — ЗІН), і не розлучався з ним до кінця життя.
Попервах він працював поза штатом, допомагаючи монтувати метеликів для наукової колекції, а коли траплялася вільна година, доводив до ладу колекції напівтвердокрилих, яких зібрав у Криму. Спілкування зі спеціалістами по цій групі комах визначило його наукові інтереси. У 1914 році його переводять молодшим зоологом відділу напівтвердокрилих комах. Наполеглива праця й численні публікації швидко принесли йому визнання ентомологів. У 1916 році він стає штатним працівником Зоомузею, у 1920 році — старшим зоологом. Одночасно він викладає у Камяноостровському (Петроград) сільськогосподарському інституті (1919—1922), проводить екскурсії (1920—1923), працює у Державному інституті дослідної агрономії (1926—1930), а також викладає на Вищих курсах прикладної зоології та фітопатології.
Коли Зоомузей реорганізували у ЗІН, Олександра Миколайовича призначили зав. відділу наземних безхребетних (1930). Він керував ним до 1942 року. Враховуючи його капітальні праці, йому без захисту дисертації надали ступінь доктора біологічних наук (1934) і звання професора (1939). На початку війни протягом 16 місяців О. Кириченко фактично очолював ЗІН — спочатку як заступник директора інституту, потім як виконувач обов'язків директора. Йому довелося у жахливу пору обстрілів, бомбардування і блокади міста клопотатися про збереження величезних колекцій та бібліотеки ЗІНу, налагодження його роботи, допомогу працівникам. Він організовував евакуацію інституту до Таджикистану (1942).
У 1965 році О. М. Кириченко виходить на пенсію, але продовжує працювати — в інституті, а потім вдома, до останнього дня життя.
Вчений нагороджений орденом Леніна (1953), орденом Трудового Червоного Прапора (1944), медалями «За оборону Ленінграда» (1944) та «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні 1941—1945» (1946), а також Почесною грамотою Президії Верховної Ради Таджицької РСР.
Сім'я
- дружина Євгенія Михайлівна Кириченко
- син Лев Олександрович Кириченко
- син Іларій Олександрович Кириченко
- старший брат Олексій Миколайович Кириченко (1883—1942), професор-ентомолог і фотограф
Науково-дослідна робота
О. Кириченко був одним з небагатьох спеціалістів, дослідження яких охоплювали не окремі родини Напівтвердокрилих, а увесь ряд Hemiptera. Ледь не третина його публікацій присвячена фауністиці тих чи інших регіонів: Кавказу, Таджикистану та інших теренів Росії-СРСР, а також Туреччини, Афганістану, Ірану. Вагомим став і внесок у систематику клопів — ним описано 34 нових роди та підроди і 223 нових види цих комах. Серед них види з Африки, індонезійського острова Комодо, вчений обробляв зібране англійською експедицією під час сходження на Джомолунгму.
Його праці насичені цінними відомостями про екологію різних видів клопів — результат оригінальних спостережень у природі та лабораторії. Завдяки глибоким знанням і доброзичливості, він регулярно й охоче консультував працівників сільського господарства, брав участь у підготовці практичних довідників. Його праці заклали підвалини заходів боротьби з важливим ворогом зернових — клопом шкідливою черепашкою.
Вільно орієнтуючись у географічному поширенні сотень видів комах, він чимало зробив і в галузі зоогеографії (зокрема, Середньої Азії).
Експедиції, колекції, бібліотека
Ще школярем О. М. Кириченко збирав численні колекції комах у Криму та на Кавказі. Згодом він неодноразово їздив з цією ж метою до Середньої Азії, збирав у Європейській частині СРСР, на Уралі, Далекому Сході, Байкалі, в Ірані й Монголії, в горах і пустелях. Одну з перших експедицій він здійснив до Паміру із А. М. Авіновим. Неодноразово йому доручали керувати експедиціями (наприклад, першою радянської зоологічною експедицією до Монголії). З усіх поїздок він привозив багатющі колекції, причому не лише клопів. По зібраним ним комахам інші вчені описали не один новий для науки вид
У поповненні наукової колекції напівтвердокрилих ЗІНу О. М. Кириченко вбачав одне з навайжливіших своїх завдань. Він створив цілу мережу з ентомологів та ентузіастів всієї країни, налагодив активний обмін та постачання з-за кордону. Йому надсилали колекції російські ентомологи-емігранти, закордонні музеї. До збирання клопів вчений залучив родичів, членів власної родини. Аби поповнити колекцію цінними екземплярами, він обмінював їх на комах інших груп, навіть на книги та колекційні поштові марки. Все зібране за багато років до нього, вивчалося, монтувалося й визначалося. Олександр Миколайович власноручно поповнював інститутську наукову колекцію 80-100 екземплярами щодня. Протягом 60 років зусиллями вченого колекція досягла обсягу півмільйона екземплярів. В світі немає більшого зібрання напівтвердокрилих Палеарктики, вона також є одним з найбільших в світі зібрань тропічної фауни.
О. М. Кириченко тривалий час (1915—1949) очолював бібліотеку Російського (Всесоюзного) ентомологічного товариства . Чудово знаючи спеціальну літературу, він поповнював її сучасними і рідкісними виданнями, налагодив обмін з закордоном, ретельно вів каталоги, видавав книжки — і весь цей час був єдиним працівником бібліотеки. Величезною була і його особиста біологічна бібліотека, що містила ентомологічні видання з XVIII століття і до сьогодення. Теж споряджена картотекою і рукописними доповненнями до каталогів, вона була відкрита для колег та друзів.
А. Н. был человек, фанатически преданный своей работе, умевший работать фундаментально, не разбрасываясь, с исключительным трудолюбием, настойчивостью и аккуратностью. Оценивая все, что было им сделано, нелегко поверить, что это труд одного человека, а не целого коллектива. Всю жизнь А. Н. работал с дальним прицелом, не только и не столько создавая условия для своей текущей работы; но даже больше для того, чтобы на многие годы вперед создать базу для гемиптерологических работ в нашей стране. Преданность А. Н. работе вызывала у всех глубочайшие симпатии к нему. І. М. Кержнер, О. О. Штакельберг
Публікації
Перу О. М. Кириченка належить близько 130 наукових публікацій, переважна більшість яких присвячена напівтвердокрилим. Найважливіші серед його праць:
- Dysodiidae и Aradidae. Фауна России и сопредельных стран, преимущественно по коллекциям Зоологического музея Академии нау.к. Насекомые полужесткокрылые (Insecta Hemiptera), Vl, 1, 1913, СПб., 302 с.
- Coreidae Coreinae. Фауна России и сопредельных стран, преимущественно no коллекциям Зоологического музея Академии наук. Насекомые полужесткокрылые. (Insecta Hemiptera); Vl, 2, 1916, Пгр., 395 с.
- Настоящие полужесткокрылые европейской части СССР (Hemiptera). Определитель и библиоrрафия. (Опред. по фауне СССР, изд. Зоолоr. инст. АН СССР, 42). М.-Л., Изд. АН СССР, 1951. — 423 с.
- Методы сбора настоящих полужесткокрылых и изучения местных фаун.(АН СССР, Зоологические инструкции в помощь работающим по зоологии в поле и лаборатории, 7), М.–Л., 1957. — 213 с.
У доробку ентомолога — низка публікацій про фауну України:
- Серія з 8 статей про напівтвердокрилих Криму (1911—1938)
- Материалы для изучения фауны полужесткокрылых (Hemiptera–Heteroptera) Полтавской губ. // Ежегодник Полтавского губернского земства,1915 (1913), № 2, с. 13-20
- Фауна Hemiptera-Heteroptera Велико-Анадольской дачи и Мариупольского опытного лесничества Екатеринославской губ. // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. Одесса, 1916, т. 41, с. 247—263
- Фауна Hemiptera-Heteroptera Херсонской губ. // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. Одесса, 1916, т. 41, с. 264—273
- Матеріяли до пізнання фавни справжніх полутвердокрильців (Hemiptera Heteroptera) Харківсьноі губернії // Збірник nраць Зоологічного музею, Киів, 8. ВУАН, Труди фізично-математичного відділу, 1930, т. 15, вип.. 2, с. 177—215 (281—319).
- Обзор фауны настоящих полужесткокрылых (Hemiptera-Heteroptera) северо-восточной части Донбасса (бывш. Луганский окр. УССР) // Труды Зоологического института АН СССР, 1933, т. 1, вып. 3–4, с. 415—482. (Разом з В. I. Талицьким)
Повний перелік публікацій дивись. Значна їх частина є доступною на.
Пам'ять
На честь О. М. Кириченка названо рід мух-тахін Kiritshenkia Zimin, 20 видів напівтвердокрилих та чимала кількість комах інших таксонів.
Примітки
- Кержнер И. М., Штакельберг А. А. Памяти Александра Николаевича Кириченко (1884—1971) // Энтомологическое обозрение, 1971, вып. 3, с. 719—727. http://www.bio.vsu.ru/heteroptera/profile_kirichenko/kirichenko_biography/1971%20%E2%80%93%20Памяти%20Александра%20Николаевича%20Кириченко%20(1884-1971).pdf[недоступне посилання з серпня 2019]
- У квітні 1943 року він, студент-пятикурсник кафедри ентомології Ленінградського університету, загинув під Смоленськом. Син вченого пішов на фронт добровольцем у липні 1941. http://entomology.bio.spbu.ru/history.htm [ 10 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 Серпня 2016. Процитовано 22 Червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 Вересня 2016. Процитовано 22 Червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Логінова М. М. К 75-летию со дня рождения проф. А. Н. Кириченко // Энтомологическое обозрение, 1960, т. 39, вып. 1, с. 231—233. http://www.bio.vsu.ru/heteroptera/profile_kirichenko/kirichenko_biography/1960%20%E2%80%93%20К%2075-летию%20со%20дня%20рождения%20проф.%20А.Н.%20Кириченко.pdf [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 Липня 2016. Процитовано 21 Червня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirichenko Oleksa ndr Mikola jovich Kiriche nko 9 veresnya 1884 18840909 Berdyansk 23 sichnya 1971 Leningrad rosijskij radyanskij entomolog ukrayinskogo pohodzhennya Vivchav napivtverdokrilih komah klopiv Doktor biologichnih nauk 1934 profesor 1939 Kirichenko Oleksandr MikolajovichNarodivsya9 veresnya 1884 1884 09 09 Berdyansk Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 sichnya 1971 1971 01 23 86 rokiv Leningrad SRSRPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistzoologAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzentomologiyaZakladZoologichnij institut Rosijskoyi akademiyi naukVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikdVidomi uchniI M Kerzhner T L Jaczewski Polsha H Lindberg Finlyandiya Vidomij zavdyaki robotam z vivchennya NapivtverdokrilihNagorodi Medal Za oboronu Leningrada BiografiyaO M Kirichenko narodivsya v rodini narodnih uchiteliv ale rano stav sirotoyu U ditinstvi ta yunosti vin zhiv u Kerchi Krimskij pivostriv U shkilni roki u nogo z yavilosya dva najgolovnishi zahoplennya yaki viznachili jogo zhittyevij shlyah kolekcionuvannya komah ta podorozhi Vin zakinchiv Kerchensku gimnaziyu 1903 i stav studentom viddilennya prirodnichih nauk Harkivskogo universitetu Nastupnogo roku Oleksandr pereyihav do Peterburgu i prodovzhiv navchannya u miscevomu universiteti U zhovtni 1907 roku vin prijshov do Zoologichnogo muzeyu majbutnij Zoologichnij institut ZIN i ne rozluchavsya z nim do kincya zhittya Popervah vin pracyuvav poza shtatom dopomagayuchi montuvati metelikiv dlya naukovoyi kolekciyi a koli traplyalasya vilna godina dovodiv do ladu kolekciyi napivtverdokrilih yakih zibrav u Krimu Spilkuvannya zi specialistami po cij grupi komah viznachilo jogo naukovi interesi U 1914 roci jogo perevodyat molodshim zoologom viddilu napivtverdokrilih komah Napolegliva pracya j chislenni publikaciyi shvidko prinesli jomu viznannya entomologiv U 1916 roci vin staye shtatnim pracivnikom Zoomuzeyu u 1920 roci starshim zoologom Odnochasno vin vikladaye u Kamyanoostrovskomu Petrograd silskogospodarskomu instituti 1919 1922 provodit ekskursiyi 1920 1923 pracyuye u Derzhavnomu instituti doslidnoyi agronomiyi 1926 1930 a takozh vikladaye na Vishih kursah prikladnoyi zoologiyi ta fitopatologiyi Koli Zoomuzej reorganizuvali u ZIN Oleksandra Mikolajovicha priznachili zav viddilu nazemnih bezhrebetnih 1930 Vin keruvav nim do 1942 roku Vrahovuyuchi jogo kapitalni praci jomu bez zahistu disertaciyi nadali stupin doktora biologichnih nauk 1934 i zvannya profesora 1939 Na pochatku vijni protyagom 16 misyaciv O Kirichenko faktichno ocholyuvav ZIN spochatku yak zastupnik direktora institutu potim yak vikonuvach obov yazkiv direktora Jomu dovelosya u zhahlivu poru obstriliv bombarduvannya i blokadi mista klopotatisya pro zberezhennya velicheznih kolekcij ta biblioteki ZINu nalagodzhennya jogo roboti dopomogu pracivnikam Vin organizovuvav evakuaciyu institutu do Tadzhikistanu 1942 U 1965 roci O M Kirichenko vihodit na pensiyu ale prodovzhuye pracyuvati v instituti a potim vdoma do ostannogo dnya zhittya Vchenij nagorodzhenij ordenom Lenina 1953 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 medalyami Za oboronu Leningrada 1944 ta Za doblesnu pracyu v Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 1946 a takozh Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Tadzhickoyi RSR Sim ya druzhina Yevgeniya Mihajlivna Kirichenko sin Lev Oleksandrovich Kirichenko sin Ilarij Oleksandrovich Kirichenko starshij brat Oleksij Mikolajovich Kirichenko 1883 1942 profesor entomolog i fotografNaukovo doslidna robotaO Kirichenko buv odnim z nebagatoh specialistiv doslidzhennya yakih ohoplyuvali ne okremi rodini Napivtverdokrilih a uves ryad Hemiptera Led ne tretina jogo publikacij prisvyachena faunistici tih chi inshih regioniv Kavkazu Tadzhikistanu ta inshih tereniv Rosiyi SRSR a takozh Turechchini Afganistanu Iranu Vagomim stav i vnesok u sistematiku klopiv nim opisano 34 novih rodi ta pidrodi i 223 novih vidi cih komah Sered nih vidi z Afriki indonezijskogo ostrova Komodo vchenij obroblyav zibrane anglijskoyu ekspediciyeyu pid chas shodzhennya na Dzhomolungmu Jogo praci nasicheni cinnimi vidomostyami pro ekologiyu riznih vidiv klopiv rezultat originalnih sposterezhen u prirodi ta laboratoriyi Zavdyaki glibokim znannyam i dobrozichlivosti vin regulyarno j ohoche konsultuvav pracivnikiv silskogo gospodarstva brav uchast u pidgotovci praktichnih dovidnikiv Jogo praci zaklali pidvalini zahodiv borotbi z vazhlivim vorogom zernovih klopom shkidlivoyu cherepashkoyu Vilno oriyentuyuchis u geografichnomu poshirenni soten vidiv komah vin chimalo zrobiv i v galuzi zoogeografiyi zokrema Serednoyi Aziyi Ekspediciyi kolekciyi biblioteka She shkolyarem O M Kirichenko zbirav chislenni kolekciyi komah u Krimu ta na Kavkazi Zgodom vin neodnorazovo yizdiv z ciyeyu zh metoyu do Serednoyi Aziyi zbirav u Yevropejskij chastini SRSR na Urali Dalekomu Shodi Bajkali v Irani j Mongoliyi v gorah i pustelyah Odnu z pershih ekspedicij vin zdijsniv do Pamiru iz A M Avinovim Neodnorazovo jomu doruchali keruvati ekspediciyami napriklad pershoyu radyanskoyi zoologichnoyu ekspediciyeyu do Mongoliyi Z usih poyizdok vin privoziv bagatyushi kolekciyi prichomu ne lishe klopiv Po zibranim nim komaham inshi vcheni opisali ne odin novij dlya nauki vid U popovnenni naukovoyi kolekciyi napivtverdokrilih ZINu O M Kirichenko vbachav odne z navajzhlivishih svoyih zavdan Vin stvoriv cilu merezhu z entomologiv ta entuziastiv vsiyeyi krayini nalagodiv aktivnij obmin ta postachannya z za kordonu Jomu nadsilali kolekciyi rosijski entomologi emigranti zakordonni muzeyi Do zbirannya klopiv vchenij zaluchiv rodichiv chleniv vlasnoyi rodini Abi popovniti kolekciyu cinnimi ekzemplyarami vin obminyuvav yih na komah inshih grup navit na knigi ta kolekcijni poshtovi marki Vse zibrane za bagato rokiv do nogo vivchalosya montuvalosya j viznachalosya Oleksandr Mikolajovich vlasnoruchno popovnyuvav institutsku naukovu kolekciyu 80 100 ekzemplyarami shodnya Protyagom 60 rokiv zusillyami vchenogo kolekciya dosyagla obsyagu pivmiljona ekzemplyariv V sviti nemaye bilshogo zibrannya napivtverdokrilih Palearktiki vona takozh ye odnim z najbilshih v sviti zibran tropichnoyi fauni O M Kirichenko trivalij chas 1915 1949 ocholyuvav biblioteku Rosijskogo Vsesoyuznogo entomologichnogo tovaristva Chudovo znayuchi specialnu literaturu vin popovnyuvav yiyi suchasnimi i ridkisnimi vidannyami nalagodiv obmin z zakordonom retelno viv katalogi vidavav knizhki i ves cej chas buv yedinim pracivnikom biblioteki Velicheznoyu bula i jogo osobista biologichna biblioteka sho mistila entomologichni vidannya z XVIII stolittya i do sogodennya Tezh sporyadzhena kartotekoyu i rukopisnimi dopovnennyami do katalogiv vona bula vidkrita dlya koleg ta druziv A N byl chelovek fanaticheski predannyj svoej rabote umevshij rabotat fundamentalno ne razbrasyvayas s isklyuchitelnym trudolyubiem nastojchivostyu i akkuratnostyu Ocenivaya vse chto bylo im sdelano nelegko poverit chto eto trud odnogo cheloveka a ne celogo kollektiva Vsyu zhizn A N rabotal s dalnim pricelom ne tolko i ne stolko sozdavaya usloviya dlya svoej tekushej raboty no dazhe bolshe dlya togo chtoby na mnogie gody vpered sozdat bazu dlya gemipterologicheskih rabot v nashej strane Predannost A N rabote vyzyvala u vseh glubochajshie simpatii k nemu I M Kerzhner O O Shtakelberg Publikaciyi Peru O M Kirichenka nalezhit blizko 130 naukovih publikacij perevazhna bilshist yakih prisvyachena napivtverdokrilim Najvazhlivishi sered jogo prac Dysodiidae i Aradidae Fauna Rossii i sopredelnyh stran preimushestvenno po kollekciyam Zoologicheskogo muzeya Akademii nau k Nasekomye poluzhestkokrylye Insecta Hemiptera Vl 1 1913 SPb 302 s Coreidae Coreinae Fauna Rossii i sopredelnyh stran preimushestvenno no kollekciyam Zoologicheskogo muzeya Akademii nauk Nasekomye poluzhestkokrylye Insecta Hemiptera Vl 2 1916 Pgr 395 s Nastoyashie poluzhestkokrylye evropejskoj chasti SSSR Hemiptera Opredelitel i bibliorrafiya Opred po faune SSSR izd Zoolor inst AN SSSR 42 M L Izd AN SSSR 1951 423 s Metody sbora nastoyashih poluzhestkokrylyh i izucheniya mestnyh faun AN SSSR Zoologicheskie instrukcii v pomosh rabotayushim po zoologii v pole i laboratorii 7 M L 1957 213 s U dorobku entomologa nizka publikacij pro faunu Ukrayini Seriya z 8 statej pro napivtverdokrilih Krimu 1911 1938 Materialy dlya izucheniya fauny poluzhestkokrylyh Hemiptera Heteroptera Poltavskoj gub Ezhegodnik Poltavskogo gubernskogo zemstva 1915 1913 2 s 13 20 Fauna Hemiptera Heteroptera Veliko Anadolskoj dachi i Mariupolskogo opytnogo lesnichestva Ekaterinoslavskoj gub Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej Odessa 1916 t 41 s 247 263 Fauna Hemiptera Heteroptera Hersonskoj gub Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej Odessa 1916 t 41 s 264 273 Materiyali do piznannya favni spravzhnih polutverdokrilciv Hemiptera Heteroptera Harkivsnoi guberniyi Zbirnik nrac Zoologichnogo muzeyu Kiiv 8 VUAN Trudi fizichno matematichnogo viddilu 1930 t 15 vip 2 s 177 215 281 319 Obzor fauny nastoyashih poluzhestkokrylyh Hemiptera Heteroptera severo vostochnoj chasti Donbassa byvsh Luganskij okr USSR Trudy Zoologicheskogo instituta AN SSSR 1933 t 1 vyp 3 4 s 415 482 Razom z V I Talickim Povnij perelik publikacij divis Znachna yih chastina ye dostupnoyu na Pam yatNa chest O M Kirichenka nazvano rid muh tahin Kiritshenkia Zimin 20 vidiv napivtverdokrilih ta chimala kilkist komah inshih taksoniv PrimitkiKerzhner I M Shtakelberg A A Pamyati Aleksandra Nikolaevicha Kirichenko 1884 1971 Entomologicheskoe obozrenie 1971 vyp 3 s 719 727 http www bio vsu ru heteroptera profile kirichenko kirichenko biography 1971 20 E2 80 93 20Pamyati 20Aleksandra 20Nikolaevicha 20Kirichenko 20 1884 1971 pdf nedostupne posilannya z serpnya 2019 U kvitni 1943 roku vin student pyatikursnik kafedri entomologiyi Leningradskogo universitetu zaginuv pid Smolenskom Sin vchenogo pishov na front dobrovolcem u lipni 1941 http entomology bio spbu ru history htm 10 Serpnya 2016 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 16 Serpnya 2016 Procitovano 22 Chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 Veresnya 2016 Procitovano 22 Chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Loginova M M K 75 letiyu so dnya rozhdeniya prof A N Kirichenko Entomologicheskoe obozrenie 1960 t 39 vyp 1 s 231 233 http www bio vsu ru heteroptera profile kirichenko kirichenko biography 1960 20 E2 80 93 20K 2075 letiyu 20so 20dnya 20rozhdeniya 20prof 20A N 20Kirichenko pdf 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 Lipnya 2016 Procitovano 21 Chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya