Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ла́сиця мала́, або ла́ска (Mustela nivalis) — ссавець, представник родини Мустелових (Mustelidae), найменший вид роду мустела (Mustela), найменша форма з надвиду «ласиць» (Mustela nivalis s. lato).
| Ласиця мала Період існування: пізній плейстоцен — наш час | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Рід: | Mustela |
| Вид: | Ласиця мала (M. nivalis) |
| Біноміальна назва | |
| Mustela nivalis | |
 | |
| Мапа поширення виду Mustela nivalis | |
Населяє широкий діапазон середовищ існування, включаючи ліси, сільськогосподарські угіддя, трав'яні поля і луки, прибережні ліси, полезахисні смуги, альпійські луки і ліси, чагарники, степи і напівпустелі, прерії і прибережні дюни. Вид зустрічається від рівня моря до, принаймні, 3860 м.
Походження назви
Mustela походить від лат. mustel, що перекладається як «мисливець на мишей» (mus = миша). nivalis походить від лат. nix, у родовому відмінку лат. nivis — «снігова». Мова йде про біле хутро, яке носять взимку північні популяції цього виду.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тулуба: 114—260 мм, нижня межа ваги: 25 грамів.
Опис. M. nivalis має довге струнке тіло і короткі кінцівки, довгу шию і плоску вузьку голову, великі чорні очі і досить великі округлі вуха; вібриси довгі. Літній волосяний покрив близько 10 мм в довжину і в цілому шоколадно-коричневий на спині. Білий низ часто має коричневі плями або клапті. Лінія переходу між верхнім, коричневим і нижнім білим кольорами рівна в більшості форм і нерівна в деяких європейських і американських форм. Зимовий волосяний покрив становить близько 15-16 мм в довжину і абсолютно білий в північних популяцій, але залишається коричневим у південних популяцій. На кожній лапі 5 пальців. Пальці закінчуються гострими невтяжними вигнутими пазурами; підошви, за винятком подушечок вкриті волоссям. Велика індивідуальна та географічна мінливість існує в багатьох параметрах в залежності від статі, віку і пори року, у тому числі щодо кольору шерсті, положення розподільної лінії між коричневим та білим хутром, способу линяння, розміщення зубів, довжини хвоста і задніх ступнів, відносних вимірювань черепа і розмірів тіла. Статевий диморфізм у розмірах виразний, тим більше у великих підвидів.
Поведінка
Робить нори у щілинах між корінням дерев, в порожнинах дерев, що впали або в покинутих норах інших видів. Мала ласиця —денний хижак дрібних ссавців (особливо гризунів), хоча також час від часу харчуються яйцями птахів, ящірками, жабами, саламандрами, рибами, хробаками і падлом. Може зберігати продукти протягом зими.
Стараються уникати відкритих просторів, де вони найвразливіші для хижаків.Самці й самиці живуть окремо протягом року, за винятком періоду розмноження. Зазвичай рухається швидко і невпинно, досліджуючи усі дірки і щілини вздовж регулярних маршрутів полювання, часто стає вертикально на задні лапи щоб придивитися і прислухатись чи нема поблизу можливих жертв або хижаків. Може лазити по деревах, щоб досліджувати гнізда птахів і вивірок; здібний, але повільний плавець. Активність проявляє і вдень і вночі протягом усього року, потрапляє в пастки в будь-який час, але частіше протягом дня. Поведінка вбивства є вродженою, молоді екземпляри, розлучені зі своєю матерями і одноплемінниками перед тим як їхні очі відкрилися, вбивали мишей у 50-60-денному віці, без попереднього досвіду. M. nivalis реагує на рухи здобичі, як на стимул для атаки. Поведінка вбивства не залежить від насичення, і M. nivalis вбиває рухомих жертв поки занадто втомиться, щоб убивати більше. Вбивчий укус припадає на потилицю і проникає в основу черепа або горла. M. nivalis починає їсти, поїдаючи мозок і голову, потім, якщо ще не ситий, переходить далі. Передню частину черепа, ноги і живіт, як правило, не їдять.
Сховища
Нори не є постійними. У межах своєї території, кожен M. nivalis використовує кілька нір або інших тимчасових притулків, звідки може полювати, відпочивати, ховатися від хижаків, або уникати непогоди.
Життєвий цикл
Середня тривалість життя в дикій природі від 0,79 до 1,16 років. У неволі живе 7-10 років.
Генетика
Каріотип M. nivalis має диплоїдне число, 2n=42 хромосоми і фундаментальне число, FN=70.
Загрози та охорона
Загрози включають випадкові отруєння і переслідування. Цей вид трапляється на багатьох природоохоронних територіях. Його включено до Додатка III Бернської конвенції та знаходиться під захистом на національному і субнаціональному законодавстві (наприклад, провінція Сичуань, Китай).
Примітки
- Вебсайт [ 2012-04-30 у Wayback Machine.] МСОП
- Steven R. Sheffield and Carolyn M. King Mustela nivalis / Mammalian Species No. 454, 1994, pp. 1-10
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p.141
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La sicya mala abo la ska Mustela nivalis ssavec predstavnik rodini Mustelovih Mustelidae najmenshij vid rodu mustela Mustela najmensha forma z nadvidu lasic Mustela nivalis s lato Lasicya mala Period isnuvannya piznij plejstocen nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Rid Mustela Vid Lasicya mala M nivalis Binomialna nazva Mustela nivalis Linnaeus 1766 Mapa poshirennya vidu Mustela nivalis Naselyaye shirokij diapazon seredovish isnuvannya vklyuchayuchi lisi silskogospodarski ugiddya trav yani polya i luki priberezhni lisi polezahisni smugi alpijski luki i lisi chagarniki stepi i napivpusteli preriyi i priberezhni dyuni Vid zustrichayetsya vid rivnya morya do prinajmni 3860 m Pohodzhennya nazviMustela pohodit vid lat mustel sho perekladayetsya yak mislivec na mishej mus misha nivalis pohodit vid lat nix u rodovomu vidminku lat nivis snigova Mova jde pro bile hutro yake nosyat vzimku pivnichni populyaciyi cogo vidu MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tuluba 114 260 mm nizhnya mezha vagi 25 gramiv Opis M nivalis maye dovge strunke tilo i korotki kincivki dovgu shiyu i plosku vuzku golovu veliki chorni ochi i dosit veliki okrugli vuha vibrisi dovgi Litnij volosyanij pokriv blizko 10 mm v dovzhinu i v cilomu shokoladno korichnevij na spini Bilij niz chasto maye korichnevi plyami abo klapti Liniya perehodu mizh verhnim korichnevim i nizhnim bilim kolorami rivna v bilshosti form i nerivna v deyakih yevropejskih i amerikanskih form Zimovij volosyanij pokriv stanovit blizko 15 16 mm v dovzhinu i absolyutno bilij v pivnichnih populyacij ale zalishayetsya korichnevim u pivdennih populyacij Na kozhnij lapi 5 palciv Palci zakinchuyutsya gostrimi nevtyazhnimi vignutimi pazurami pidoshvi za vinyatkom podushechok vkriti volossyam Velika individualna ta geografichna minlivist isnuye v bagatoh parametrah v zalezhnosti vid stati viku i pori roku u tomu chisli shodo koloru shersti polozhennya rozpodilnoyi liniyi mizh korichnevim ta bilim hutrom sposobu linyannya rozmishennya zubiv dovzhini hvosta i zadnih stupniv vidnosnih vimiryuvan cherepa i rozmiriv tila Statevij dimorfizm u rozmirah viraznij tim bilshe u velikih pidvidiv PovedinkaRobit nori u shilinah mizh korinnyam derev v porozhninah derev sho vpali abo v pokinutih norah inshih vidiv Mala lasicya dennij hizhak dribnih ssavciv osoblivo grizuniv hocha takozh chas vid chasu harchuyutsya yajcyami ptahiv yashirkami zhabami salamandrami ribami hrobakami i padlom Mozhe zberigati produkti protyagom zimi Starayutsya unikati vidkritih prostoriv de voni najvrazlivishi dlya hizhakiv Samci j samici zhivut okremo protyagom roku za vinyatkom periodu rozmnozhennya Zazvichaj ruhayetsya shvidko i nevpinno doslidzhuyuchi usi dirki i shilini vzdovzh regulyarnih marshrutiv polyuvannya chasto staye vertikalno na zadni lapi shob pridivitisya i prisluhatis chi nema poblizu mozhlivih zhertv abo hizhakiv Mozhe laziti po derevah shob doslidzhuvati gnizda ptahiv i vivirok zdibnij ale povilnij plavec Aktivnist proyavlyaye i vden i vnochi protyagom usogo roku potraplyaye v pastki v bud yakij chas ale chastishe protyagom dnya Povedinka vbivstva ye vrodzhenoyu molodi ekzemplyari rozlucheni zi svoyeyu materyami i odnopleminnikami pered tim yak yihni ochi vidkrilisya vbivali mishej u 50 60 dennomu vici bez poperednogo dosvidu M nivalis reaguye na ruhi zdobichi yak na stimul dlya ataki Povedinka vbivstva ne zalezhit vid nasichennya i M nivalis vbivaye ruhomih zhertv poki zanadto vtomitsya shob ubivati bilshe Vbivchij ukus pripadaye na potilicyu i pronikaye v osnovu cherepa abo gorla M nivalis pochinaye yisti poyidayuchi mozok i golovu potim yaksho she ne sitij perehodit dali Perednyu chastinu cherepa nogi i zhivit yak pravilo ne yidyat Lasicya v NPP Karmelyukove Podillya Shovisha Nori ne ye postijnimi U mezhah svoyeyi teritoriyi kozhen M nivalis vikoristovuye kilka nir abo inshih timchasovih pritulkiv zvidki mozhe polyuvati vidpochivati hovatisya vid hizhakiv abo unikati nepogodi Zhittyevij ciklSerednya trivalist zhittya v dikij prirodi vid 0 79 do 1 16 rokiv U nevoli zhive 7 10 rokiv GenetikaKariotip M nivalis maye diployidne chislo 2n 42 hromosomi i fundamentalne chislo FN 70 Zagrozi ta ohoronaZagrozi vklyuchayut vipadkovi otruyennya i peresliduvannya Cej vid traplyayetsya na bagatoh prirodoohoronnih teritoriyah Jogo vklyucheno do Dodatka III Bernskoyi konvenciyi ta znahoditsya pid zahistom na nacionalnomu i subnacionalnomu zakonodavstvi napriklad provinciya Sichuan Kitaj PrimitkiVebsajt 2012 04 30 u Wayback Machine MSOP Steven R Sheffield and Carolyn M King Mustela nivalis Mammalian Species No 454 1994 pp 1 10 Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 p 141 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi