Ураніні́т (настуран, уранова смоляна руда, уранова смолка, уранова смоляна обманка) — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, діоксид урану координаційної будови. Руда урану й радію. Утворює ряд з торіанітом.
Уранініт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Urn |
Хімічна формула | UO₂[3] |
Nickel-Strunz 10 | 4.DL.05[4] |
Dana 8 | 5.1.1.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | кубічна сингонія[5] |
Просторова група | d[5] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | уран[4] |
Типова місцевість | Яхимов[6] |
Уранініт у Вікісховищі |
Синоніми: кірхіт, настуран, обманка смоляна, уранін, уранопісит, уранатемніт, ульріхіт.
Етимологія та історія
Одна з найперших згадок про мінерал належить німецькому лікарю і натуралісту Йоганнесу Кентману у 1565 році, який назвав його лат. Plumbago sterilis pici similis Bechblende (смоляна стерильна обманка). Він запозичив назву у саксонських шахтарів, які добували мінерал у срібно-кобальтових жилах Рудних гір.
Пізніше, коли різнокольорові продукти окиснення були знайдені на старих відвалах з настураном-уранінітом, їх видобували, щоб отримати ці красиві нові кольори. Коли вже окиснені матеріали були вичерпані, фарби також виготовляли з настурану. У результаті деякі старі витвори мистецтва зараз забруднені радіоактивністю. Оскільки було визнано, що настуран складається з комбінації різних оксидів урану, які осідають у вигляді коломорфного агрегату, цей термін використовувався лише для цієї суміші.
У 1789 році Мартін Генріх Клапрот зміг виділити елемент уран з настурану, який він спочатку назвав ураніт, але в 1790 році перейменував його на «ураніум» згідно з правилами аналогії. Згодом термін ураніт використовувався як синонім для різних уранових мінералів. Клапрот також дав помилкову назву «сульфурований ураніт» (нім. geschwefelter Uranit). Пізніше він прийняв назву «уранова руда» (нім. Uranerz), придуману Карстеном у 1792 році. Інші синоніми: «смоляна руда» (нім. Pecherz за Вернером), «уранова смоляна руда» (нім. Uranpecherz за Леонгардом), «смоляний уран» (нім. Pechuran за Гаусманном) і «настуран» (за , 1853, від грец. ναστός nastós — щільний або грубий). У 1845 році Гайдінгер нарешті ввів термін «уранін» як назву для мінералу, який був переведений у 1868 році Джеймсом Дуайтом Даною до назви «уранініт», яка діє й сьогодні..
Хоча цей мінерал був відомий раніше, як описано, типовим місцем для уранініту є жильне родовище Санкт-Йоахімсталь (сьогодні Яхимов), звідки описав його в 1727 році.
Загальний опис
Вміст UO2 і UO3 варіює в межах 25-60 % і 20-55 % відповідно. Містить до 86,86 % U, домішки: Pb, S, Th, Ra, Ac, Po, He (He i Pb — продукт радіоактивного розпаду). За складом ізоморфних домішок виділяють різновиди: брегерит (6-15 % ThO2), клевеїт (3-16 % TR2О5 і 3-8 % ThO2); за морфологією: кристалічний — уранініт, коломорфний — настуран; рентгеноаморфні і аморфні — уранові черні. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура типу флюориту. Форми виділення: кристали у формі кубів, октаедрів, ромбододекаедрів, мають розміри від сотих часток до десятків сантиметрів, також масивні, щільні агрегати. Густина 10,63-10,88. Тв. 5,5-6,5. Колір від сірого до чорного. У тонких уламках напівпрозорий. Блиск смоляний. Риса коричнево-чорна, сіра, оливково-зелена. Крихкий. Злом нерівний. Розчинний в HNO3, Н2SO4, слабше в HCl. Сильно радіоактивний.
Асоціація: циркон, монацит, турмалін, слюда, польовий шпат (пегматит); пірит, халькопірит, галеніт, бісмут, срібло, нікелін, барит, флюорит, карбонати (Co–Bi–Ag гідротермальні жили).
Різновиди
Розрізняють:
- Брегерит (рос. бреггерит; англ. bröggerite; нім. Bröggerit) — мінерал, різновид уранініту, який містить 5—14 % ThO2.
- Клевеїт (рос. клевеит; англ. cleveite; нім. Cleveit m) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, різновид уранініту, багатий на рідкісноземельні елементи (до 6 %) та ітрій (до 10 %).
- Настуран (рос. настуран; англ. pitchblende; нім. Nasturan n, Uranpecherz n, Pechblende) — мінерал класу простих оксидів, кристалохімічний аналог уранініту. Інші назви — уранова смоляна руда, уранова смолка.
- уранініт I (різновид уранініту складу UO2,16-UO2,33),
- уранініт II (різновид уранініту складу UO2,33-UO2,62),
- уранініт III (різновид уранініту складу UO2,62-UO2,70),
- уранініт ітріїстий (різновид уранініту, який містить до 12 % Y i TR),
- уранініт коломорфний (різновид уранініту у вигляді коломорфних ниркоподібних натічних форм),
- уранініт торіїстий (бреґерит, різновид уранініту, який містить до 14 % ThO2),
- уранініт церіїстий (різновид уранініту, який містить до 5 % TR).
Розповсюдження
Зустрічається в ґранітних і сієнітових пегматитах разом з турмаліном, цирконом, монацитом, слюдою, польовими шпатами, а також у гідротермальних жилах (олов'яних та сульфідних у вигляді коломорфних утворень). Поширений в пегматитах (родовища в США, Норвегії, Україні, РФ); у високотемпературних гідротермальних родовищах з гематитом (Канада) і більш низькотемпературних родовищах п'ятиметалічної формації (Канада, Чехія і інш.).
Знахідки: У Яхимові (Йоахімсталі) та Горні Славков, Чехія. У Німеччині — поблизу міст , Шнеєберга, Аннаберга, Саксонія; Вьользендорф та Хагендорф (Баварія). З багатьох шахт у Корнуоллі, Англія. Провінція Кордова, Іспанія. Провінція Онтаріо, і Велике Ведмеже озеро, Північно-Західні території, Канада. У США — штати Коннектикут, Нью-Гемпшир, Кароліна, Південна Дакота.
В Україні — в уранових родовищах Кіровоградського геоблоку, в Приазов'ї, в залізистих породах Криворізької смуги.
Використання
Уранініт є економічно найважливішим мінералом урану. У 19 і на початку 20 століття уранініт видобували для виробництва фарб і радію (наприклад, Яхимов (Йоахімсталь), Чехія). Під час холодної війни існувала потреба в урані для виробництва ядерної зброї та для виробництва плутонію в ядерних реакторах, що виходило далеко за рамки виробництва енергії. У Рудних горах багаті родовища урану були видобуті у великих масштабах радянсько-німецькою акціонерною компанією Wismut у НДР і доставлені до Радянського Союзу в попередньо обробленому вигляді (Зелінгштедт, Кросен). З 1970-х років домінує виробництво урану для виробництва енергії.
З розпадом СРСР і, як наслідок, політичним поворотом у 1989 році стався різкий спад виробництва урану. На той час виробництво урану для ядерної зброї двома наддержавами вже не відігравало істотної ролі, але обидві сторони накопичили значні стратегічні резерви, які були вивільнені та серйозно знизили ціну на світовому ринку. Крім того, на вільному ринку з'явилися нові виробники з низькими цінами в Середній Азії.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Хайдінгер В. Handbuch der Bestimmenden Mineralogie — 1 — Відень: 1845.
- Filippo Bianconi: Zweihundert Jahre Uran: Ein historischer Ueberblick. In: Verein der Freunde des Bergbaues in Graubünden — Mitteilungen 52. Band 2, Mai 1990, S. 15.
- Wilhelm von Haidinger: Braumüller & Seidel, Wien 1845, P. 546–555
- James Dwight Dana, George Jarvis Brush:. 5. ed. Wiley & Son, New York 1868, P. 154
- Veselovský, P Ondruš, Ananda Gabašová, Jan Hloušek, Vlašimský, Chernyshev: Who was who in Jáchymov mineralogy II. In: Journal of the Czech Geological Society. Band 48, Nr. 3–4, 2003, ISSN 0008-7378
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уранініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Уранініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Уранініт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 611–620.
Інтернет-ресурси
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Uraninit |
- Настуран в базе webmineral.com [ 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Uraninite Webmineral [ 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Uraninite Mindat [ 12 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Anthony, John W.; Bideaux, Richard A.; Bladh, Kenneth W.; Nichols, Monte C. (eds.). "Uraninite". Handbook of Mineralogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uranini t nasturan uranova smolyana ruda uranova smolka uranova smolyana obmanka mineral klasu oksidiv i gidrooksidiv dioksid uranu koordinacijnoyi budovi Ruda uranu j radiyu Utvoryuye ryad z torianitom UraninitZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaUrnHimichna formulaUO 3 Nickel Strunz 104 DL 05 4 Dana 85 1 1 1IdentifikaciyaSingoniyakubichna singoniya 5 Prostorova grupad 5 Inshi harakteristikiNazvano na chesturan 4 Tipova miscevistYahimov 6 Uraninit u Vikishovishi Uraninit Uraninit Sinonimi kirhit nasturan obmanka smolyana uranin uranopisit uranatemnit ulrihit Etimologiya ta istoriyaOdna z najpershih zgadok pro mineral nalezhit nimeckomu likaryu i naturalistu Jogannesu Kentmanu u 1565 roci yakij nazvav jogo lat Plumbago sterilis pici similis Bechblende smolyana sterilna obmanka Vin zapozichiv nazvu u saksonskih shahtariv yaki dobuvali mineral u sribno kobaltovih zhilah Rudnih gir Piznishe koli riznokolorovi produkti okisnennya buli znajdeni na starih vidvalah z nasturanom uraninitom yih vidobuvali shob otrimati ci krasivi novi kolori Koli vzhe okisneni materiali buli vicherpani farbi takozh vigotovlyali z nasturanu U rezultati deyaki stari vitvori mistectva zaraz zabrudneni radioaktivnistyu Oskilki bulo viznano sho nasturan skladayetsya z kombinaciyi riznih oksidiv uranu yaki osidayut u viglyadi kolomorfnogo agregatu cej termin vikoristovuvavsya lishe dlya ciyeyi sumishi U 1789 roci Martin Genrih Klaprot zmig vidiliti element uran z nasturanu yakij vin spochatku nazvav uranit ale v 1790 roci perejmenuvav jogo na uranium zgidno z pravilami analogiyi Zgodom termin uranit vikoristovuvavsya yak sinonim dlya riznih uranovih mineraliv Klaprot takozh dav pomilkovu nazvu sulfurovanij uranit nim geschwefelter Uranit Piznishe vin prijnyav nazvu uranova ruda nim Uranerz pridumanu Karstenom u 1792 roci Inshi sinonimi smolyana ruda nim Pecherz za Vernerom uranova smolyana ruda nim Uranpecherz za Leongardom smolyanij uran nim Pechuran za Gausmannom i nasturan za 1853 vid grec nastos nastos shilnij abo grubij U 1845 roci Gajdinger nareshti vviv termin uranin yak nazvu dlya mineralu yakij buv perevedenij u 1868 roci Dzhejmsom Duajtom Danoyu do nazvi uraninit yaka diye j sogodni Hocha cej mineral buv vidomij ranishe yak opisano tipovim miscem dlya uraninitu ye zhilne rodovishe Sankt Joahimstal sogodni Yahimov zvidki opisav jogo v 1727 roci Zagalnij opisVmist UO2 i UO3 variyuye v mezhah 25 60 i 20 55 vidpovidno Mistit do 86 86 U domishki Pb S Th Ra Ac Po He He i Pb produkt radioaktivnogo rozpadu Za skladom izomorfnih domishok vidilyayut riznovidi bregerit 6 15 ThO2 kleveyit 3 16 TR2O5 i 3 8 ThO2 za morfologiyeyu kristalichnij uraninit kolomorfnij nasturan rentgenoamorfni i amorfni uranovi cherni Singoniya kubichna Geksoktaedrichnij vid Kristalichna struktura tipu flyuoritu Formi vidilennya kristali u formi kubiv oktaedriv rombododekaedriv mayut rozmiri vid sotih chastok do desyatkiv santimetriv takozh masivni shilni agregati Gustina 10 63 10 88 Tv 5 5 6 5 Kolir vid sirogo do chornogo U tonkih ulamkah napivprozorij Blisk smolyanij Risa korichnevo chorna sira olivkovo zelena Krihkij Zlom nerivnij Rozchinnij v HNO3 N2SO4 slabshe v HCl Silno radioaktivnij Asociaciya cirkon monacit turmalin slyuda polovij shpat pegmatit pirit halkopirit galenit bismut sriblo nikelin barit flyuorit karbonati Co Bi Ag gidrotermalni zhili RiznovidiRozriznyayut Bregerit ros breggerit angl broggerite nim Broggerit mineral riznovid uraninitu yakij mistit 5 14 ThO2 Kleveyit ros kleveit angl cleveite nim Cleveit m mineral klasu oksidiv i gidroksidiv riznovid uraninitu bagatij na ridkisnozemelni elementi do 6 ta itrij do 10 Nasturan ros nasturan angl pitchblende nim Nasturan n Uranpecherz n Pechblende mineral klasu prostih oksidiv kristalohimichnij analog uraninitu Inshi nazvi uranova smolyana ruda uranova smolka uraninit I riznovid uraninitu skladu UO2 16 UO2 33 uraninit II riznovid uraninitu skladu UO2 33 UO2 62 uraninit III riznovid uraninitu skladu UO2 62 UO2 70 uraninit itriyistij riznovid uraninitu yakij mistit do 12 Y i TR uraninit kolomorfnij riznovid uraninitu u viglyadi kolomorfnih nirkopodibnih natichnih form uraninit toriyistij bregerit riznovid uraninitu yakij mistit do 14 ThO2 uraninit ceriyistij riznovid uraninitu yakij mistit do 5 TR RozpovsyudzhennyaZustrichayetsya v granitnih i siyenitovih pegmatitah razom z turmalinom cirkonom monacitom slyudoyu polovimi shpatami a takozh u gidrotermalnih zhilah olov yanih ta sulfidnih u viglyadi kolomorfnih utvoren Poshirenij v pegmatitah rodovisha v SShA Norvegiyi Ukrayini RF u visokotemperaturnih gidrotermalnih rodovishah z gematitom Kanada i bilsh nizkotemperaturnih rodovishah p yatimetalichnoyi formaciyi Kanada Chehiya i insh Znahidki U Yahimovi Joahimstali ta Gorni Slavkov Chehiya U Nimechchini poblizu mist Shneyeberga Annaberga Saksoniya Volzendorf ta Hagendorf Bavariya Z bagatoh shaht u Kornuolli Angliya Provinciya Kordova Ispaniya Provinciya Ontario i Velike Vedmezhe ozero Pivnichno Zahidni teritoriyi Kanada U SShA shtati Konnektikut Nyu Gempshir Karolina Pivdenna Dakota V Ukrayini v uranovih rodovishah Kirovogradskogo geobloku v Priazov yi v zalizistih porodah Krivorizkoyi smugi VikoristannyaUraninit ye ekonomichno najvazhlivishim mineralom uranu U 19 i na pochatku 20 stolittya uraninit vidobuvali dlya virobnictva farb i radiyu napriklad Yahimov Joahimstal Chehiya Pid chas holodnoyi vijni isnuvala potreba v urani dlya virobnictva yadernoyi zbroyi ta dlya virobnictva plutoniyu v yadernih reaktorah sho vihodilo daleko za ramki virobnictva energiyi U Rudnih gorah bagati rodovisha uranu buli vidobuti u velikih masshtabah radyansko nimeckoyu akcionernoyu kompaniyeyu Wismut u NDR i dostavleni do Radyanskogo Soyuzu v poperedno obroblenomu viglyadi Zelingshtedt Krosen Z 1970 h rokiv dominuye virobnictvo uranu dlya virobnictva energiyi Z rozpadom SRSR i yak naslidok politichnim povorotom u 1989 roci stavsya rizkij spad virobnictva uranu Na toj chas virobnictvo uranu dlya yadernoyi zbroyi dvoma nadderzhavami vzhe ne vidigravalo istotnoyi roli ale obidvi storoni nakopichili znachni strategichni rezervi yaki buli vivilneni ta serjozno znizili cinu na svitovomu rinku Krim togo na vilnomu rinku z yavilisya novi virobniki z nizkimi cinami v Serednij Aziyi Div takozhSpisok mineraliv Chern uranova Uranopilit UranatiPrimitkiNikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 rruff Mizhnarodna mineralogichna asociaciya Universitet Arizoni d Track Q268771d Track Q15222042d Track Q503419 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 mineralienatlas de d Track Q1936589 Hajdinger V Handbuch der Bestimmenden Mineralogie 1 Viden 1845 d Track Q1741d Track Q36923334d Track Q78686 Filippo Bianconi Zweihundert Jahre Uran Ein historischer Ueberblick In Verein der Freunde des Bergbaues in Graubunden Mitteilungen 52 Band 2 Mai 1990 S 15 Wilhelm von Haidinger Braumuller amp Seidel Wien 1845 P 546 555 James Dwight Dana George Jarvis Brush 5 ed Wiley amp Son New York 1868 P 154 Veselovsky P Ondrus Ananda Gabasova Jan Hlousek Vlasimsky Chernyshev Who was who in Jachymov mineralogy II In Journal of the Czech Geological Society Band 48 Nr 3 4 2003 ISSN 0008 7378LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Uraninit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Uraninit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Uraninit Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Palache C H Berman and C Frondel 1944 Dana s system of mineralogy 7th edition v I 611 620 Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uraninit Nasturan v baze webmineral com 14 lyutogo 2010 u Wayback Machine Uraninite Webmineral 21 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Uraninite Mindat 12 serpnya 2009 u Wayback Machine Anthony John W Bideaux Richard A Bladh Kenneth W Nichols Monte C eds Uraninite Handbook of Mineralogy