Уранова промисловість

Уранова промисловість — галузь ядерної енергетики, яка видобуває і переробляє уранові й інші радіоактивні руди з метою отримання з них концентратів.

Загальна характеристика

Становлення уранової промисловості припадає на 1940-1950 роках, коли з'явилася потреба в отриманні сполук урану для здійснення ядерних військових програм. Видобуток уранових руд ведеться підземним і відкритим способами, а також методом вилуговування підземного. Основні видобувні країни: Канада, РФ, ПАР, США, Намібія, Нігер, Австралія, Франція, Габон. До числа виробників уранової сировини належать також РФ, Аргентина, Бразилія, Бельгія, Індія, Португалія, Україна. Збагачення руд здійснюється в осн. методом вилуговування з подальшим гідрометалургійним переділом концентратів з екстракційним вилученням урану з розчинів. Гол. країни-експортери уранових концентратів (1987); Канада, Австралія, ПАР, Намібія, Нігер, Габон і США. Гол. імпортери: США, Франція, ФРН і Японія.

Докладніше: Список країн за видобутком урану

Наприкінці XX ст. видобуток уранової руди в світі здійснювався на 100 родовищах; 78 % руди було видобуто гірничим способом (по 39 % з підземних і поверхневих виробок), 13 % урану отримано способом свердловинного вилуговування підземного і 9 % як попутний продукт при виробництві золота, міді і фосфорної кислоти. Із загального числа родовищ, що експлуатуються 26 належать до великих, із запасами урану понад 20 тис. т (в перерахунку на метал), 38 — до середніх, із запасами від 5 до 20 тис.т, і 35 — до дрібних, із запасами урану менше за 5 тис.т. Найбільше практичне значення мали родовища типу «незгідні» і «піщані», на які в 1997 р. припадало 70 % світового видобутку.

Абсолютним лідером по виробництву уранових концентратів у світі на кінець XX ст. була Канада (34,4 % світового виробництва, 1997). Далі йшли Австралія (15,5 %) і Нігер (9,8 %). У число великих світових продуцентів, рівень виробництва яких перевищує 1000 т урану на рік, входять також Намібія, США, Росія, Узбекистан і ПАР. Вісім перерахованих країн наприкінці XX ст. виробляли до 90 % уранових концентратів.

Виробництво уранових концентратів по країнах світу у 2005 р. (у перерахунку на метал)

Країна	Виробництво, тис. т.	Країна	Виробництво, тис. т.
Канада	14,8	Узбекистан	1,9
Австралія	11,3	Україна	0,9
Росія	6,9	США	0,9
Нігер	3,6	Китай	0,9
Намібія	3,6	Габон	0,8
Казахстан	3,1	ПАР	0,8

У другій половині 1990-х рр. на розвинені країни Заходу припадало 58 %, на колишні соціалістичні — 24, на країни що розвиваються — 18 % світового виробництва урану. Окремі великі регіони світу за цим показником розташовуються в такій послідовності: Америка, Африка, Австралія, Азія, Європа. Видобуток урану вівся в 25 країнах світу, основне (понад 9/10) виробництво уранових концентратів було зосереджено в половині з цих країн.

У цих же країнах знаходяться найбільші уранові рудники: Кі-Лейк і Раббіт-Лейк (Канада), Рейнджер (Австралія), Приаргунський (Росія), Россінг (Намібія), Акута (Нігер), Цілинний (Казахстан), Навої (Узбекистан) і інш.

Географія споживання уранової сировини має інший характер: більш ніж 4/5 його використовують в країнах Заходу (США, Франція, Японія, Велика Британія, Канада), близько 1 / 10 — у країнах СНД, а решта — в країнах, що розвиваються.

Провідні експортери на початку XXI ст. — Канада та Австралія, які вивозять основну частину виробленої продукції. До великих експортерів належать також Росія, Казахстан, Намібія, Нігер, Узбекистан, ПАР, Габон і Китай. Усі вони мають позитивний баланс між виробництвом і споживанням урану. Країни з негативним балансом між виробництвом і споживанням утворюють групу головних імпортерів цієї важливої сировини. У першу чергу до неї входять США і Японія. В результаті сформувалися досить стійкі вантажопотоки — наприклад з Канади до США, з Австралії до Японії, з країн СНД в Західну Європу.

13 травня 2024 року, на офіційному сайті Білого дому було повідомлено про підписання Президентом США Джо Байденом історичного закону про заборону імпорту в країну російського урану.

Уранова промисловість України

Докладніше: Уранова промисловість України

В Україні розробляються Мічурінське, Ватутінське, Центральне родовище. Почато розробку Новокостянтинівського родовища. Джерелами промислового отримання урану є головним чином уранітит, настуран, уранові черні. Урановидобувний комплекс включає два уранових рудника — Інгульський та Смолінський, які розміщені в с. Неопалимівка (Кропивницький район) та смт. Смоліне (Новоукраїнський район) Кіровоградської області, на відстані 80 км один від одного. Переробку руди здійснює Східний гірничо-збагачувальний комбінат у м. Жовті Води. Це одне з найбільших у Європі підприємств з видобутку й переробки уранової руди. З уранових руд виробляється проміжний продукт під назвою «жовтий кек» із вмістом урану 30—45 %, який для подальшої переробки поставляється в Росію на заводи ізотопного збагачення.

Див. також

• Мінерали урану
• Ресурси і запаси урану

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

1. Statement From National Security Advisor Jake Sullivan on the Signing of the Prohibiting Russian Uranium Imports Act into Law. May 13, 2024
2. Байден підписав історичний закон про заборону імпорту з Росії. 14.05.2024, 03:29