Щ-203

Підводний човен Щ-203 (до 15 вересня 1934 року — Камбала) — радянський дизель-електричний торпедний підводний човен Чорноморського флоту СРСР серії V-біс проєкту «Щука».

Щ-203
Під прапором	СРСР
Спуск на воду	29 травня 1934
Виведений зі складу флоту	21 вересня 1943
Проєкт
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	11,88 вузлів
Швидкість (підводна)	7,47 вузлів
Гранична глибина занурення	90 метрів
Екіпаж	40 чоловік
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	58,8 метрів
Ширина корпусу найб.	6,2 метрів
Середня осадка (по КВЛ)	4,3 метра
Водотоннажність надводна	607,2 тонн
Озброєння
Артилерія	2 45-мм гармати.
Торпедно- мінне озброєння	4 носових + 2 кормових 533-мм торпедних апарати (10 торпед)

Будівництво

Човен закладений 10 березня 1933 на заводі № 189 (Балтійський завод) в Ленінграді під стапельним номером 228. У 1933 році підводний човен секціями по залізниці перевезений до Миколаєва на завод № 200 (ім. 61 комунара), де був перезакладений і 29 травня 1934 року під будівельним номером 1028 був спущений на воду. 4 вересня 1935 року «Щ-203» став до ладу, і 29 грудня) 1935 року під командуванням Лавинського Михайла Миколайовича корабель увійшов до складу Чорноморського флоту.

Служба в радянсько-німецьку війну

Початок радянсько-німецької війни човен зустрів під командуванням капітана III рангу Немчинова Володимира Вікентійовича, який командував «Щ-203» з жовтня 1939 року, у складі Окремого навчального дивізіону ПЧ ЧФ в плановому ремонті в Севастополі.

1 липня 1941 року ремонт був закінчений; підводний човен перейшов до місця свого постійного базування в Новоросійськ і вже 16 липня вийшов у свій перший бойовий похід. До кінця листопада «Щ-203» чотири рази виходив в море для несення дозору в районі південно-західніше Новоросійська, південніше Керченської протоки і для розвідки в районі Феодосії. У грудні «Щ-203» був залучений до участі в Керченсько-Феодосійській десантній операції.

До червня 1942 року човен виконував спецзавдання — 26 січня служив плавучим маяком для кораблів, що висаджували десант в Судаку. Надалі «Щ-203», продовжуючи діяти в Феодосійській затоці, проводив навігаційне забезпечення кораблів і вів розвідку узбережжя, неодноразово попадав під артобстріл і авіанальоти противника.

У середині червня «Щ-203» залучають до забезпечення захисників обложеного Севастополя. За два транспортних рейси підводний човен доставив до Криму 66 тонн боєприпасів, 30 тонн бензину і 7 чоловік. (За іншими даними в Севастополь перевезено 52 тонни боєприпасів, 8 тонн продовольства і 30 тонн бензину, евакуйовано на Кавказ 85 осіб).

28 серпня підводний човен встав на капремонт, який тривав до кінця березня 1943 року. Після вступу до ладу «Щ-203» діяв на комунікаціях противника біля північного виходу з Босфору і біля південного берега Криму.

20 серпня 1943 року «Щ-203» в останній раз покинув базу. Назад він не повернувся. Підводному човні належало діяти біля мису Тарханкут. «Щ-203» став жертвою торпед італійського надмалого ПЧ «СВ-4» у ніч на 26 серпня в районі мису Урету в точці з координатами 45°11′42″ пн. ш. 32°46′36″ сх. д. / 45.19500° пн. ш. 32.77667° сх. д. / 45.19500; 32.77667.

Виявлення і підняття

Братська могила моряків ПЧ Щ-203

В кінці 1949 року «Щ-203» був випадково виявлений ​​на дні на глибині 72 метрів і обстежений водолазами. В ході огляду з'ясувалося, що в районі II—III відсіків субмарини корпус перебитий надвоє сильним вибухом, при цьому носова частина загнута по відношенню до діаметральної площини вправо на 70°, а в торпедних апаратах № 1 і № 4 відсутні торпеди.

У 1950 році кормова частина підводного човна була піднята, і після ретельного обстеження спеціальною комісією здана на злам. Останки знайдених при цьому членів екіпажу були поховані на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

Разом з «Щ-203» загинули 45 людей. Весь екіпаж підводного човна в 1944 році був посмертно відзначений орденами Вітчизняної війни I і II ступеня.

Література

• А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. . стор. 318.(рос.)