Ба ловне село в Україні у Костянтинівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області Розташоване на

Ба́ловне — село в Україні, у Костянтинівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Південний Буг, за 17 км на південь від Нової Одеси і за 5 км від залізничної станції Баловне. Населення становить 2 792 осіб.

село Баловне


Герб Баловного	Прапор Баловного

Костянтинівська сільська громада

Код КАТОТТГ

UA48060110020074710

Основні дані

Засноване

1679

Населення

2 792

Площа

2,95 км²

Густота населення

946,44 осіб/км²

Поштовий індекс

56664

Телефонний код

+380 5167

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

27 м

Водойми

р. Південний Буг

Відстань до
районного центру

17 км

Найближча залізнична станція

Баловне

Відстань до
залізничної станції

5 км

Місцева влада

Адреса ради

56663, Миколаївська обл,., Миколаївський р-н, с. Костянтинівка, вул. Гагаріна, 29а

Карта

Баловне

Баловне

Мапа

Баловне у Вікісховищі

Історія

Село засноване наприкінці XVII століття запорізьким козаком Баловним, звідки, вважають, і походить його назва. Пізніше сюди прибули переселенці з Чернігівської і Київської губерній.

З XVIII століття належало до Гур'ївської волості Херсонського повіту Херсонської губернії. Станом на 1886 рік у ньому мешкало 1 598 осіб, налічувалось 316 дворів, існували православна церква, земська поштова станція, три лавки.

Після встановлення радянської влади, у 1920 році в селі були створені партійний і комсомольський осередки, комітет незаможних селян, у 1920–1922 роках організовано сім товариств із спільної обробки землі.

Станом на 1970 рік в селі мешкало 2330 осіб. Тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Кірова, за яким було закріплено 3 594 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури та займалось тваринництвом, видавало багатотиражну газету «Прапор комунізму». За виробництвом вовни колгосп займав перше місце в районі. За трудові успіхи багато колгоспників було відзначено радянськими орденами і медалями, зокрема голова колгоспу Є. І. Карач, пташниця В. Д. Кучеренко і рільник П. І. Яновський — орденом Трудового Червоного Прапора. В селі працювали середня школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека. У 1967 році хоровому колективу будинку культури було присвоєно звання народного.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2607 осіб, з яких 1197 чоловіків та 1410 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2796 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	89,65 %
російська	8,99 %
молдовська	0,72 %
вірменська	0,39 %
білоруська	0,18 %

Археологічні знахідки

Поблизу села в кургані скіфських часів знайдено довгий меч та золотий перстень.

Пам'ятники

У центрі села, на братській могилі 32-х воїнів, що загинули під час відвоювання села в роки німецько-радянської війни, у 1965 році встановлено обеліск.

Символіка

30 липня 2009 року, рішенням № 13 XXII сесії селищної ради для села затверджено офіційну символіку — герб і прапор. Автор обох символів І. Янушкевич.

Релігія

18 вересня 2011 року в селі освячено та урочисто відкрито Храм Різдва Пресвятої Богородиці.

Постаті

Гаркуша Олексій Миколайович (1952) — український політик, двічі голова Миколаївської обласної державної адміністрації, голова Миколаївської обласної ради.
Кормич Володимир Вікторович (2003—2022) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Соловей Георгій Тимофійович (1897—1978) — український радянський вчений в галузі генетики і винограду; доктор біологічних наук, професор.
Юрченко Валерій Юрійович (1976) — український артист, пародист, співак.

Примітки

. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 грудня 2021.
. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 10 липня 2008.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.
Регіональний інформаційний портал «Прибужжя»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

Література

Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

[1] . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 грудня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 10 липня 2008.

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[7] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.

[8] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2013.

[9] Регіональний інформаційний портал «Прибужжя»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}