Короїди | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Dendroctonus ponderosae | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Триби | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Корої́ди (лат. Scolytinae Latreille 1804) — невелика група твердокрилих, раніше розглядалася як родина (лат. Scolytidae), проте наразі знижена в ранзі до підродини довгоносиків. Загалом у світі налічується близько 6000 видів цих жуків (станом на 2014 рік), у Палеарктиці існує близько 600 видів, у Європі — 250–300 видів.
Значний внесок у вивчення біології цих комах зробив український ентомолог М. С. Грезе.
Морфологія
Імаго
Довжина 0,8-12 мм. Тіло циліндичне, вершини надкрил часто з виїмкою, оточеною зубцями (так звана «тачка»), що слугує для викидання бурового борошна із ходів. Від справжніх довгоносиків відрізняються нерозвиненою головотрубкою.
Личинка
Личинки С-подібні, безногі, з твердими покривами голови.
Лялечка
Біологія та життєві цикли
Рослиноїдні, більшість видів пов'язані з деревами. Імаго і личинки живуть під корою, рідше в деревині стовбурів, гілок чи коренів. Прокладають складні ходи, доволі постійної форми для кожного виду. Молоді жуки виходять назовні, прогризаючи в корі отвори для вильоту. Подібні отвори часто прогризаються і для вентиляції ходів. Літ навесні — на початку літа.
Систематика
Філогенія
Походження
Екологія
Консортивні зв'язки
Роль у екосистемах
Шкодочинність
Можуть пошкоджувати більшість лісових порід, особливо хвойних. Зазвичай вражають хворі та послаблені дерева. Життєві цикли цих комах вивчали та розробляли засоби захисту від них дерев І. Я. Шевирьов, О.І. Воронцов і український ентомолог С.О. Мокржецький.
Література
- Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986 р.
Посилання
- Вершинний короїд [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koroyidi Dendroctonus ponderosae Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Kurkulinoyidni Curculinoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Latreille 1802 Pidrodina Scolytinae Latreille 1804 Tribi Xyleborini Posilannya Vikishovishe Scolytinae ITIS 678830 NCBI 55867 Fossilworks 69437 Koroyi di lat Scolytinae Latreille 1804 nevelika grupa tverdokrilih ranishe rozglyadalasya yak rodina lat Scolytidae prote narazi znizhena v ranzi do pidrodini dovgonosikiv Zagalom u sviti nalichuyetsya blizko 6000 vidiv cih zhukiv stanom na 2014 rik u Palearktici isnuye blizko 600 vidiv u Yevropi 250 300 vidiv Znachnij vnesok u vivchennya biologiyi cih komah zrobiv ukrayinskij entomolog M S Greze MorfologiyaKoroyidi pastka Imago Dovzhina 0 8 12 mm Tilo cilindichne vershini nadkril chasto z viyimkoyu otochenoyu zubcyami tak zvana tachka sho sluguye dlya vikidannya burovogo boroshna iz hodiv Vid spravzhnih dovgonosikiv vidriznyayutsya nerozvinenoyu golovotrubkoyu Lichinka Lichinki S podibni beznogi z tverdimi pokrivami golovi LyalechkaBiologiya ta zhittyevi cikliRoslinoyidni bilshist vidiv pov yazani z derevami Imago i lichinki zhivut pid koroyu ridshe v derevini stovburiv gilok chi koreniv Prokladayut skladni hodi dovoli postijnoyi formi dlya kozhnogo vidu Molodi zhuki vihodyat nazovni progrizayuchi v kori otvori dlya vilotu Podibni otvori chasto progrizayutsya i dlya ventilyaciyi hodiv Lit navesni na pochatku lita SistematikaFilogeniyaPohodzhennyaEkologiyaKonsortivni zv yazki Rol u ekosistemah Shkodochinnist Hodi lichinok odnogo z vidiv koroyidiv Mozhut poshkodzhuvati bilshist lisovih porid osoblivo hvojnih Zazvichaj vrazhayut hvori ta poslableni dereva Zhittyevi cikli cih komah vivchali ta rozroblyali zasobi zahistu vid nih derev I Ya Shevirov O I Voroncov i ukrayinskij entomolog S O Mokrzheckij LiteraturaBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1986 r PosilannyaVershinnij koroyid 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya Ce nezavershena stattya pro zhukiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi