Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Білоусівка Білоу сівка село в Україні у Дорошівській сільсь

Білоусівка (Вознесенський район)

Білоусівка (Вознесенський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білоусівка.

Білоу́сівка — село в Україні, у Дорошівській сільській громаді Вознесенського району Миколаївської області. Населення становить 1274 осіб. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Білоусівська сільська рада.

село Білоусівка
image
Країна image Україна
Область Миколаївська область
Район Вознесенський район
Громада Дорошівська сільська громада
Облікова картка Білоусівка 
Основні дані
Засноване 1746
Населення 1274
Площа 3,429 км²
Густота населення 371,54 осіб/км²
Поштовий індекс 56576
Телефонний код +380 5134
Географічні дані
Географічні координати 47°25′10″ пн. ш. 31°31′53″ сх. д. / 47.41944° пн. ш. 31.53139° сх. д. / 47.41944; 31.53139Координати: 47°25′10″ пн. ш. 31°31′53″ сх. д. / 47.41944° пн. ш. 31.53139° сх. д. / 47.41944; 31.53139
Середня висота
над рівнем моря 		47 м
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 56576, с.Білоусівка, вул.Димитрова, 9
Карта
image
image
Білоусівка
image
image
Білоусівка
Мапа

image Білоусівка у Вікісховищі

image
Пам'ятник загиблим воїнам в с. Білоусівці
image
Білоусівський ФАП
image
Річка Південний Буг у с. Білоусівці

Історія

Село Білоусівка веде відлік свого життя з 1745 року, коли тут поселився козак Білоус, від цього й назва — Білоусівська станиця. Село поступово розрослося за рахунок втікачів з Росії, а також козаків. В 1797 році Білоусівська станиця входила до Бузького козацького полку, управління якого містилося в Соколах (сучасне місто Вознесенськ).

Бузькі козаки брали активну участь у російсько-турецькій війні (1787—1792), штурмували Очаків та Кінбурн. Білоусівка входила в прикордонну смугу. Під час штурму Ізмаїла на території Білоусівки перебував лазарет. Тут знайдено поховання, серед яких був фронтовий бронзовий жетон солдата з написом: «Лейбгвардії Ізмаїловського полку, 9 рота, № 160».

В 1835 році в селі засновано церкву, яка володіла 99 десятинами землі. Дворів тоді було 130, чоловічої статі — 419, жіночої — 300. В 1857 році в селі було всього землі 6869 десятин і 1042 саженя. В тому числі рільної — 4554 десятин 705 сажень, сінокосу — 59 десятин і 1850 сажень. Решта під будівлями, городами і садами.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Щербанівської волості мешкало 1492 особи, налічувалось 320 дворів, існували православна церква, земська станція, лавка. Згідно з переписом 1897 року в Білоусівці жило 2400 душ. За даними на 1859 рік у південному поселенні Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 575 осіб (282 чоловік та 293 жінки), налічувалось 84 дворових господарства, існував православний молитовний будинок В 1883 році заснована однокласна церковно-приходська школа.

Мешканці Білоусівки брали активну участь в революційних подіях. Ще на початку 1918 року в Білоусівці вперше створено сільську раду. У листопаді 1929 року організовано колгосп імені А.Марті, пізніше було утворено ще два колгоспи: ім. Димитрова і ім. Урсулова (пізніше перейменовано в колгосп ім. Шмідта). В 1934 році в селі створено МТС, першим директором якої був Марченко. Тоді ж за ініціативою політвідділу було побудовано клуб на 600 місць. У 1962 році почали перебудовувати цей клуб у Будинок культури і закінчили перебудову в 1965 році.

Тяжкі роки пережила Білоусівка під час Другої світової війни: пожежі, руйнування, окупація. Річка Південний Буг стала кордоном між Румунією і Німеччиною. Хто втік у Дмитрівку — це в Румунію — той мав більше можливостей на врятування. У роки окупації колгоспи були розграбовані, на їх місці німецька адміністрація створили земельні громади для зручності експлуатації населення.

В кінці 1941 року була створена підпільна антифашистська група, проте на початку 1943 року її викрили. 17 жителів було насильно вивезено на примусові роботи до Німеччини. У важких боях протягом 1941—1945 років загинуло 244 вихідця з села Білоусівки. Серед них Герой Радянського Союзу Фолкуян-Самбуров І. М., який 5 жовтня 1943 року загинув смертю хоробрих і йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Подвиг здійснив житель села Дем'ян Вижул зі своїм другом Володимиром Моспаном. 28 грудня 1941 року моряки-чорноморці, лейтенанти, були висаджені із підводного човна Щ-203, запалили маяк на скелі Ельчан-Кая, що знаходиться неподалік від Феодосії — в ту пору зайнятий гітлерівцями. Герої загинули в бою з фашистами, проте запалений ними маяк добре послужив радянським кораблям під час висадки десантів.

Після звільнення село мало жахливий вигляд. Колгоспи зруйновані, повоєнна відбудова йшла великими зусиллями. В 1952 році всі три колгоспи об'єдналися в один — ім. Димитрова, на базі МТС відкрився авторемонтний завод, де ремонтували автомобілі зі всієї області, а в 80-90 роки ХХ століття кормороздатчики для господарських підприємств. За роки 1953—1962 рр. збудовано п'ять типових корівників, чотири свинарники, три електростанції, амбри. Виросли цілі квартали житлових будинків. За ці роки побудовано 214 будинків. В 1962 році колгосп мав прибуток 776 тисяч карбованців. Колгосп був володар не лише просторих полів, великої рогатої худоби, отар овець, а й могутньої техніки: 24 трактори, 14 автомашин, 17 комбайнів.

В 70-80 роки в селі бурлило життя. Виріс двохповерхових гарний будинок, де розмістились сільська Рада та пошта. У Будинку культури працювали різні гуртки. Кердивар Світлана Іванівна була неодноразовим лауреатом обласних конкурсів з вокалу. В 1983 році школа відмітила 100-річний ювілей з існування освіти в селі Білоусівці. В 1992 році колгосп імені Димитрова реорганізований в КСП «Білоусівське». Розпайовано землі 5600 га, видано 535 сертифікатів.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1164 91.37%
російська 86 6.75%
румунська 19 1.49%
ромська 1 0.08%
болгарська 1 0.08%
польська 1 0.08%
інші/не вказали 2 0.15%
Усього 1274 100%

Білоусівська школа

Білоусівська загальноосвітня школа I—III ступенів — навчальний заклад у селі.

  • 1883 — відкрита однокласна земська школа, а в 1884 році було побудовано нове приміщення.
  • 1927 — відкрилася перша в районі школа ІІ ступеня. Після революції школа стала чотирьох класною. Цього ж року, школа перейшла на семерічне навчання.
  • 1935 — школа стала середньою.
  • 1941 — добудовано нове приміщення.

Гуртки та секції

Для розвитку і вдосконалення учнів у школі діють гуртки та секції:

  • Художньо-естетичний.

Сучасність

У 8 класах школи навчається 70 учнів, у школі викладають англійську мову.[]

Педагогічний колектив

Педагогічний колектив складається з 21 педагога.[]

Директори
  • Чопик Калист Кіндратович
  • Лебідь Андріян Якович
  • Педь Віктор Данилович
  • Богдан Ірина Борисівна

Джерела

  • Погода в селі Білоусівка [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Матеріали Білоусівської шкільної музейної кімнати історії с. Білоусівки [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1718)
  3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  4. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  5. Білоусівська загальноосвітня школа І-III ступенів [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] // #Відкрита школа


image Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilousivka Bilou sivka selo v Ukrayini u Doroshivskij silskij gromadi Voznesenskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1274 osib Do 2016 roku organ miscevogo samovryaduvannya Bilousivska silska rada selo BilousivkaKrayina UkrayinaOblast Mikolayivska oblastRajon Voznesenskij rajonGromada Doroshivska silska gromadaOblikova kartka Bilousivka Osnovni daniZasnovane 1746Naselennya 1274Plosha 3 429 km Gustota naselennya 371 54 osib km Poshtovij indeks 56576Telefonnij kod 380 5134Geografichni daniGeografichni koordinati 47 25 10 pn sh 31 31 53 sh d 47 41944 pn sh 31 53139 sh d 47 41944 31 53139 Koordinati 47 25 10 pn sh 31 31 53 sh d 47 41944 pn sh 31 53139 sh d 47 41944 31 53139Serednya visota nad rivnem morya 47 mVodojmi r Pivdennij BugMisceva vladaAdresa radi 56576 s Bilousivka vul Dimitrova 9KartaBilousivkaBilousivkaMapa Bilousivka u VikishovishiPam yatnik zagiblim voyinam v s BilousivciBilousivskij FAPRichka Pivdennij Bug u s BilousivciIstoriyaSelo Bilousivka vede vidlik svogo zhittya z 1745 roku koli tut poselivsya kozak Bilous vid cogo j nazva Bilousivska stanicya Selo postupovo rozroslosya za rahunok vtikachiv z Rosiyi a takozh kozakiv V 1797 roci Bilousivska stanicya vhodila do Buzkogo kozackogo polku upravlinnya yakogo mistilosya v Sokolah suchasne misto Voznesensk Buzki kozaki brali aktivnu uchast u rosijsko tureckij vijni 1787 1792 shturmuvali Ochakiv ta Kinburn Bilousivka vhodila v prikordonnu smugu Pid chas shturmu Izmayila na teritoriyi Bilousivki perebuvav lazaret Tut znajdeno pohovannya sered yakih buv frontovij bronzovij zheton soldata z napisom Lejbgvardiyi Izmayilovskogo polku 9 rota 160 V 1835 roci v seli zasnovano cerkvu yaka volodila 99 desyatinami zemli Dvoriv todi bulo 130 cholovichoyi stati 419 zhinochoyi 300 V 1857 roci v seli bulo vsogo zemli 6869 desyatin i 1042 sazhenya V tomu chisli rilnoyi 4554 desyatin 705 sazhen sinokosu 59 desyatin i 1850 sazhen Reshta pid budivlyami gorodami i sadami Stanom na 1886 rik u kolishnomu derzhavnomu seli Sherbanivskoyi volosti meshkalo 1492 osobi nalichuvalos 320 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva zemska stanciya lavka Zgidno z perepisom 1897 roku v Bilousivci zhilo 2400 dush Za danimi na 1859 rik u pivdennomu poselenni Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 575 osib 282 cholovik ta 293 zhinki nalichuvalos 84 dvorovih gospodarstva isnuvav pravoslavnij molitovnij budinok V 1883 roci zasnovana odnoklasna cerkovno prihodska shkola Meshkanci Bilousivki brali aktivnu uchast v revolyucijnih podiyah She na pochatku 1918 roku v Bilousivci vpershe stvoreno silsku radu U listopadi 1929 roku organizovano kolgosp imeni A Marti piznishe bulo utvoreno she dva kolgospi im Dimitrova i im Ursulova piznishe perejmenovano v kolgosp im Shmidta V 1934 roci v seli stvoreno MTS pershim direktorom yakoyi buv Marchenko Todi zh za iniciativoyu politviddilu bulo pobudovano klub na 600 misc U 1962 roci pochali perebudovuvati cej klub u Budinok kulturi i zakinchili perebudovu v 1965 roci Tyazhki roki perezhila Bilousivka pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pozhezhi rujnuvannya okupaciya Richka Pivdennij Bug stala kordonom mizh Rumuniyeyu i Nimechchinoyu Hto vtik u Dmitrivku ce v Rumuniyu toj mav bilshe mozhlivostej na vryatuvannya U roki okupaciyi kolgospi buli rozgrabovani na yih misci nimecka administraciya stvorili zemelni gromadi dlya zruchnosti ekspluataciyi naselennya V kinci 1941 roku bula stvorena pidpilna antifashistska grupa prote na pochatku 1943 roku yiyi vikrili 17 zhiteliv bulo nasilno vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini U vazhkih boyah protyagom 1941 1945 rokiv zaginulo 244 vihidcya z sela Bilousivki Sered nih Geroj Radyanskogo Soyuzu Folkuyan Samburov I M yakij 5 zhovtnya 1943 roku zaginuv smertyu horobrih i jomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Podvig zdijsniv zhitel sela Dem yan Vizhul zi svoyim drugom Volodimirom Mospanom 28 grudnya 1941 roku moryaki chornomorci lejtenanti buli visadzheni iz pidvodnogo chovna Sh 203 zapalili mayak na skeli Elchan Kaya sho znahoditsya nepodalik vid Feodosiyi v tu poru zajnyatij gitlerivcyami Geroyi zaginuli v boyu z fashistami prote zapalenij nimi mayak dobre posluzhiv radyanskim korablyam pid chas visadki desantiv Pislya zvilnennya selo malo zhahlivij viglyad Kolgospi zrujnovani povoyenna vidbudova jshla velikimi zusillyami V 1952 roci vsi tri kolgospi ob yednalisya v odin im Dimitrova na bazi MTS vidkrivsya avtoremontnij zavod de remontuvali avtomobili zi vsiyeyi oblasti a v 80 90 roki HH stolittya kormorozdatchiki dlya gospodarskih pidpriyemstv Za roki 1953 1962 rr zbudovano p yat tipovih korivnikiv chotiri svinarniki tri elektrostanciyi ambri Virosli cili kvartali zhitlovih budinkiv Za ci roki pobudovano 214 budinkiv V 1962 roci kolgosp mav pributok 776 tisyach karbovanciv Kolgosp buv volodar ne lishe prostorih poliv velikoyi rogatoyi hudobi otar ovec a j mogutnoyi tehniki 24 traktori 14 avtomashin 17 kombajniv V 70 80 roki v seli burlilo zhittya Viris dvohpoverhovih garnij budinok de rozmistilis silska Rada ta poshta U Budinku kulturi pracyuvali rizni gurtki Kerdivar Svitlana Ivanivna bula neodnorazovim laureatom oblasnih konkursiv z vokalu V 1983 roci shkola vidmitila 100 richnij yuvilej z isnuvannya osviti v seli Bilousivci V 1992 roci kolgosp imeni Dimitrova reorganizovanij v KSP Bilousivske Rozpajovano zemli 5600 ga vidano 535 sertifikativ NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1164 91 37 rosijska 86 6 75 rumunska 19 1 49 romska 1 0 08 bolgarska 1 0 08 polska 1 0 08 inshi ne vkazali 2 0 15 Usogo 1274 100 Bilousivska shkolaBilousivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv navchalnij zaklad u seli 1883 vidkrita odnoklasna zemska shkola a v 1884 roci bulo pobudovano nove primishennya 1927 vidkrilasya persha v rajoni shkola II stupenya Pislya revolyuciyi shkola stala chotiroh klasnoyu Cogo zh roku shkola perejshla na semerichne navchannya 1935 shkola stala serednoyu 1941 dobudovano nove primishennya Gurtki ta sekciyi Dlya rozvitku i vdoskonalennya uchniv u shkoli diyut gurtki ta sekciyi Hudozhno estetichnij Suchasnist U 8 klasah shkoli navchayetsya 70 uchniv u shkoli vikladayut anglijsku movu koli Pedagogichnij kolektiv Pedagogichnij kolektiv skladayetsya z 21 pedagoga koli DirektoriChopik Kalist Kindratovich Lebid Andriyan Yakovich Ped Viktor Danilovich Bogdan Irina BorisivnaDzherelaPogoda v seli Bilousivka 4 listopada 2016 u Wayback Machine Materiali Bilousivskoyi shkilnoyi muzejnoyi kimnati istoriyi s Bilousivki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor kod 1718 https socialdata org ua projects mova 2001 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Bilousivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 30 veresnya 2017 u Wayback Machine Vidkrita shkola Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ