У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевирьов Іва н Я кович Шевирьо в 1859 Харків 7 липня 1920 російський е

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевирьов.

Іва́н Я́кович Шевирьо́в (1859, Харків —7 липня 1920) — російський ентомолог, який народився, здобув освіту і певний час працював в Україні. Автор ґрунтовних досліджень жуків-короїдів та інших комах — шкідників лісу.

Шевирьов Іван Якович

Народився	20 грудня 1859(1859-12-20) Харків
Помер	7 липня 1920(1920-07-07) (60 років) Краснодар
Країна	Російська імперія
Діяльність	науковець
Alma mater	Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь	ентомологія
Заклад	Інститут зоології АН Казахстану
Науковий керівник
Відомий завдяки:	прикладним роботам із вивчення комах

Життєпис

Іван Якович Шевирьов народився у 1859 році у Харкові. Його батько Яків Іванович Шевирьов (1824-?) походив з Калуги, матір'ю була Варвара Іванівна Шевирьова (1827-?). Іван Шевирьов закінчив 3-ю Харківську гімназію (1878) та фізико-математичний факультет Харківського університету (1883).

Наступного року він переїхав до Санкт-Петербурга. Тут він працював вихователем у пансіоні при гімназії Гуревича (1884—1887), а потім прийняв запрошення М. О. Холодковського і став першим асистентом кафедри зоології Санкт-Петербурзького лісового інституту (1887—1896). Згодом він організував і очолив першу в Росії ентомологічну лабораторію Лісового департаменту Міністерства землеробства і державного майна (1898—1917). Тут він дослужився до чину дійсного статського радника

В роки громадянської війни він обіймав посаду викладача Воронезького (1918—1919), а згодом Кубанського сільськогосподарського інституту (1919—1920).

У 1919 році перебував у Києві, був членом (Комітету вивчення фауни УАН).

Помер І. Я. Шевирьов 7 липня 1920 р. в Краснодарі і був похований на місцевому цвинтарі (За іншими даними, він помер в Абрау-Дюрсо Краснодарського краю).

Донька вченого, Єлизавета Старинкевич (1890, Санкт-Петербург — 1966, Київ) стала відомою українською літературознавицею, викладачкою та літературним критиком. Вона, зокрема, переклала з французької монографію Ж. А. Фабра, редактором перекладу став її батько.

Брат ентомолога, Петро Якович Шевирьов (1863—1887) був відомим народовольцем, якого стратили (разом з О. О. Ульяновим та іншими) за участь у змові з метою царевбивства.

Наукова і громадська діяльність

Як ентомолог І. Я. Шевирьов дебютував статтею про перетинчастокрилих Полтавської і Харківської губерній (1883).

І. Шевирьов — один з перших лісових ентомологів Російської імперії. Він встановив особливості біології найпоширеніших видів шкідників лісу, започаткував вивчення комах степових штучних лісів. Зокрема, влітку 1890 року він вивчав шкідників дерев у зразковому степовому Бердянському лісництві. І. Шевирьов запропонував точний метод визначення кількості стадій личинок паразитичних перетинчастокрилих. Йому також належить ідея методу інтоксикації рослин для знищення шкідників.

З-під пера Івана Яковича вийшло понад 60 наукових праць. Серед них книги:

Практическая энтомология. — СПб.: тип. Канцелярии с.-петерб. градоначальника, 1887
Описание вредных насекомых степных лесничеств и способов борьбы с ними — СПб.: тип. И. Н. Скороходова, 1893. — 143 с.
Загадка короедов (1905, 1907, 1910)і четверте видання — у 1969 році (за ред. П. Г. Трошаніна, М.: Лісова промисловість. — 96 с.)
Внекорневая подкормка больных деревьев с целью их лечения и уничтожения паразитов (1903)
Сельское хозяйство и лесоводство (1903)
Паразиты і сверхпаразиты из мира насекомых (1912)

У творчому доробку вченого також численні статті:

О некоторых вредных в садоводстве насекомых Харьковской губернии. — СПб., 1888—1889
О некоторых вредных в садоводстве насекомых Харьковской губернии — Харьков, 1890
О вредных насекомых степных лесничеств в 1889 г.(отчёт Лесному департаменту). — СПб.: тип. В. Демакова, 1891. — 139 с. — https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003661278?page=5.
Вредные лесные насекомые Южной России. Наблюдения 1891 г. / Ив. Шевырев. — СПб.: тип. В. Демакова, 1892—1893. — 3 т. — (Второй отчет Лесному департаменту).
Шелкопряд-монашенка или шелкопряд-монах и способы борьбы с ним. — СПб.: Лесн. деп., 1894. — 72 с.
Можно ли делать борьбу с монашенкой обязательной для всех лесовладельцев Средней России? — СПб.: тип. В. Демакова, 1894. — 15 с. — https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003636856?page=5
О границах распространения майских жуков (Melolontha и Polyphylla) в Европейской России — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1897. — 16 с
Общий обзор жизни вредных насекомых и способ борьбы с ними. — [Санкт-Петербург]: тип. Спб. градоначальства, [1899]. — 42 с.;
Друзья и враги плодового сада (1900)
Внекорневое питание больных деревьев с целью их лечения и уничтожения паразитов // Сельское хозяйство и лесоводство", — 1903
Значение насекомоядных птиц в лесу и степи (Исслед. по вопр. о питании птиц) / Д. В. Померанцев и И. Я. Шевырев. — СПб.: тип. М. А. Александрова, 1910. — [2], 99 с. — (Главное управление землеустройства и земледелия. Лесной департамент. Труды по лесному опытному делу в России; Вып. 24).
Загадка короедов. — 3-е изд., испр. и доп. — СПб.: тип. т-ва «Обществ. польза», 1910. — 106 с. : ил.
Паразиты и сверхпаразиты из мира насекомых. Вып. 1 / Ив. Шевырев. — СПб.: изд. авт. при пособии Лесного деп., 1912.
Возрождение пчеловодства в казенных лесах — М,: изд. авт., 1917. — 22 с.

І. Я. Шевирьов редагував російські переклади класичної праці Ж. А. Фабра «Инстинкт и нравы насекомых» (1905), а також доробки і А. Лейриця . Він є автором низки статей у «Енциклопедичному словнику» Брокгауза та Ефрона і «Повній енциклопедії російського сільського господарства».

Учень І. Я. Шевирьова — Василь Ілліч Плотников, асистент лабораторії Лісового департаменту, засновник Туркестанської станції захисту рослин (Ташкент), на базі якої згодом виник НДІ захисту рослин.

Визнанням наукових заслуг І. Я. Шевирьова стало обрання його секретарем і почесним членом Російського ентомологічного товариства (1908). Серед його друзів були знані російські ентомологи М. О. Холодковський, , А. П. Семенов-Тянь-Шанський, та О. В. Яцентковський.

Примітки

Мосин О. В., Мосина С. А. Генеалогия Шевырёвых и Барановых Семья калужского торговца А. А. Шевырева (Калуга, 1910 г.) (20 фото) http://www.etoretro.ru/pic59200.htm [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]; Калужская торговая династия. Шевыревы — http://baza.vgdru.com/11/61467/ [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вереха П. Н. Исторический очерк развития С.-Петербургского лесного института — https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003711194?page=235] — СПб., 1903. — С. 173.
Шевырев Иван Яковлевич — https://www.derev-grad.ru/biografii/shevyrev-ivan-yakovlevich.html [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Волков С. Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь — М.: Университет Дмитрия Пожарского, Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — 800 с.
Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.
Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.
Трошанин П. Г. Иван Яковлевич Шевырёв (Краткая биография). В кн. И. Я. Шевырёв. Загадка короедов. — М.: Лесн. пром-ть, 1969б с. 5-8)
Кальниченко О. А., Полякова Ю. Ю. Українська перекладознавча думка: Хрестоматія. — Вінниця, Нова Книга, 2011. — 504 с.
. Фабр Ж.-А. Инстинкт и нравы насекомых. Из «Энтомологических воспоминаний» Фабра /перевод Е. И. Шевыревой. в 2 т. — СПб.: изд-во Маркса, 1905
Воловник С. В. Возвращение Павла Сивицкого // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 7, 2016, с. 24-30
Їх повний перелік див.: Якобсон Г. Г. Иван Яковлевич Шевырёв и его работы по прикладной энтомологии // Известия отдела прикладной энтомологии ГОс. института опытной агрономии. Т.3, вып. 1, Л.: 1927
Лейриц А. Противные животные. — Санкт-Петербург: Издание Ф. Павленкова, 1900. — 150 с.
. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1] Мосин О. В., Мосина С. А. Генеалогия Шевырёвых и Барановых Семья калужского торговца А. А. Шевырева (Калуга, 1910 г.) (20 фото) http://www.etoretro.ru/pic59200.htm [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]; Калужская торговая династия. Шевыревы — http://baza.vgdru.com/11/61467/ [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]

[2] Вереха П. Н. Исторический очерк развития С.-Петербургского лесного института — https://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003711194?page=235] — СПб., 1903. — С. 173.

[3] Шевырев Иван Яковлевич — https://www.derev-grad.ru/biografii/shevyrev-ivan-yakovlevich.html [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]

[4] Волков С. Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь — М.: Университет Дмитрия Пожарского, Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — 800 с.

[ЗвідомленняУАН1920-5] Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.

[1918-1923-6] Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.

[troshanin-7] Трошанин П. Г. Иван Яковлевич Шевырёв (Краткая биография). В кн. И. Я. Шевырёв. Загадка короедов. — М.: Лесн. пром-ть, 1969б с. 5-8)

[8] Кальниченко О. А., Полякова Ю. Ю. Українська перекладознавча думка: Хрестоматія. — Вінниця, Нова Книга, 2011. — 504 с.

[9] . Фабр Ж.-А. Инстинкт и нравы насекомых. Из «Энтомологических воспоминаний» Фабра /перевод Е. И. Шевыревой. в 2 т. — СПб.: изд-во Маркса, 1905

[10] Воловник С. В. Возвращение Павла Сивицкого // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 7, 2016, с. 24-30

[11] Їх повний перелік див.: Якобсон Г. Г. Иван Яковлевич Шевырёв и его работы по прикладной энтомологии // Известия отдела прикладной энтомологии ГОс. института опытной агрономии. Т.3, вып. 1, Л.: 1927

[12] Лейриц А. Противные животные. — Санкт-Петербург: Издание Ф. Павленкова, 1900. — 150 с.

[13] . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()