Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ура нові ру ди природні мінеральні утворення які містять уран у таких концентраціях кількостях і сполуках при яких його

Уранові руди

Уранові руди

Ура́нові ру́ди — природні мінеральні утворення, які містять уран у таких концентраціях, кількостях і сполуках, при яких його промисловий видобуток економічно доцільний.

Загальний опис

Головні рудні мінерали: оксиди — уранініт, уранова смолка, уранова чернь; силікати — коффініт; титанати — бранерит; уранілсилікати — уранофан, бетауранотил; уранілванадати — карнотит, тюямуніт; уранілфосфати — отеніт, торберніт. Крім того, уран в рудах нерідко входить до складу мінералів, які містять Р, Zr, Ti, Th і TR (флуорапатит, лейкоксен, монацит, циркон, ортит, торіаніт, давидит тощо). Іноді уранові сполуки концентруються у вугіллі викопному, лігнітах, фосфоритах тощо. Залежно від складу корисних компонентів розрізняють власне уранові, урано-поліметалічні, мідно-уранові, золото-уранові та інші руди. Розрізняють Уранові руди супербагаті (понад 0,3 % U), багаті (0,1-0,3 %), рядові (0,05-0,1 %), убогі (0,03-0,05 %) і забалансові (0,01-0,03 %). Родовища уранових руд з запасами U3O8 понад 50 тис. т належать до дуже великих, до великих — 10-50 тис. т, середніх — 1-10 тис. т, дрібних — 0,2-1,0 тис. т і до дуже дрібних — менше 0,2 тис. т. За походженням розрізняють осадові, інфільтраційні, гідротермальні, магматогенні і постмагматичні уранові руди, крім того бувають первинні, окиснені та змішані уранові руди.

Загальносвітові запаси уранової руди близько 2,3 млн.т (1990), ресурси, які можна виділити з руди при собівартості не більше 100 доларів на кг оцінюються в 3,3 млрд кг U3O8. Їх розподіл по країнах показано на рис.

image

Родовища уранових руд

Серед промислових типів родовищ уранових руд виділяють: альбітитові, плутоногенні гідротермальні, вулканогенні гідротермальні, осадові, інфільтраційні і метаморфогенні. Альбітитові родовища уранових руд відомі серед метаморфічних комплексів кристалічних порід докембрію. Рудні тіла мають форму сплощених лінз і трубоподібних покладів, складені переважно альбітом. Крім того, присутній циркон, апатит, кварц, егірин, рибекіт-родусит, епідот, хлорит, гідробіотит, карбонати. Уранові мінерали представлені уранотитанатами, уранінітом, давидитом, коффінітом, гідронастураном, уранофаном, бетауранотилом.

Промислові типи родовищ уранових руд (за В. М. Креймером)
Характеристика типів родовищ
Вміст U3О8,%
Видобуток, %
Приклади родовищ
І-й тип. Витримані пласти ураноносних порід у метаморфізованих докембрійських конґломератах
0,05-0,2
50
, (Канада), Вітватерсранд (ПАР), (Бразилія)
ІІ-й тип. Середні та дрібні пласти та лінзи уранованадатів у аркозових пісковиках, конґломератах, бітумінозних породах
0,3
25
, , (США), родов. Катанги та Габону
ІІІ-й тип. Дрібні жили та жильні зони кварцового, кварц-карбонатного, флюорит-баритового, урано-поліметалічного, урано-мідного та урано-молібденового складу у вивержених і метаморфічних породах
0,3
20
Ельдорадо (Канада), (Конго)
IV-й тип. Ураноносні пегматити та
0,3
5
Родовища Канади, Індії, Аргентини
  • Серед плутоногенних гідротермальних родовищ можуть бути виділені дві головні формації: уранініт-сульфідна і уранініт-арсенідна. У складі руд уранініт-сульфідної формації поряд з уранінітом беруть участь сульфіди. Серед них найбільш універсальний пірит, в різних комбінаціях зустрічаються халькопірит, борніт, молібденіт, бісмутин, сфалерит, ґаленіт, бляклі руди. Напр., на родов. Мерісвейл, шт. Юта (США) рудні тіла розвинені на площі 0,5-1 км2. Вони мають форму крутоспадних жил довжиною до 500 м при потужності від 1,5-2 до 7 м і простежуються на глибину до 800 м. Жили складені уранінітом в асоціації з піритом, а також магнетитом, флюоритом, адуляром і кварцом; виявлений умогоїт складу UO2·MoO4·4H2O.
  • Руди ураніт-арсенідної формації відрізняються складним складом з помітним розвитком арсенідів нікелю і кобальту, а також мінералів срібла. У найбільш повному вигляді вони представлені так званою п'ятиелементною формацією, до складу якої входять уран, нікель, кобальт, бісмут і срібло. Але звичайно цей ряд елементів скорочується в зв'язку з випаданням тих або інших складових.
  • Вулканогенні гідротермальні родовища уранових руд асоційовані з комплексами вулканічних порід пізньо- і постгеосинклінальної стадії геологічного розвитку, в основному герцинського і альпійського циклів. Серед них виділяються формації: уран-титанова (давидитова, бранеритова), уранініт-ґаленітова, уранініт-молібденітова, уранініт-флюоритова, уранініт-халькопіритова, уранініт-арсенова, уранініт-апатитова, уранініт-алофанова.
  • Виникнення осадових родовищ урану зумовлене відновленням і сорбцією рухливих сполук урану в середовищі осадонакопичення. Осадові родовища урану розділяють на морські і континентальні. Серед морських розрізняють осадові родовища урану в карбонатних породах, вуглисто-кременистих сланцях, фосфорвмісних породах. Серед континентальних виділяються осадові родовища урану в торфовищах, лігнітах і бурому вугіллі, в конґломератах і пісковиках.
  • Інфільтраційні родовища урану мають велике промислове значення і поширення. Вони відомі серед кам'яно-вугільно-пермських товщ Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Данії, Голландії, Бельгії, Швейцарії, Австралії, Югославії, Угорщини, Румунії, Індії. До них належать добре відомі родовища тріасових пісковиків плато Колорадо в США, а також юрські і крейдяні утворення США і Центральної Європи. Відомі олігоценові родовища — в США, Франції, Єгипті, міоценові — в США, Японії, Туреччині, Пакистані, Індії, Іспанії, пліоценові — в Японії. До інфільтраційних належать зовсім молоді пліоцен-четвертинні уранові родовища в Австралії. Рудоносні конґломерати Південної Африки і Канади в їх первинному стані також належать до цього типу. Вміст урану в руді змінюється від 0,1 до 1 %; крім того, присутні ванадій (1-1,5 %), мідь, кобальт, нікель, молібден, селен, арсен.
  • Серед метаморфогенних родовищ урану можуть бути відмічені скарноподібні родовища типу Мері Кетлін в Австралії, метаморфізовані родовища ураноносних углисто-кременистих сланців типу Аллігейтор Ріверс в Австралії, древніх металоносних конґломератів, відомих в ПАР. Так, родовище Аллігейтор Ріверс в районі Північної Австралії характеризується прожилково-вкрапленими рудами серед кварц-хлорит-серицитових і графітистих сланців до складу яких входить уранініт з домішкою золота, сульфідів (ґаленіт, пірит, халькопірит, борніт) і гематит. Запаси урану оцінюються в 300 тис. т. при вмісті U3O8 в рядових рудах 0,1-0,4 %, в багатих рудах 15 %.

Родовища уранових руд є в Україні, США (Колорадське плато), ПАР, Канаді, Конго, Намібії, Нігері, Німеччині, Казахстані, Росії, Австралії, Бразилії, Франції, Індії, Японії та інших країнах. Горл. видобувні країни: Канада, ПАР, США, Намібія, Нігер, Франція.

Родовища в Україні

image

Уранові руди в Україні мають неоднакове походження і зустрічаються за різних геологічних обставин: у кристалічній основі, осадовому чохлі стародавніх платформ, в областях післяплатформного орогенезу. Більша частина уранових родовищ і рудопроявів зосереджені головним чином на Українському щиті (у фундаменті та осадовому чохлі) і, частково, Донецькому басейні та Карпатах. За генезисом серед них виділяють метаморфізовані, ультраметаморфічні, прожилково-штокверкові та інфільтраційні. Найбільші родовища У.р. розробляються в Кіровоградському геоблоці. Вони представлені пегматитами, пегматоїдно-гранітоїдними та лужними породами. Мінерали — уранініт, настуран, уранові черні.

У Приазов'ї відоме Слісевське пегматитове родовище з тантало-ніобієвою та урано-торієвою мінералізацією. У Побужжі виявлене пегматоїдно-ґранітні жильні або жильно-пластові тіла з урановою мінералізацією (родовища Південне, Лозоватське, Калинівське). Гідротермальні родовища уранових руд та рудопрояви розміщуються, в основному, серед ґнейсово-ґранітних комплексів Кіровоградського геоблоку та метасоматичних порід Криворізько-Кременчуцької залізорудної смуги. Серед них виділяються метасоматичні та жильні родовища та рудопрояви. Метасоматичні родовища мають найважливіше промислове значення. Морфологія рудних тіл пласто-лінзоподібна; розміри тіл — від сотень до тисяч метрів і більше за простяганням та падінням при потужності до десятків метрів. Вміст урану від 0,4…0,1 до 1 %. Жильні родовища уранових руд в докембрії України нечисленні і промислового значення поки що не мають. До них належить Червоношахтарський рудопрояв, розташований в Західно-Інгулецькій зоні в 5…10 км на захід від залізорудної Криворізько-Кременчуцької смуги. Потужність жил 10…15 км, виконані уранінітом та сульфідами, знаходяться в роз'єднаних зонах потужністю 1…1,5 км.

Інфільтраційні рудопрояви часто зустрічаються в залізистих породах Криворізької смуги, що дуже змінилася під дією гіпергенезу. В Саксаганському р-ні на Червоногвардійському залізорудному родов. розвинуте уранове зруденіння у вигляді гнізд, невеликих лінзовидних та стовпоподібних покладів. Вміст урану 0,01…0,15 %. Мінералізація представлена настураном, урановою черню, сорбцією в гідрооксидах заліза. До цього ж класу родовищ належать Компаніївське, Криничеватське, Північно-Березнянське.

Родовища і рудопрояви в осадових товщах представлені гідротермальними урановими рудопроявами Мармарошського масиву у Східних Карпатах. До них належать рудопрояви Яворник, Розис, Чивчинське та інш. У південній частині Донбасу, на межі з Українським щитом, у зоні Волновахського розлому відоме Єланчикський гідротермальний уран-торієвий рудопрояв.

Метаморфізовані родовища та рудопрояви зустрічаються переважно в ґнейсах, метаконґломератах, пісковиках, сланцях. Промислових родовищ серед них в Україні не виявлено.

Уранові родовища України

Див. також

Примітки

  1. ukrmol. Родовища урану в Україні (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
  2. УРАН НАДР УКРАЇНИ: ГЕОХІМІЯ УРАНУ ТА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уранові руди


  • (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2007. Процитовано 14 серпня 2007. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  • Uranium Ore Deposits. WISE Uranium Project. Процитовано 20 вересня 2008.

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
  • Dahlkamp, Franz (1993). Uranium Ore Deposits. Berlin, Germany: Springer-Verlag. ISBN .
  • Burns, P.C., and Finch, R., ред. (1999), Reviews in Mineralogy, т. Volume 38: Uranium: Mineralogy, Geochemistry and the Environment., Washington D.C., U.S.A.: Mineralogical Society of America, ISBN 
  • Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
  • Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ura novi ru di prirodni mineralni utvorennya yaki mistyat uran u takih koncentraciyah kilkostyah i spolukah pri yakih jogo promislovij vidobutok ekonomichno docilnij Zagalnij opisGolovni rudni minerali oksidi uraninit uranova smolka uranova chern silikati koffinit titanati branerit uranilsilikati uranofan betauranotil uranilvanadati karnotit tyuyamunit uranilfosfati otenit torbernit Krim togo uran v rudah neridko vhodit do skladu mineraliv yaki mistyat R Zr Ti Th i TR fluorapatit lejkoksen monacit cirkon ortit torianit davidit tosho Inodi uranovi spoluki koncentruyutsya u vugilli vikopnomu lignitah fosforitah tosho Zalezhno vid skladu korisnih komponentiv rozriznyayut vlasne uranovi urano polimetalichni midno uranovi zoloto uranovi ta inshi rudi Rozriznyayut Uranovi rudi superbagati ponad 0 3 U bagati 0 1 0 3 ryadovi 0 05 0 1 ubogi 0 03 0 05 i zabalansovi 0 01 0 03 Rodovisha uranovih rud z zapasami U3O8 ponad 50 tis t nalezhat do duzhe velikih do velikih 10 50 tis t serednih 1 10 tis t dribnih 0 2 1 0 tis t i do duzhe dribnih menshe 0 2 tis t Za pohodzhennyam rozriznyayut osadovi infiltracijni gidrotermalni magmatogenni i postmagmatichni uranovi rudi krim togo buvayut pervinni okisneni ta zmishani uranovi rudi Zagalnosvitovi zapasi uranovoyi rudi blizko 2 3 mln t 1990 resursi yaki mozhna vidiliti z rudi pri sobivartosti ne bilshe 100 dolariv na kg ocinyuyutsya v 3 3 mlrd kg U3O8 Yih rozpodil po krayinah pokazano na ris Rodovisha uranovih rudSered promislovih tipiv rodovish uranovih rud vidilyayut albititovi plutonogenni gidrotermalni vulkanogenni gidrotermalni osadovi infiltracijni i metamorfogenni Albititovi rodovisha uranovih rud vidomi sered metamorfichnih kompleksiv kristalichnih porid dokembriyu Rudni tila mayut formu sploshenih linz i trubopodibnih pokladiv skladeni perevazhno albitom Krim togo prisutnij cirkon apatit kvarc egirin ribekit rodusit epidot hlorit gidrobiotit karbonati Uranovi minerali predstavleni uranotitanatami uraninitom daviditom koffinitom gidronasturanom uranofanom betauranotilom Promislovi tipi rodovish uranovih rud za V M Krejmerom Harakteristika tipiv rodovish Vmist U3O8 Vidobutok Prikladi rodovishI j tip Vitrimani plasti uranonosnih porid u metamorfizovanih dokembrijskih konglomeratah 0 05 0 2 50 Kanada Vitvatersrand PAR Braziliya II j tip Seredni ta dribni plasti ta linzi uranovanadativ u arkozovih piskovikah konglomeratah bituminoznih porodah 0 3 25 SShA rodov Katangi ta GabonuIII j tip Dribni zhili ta zhilni zoni kvarcovogo kvarc karbonatnogo flyuorit baritovogo urano polimetalichnogo urano midnogo ta urano molibdenovogo skladu u viverzhenih i metamorfichnih porodah 0 3 20 Eldorado Kanada Kongo IV j tip Uranonosni pegmatiti ta 0 3 5 Rodovisha Kanadi Indiyi ArgentiniSered plutonogennih gidrotermalnih rodovish mozhut buti vidileni dvi golovni formaciyi uraninit sulfidna i uraninit arsenidna U skladi rud uraninit sulfidnoyi formaciyi poryad z uraninitom berut uchast sulfidi Sered nih najbilsh universalnij pirit v riznih kombinaciyah zustrichayutsya halkopirit bornit molibdenit bismutin sfalerit galenit blyakli rudi Napr na rodov Merisvejl sht Yuta SShA rudni tila rozvineni na ploshi 0 5 1 km2 Voni mayut formu krutospadnih zhil dovzhinoyu do 500 m pri potuzhnosti vid 1 5 2 do 7 m i prostezhuyutsya na glibinu do 800 m Zhili skladeni uraninitom v asociaciyi z piritom a takozh magnetitom flyuoritom adulyarom i kvarcom viyavlenij umogoyit skladu UO2 MoO4 4H2O Rudi uranit arsenidnoyi formaciyi vidriznyayutsya skladnim skladom z pomitnim rozvitkom arsenidiv nikelyu i kobaltu a takozh mineraliv sribla U najbilsh povnomu viglyadi voni predstavleni tak zvanoyu p yatielementnoyu formaciyeyu do skladu yakoyi vhodyat uran nikel kobalt bismut i sriblo Ale zvichajno cej ryad elementiv skorochuyetsya v zv yazku z vipadannyam tih abo inshih skladovih Vulkanogenni gidrotermalni rodovisha uranovih rud asocijovani z kompleksami vulkanichnih porid pizno i postgeosinklinalnoyi stadiyi geologichnogo rozvitku v osnovnomu gercinskogo i alpijskogo cikliv Sered nih vidilyayutsya formaciyi uran titanova daviditova braneritova uraninit galenitova uraninit molibdenitova uraninit flyuoritova uraninit halkopiritova uraninit arsenova uraninit apatitova uraninit alofanova Viniknennya osadovih rodovish uranu zumovlene vidnovlennyam i sorbciyeyu ruhlivih spoluk uranu v seredovishi osadonakopichennya Osadovi rodovisha uranu rozdilyayut na morski i kontinentalni Sered morskih rozriznyayut osadovi rodovisha uranu v karbonatnih porodah vuglisto kremenistih slancyah fosforvmisnih porodah Sered kontinentalnih vidilyayutsya osadovi rodovisha uranu v torfovishah lignitah i buromu vugilli v konglomeratah i piskovikah Infiltracijni rodovisha uranu mayut velike promislove znachennya i poshirennya Voni vidomi sered kam yano vugilno permskih tovsh Nimechchini Franciyi Velikoyi Britaniyi Italiyi Daniyi Gollandiyi Belgiyi Shvejcariyi Avstraliyi Yugoslaviyi Ugorshini Rumuniyi Indiyi Do nih nalezhat dobre vidomi rodovisha triasovih piskovikiv plato Kolorado v SShA a takozh yurski i krejdyani utvorennya SShA i Centralnoyi Yevropi Vidomi oligocenovi rodovisha v SShA Franciyi Yegipti miocenovi v SShA Yaponiyi Turechchini Pakistani Indiyi Ispaniyi pliocenovi v Yaponiyi Do infiltracijnih nalezhat zovsim molodi pliocen chetvertinni uranovi rodovisha v Avstraliyi Rudonosni konglomerati Pivdennoyi Afriki i Kanadi v yih pervinnomu stani takozh nalezhat do cogo tipu Vmist uranu v rudi zminyuyetsya vid 0 1 do 1 krim togo prisutni vanadij 1 1 5 mid kobalt nikel molibden selen arsen Sered metamorfogennih rodovish uranu mozhut buti vidmicheni skarnopodibni rodovisha tipu Meri Ketlin v Avstraliyi metamorfizovani rodovisha uranonosnih uglisto kremenistih slanciv tipu Alligejtor Rivers v Avstraliyi drevnih metalonosnih konglomerativ vidomih v PAR Tak rodovishe Alligejtor Rivers v rajoni Pivnichnoyi Avstraliyi harakterizuyetsya prozhilkovo vkraplenimi rudami sered kvarc hlorit sericitovih i grafitistih slanciv do skladu yakih vhodit uraninit z domishkoyu zolota sulfidiv galenit pirit halkopirit bornit i gematit Zapasi uranu ocinyuyutsya v 300 tis t pri vmisti U3O8 v ryadovih rudah 0 1 0 4 v bagatih rudah 15 Rodovisha uranovih rud ye v Ukrayini SShA Koloradske plato PAR Kanadi Kongo Namibiyi Nigeri Nimechchini Kazahstani Rosiyi Avstraliyi Braziliyi Franciyi Indiyi Yaponiyi ta inshih krayinah Gorl vidobuvni krayini Kanada PAR SShA Namibiya Niger Franciya Rodovisha v UkrayiniUranovi rudi v Ukrayini mayut neodnakove pohodzhennya i zustrichayutsya za riznih geologichnih obstavin u kristalichnij osnovi osadovomu chohli starodavnih platform v oblastyah pislyaplatformnogo orogenezu Bilsha chastina uranovih rodovish i rudoproyaviv zoseredzheni golovnim chinom na Ukrayinskomu shiti u fundamenti ta osadovomu chohli i chastkovo Doneckomu basejni ta Karpatah Za genezisom sered nih vidilyayut metamorfizovani ultrametamorfichni prozhilkovo shtokverkovi ta infiltracijni Najbilshi rodovisha U r rozroblyayutsya v Kirovogradskomu geobloci Voni predstavleni pegmatitami pegmatoyidno granitoyidnimi ta luzhnimi porodami Minerali uraninit nasturan uranovi cherni U Priazov yi vidome Slisevske pegmatitove rodovishe z tantalo niobiyevoyu ta urano toriyevoyu mineralizaciyeyu U Pobuzhzhi viyavlene pegmatoyidno granitni zhilni abo zhilno plastovi tila z uranovoyu mineralizaciyeyu rodovisha Pivdenne Lozovatske Kalinivske Gidrotermalni rodovisha uranovih rud ta rudoproyavi rozmishuyutsya v osnovnomu sered gnejsovo granitnih kompleksiv Kirovogradskogo geobloku ta metasomatichnih porid Krivorizko Kremenchuckoyi zalizorudnoyi smugi Sered nih vidilyayutsya metasomatichni ta zhilni rodovisha ta rudoproyavi Metasomatichni rodovisha mayut najvazhlivishe promislove znachennya Morfologiya rudnih til plasto linzopodibna rozmiri til vid soten do tisyach metriv i bilshe za prostyagannyam ta padinnyam pri potuzhnosti do desyatkiv metriv Vmist uranu vid 0 4 0 1 do 1 Zhilni rodovisha uranovih rud v dokembriyi Ukrayini nechislenni i promislovogo znachennya poki sho ne mayut Do nih nalezhit Chervonoshahtarskij rudoproyav roztashovanij v Zahidno Inguleckij zoni v 5 10 km na zahid vid zalizorudnoyi Krivorizko Kremenchuckoyi smugi Potuzhnist zhil 10 15 km vikonani uraninitom ta sulfidami znahodyatsya v roz yednanih zonah potuzhnistyu 1 1 5 km Infiltracijni rudoproyavi chasto zustrichayutsya v zalizistih porodah Krivorizkoyi smugi sho duzhe zminilasya pid diyeyu gipergenezu V Saksaganskomu r ni na Chervonogvardijskomu zalizorudnomu rodov rozvinute uranove zrudeninnya u viglyadi gnizd nevelikih linzovidnih ta stovpopodibnih pokladiv Vmist uranu 0 01 0 15 Mineralizaciya predstavlena nasturanom uranovoyu chernyu sorbciyeyu v gidrooksidah zaliza Do cogo zh klasu rodovish nalezhat Kompaniyivske Krinichevatske Pivnichno Bereznyanske Rodovisha i rudoproyavi v osadovih tovshah predstavleni gidrotermalnimi uranovimi rudoproyavami Marmaroshskogo masivu u Shidnih Karpatah Do nih nalezhat rudoproyavi Yavornik Rozis Chivchinske ta insh U pivdennij chastini Donbasu na mezhi z Ukrayinskim shitom u zoni Volnovahskogo rozlomu vidome Yelanchikskij gidrotermalnij uran toriyevij rudoproyav Metamorfizovani rodovisha ta rudoproyavi zustrichayutsya perevazhno v gnejsah metakonglomeratah piskovikah slancyah Promislovih rodovish sered nih v Ukrayini ne viyavleno Uranovi rodovisha Ukrayini Safonivske uranove rodovishe Vatutinske uranove rodovishe Novokostyantinivske uranove rodovisheDiv takozhResursi i zapasi uranu Uranova promislovist Minerali uranu UranPrimitkiukrmol Rodovisha uranu v Ukrayini ukr Procitovano 25 sichnya 2024 URAN NADR UKRAYiNI GEOHIMIYa URANU TA ISTORIYa STVORENNYa MINERALNO SIROVINNOYi BAZIDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uranovi rudi PDF Arhiv originalu PDF za 11 veresnya 2007 Procitovano 14 serpnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Uranium Ore Deposits WISE Uranium Project Procitovano 20 veresnya 2008 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020 Dahlkamp Franz 1993 Uranium Ore Deposits Berlin Germany Springer Verlag ISBN 3 540 53264 1 Burns P C and Finch R red 1999 Reviews in Mineralogy t Volume 38 Uranium Mineralogy Geochemistry and the Environment Washington D C U S A Mineralogical Society of America ISBN 0 939950 50 2 Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s

Дата публікації:
Топ