Ску́мпія звича́йна, райдерево, сума́х (Cotinus coggygria Scop.) (Rhus cotinus L.). Місцеві назви — жовтушник, перукове дерево.
Скумпія звичайна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Фісташкові (Anacardiaceae) |
Рід: | Cotinus |
Вид: | Скумпія звичайна (C. coggygria) |
Біноміальна назва | |
Cotinus coggygria |
Морфологічна характеристика
Високий кущ або деревце родини сумахових (1—6-8 м заввишки) з дрібно-тріщинуватою коричнево-бурою корою. Пагони зелені або фіолетові, товстуваті, на зрізі виділяють слабкопомітний молочний сік. Листки чергові, прості, округлі або оберненояйцеподібні (3—8 см завдовжки, 2—4 см завширшки), майже шкірясті, цілокраї, на довгих (1—4 см завдовжки), черешках, зверху голі, матово-зелені, знизу сизі, опушені, з мережею добре помітних жилок, при розтиранні мають специфічний запах. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані у кінцеві волотисті прямостоячі суцвіття (15—30 см завдовжки), здебільшого одно-, рідше двостатеві або стерильні. Оцвітина подвійна, чашечка п'ятилисткова, віночок п'ятипелюстковий, тичинок п'ять, зав'язь верхня Після обпадання стерильних квіток квітконіжки їх видовжуються, вкриваються білими або рожевими волосками, надаючи суцвіттю декоративного вигляду. Плід — суха косо-оберненояйцеподібна кістянка (3—5 мм завдовжки), спочатку зеленувата, згодом чорнувата.
Скумпія росте в підліску листяних, рідше мішаних лісів, на сухих, кам'янистих схилах, вапнякових відкладеннях, рідше на приморських пісках. Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні—червні.
Поширена в Лісостепу й Степу, у гірському Криму і в передгір'ях. Розводять культуру по всій Україні.
Заготовляють на Поділлі, у степових областях України і в Криму.
Практичне використання
Танідносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, деревинна, ефіроолійна, декоративна, фітомеліоративна рослина.
Скумпія звичайна — важлива танідоносна рослина. Сировиною для добування таніну в листя, в яких міститься від 10,8 до 27,9 % танідів, а в корі — 3,1—9,5 %, Таніди скумпії близькі до таніну китайських чорнильних горішків. Застосовують для вичинки овечих і козячих шкур для виготовлення найкращих сортів шкіри, сап'яну. Можна дубити і важкі шкури.
У науковій медицині листки скумпії служать сировиною для добування медичного таніну і галової кислоти. Танін вживають при хворобах шкіри, проносах, кровотечах, отруєннях, опіках. 3 таніну і галової кислоти виготовляють лікарські препарати пірогалол, таніген, таноформ тощо.
Танін скумпії використовуються, крім того, у фарбувальній справі, текстильному виробництві і у виноробстві.
У народній медицині листки, кору і плоди скумпії використовують для полоскання горла і порожнини рота при хронічних катарах, кору — як сурогат хінної кірки. Скумпія використовується також при катарах шлунково-кишкового тракту, отруєння солями важких металів і алкалоїдами, зовнішньо — як антисептик при опіках, виразках, пролежнях.
Рослина вважається отруйною, проте при експериментальному згодовуванні коневі 3 кг свіжих гілок і листків виявлено лише малопомітні симптоми отруєння, які швидко зникли.
З деревини скумпії одержують барвник для фарбування вовни, шовку і шкір у жовтий, коричневий і помаранчевий кольори, листки дають чорну, корені — червону фарбу.
Листки і квітки містять ефірну олію (0,1—0,21 %), яка використовується у парфумерії.
Деревина жовта або зеленувато-жовта з білуватою заболонню, м'яка, досить легка, використовується на дрібні столярні вироби.
Скумпія досить декоративний чагарник, особливо восени, коли її листки стають ясно-червоними, темно-пурпуровими або темно-фіолетовими, а навесні плодоносні волоті схожі на перуку. Важлива для зеленого будівництва в посушливих районах. Відомі такі декоративні форми: з червоними волотями і з плакучою формою крони.
Скумпія включена до складу порід у державних захисних смугах і полезахисних лісонасадженнях. Вона є цінною чагарниковою породою в посушливих районах на малородючих ґрунтах; добре затінює ґрунт і зменшує видування з лісосмуг листя, снігу й верхнього шару ґрунту. Скумпія має фітонцидні й інсектицидні властивості. Встановлено, що чим більше скумпії в ясеневих насадженнях, тим менше ясен пошкоджується червицею в'їдливою.
Збирання, переробка та зберігання
Листки збирають, починаючи від зацвітання скумпії до утворення зелених плодів, коли в листках міститься найбільша кількість танідів. Збирають непошкоджені зелені листки, зриваючи їх цілими з гілок або обшморгуючи на гілках згори донизу. Не слід зрізувати гілок, а потім обривати листки, бо це призводить до зменшення сировинної бази. Сушать листки на горищах під залізним дахом або під навісами з достатньою вентиляцією, розстеливши на папері чи тканині тонким шаром, періодично перемішуючи. Дозволяється сушити на сонці. При масових заготівлях використовують сушарки. Висушені листки пресують у тюки або кіпи вагою по 50—75 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Слід охороняти сировину від вологи, щоб не зменшилась кількість танідів.
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Скумпія звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 400. — .
- Скумпія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Скумпія звичайна (Cotinus coggygria Scop.) [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sku mpiya zvicha jna rajderevo suma h Cotinus coggygria Scop Rhus cotinus L Miscevi nazvi zhovtushnik perukove derevo Skumpiya zvichajnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Fistashkovi Anacardiaceae Rid CotinusVid Skumpiya zvichajna C coggygria Binomialna nazvaCotinus coggygria Scop Morfologichna harakteristikaVisokij kush abo derevce rodini sumahovih 1 6 8 m zavvishki z dribno trishinuvatoyu korichnevo buroyu koroyu Pagoni zeleni abo fioletovi tovstuvati na zrizi vidilyayut slabkopomitnij molochnij sik Listki chergovi prosti okrugli abo obernenoyajcepodibni 3 8 sm zavdovzhki 2 4 sm zavshirshki majzhe shkiryasti cilokrayi na dovgih 1 4 sm zavdovzhki chereshkah zverhu goli matovo zeleni znizu sizi opusheni z merezheyu dobre pomitnih zhilok pri roztiranni mayut specifichnij zapah Kvitki dribni zelenuvato zhovti zibrani u kincevi volotisti pryamostoyachi sucvittya 15 30 sm zavdovzhki zdebilshogo odno ridshe dvostatevi abo sterilni Ocvitina podvijna chashechka p yatilistkova vinochok p yatipelyustkovij tichinok p yat zav yaz verhnya Pislya obpadannya sterilnih kvitok kvitkonizhki yih vidovzhuyutsya vkrivayutsya bilimi abo rozhevimi voloskami nadayuchi sucvittyu dekorativnogo viglyadu Plid suha koso obernenoyajcepodibna kistyanka 3 5 mm zavdovzhki spochatku zelenuvata zgodom chornuvata Skumpiya roste v pidlisku listyanih ridshe mishanih lisiv na suhih kam yanistih shilah vapnyakovih vidkladennyah ridshe na primorskih piskah Svitlolyubna morozostijka roslina Cvite u travni chervni Poshirena v Lisostepu j Stepu u girskomu Krimu i v peredgir yah Rozvodyat kulturu po vsij Ukrayini Zagotovlyayut na Podilli u stepovih oblastyah Ukrayini i v Krimu Praktichne vikoristannyaTanidnosna likarska otrujna farbuvalna derevinna efiroolijna dekorativna fitomeliorativna roslina Skumpiya zvichajna vazhliva tanidonosna roslina Sirovinoyu dlya dobuvannya taninu v listya v yakih mistitsya vid 10 8 do 27 9 tanidiv a v kori 3 1 9 5 Tanidi skumpiyi blizki do taninu kitajskih chornilnih gorishkiv Zastosovuyut dlya vichinki ovechih i kozyachih shkur dlya vigotovlennya najkrashih sortiv shkiri sap yanu Mozhna dubiti i vazhki shkuri U naukovij medicini listki skumpiyi sluzhat sirovinoyu dlya dobuvannya medichnogo taninu i galovoyi kisloti Tanin vzhivayut pri hvorobah shkiri pronosah krovotechah otruyennyah opikah 3 taninu i galovoyi kisloti vigotovlyayut likarski preparati pirogalol tanigen tanoform tosho Tanin skumpiyi vikoristovuyutsya krim togo u farbuvalnij spravi tekstilnomu virobnictvi i u vinorobstvi U narodnij medicini listki koru i plodi skumpiyi vikoristovuyut dlya poloskannya gorla i porozhnini rota pri hronichnih katarah koru yak surogat hinnoyi kirki Skumpiya vikoristovuyetsya takozh pri katarah shlunkovo kishkovogo traktu otruyennya solyami vazhkih metaliv i alkaloyidami zovnishno yak antiseptik pri opikah virazkah prolezhnyah Roslina vvazhayetsya otrujnoyu prote pri eksperimentalnomu zgodovuvanni konevi 3 kg svizhih gilok i listkiv viyavleno lishe malopomitni simptomi otruyennya yaki shvidko znikli Z derevini skumpiyi oderzhuyut barvnik dlya farbuvannya vovni shovku i shkir u zhovtij korichnevij i pomaranchevij kolori listki dayut chornu koreni chervonu farbu Listki i kvitki mistyat efirnu oliyu 0 1 0 21 yaka vikoristovuyetsya u parfumeriyi Derevina zhovta abo zelenuvato zhovta z biluvatoyu zabolonnyu m yaka dosit legka vikoristovuyetsya na dribni stolyarni virobi Skumpiya dosit dekorativnij chagarnik osoblivo voseni koli yiyi listki stayut yasno chervonimi temno purpurovimi abo temno fioletovimi a navesni plodonosni voloti shozhi na peruku Vazhliva dlya zelenogo budivnictva v posushlivih rajonah Vidomi taki dekorativni formi z chervonimi volotyami i z plakuchoyu formoyu kroni Skumpiya voseni Mikolayivshina Skumpiya vklyuchena do skladu porid u derzhavnih zahisnih smugah i polezahisnih lisonasadzhennyah Vona ye cinnoyu chagarnikovoyu porodoyu v posushlivih rajonah na malorodyuchih gruntah dobre zatinyuye grunt i zmenshuye viduvannya z lisosmug listya snigu j verhnogo sharu gruntu Skumpiya maye fitoncidni j insekticidni vlastivosti Vstanovleno sho chim bilshe skumpiyi v yasenevih nasadzhennyah tim menshe yasen poshkodzhuyetsya cherviceyu v yidlivoyu Zbirannya pererobka ta zberigannyaListki zbirayut pochinayuchi vid zacvitannya skumpiyi do utvorennya zelenih plodiv koli v listkah mistitsya najbilsha kilkist tanidiv Zbirayut neposhkodzheni zeleni listki zrivayuchi yih cilimi z gilok abo obshmorguyuchi na gilkah zgori donizu Ne slid zrizuvati gilok a potim obrivati listki bo ce prizvodit do zmenshennya sirovinnoyi bazi Sushat listki na gorishah pid zaliznim dahom abo pid navisami z dostatnoyu ventilyaciyeyu rozstelivshi na paperi chi tkanini tonkim sharom periodichno peremishuyuchi Dozvolyayetsya sushiti na sonci Pri masovih zagotivlyah vikoristovuyut susharki Visusheni listki presuyut u tyuki abo kipi vagoyu po 50 75 kg Zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Slid ohoronyati sirovinu vid vologi shob ne zmenshilas kilkist tanidiv Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSkumpiya zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 400 ISBN 5 88500 055 7 Skumpiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Commons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skumpiya zvichajna Skumpiya zvichajna Cotinus coggygria Scop 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2010