Кропивові

Кропивові або кропивуваті (Urticaceae) — родина квіткових рослин, переважно трав'янистих, інколи напівкущів чи дерев. Родина містить приблизно 2625 видів, згрупованих у 53 роди, поширених майже в усьому світі, але переважно в тропіках. Найвідомішими представниками є кропиви й , що мають сильні жалячі властивості, а також поширені в кімнатній культурі і .

Кропивові
Кропива дводомна (Urtica dioica)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Кропивові (Urticaceae) Juss.,
Синоніми
Cecropiaceae C. C. Berg
Вікісховище: Urticaceae

Вегетативні органи

Кропивові — це однорічні або багаторічні кореневищні трави, рідше напівчагарники чи чагарники і дуже рідко дерева й ліани. Стебла часто волокнисті, іноді м'ясисті, іноді озброєні жалкими волосками. Листя, як правило, , чергове, часто з прилистками, з трьома в основі, зазвичай зубчасте, з достатком  — білуватих утворень точкової, палочкоподібної, овальної, серпоподібної, або булавоподібної, зірчастої або V-подібної форми, просочених карбонатом кальцію; їхня форма служить гарною класифікаційною ознакою. Розташування листя у примітивних форм навхрест супротивне, у більш просунутих — дворядно-чергове, у зв'язку з редукцією одного листа в кожній парі супротивного листя. Часто цей лист не пропадає повністю, у такому випадку спостерігається характерна для родини анізофілія.

Генеративні органи

Еволюція в родині йшла шляхом спрощення будови органів розмноження і редукції їх частин, пов'язаного з вітрозапиленням. Квітки дуже дрібні, майже завжди одностатеві, зазвичай актиноморфні, анемофільні. Оцвітина проста, складається з 2–5 зрощених або вільних чашолистків. Тичинок 4 або 5, супротивних чашолисткам, нитки їхні в нирках загнуті всередину. Рудиментарний гінецей зазвичай присутній. Жіноча квітка має 4–5 вільних, або більш-менш зрощених чашолистків, інколи без оцвітини. Суцвіття зазвичай одностатеві, різноманітні за формою: голівчасті, волотисті, сережкоподібні. До початку запилення нитки тичинок щільно згорнуті, їхнє різке розпрямлення призводить до викиду пилку. Плоди зазвичай дрібні, сухі (горіхоподібні), але у деяких — м'ясисті, ягодоподібні, у лапорта () — схожі на плоди малини. Плодоношення рясне, у деяких (Elastostema) широко поширений апоміксис. Поширення насіння, як правило, зоохорне. У деяких і поширене катапультування насіння на відстань до 100 м. Часто розмноження вегетативне, у трав'янистих сукулентів воно переважає.

Формула квітки: ${\displaystyle \ast P_{4}\;A_{4}\;G_{0}}$; ${\displaystyle \ astP_{4}\;A_{0}\;G_{({\underline {2}})}}$.

Систематичне положення

Згідно з систематикою APG IV, заснованою на генетичних дослідженнях, родина належить до порядку розоцвітих (Rosales).

У традиційній систематиці родина має власний порядок — кропив'яні (Urticales):

• Відділ квіткові (покритонасінних) рослини (Magnoliophyta, Angiospermophyta)
  • Клас дводольні (Magnoliopsida, Dicotyledones)
    • Підклас
      • Надродина
        • Ulmaceae
        • Moraceae
        • Cannabaceae
        • Cecropiaceae
        • Родина кропивові (Urticaceae)

Класифікація та представники

У родині виділяють кілька триб.

Триба Urticeae

Найвідоміші представники родини. Опіки, що завдаються тропічними представниками триби, особливо , можуть навіть призвести до непритомності, летального результату, відчуваються протягом багатьох місяців. Втім, попри це, лапортея беззахисна проти великої рогатої худоби, а () навіть розвиває безліч колючок.

Представники: кропива (Urtica), лапортея (), жирардинія (), урера ().

Триба Procrideae

Найбільша триба в родині, включає понад 700 видів трав'янистих, рідко — сукулентних рослин, що ростуть зазвичай під пологом вологих тропічних лісів Південно-Східної Азії, у вологих місцях проживання, поблизу струмків, в ущелинах скель і ущелинах.

Представники: пілея (), еластосома (), пеліона ().

Триба Boehmerieae

Пантропічна триба, що об'єднує 16 рідів і приблизно 250 видів трав'янистих рослин з великими зубчастими, розташованими навхрест супротивно, листками. Суцвіття розвиваються в . У трибі трапляється багато прядильних рослин з дуже довгими волокнами.

Представники: рамі (), піптурус (), маутен (), пузользія (Pouzolzia), лейкосике ().

Триба Forsskaoleae

Найархаїчніша і найцікавіша з еволюційної точки зору група кропивових; дуже спеціалізована. Аналіз ареалів говорить про те, що всі три роди існують вже як мінімум 75 млн років, і входили в крейдяну субтропічну флору берегів і островів стародавнього моря Тетіс.

Представники: австраліна (), дрогеція (), форскалея ().

Триба Parietarieae

Невелика (5 родів і приблизно 30 видів) група, найпросунутіша в родині, включає трав'янисті й чагарникові рослини з цілокраїм, переважно черговим листям. Серед постениць багато піонерних рослин і бур'янів. Розповсюдження — Південна Європа, Середземномор'ї, Закавказзі.

Представники: постениця (), жеснуїнія (), гемістиліс (), руссель (), солейролія (Soleirolia).

Триба Elatostemateae Gaudich. 1830

• Bennet (1 sp.)
• Blume 1856
• J.R. Forst. & G. Forst. 1775 (300 spp.)
• Griseb. 1861 (4 spp.)
• Wedd. 1854 (1 sp.)
• Gagnep. 1928 (2 spp.)
• Benth. 1844 [1846] (18 spp.)
• Pellionia Gaudich. 1826 (60 spp.)
• Gagnep. in Lecomte 1929 (1 spp.)
• Lindl. 1821 (250 spp.)
• Comm. ex Juss. 1789 (20 spp.)
• Urb. 1912 (1 sp.)

Використання

Рослини з цієї родини мають численні види використання. Стеблове волокно деяких родів і видів використовується для виготовлення тканини, рибальських сіток, канатів та деяких промислових матеріалів. Відварені молоді пагони Girardinia, Laportea й Urtica їдять як овочі. Деякі види використовуються в медицині. Pellionia repens, Pilea cadierei, P. microphylla, P. peperomioides, серед інших видів, широко культивуються як прикраси в Китаї та інших місцях.

Примітки

1. Germplasm Resources Information Network (GRIN) (17 січня 2003). . Taxonomy for Plants. USDA, , National Genetic Resources Program, National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 24 квітня 2008.
2. Urticaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
3. Грінченко Д. Г. Ботанічна характеристика та біологічні особливості кропиви дводомної (Urtica dioica L.) // Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій. — 2012. — С. 20—23.
4. Родінкова В. В. Аеропалінологічний моніторинг у місті Вінниці: актуальність, мета, результати // Астма та алергія. — 2002. — Вип. 2. — С. 61—64.
5. О.С. Остапчук, С.С. Курка, Г.П. Іщук. Формування трав'яної рослинності під наметом лісу в умовах свіжої грабової діброви правобережного Лісостепу України // Науковий вісник НЛТУ. — 2013. — Вип. 23. — № 3. — С. 80-88.
6. Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. The number of known plants species in the world and its annual increase // Phytotaxa. — 2016. — Вип. 261. — № 3. — С. 201–217. (англ.)
7. Stevens, P.F. . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 22.09.2020. (англ.)
8. Flora of China [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
9. Flora of North America [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
10. Миркин Б. М., Наумова Л. Г., Мулдашев А. А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности: Учебник. — 2-е, перабот. — М. : Логос, 2002. — 256 с. — .

Джерела і посилання

• (рос.)