Омела звичайна, або біла (Viscum album L.) — типова рослина роду Омела (Viscum) з родини Омелові (Viscaceae).
Омела звичайна | |
---|---|
Омела звичайна (Viscum album) на тополі | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Санталоцвіті (Santalales) |
Родина: | Санталові (Santalaceae) |
Рід: | Омела (Viscum) |
Вид: | Омела звичайна (V. album) |
Біноміальна назва | |
Viscum album L., 1753 | |
Підвиди | |
|
Омела біла вважається отруйною рослиною.
Ботанічний опис
Омела біла — багаторічний вічнозелений квітковий геміпаразит. Оселяється на стовбурах і гілках багатьох листяних деревних та чагарникових порід (на тополях, кленах, березах, вербах, липах, дубах, в'язах, грушах, яблунях, глоді), рідше на хвойних деревах (сосна, ялиця). Має вигляд куща зі сфероподібною формою крони діаметром 30—50 см.
Стебло дерев'янисте, членисте, голе, зелене або в нижній частині коричнувато-зелене, багаторазово дихотомічно розгалужене.
Листки сидячі, супротивні, розташовані попарно на кінцях гілок, зелені, цілокраї, шкірясто-м'ясисті, довгасто-овальної форми, завдовжки 4—7 см та завширшки 0,3—1 см, паралельне жилкування виражене 5—6 невиразними жилками. Опадають восени другого року свого існування.
Ця рослина є дводомною.
Квітки одностатеві, невиразні, жовтувато-зеленого кольору, зібрані по 5—6 у головчастих суцвіттях, які розташовуються в розвилках стебла та на кінцях гілок. Тичинкові квітки з простою, віночкоподібною, трубчастою, чотирироздільною оцвітиною, мають чотири тичинки з сидячими пиляками, прирослими до листочків оцвітини. Маточкові квітки мають оцвітину з 3—4-роздільним відгином. Стовпчик майже відсутній, приймочка сидяча, подушкоподібна, з нижньою зав'язю та одним насінним зачатком.
Плід — ягодоподібний, білий, кулястий або короткоовальний (6—9 мм завдовжки, 5,5—9,5 мм завширшки) з трохи вдавленою верхівкою, одно- або двонасінний. В утворенні плода бере участь розросле квітколоже. Всередині міститься овально-кутувате насіння, оточене шаром клейкого слизу.
Насіння складається із зародка та двох довгастих, щільно стиснених сім'ядолей, забарвлених хлорофілом в темно-зелений колір.
Цвітіння відбувається з кінця березня до початку квітня. Запилення відбувається за допомогою комах (ентомофілія). Плоди дозрівають у серпні та вересні. Поширення насіння в основному відбувається завдяки орнітохорії. Це може відбуватись або як ендозоохорія (птахи охоче поїдають плоди, насіння проходить через шлунково-кишковий тракт птаха та разом з екскрементами потрапляє на гілки дерев і потім проростає), або як епізоохорія (птахи, поїдаючи плоди, забруднюють дзьоб слизом із насінням; очищаючи його об гілки дерев вони залишають на них насіння). Це свідчить про те, що для проростання насіння омели не обов'язково, щоб воно проходило через шлунково-кишковий тракт птахів. Тому воно може поширюватись і без участі птахів, приклеюючись до гілок під час падіння зрілих плодів.
Поширення
В Україні омела поширена досить широко. Особливо часто зустрічається в лісах Прикарпаття, майже по всьому Лісостепу, на Лівобережжі у злаково-лучних степах, а також на всій території Криму.
Місцеві назви — омела́ бі́ла, барві́нок, берві́нок єлови́й, болячки́, ве́ха́, ви́мела, віха́, воме(и)ла́, вомена, восміл, гамело́, ге́мел(а), ги́ва зеле́на, гніздо вихорове, гомел, гомела, джумка, емела, єлим, єлом, ємела, замело́, и́ви́(і)лга, іви́лга, імела́, комелга, корячни́к, ло́мело, мела́, мі(е)тла́, мітла́ бу́кова, мітла́ чо́ртова, мульга, намели́на, обмил, обми́ла, оме́ла́, омела вербова, омел(ь)га, о́мело́, омелха, оміла, помела, поме́ло́, помело чортове, прокльон баб’ячий, умела, хмини́на, ціломудренник, чай яло́вий, шульга́, ямела́, ямели́на, ямело, ивилга.
Практичне використання
Лікарська та медоносна рослина. У науковій медицині використовують молоді стебла з листками омели — Stipites Visci cum Eoliis — або окремо листки як свіжі, так і сухі.
Гілки омели використовують при гіпертонії і як тонізуючий засіб при атонії кишківника. Рідкий екстракт з молодих листків застосовують при легеневих і носових кровотечах. Препарат акофіт, до складу якого входить настій зі свіжих листків омели, вживають для лікування різких видів невралгії. Препарати з омели розширюють кровоносні судини і використовуються для лікування стенокардії, зморщеної нирки.
Рослина містить сліди алкалоїдів, смолистої речовини, холін, дубильні, гіркі й сапоніноподібні речовини, жирні кислоти, цериловий спирт.
У народній медицині омела широко застосовується як протиконвульсивний засіб при епілепсії, істерії, запамороченні, як кровоспинний засіб при маткових і гемороїдальних кровотечах. Водний відвар п'ють при підвищеному тиску крові, болях голови, хворобах серця і нервових захворюваннях, астмі, ревматизмі, при проносах, туберкульозі легень і пухлинах, при тривалих менструаціях і як глистогінний засіб. Зовнішньо листки і плоди омели використовують при ревматизмі, подагрі, набряках лімфатичних вузлів, для пом'якшення наривів.
У гомеопатії використовують есенцію зі свіжих ягід і листків. Взимку ягоди є улюбленою їжею деяких птахів. Із ягід добувають клей, який застосовують для боротьби зі шкідниками плодових порід та проти мух.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають ягоди і листки восени і взимку, обламуючи їх на деревах. Для заготівлі гілок з високих дерев користуються секаторами або гачками. Сушать сировину під наметами або в теплих приміщеннях, розстилаючи її тонким шаром на папері або тканині. Сухі листки пакують у мішки або тюки вагою по 25—50 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних, затемнених приміщеннях.
Не можна зберігати в кімнатах, закритих приміщеннях, бо омела виділяє отруйні речовини, дуже небезпечні для людини.
Хімічний склад
Омела біла містить 0,03—0,10 % віскотоксину (біла аморфна речовина, що складається з великої кількості амінокислот і цукрів), а- і р-віскол, вісцерин, олеанолову і урсолову кислоти, холін і його похідні (ацетилхолін, пропіонілхолін), аміни (віскалін, віскальбін, тирамін та ін.), спирти (, квебрахіт та ін.), флавоноїди (кверцетин, рамнетин, ізорамнетин, рамназин-3-глюкозид, флавоядоринін А і В, гомофлавоядоринін В тощо), жирні олії, аскорбінову кислоту, каротин, смолисті речовини.
Див. також
Джерела
- Таран Н.Ю., Бацманова Л.М., Мелешко А.О., Улинець В.З., Лукаш О.В. Фізіологічне обґрунтування методів профілактики розповсюдження та боротьби з омелою білою у лісо-паркових ландшафтах. — Київ: Ленвіт, 2007. – 51 с.: іл.6/11 кольор, .
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання
- Омела біла [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Омела біла // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 309. — .
Примітки
- Кобів, Ю. (2004). Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.
- . hrinchenko.com (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omela zvichajna abo bila Viscum album L tipova roslina rodu Omela Viscum z rodini Omelovi Viscaceae Omela zvichajnaOmela zvichajna Viscum album na topoliBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Santalocviti Santalales Rodina Santalovi Santalaceae Rid Omela Viscum Vid Omela zvichajna V album Binomialna nazvaViscum album L 1753PidvidiV album subsp abietis V album subsp album V album subsp austriacum V album subsp coloratum V album subsp creticum Omela bila vvazhayetsya otrujnoyu roslinoyu Botanichnij opisOmela bila bagatorichnij vichnozelenij kvitkovij gemiparazit Oselyayetsya na stovburah i gilkah bagatoh listyanih derevnih ta chagarnikovih porid na topolyah klenah berezah verbah lipah dubah v yazah grushah yablunyah glodi ridshe na hvojnih derevah sosna yalicya Maye viglyad kusha zi sferopodibnoyu formoyu kroni diametrom 30 50 sm Steblo derev yaniste chleniste gole zelene abo v nizhnij chastini korichnuvato zelene bagatorazovo dihotomichno rozgaluzhene Listki sidyachi suprotivni roztashovani poparno na kincyah gilok zeleni cilokrayi shkiryasto m yasisti dovgasto ovalnoyi formi zavdovzhki 4 7 sm ta zavshirshki 0 3 1 sm paralelne zhilkuvannya virazhene 5 6 neviraznimi zhilkami Opadayut voseni drugogo roku svogo isnuvannya Cya roslina ye dvodomnoyu Kvitki odnostatevi nevirazni zhovtuvato zelenogo koloru zibrani po 5 6 u golovchastih sucvittyah yaki roztashovuyutsya v rozvilkah stebla ta na kincyah gilok Tichinkovi kvitki z prostoyu vinochkopodibnoyu trubchastoyu chotirirozdilnoyu ocvitinoyu mayut chotiri tichinki z sidyachimi pilyakami priroslimi do listochkiv ocvitini Matochkovi kvitki mayut ocvitinu z 3 4 rozdilnim vidginom Stovpchik majzhe vidsutnij prijmochka sidyacha podushkopodibna z nizhnoyu zav yazyu ta odnim nasinnim zachatkom Plid yagodopodibnij bilij kulyastij abo korotkoovalnij 6 9 mm zavdovzhki 5 5 9 5 mm zavshirshki z trohi vdavlenoyu verhivkoyu odno abo dvonasinnij V utvorenni ploda bere uchast rozrosle kvitkolozhe Vseredini mistitsya ovalno kutuvate nasinnya otochene sharom klejkogo slizu Nasinnya skladayetsya iz zarodka ta dvoh dovgastih shilno stisnenih sim yadolej zabarvlenih hlorofilom v temno zelenij kolir Cvitinnya vidbuvayetsya z kincya bereznya do pochatku kvitnya Zapilennya vidbuvayetsya za dopomogoyu komah entomofiliya Plodi dozrivayut u serpni ta veresni Poshirennya nasinnya v osnovnomu vidbuvayetsya zavdyaki ornitohoriyi Ce mozhe vidbuvatis abo yak endozoohoriya ptahi ohoche poyidayut plodi nasinnya prohodit cherez shlunkovo kishkovij trakt ptaha ta razom z ekskrementami potraplyaye na gilki derev i potim prorostaye abo yak epizoohoriya ptahi poyidayuchi plodi zabrudnyuyut dzob slizom iz nasinnyam ochishayuchi jogo ob gilki derev voni zalishayut na nih nasinnya Ce svidchit pro te sho dlya prorostannya nasinnya omeli ne obov yazkovo shob vono prohodilo cherez shlunkovo kishkovij trakt ptahiv Tomu vono mozhe poshiryuvatis i bez uchasti ptahiv prikleyuyuchis do gilok pid chas padinnya zrilih plodiv PoshirennyaV Ukrayini omela poshirena dosit shiroko Osoblivo chasto zustrichayetsya v lisah Prikarpattya majzhe po vsomu Lisostepu na Livoberezhzhi u zlakovo luchnih stepah a takozh na vsij teritoriyi Krimu Miscevi nazvi omela bi la barvi nok bervi nok yelovi j bolyachki ve ha vi mela viha vome i la vomena vosmil gamelo ge mel a gi va zele na gnizdo vihorove gomel gomela dzhumka emela yelim yelom yemela zamelo i vi i lga ivi lga imela komelga koryachni k lo melo mela mi e tla mitla bu kova mitla cho rtova mulga nameli na obmil obmi la ome la omela verbova omel ga o melo omelha omila pomela pome lo pomelo chortove proklon bab yachij umela hmini na cilomudrennik chaj yalo vij shulga yamela yameli na yamelo ivilga Praktichne vikoristannyaLikarska ta medonosna roslina U naukovij medicini vikoristovuyut molodi stebla z listkami omeli Stipites Visci cum Eoliis abo okremo listki yak svizhi tak i suhi Gilki omeli vikoristovuyut pri gipertoniyi i yak tonizuyuchij zasib pri atoniyi kishkivnika Ridkij ekstrakt z molodih listkiv zastosovuyut pri legenevih i nosovih krovotechah Preparat akofit do skladu yakogo vhodit nastij zi svizhih listkiv omeli vzhivayut dlya likuvannya rizkih vidiv nevralgiyi Preparati z omeli rozshiryuyut krovonosni sudini i vikoristovuyutsya dlya likuvannya stenokardiyi zmorshenoyi nirki Roslina mistit slidi alkaloyidiv smolistoyi rechovini holin dubilni girki j saponinopodibni rechovini zhirni kisloti cerilovij spirt U narodnij medicini omela shiroko zastosovuyetsya yak protikonvulsivnij zasib pri epilepsiyi isteriyi zapamorochenni yak krovospinnij zasib pri matkovih i gemoroyidalnih krovotechah Vodnij vidvar p yut pri pidvishenomu tisku krovi bolyah golovi hvorobah sercya i nervovih zahvoryuvannyah astmi revmatizmi pri pronosah tuberkulozi legen i puhlinah pri trivalih menstruaciyah i yak glistoginnij zasib Zovnishno listki i plodi omeli vikoristovuyut pri revmatizmi podagri nabryakah limfatichnih vuzliv dlya pom yakshennya nariviv U gomeopatiyi vikoristovuyut esenciyu zi svizhih yagid i listkiv Vzimku yagodi ye ulyublenoyu yizheyu deyakih ptahiv Iz yagid dobuvayut klej yakij zastosovuyut dlya borotbi zi shkidnikami plodovih porid ta proti muh Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbirayut yagodi i listki voseni i vzimku oblamuyuchi yih na derevah Dlya zagotivli gilok z visokih derev koristuyutsya sekatorami abo gachkami Sushat sirovinu pid nametami abo v teplih primishennyah rozstilayuchi yiyi tonkim sharom na paperi abo tkanini Suhi listki pakuyut u mishki abo tyuki vagoyu po 25 50 kg zberigayut u suhih dobre provitryuvanih zatemnenih primishennyah Ne mozhna zberigati v kimnatah zakritih primishennyah bo omela vidilyaye otrujni rechovini duzhe nebezpechni dlya lyudini Himichnij skladOmela bila mistit 0 03 0 10 viskotoksinu bila amorfna rechovina sho skladayetsya z velikoyi kilkosti aminokislot i cukriv a i r viskol viscerin oleanolovu i ursolovu kisloti holin i jogo pohidni acetilholin propionilholin amini viskalin viskalbin tiramin ta in spirti kvebrahit ta in flavonoyidi kvercetin ramnetin izoramnetin ramnazin 3 glyukozid flavoyadorinin A i V gomoflavoyadorinin V tosho zhirni oliyi askorbinovu kislotu karotin smolisti rechovini Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Omela bila Taran N Yu Bacmanova L M Meleshko A O Ulinec V Z Lukash O V Fiziologichne obgruntuvannya metodiv profilaktiki rozpovsyudzhennya ta borotbi z omeloyu biloyu u liso parkovih landshaftah Kiyiv Lenvit 2007 51 s il 6 11 kolor ISBN 966 8995 11 2 Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s PosilannyaOmela bila 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Omela bila Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 309 ISBN 5 88500 055 7 PrimitkiKobiv Yu 2004 Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin hrinchenko com ua Arhiv originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 12 listopada 2018