Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Авраа м Ґо тлоб Ве рнер нім Abraham Gottlob Werner 1749 1817 німецький геолог професор мінералогії Фрайбурзької гірничої

Авраам Ґотлоб Вернер

Авраам Ґотлоб Вернер

Авраа́м Ґо́тлоб Ве́рнер (нім. Abraham Gottlob Werner; 1749 — 1817) — німецький геолог, професор мінералогії Фрайбурзької гірничої академії в Саксонії.

Авраам Ґотлоб Вернер
нім. Abraham Gottlob Werner
image
Народився 25 вересня 1749(1749-09-25)[1][2]
Осечниця, d, Сілезія, Королівство Пруссія
Помер 30 червня 1817(1817-06-30)[3] (67 років)
Дрезден, Німецький союз[4]
Країна image Королівство Саксонія
Діяльність геолог, викладач університету, мінералог
Alma mater Фрайбурзький університет
Фрайберзька гірнича академія
Лейпцизький університет
Галузь мінералогія
Заклад Фрайберзька гірнича академія
Науковий керівник Йоганн Карл Гехлер[5]
Відомі учні Август Брайтгаупт
d
Леопольд фон Бух
Александер фон Гумбольдт
Мос Карл Фрідріх Крістіан
Аспіранти, докторанти Мос Карл Фрідріх Крістіан[6]
Християн Самуель Вейс[7]
Членство Шведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Прусська академія наук
Французька академія наук[8]
Нагороди

d

image Авраам Ґотлоб Вернер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вернер.

Завдяки видатним педагогічним здібностям, Вернер істотно вплинув на розвиток мінералогії і геології свого часу. У виданій ним книзі «Про зовнішні ознаки викопних» (1774) він виклав основи класифікації мінералів за зовнішніми ознаками, а в «Каталозі мінералогічної колекції Пабст фон Огаїн» ввів значну кількість назв мінералів, які вживаються і зараз.

Життєпис

Вернер народився у сім'ї інспектора металургійних комбінатів Графліх-Солмс у Вехрау та Лоренцдорфі, Авраама Девіда Вернера. Вступив до гірничої академії Фрайберга в 1769 році. З 1771 року він вивчав право та пізніше природничі науки в Лейпцизькому університеті, тимчасово був студентом Йоганна Карла Гелера (1732—1796).

У 1775 році мінералог Карл Євгеній Пабст фон Охайн запросив його інспектором та викладачем мінералогії у Фрайберзьку академію, де він працював усе життя. Вернер приваблював студентів з усієї Європи і навіть з Америки. Серед студентів Вернера відомі імена, такі як Олександр фон Гумбольдт, , Леопольд фон Бух, палеоботанік , Фрідріх Мос, , , , , , який став його найбільшим противником як критик нептунізму, і Роберт Джеймсон, який заснував в Единбурзі у 1808 році. Вернер розробив мінералогію як спеціальність, окрему від гірничої справи, і вперше читав лекції з геогнозії як науки про фізичну та мінералогічну природу Землі в цілому.

Авраам Готлоб Вернер також розробив одну з перших систематизованих класифікацій мінералів (сьогодні більше не використовується). Окрім корисних копалин згідно з сьогоднішнім визначенням, вони також включали ґрунти, гірські породи та органічні природні продукти, віднесені до мінерального царства. Однак його теорія номерних знаків та описи мінералів вважаються класичними. Вернер також розробив власну кольорову номенклатуру, використовуючи для кольорів приклади з флори, фауни та мінералів. Ця номенклатура була опублікована в 1814 р. Шотландським живописцем Патріком Саймом з його доповненнями як «Номенклатура кольорів Вернера».

У 1787/88 рр. Вернер прийшов до думки, що походження утворення гірських порід та корисних копалин та зміну земної поверхні слід шукати у воді та заснував так званий нептунізм: усі породи формувалися отже, одна за одною в океані, створеному потопом; спочатку магматичні, потім метаморфічні породи, потім осадові гірські породи та нарешті поверхневі осади. Він також пояснив утворення магматичних гірських порід, таких як базальт та їх форму призми, як свідчення кристалізації у воді. Зауважимо, що в часи Вернера мала місце дискусія щодо осадового або вулканічного походження базальту.

Виникнення вулканів пояснювалося ним в 1789 році горінням потужних покладів кам'яного вугілля.

Вернер помер у Дрездені в 1817 році і був похований на зеленому кладовищі Сен-Марієн у Фрайберзі.

Праці

  • Von den äusserlichen Kennzeichen der Fossilien, Leipzig 1774 (Digitalisat [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]) (Digitalisat, pdf 15.2 MB [ 5 травня 2014 у Wayback Machine.])
  • Kurze Klassifikation und Beschreibung der verschiedenen Gebirgsarten, Dresden 1787 (Digitalisat, pdf 16.7 MB [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]; Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів)
  • Bekanntmachung einer von ihm am Scheibenberger Huegel über die Entstehung des Basaltes gemachten Entdeckung, Freiberg 1788 (Digitalisat)
  • Von den verschiedenen Graden der Festigkeit des Gesteins, als dem Hauptgrunde der Hauptverschiedenheiten der Häuerarbeiten, Freiberg 1788
  • Versuch einer Erklärung der Entstehung der Vulkanen durch die Entzündung mächtiger Steinkohlenschichten, als ein Beytrag zu der Naturgeschichte des Basaltes, Zürich 1789 (Digitalisat)
  • Neue Theorie von der Entstehung der Gänge mit Anwendung auf den Bergbau besonders den freibergischen, Freiberg 1791 (Digitalisat google book [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]), (Digitalisat ETH [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.])
  • Ausführliches und systematisches Verzeichnis des Mineralien-Kabinets des weiland kurfürstlich sächsischen Berghauptmans Herrn Karl Eugen Pabst von Ohain, der Leipziger und St. Petersburger ökonomischen Gesellschaft Mitgliede, und der königlich sardinischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Tur, Freiberg/Annaberg 1791 (Digitalisat)
  • Oryktognosie oder Handbuch für die Liebhaber der Mineralogie, Leipzig 1792 (Digitalisat)

Примітки

  1. ВЕ́РНЕР (Werner) Аб­ра­ам Гот­лоб — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. Abraham Gottlob Werner (1749–1817): THE AQUEOUS ORIGIN OF BASALT — 1970. — С. 138–142. — doi:10.4159/HARVARD.9780674180666.C34
    d:Track:Q116679487
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118767089 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Вернер Абраам Готлоб // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513

Література

  • Abraham Gottlob Werner. Gedenkschrift aus Anlaß der Wiederkehr seines Todestages nach 150 Jahren am 30. Juni 1967. Deutscher Verlag für Grundstoffindustrie, Leipzig 1967, (Freiberger Forschungshefte C 223).
  • Bergakademie Freiberg (Hrsg.): Internationales Symposium Abraham Gottlob Werner und seine Zeit: 19. bis 24. September 1999 in Freiberg (Sachsen). Tagungsband. Verlag der TU Bergakademie, Freiberg 1999.
  • Samuel Gottlob Frisch: Lebensbeschreibung A. G. Werners — nebst zwei Abhandlungen über Werners Verdienste um Oryktognosie und Geognosie. Brockhaus Verlag, Leipzig 1825, (Digitalisat, pdf 6.5 MB [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.])
  • Wilhelm von Gümbel. Werner, Abraham Gottlob // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1897, Band 42, S. 33–39.
  • Martin Guntau: Abraham Gottlob Werner. Teubner-Verlag, Leipzig 1984, ( 75, ISSN 0232-3516).
  • Dieter Slaby, Roland Ladwig: Abraham Gottlob Werner — seine Zeit und seine Bezüge zur Bergwirtschaft. Verlag der TU Bergakademie, Freiberg 1999, (Freiberger Arbeitspapiere 1999, 26, ISSN 0949-9970).
  • Johannes Uray: Chemische Theorie und mineralogische Klassifikationssysteme von der chemischen Revolution bis zur Mitte des 19. Jahrhunderts. In: Bernhard Hubmann, Elmar Schübl, Johannes Seidl (Hgg.), Die Anfänge geologischer Forschung in Österreich. Beiträge zur Tagung «10 Jahre Arbeitsgruppe Geschichte der Erdwissenschaften Österreichs» von 24. bis 26. April 2009 in Graz. Graz 2010, S. 107–125.

Посилання

  • Вернер, Абрагам Готтлоб. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  • Вернер Абраам Готлоб Горная Энциклопедия [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avraa m Go tlob Ve rner nim Abraham Gottlob Werner 1749 1817 nimeckij geolog profesor mineralogiyi Frajburzkoyi girnichoyi akademiyi v Saksoniyi Avraam Gotlob Vernernim Abraham Gottlob WernerNarodivsya 25 veresnya 1749 1749 09 25 1 2 Osechnicya d Sileziya Korolivstvo PrussiyaPomer 30 chervnya 1817 1817 06 30 3 67 rokiv Drezden Nimeckij soyuz 4 Krayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnist geolog vikladach universitetu mineralogAlma mater Frajburzkij universitet Frajberzka girnicha akademiya Lejpcizkij universitetGaluz mineralogiyaZaklad Frajberzka girnicha akademiyaNaukovij kerivnik Jogann Karl Gehler 5 Vidomi uchni Avgust Brajtgaupt d Leopold fon Buh Aleksander fon Gumboldt Mos Karl Fridrih KristianAspiranti doktoranti Mos Karl Fridrih Kristian 6 Hristiyan Samuel Vejs 7 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk 8 Nagorodi d Avraam Gotlob Verner u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Verner Zavdyaki vidatnim pedagogichnim zdibnostyam Verner istotno vplinuv na rozvitok mineralogiyi i geologiyi svogo chasu U vidanij nim knizi Pro zovnishni oznaki vikopnih 1774 vin viklav osnovi klasifikaciyi mineraliv za zovnishnimi oznakami a v Katalozi mineralogichnoyi kolekciyi Pabst fon Ogayin vviv znachnu kilkist nazv mineraliv yaki vzhivayutsya i zaraz ZhittyepisVerner narodivsya u sim yi inspektora metalurgijnih kombinativ Graflih Solms u Vehrau ta Lorencdorfi Avraama Devida Vernera Vstupiv do girnichoyi akademiyi Frajberga v 1769 roci Z 1771 roku vin vivchav pravo ta piznishe prirodnichi nauki v Lejpcizkomu universiteti timchasovo buv studentom Joganna Karla Gelera 1732 1796 U 1775 roci mineralog Karl Yevgenij Pabst fon Ohajn zaprosiv jogo inspektorom ta vikladachem mineralogiyi u Frajberzku akademiyu de vin pracyuvav use zhittya Verner privablyuvav studentiv z usiyeyi Yevropi i navit z Ameriki Sered studentiv Vernera vidomi imena taki yak Oleksandr fon Gumboldt Leopold fon Buh paleobotanik Fridrih Mos yakij stav jogo najbilshim protivnikom yak kritik neptunizmu i Robert Dzhejmson yakij zasnuvav v Edinburzi u 1808 roci Verner rozrobiv mineralogiyu yak specialnist okremu vid girnichoyi spravi i vpershe chitav lekciyi z geognoziyi yak nauki pro fizichnu ta mineralogichnu prirodu Zemli v cilomu Avraam Gotlob Verner takozh rozrobiv odnu z pershih sistematizovanih klasifikacij mineraliv sogodni bilshe ne vikoristovuyetsya Okrim korisnih kopalin zgidno z sogodnishnim viznachennyam voni takozh vklyuchali grunti girski porodi ta organichni prirodni produkti vidneseni do mineralnogo carstva Odnak jogo teoriya nomernih znakiv ta opisi mineraliv vvazhayutsya klasichnimi Verner takozh rozrobiv vlasnu kolorovu nomenklaturu vikoristovuyuchi dlya koloriv prikladi z flori fauni ta mineraliv Cya nomenklatura bula opublikovana v 1814 r Shotlandskim zhivopiscem Patrikom Sajmom z jogo dopovnennyami yak Nomenklatura koloriv Vernera U 1787 88 rr Verner prijshov do dumki sho pohodzhennya utvorennya girskih porid ta korisnih kopalin ta zminu zemnoyi poverhni slid shukati u vodi ta zasnuvav tak zvanij neptunizm usi porodi formuvalisya otzhe odna za odnoyu v okeani stvorenomu potopom spochatku magmatichni potim metamorfichni porodi potim osadovi girski porodi ta nareshti poverhnevi osadi Vin takozh poyasniv utvorennya magmatichnih girskih porid takih yak bazalt ta yih formu prizmi yak svidchennya kristalizaciyi u vodi Zauvazhimo sho v chasi Vernera mala misce diskusiya shodo osadovogo abo vulkanichnogo pohodzhennya bazaltu Viniknennya vulkaniv poyasnyuvalosya nim v 1789 roci gorinnyam potuzhnih pokladiv kam yanogo vugillya Verner pomer u Drezdeni v 1817 roci i buv pohovanij na zelenomu kladovishi Sen Mariyen u Frajberzi PraciVon den ausserlichen Kennzeichen der Fossilien Leipzig 1774 Digitalisat 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Digitalisat pdf 15 2 MB 5 travnya 2014 u Wayback Machine Kurze Klassifikation und Beschreibung der verschiedenen Gebirgsarten Dresden 1787 Digitalisat pdf 16 7 MB 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Digitalisat und Volltext Nimeckij tekstovij arhiv Bekanntmachung einer von ihm am Scheibenberger Huegel uber die Entstehung des Basaltes gemachten Entdeckung Freiberg 1788 Digitalisat Von den verschiedenen Graden der Festigkeit des Gesteins als dem Hauptgrunde der Hauptverschiedenheiten der Hauerarbeiten Freiberg 1788 Versuch einer Erklarung der Entstehung der Vulkanen durch die Entzundung machtiger Steinkohlenschichten als ein Beytrag zu der Naturgeschichte des Basaltes Zurich 1789 Digitalisat Neue Theorie von der Entstehung der Gange mit Anwendung auf den Bergbau besonders den freibergischen Freiberg 1791 Digitalisat google book 18 kvitnya 2014 u Wayback Machine Digitalisat ETH 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ausfuhrliches und systematisches Verzeichnis des Mineralien Kabinets des weiland kurfurstlich sachsischen Berghauptmans Herrn Karl Eugen Pabst von Ohain der Leipziger und St Petersburger okonomischen Gesellschaft Mitgliede und der koniglich sardinischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Tur Freiberg Annaberg 1791 Digitalisat Oryktognosie oder Handbuch fur die Liebhaber der Mineralogie Leipzig 1792 Digitalisat PrimitkiVE RNER Werner Ab ra am Got lob Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Abraham Gottlob Werner 1749 1817 THE AQUEOUS ORIGIN OF BASALT 1970 S 138 142 doi 10 4159 HARVARD 9780674180666 C34 d Track Q116679487 Deutsche Nationalbibliothek Record 118767089 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Verner Abraam Gotlob Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513LiteraturaAbraham Gottlob Werner Gedenkschrift aus Anlass der Wiederkehr seines Todestages nach 150 Jahren am 30 Juni 1967 Deutscher Verlag fur Grundstoffindustrie Leipzig 1967 Freiberger Forschungshefte C 223 Bergakademie Freiberg Hrsg Internationales Symposium Abraham Gottlob Werner und seine Zeit 19 bis 24 September 1999 in Freiberg Sachsen Tagungsband Verlag der TU Bergakademie Freiberg 1999 Samuel Gottlob Frisch Lebensbeschreibung A G Werners nebst zwei Abhandlungen uber Werners Verdienste um Oryktognosie und Geognosie Brockhaus Verlag Leipzig 1825 Digitalisat pdf 6 5 MB 9 listopada 2013 u Wayback Machine Wilhelm von Gumbel Werner Abraham Gottlob Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1897 Band 42 S 33 39 Martin Guntau Abraham Gottlob Werner Teubner Verlag Leipzig 1984 75 ISSN 0232 3516 Dieter Slaby Roland Ladwig Abraham Gottlob Werner seine Zeit und seine Bezuge zur Bergwirtschaft Verlag der TU Bergakademie Freiberg 1999 Freiberger Arbeitspapiere 1999 26 ISSN 0949 9970 Johannes Uray Chemische Theorie und mineralogische Klassifikationssysteme von der chemischen Revolution bis zur Mitte des 19 Jahrhunderts In Bernhard Hubmann Elmar Schubl Johannes Seidl Hgg Die Anfange geologischer Forschung in Osterreich Beitrage zur Tagung 10 Jahre Arbeitsgruppe Geschichte der Erdwissenschaften Osterreichs von 24 bis 26 April 2009 in Graz Graz 2010 S 107 125 PosilannyaVerner Abragam Gottlob Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Verner Abraam Gotlob Gornaya Enciklopediya 6 sichnya 2012 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ