Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румунське королівство під час Другої світової війни виступило на боці країн Осі. Війська Румунії, разом з німецькими, перейшли кордон з СРСР 22 червня 1941 року.
| Румунське королівство | |
|---|---|
| Друга світова війна | |
| Країни Осі (до 1944) Союзні війська (після 1944)* | |
 Румунська піхота на східному фронті, 1941 рік | |
| Вступ у війну | |
| Дата: | 22 червня 1941 |
| Причина: | повернення спірних з СРСР територій, створення Великої Румунії |
| Вихід з війни | |
| Дата: | травень 1945 |
| Причина: | закінчення Другої світової війни в Європі |
| Результати | |
| Результат: | Румунія увійшла до сфери впливу СРСР |
| Політичне керівництво | |
| Політичні лідери: | Іон Антонеску (до 1944) Міхай I (після 1944) |
| Збройні сили | |
| Збройні сили: | Станом на 22 червня 1941 року: Сухопутні війська
Військово-повітряні сили
Військово-морські сили
|
| Командувачі: | |
| Битви: | Операція «Мюнхен» Битва за Крим Сталінградська битва |
| * після державного перевороту і приходу до влади Міхая I | |
Румунські війська брали участь у боях на східному фронті разом із військами союзних їй країн. Румунське королівство окупувало Бессарабію та Північну Буковину, а також так звану Трансністрію — межиріччя Дністра та Південного Бугу. 1944 року театр воєнних дій перемістився на територію самого Румунського королівства. Це призвело до державного перевороту, заколотників підтримав король країни Міхай I. Лідера Румунського королівства Іона Антонеску та його прибічників було заарештовано, а країна виступила на боці Антигітлерівської коаліції. Після завершення війни, 1947 року Румунське королівство було проголошено Народною Республікою Румунія.
Зовнішньополітична криза
- Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР.
- (Другий Віденський арбітраж).
- Крайовська угода.
Румунське королівство зблизилося із Французькою республікою та Великою Британією ще в останні місяці Першої світової війни. Французькі та британські політичні діячі вважали її добрим союзником у Південно-Східній Європі. Важливу роль у стосунках цих держав з Румунією відіграв похід румунських військ проти комуністичної Угорської Радянської Республіки у 1919 році та бої з більшовиками в Бессарабії та на Дністрі у 1918 році.
Встановлена після світової війни Версальська система міжнародних відносин виявилася недостатньо ефективною. Німецька держава, що програла війну, почала відновлюватися та посилювати свою владу в Європі. Це призвело до низки політичних подій, що загострили ситуацію: аншлюс Австрійської республіки, введення німецьких військ до Чехії, встановлення лояльних Німеччині режимів у країнах Центральної Європи. Політика Ліги Націй щодо Третього Рейху виявилася вкрай неефективною. Подібна ситуація складалася і в Азії: Японська імперія анексувала Корею та почала посилювати свій вплив у Республіці Китай. Внаслідок експансії на його території утворено дві нові країни: Менцзян та Маньчжурська держава.
1 вересня 1939 року, в день, коли розпочалася Друга світова війна, Румунське королівство ще залишалося партнером Французької республіки та Великої Британії. «Дивна війна», що розпочалася 3 вересня, не змінила стосунків Румунії та союзних їй держав у Західній Європі, хоча румунська сторона зберігала нейтралітет.
За декілька днів до початку війни Третій Рейх та Радянський Союз підписали Пакт Молотова — Ріббентропа, згідно з яким Східна Європа фактично поділялася на сфери інтересів Третього Рейху та СРСР. Радянський Союз прагнув отримати Бессарабію, яка з 1918 року знаходилася у складі Румунського королівства. Таким чином навесні 1940 року Румунське королівство опинилася у важкому становищі. З одного боку союзна їй Французька республіка програвала війну Третьому Рейху, з іншого відбувалося загострення ситуації на румунсько-радянському кордоні. Почастішали сутички з використанням зброї, одночасно радянські дипломати декілька разів надсилали ноти до керівництва Румунського королівства з вимогою віддати Бессарабію СРСР. Вже влітку остаточний програш Французької республіки, а також загрозлива ситуація щодо Бессарабії призвели до зближення Румунського королівства з Третім Рейхом. Як здавалося керівникам держави, Адольф Гітлер був здатний захистити Румунське королівство від зовнішньополітичних загроз. Але Третій Рейх нічим не зарадив румунській стороні, хоча поставляв до країни трофейну польську зброю в обмін на нафту.
27 червня радянські війська на кордоні з Румунським королівством до бойової готовності. У відповідь у Королівство Румунії оголошено мобілізацію, але вже ввечері 28 червня мирним шляхом віддала Бессарабію та Північну Буковину СРСР. 3 липня Румунське королівство остаточно втратило контроль над цими регіонами, а новий кордон проведено по річкам Прут та Дунай. У Радянському Союзі на цих територіях утворили Молдавську РСР та Аккерманську й Чернівецьку області Української РСР.
Наступною територіальною втратою для Румунського королівства стала Північна Трансільванія. Її передано до складу Королівства Угорщина 30 серпня 1940 року внаслідок Другого Віденського арбітражу. Ця територія згідно з Трианонською угодою після розпаду Австро-Угорської імперії знаходилася у складі Румунського королівства з 1918 року. Арбітраж викликав посилення румунсько-угорських протиріч, котрі були використані Третім Рейхом для посилення свого впливу в Південно-Східній Європі. У випадку якщо в Трансильванії розпочнуться масові заворушення, Третій Рейх зберігав за собою право ввести свої війська до Румунського королівства. Ф. Гальдер щодо цього писав: «Гітлер обирав […] між двома можливостями: або йти разом з Угорщиною, або дати Румунії гарантії проти Угорщини». Відносини між Угорським та Румунським королівствами були налагоджені із втручанням до конфлікту Третього Рейху.
7 вересня, за декілька днів після втрати Північної Буковини, Бессарабії та Північної Трансильванії, Румунське королівство втратило Південну Добруджу. Цю територію передано Болгарському царству згідно з . Через великі територіальні втрати Румунське королівство потрапило у залежність від Третього рейху. 23 листопада країна приєдналася до Берлінського пакту, одночасно почались перемовини з керівником Королівства Італія Беніто Муссоліні.
Залізна Гвардія. Повстання 1941 року в Румунському королівстві
Внаслідок великих територіальних втрат румунський король Кароль II втратив довіру політиків та народу. Ще однією причиною, через яку король втратив популярність, була корупція, що охопила майже всі сфери життя. Цим скористалися націоналістичні та фашистські організації та партії, які бажали відновлення Румунського королівства в кордонах 1939 року, тобто відтворення Великої Румунії. Серед цих організацій найбільшою була «Залізна Гвардія», очолювана Корнеліу Зеля Кодряну.
Попередницею «Залізної Гвардії» була LANC (), одним з засновників якої був Корнеліу Кодряну. LANC була створена у 1923 році, а вже в 1926 році вона взяла участь у парламентських виборах та отримала 10 місць у парламенті. Хоча партія мала антисемітський настрій, але антисемітизму не було в засадах її програми. У 1927 році Корнеліу Кодряну порвав з LANC, не погодившись з її методами боротьби, та створив власну організацію — Легіон Архангела Міхаїла, що пізніше був перетворений на «Залізну Гвардію». Його Легіон мав популярність на парламентських виборах, з кожними новими виборами легіонери отримували все більше місць у румунському парламенті. На піці популярності організації перемовини з Легіоном розпочав Іон Антонеску.
Королю не подобалася ситуація, що складалася на користь легіонерів. Він бажав підпорядкувати цю організацію собі, тому 1938 року заборонив Легіон. Після цього по країні прокотилася хвиля арештів та обшуків. У відповідь легіонери заснували партію Totul Pentru Ţara, що вела боротьбу проти короля. Під час кризи Йон Антонеску потрапив під домашній арешт, а Корнеліу Кодряну заарештували. На місце керівника «Залізної Гвардії» королем був призначений Хорія Сіма. Хорія цілковито був підкорений Каролю II, а разом з ним і вся «Залізна Гвардія».
На початку вересня 1940 року «Залізна Гвардія» у спробі взяти владу до своїх рук перейшла до активних дій проти короля. Приводом для акцій протесту та мітингів послужили територіальні втрати Румунського королівства та непопулярність Кароля II. 5 вересня Кароль II під тиском легіонерів полишив країну, залишивши престол вакантним. Він направився на потязі до Королівства Югославія, по дорозі в Тимішоарі потрапивши у збройну сутичку з легіонерами. 15 вересня сформовано новий уряд. У ньому майже всі місця належали членам «Залізної Гвардії», а Хорія Сима став прем'єром країни. Новий молодий король Міхай I, син Кароля II, не міг керувати країною. Нове фашистське керівництво проголосило Румунське королівство націонал-легіонерською державою та зовнішньополітичний курс країни тримали на Третій Рейх та Королівство Італія.
«Залізна Гвардія» після вересневого перевороту розпочала політику терору. Іон Антонеску намагався завадити цьому, бо терор підривав довіру народу до нової влади. Політика легіонерів призвела до різкого росту цін та економічної нестабільності. Наприкінці осені країною прокотилася хвиля політичних вбивств. У ніч на 26 листопада сталися наймасштабніші вбивства, головним чином їхніми жертвами були політичні та ідеологічні противники Гвардії, що знаходилися в тюрмах. Вбивства відбувалися прямо в камерах, де сиділи ув'язнені. Ця політика легіонерів знайшла підтримку у нацистських лідерів Третього Рейху.
На початку 1941 року політичні вбивства стали неконтрольованими, а 21 січня легіонери наважилися виступити проти Іона Антонеску та керувати Румунським королівством самостійно. Повстання легіонерів розпочалося єврейськими погромами в Бухаресті та найбільших містах Румунського королівства, а потім переросло в масові заворушення та бої з поліцією. Хорія Сима сподівався, що Адольф Гітлер стане на його бік, але офіційний Берлін підтримав Іона Антонеску. 23 січня проти легіонерів кинуто внутрішні війська Румунського королівства, а незабаром всі їхні виступи придушено. Повстання мало важливі наслідки, оскільки «Залізна Гвардія» була розпущена, а єдиним лідером Румунського королівства став Іон Антонеску. Він проголосив себе кондукетором (фюрером) країни та скликав вірний собі уряд.
Окупація Буковини, Бессарабії і Трансністрії
Гітлер дав згоду на приєднання Бессарабії, Буковини та межиріччя Дністра і Південного Бугу до Румунії. Ці території потрапили під контроль румунських властей, на них були засновані Губернаторство Буковина (під управлінням Ріошяну), Губернаторство Бессарабія (губернатор — К. Войкулеску) і Трансністрія (губернатором став Г. Алексяну). Столицею Буковинського губернаторства стали Чернівці, Бессарабського — Кишинів, а Трансністрії — спочатку Тирасполь, а потім Одеса.
Ці території (в першу чергу Трансністрія) були необхідні Антонеску для економічної експлуатації . На них проводилася активна румунізація місцевого населення. Антонеску вимагав від місцевої влади вести себе так, як ніби «влада Румунії встановилася на цій території на два мільйони років», і заявляв, що пора переходити до експансіоністської політики, яка передбачала експлуатацію всіх видів ресурсів на захоплених територіях. Жителів Бессарабії і Буковини використовували для ремонту і будівництва доріг і технічних споруд. Декретом-законом № 521 від 17 серпня 1943 року румунської адміністрацією були введені тілесні покарання робітників. З підконтрольних Румунії територій до Німеччини вивезли близько 47 200 чоловік як остарбайтерів.
У сільському господарстві використовувалася праця «трудових громад» — колишніх колгоспів і радгоспів. Кожна громада мала в розпорядженні від 200 до 400 га землі і складалася з 20-30 сімей. Ними вирощувалися сільськогосподарські культури як для своїх потреб, так і для потреб румунських військ і адміністрації. У громадах і господарствах не займалися скотарством, тому що вся худоба була експропрійовано румунською армією. З усього виробленого в громаді за рік румунська влада дозволяли залишати на прожиток тільки по 80 кг зерна на дорослого і 40 кг на дитину, решта конфісковувалась. У містах та інших населених пунктах, де не займалися сільським господарством, була введена карткова система покупки хліба. За день одна людина отримував від 150 до 200 г хліба. У 1942 р Антонеску видав розпорядження, згідно з яким норми видачі продовольства на території Бессарабії скорочувалися до мінімуму (за кількістю калорій, необхідний для фізичного виживання), при цьому врожай збирався під наглядом поліції і жандармерії, а сільськогосподарські продукти, аж до відходів виробництва, передавалися у відання місцевих румунських інстанцій.
Як гроші в Трансністрії використовувалися окупаційні рейхсмарки, в Бессарабському та Буковинському губернаторствах — румунські леї. Румунськими властями був примусово встановлений курс: 1 окупаційна рейхсмарка = 60 румунських леїв = 10 радянських рублів. На чорному ринку продовжували ходіння радянські рублі, які майже зникли з обігу в 1941—1943 роках. У 1944 році в зв'язку з початком контрнаступу радянських військ рубль знову увійшов в обіг, на цей раз його курс сильно зріс. Головною проблемою окупованих регіонів була відсутність товарів першої необхідності. Туди, в основному, завозилися предмети розкоші, тому на ринках процвітала спекуляція.
Населення окупованих територій було поділено на три категорії — етнічні румуни, національні меншини і євреї, які одержували посвідчення особи різних кольорів (румуни — білого, нацменшини — жовтого, євреї — зеленого); всім представникам румунського державного апарату (включаючи працівників в галузі освіти і священиків) пропонувалося «доводити населенню, що вони румуни». Відносно мирного населення здійснювалась репресивна політика. Згідно з розпорядженнями румунської жандармерії підлягали конфіскації не тільки одиниці зброї, що знаходилися в приватному користуванні, але і всі радіоприймачі приватних осіб. Репресії передбачалися навіть за груповий спів на вулиці. Дані розпорядження багато в чому перегукуються з аналогічними німецькими, що діяли в Україні. Як визнавали самі місцеві румунські інстанції, в реальності, проведення Румунією окупаційних заходів контролювали німці, більш того — щоб уникнути небажання румунів воювати на боці Німеччини німці розгортали так звані «пункти по перевихованню румунських дезертирів», а за наступаючими румунськими частинами нерідко йшли загороджувальні загони СС.
Однак частина населення підтримала нову румунську адміністрацію. В основному це були заможні селяни і налаштовані проти більшовиків жителі регіону, а також жителі Бессарабії, які втекли в 1940 році. Німецька і румунська адміністрація створили з них колабораціоністські національні загони спеціального призначення. В їх обов'язки входила охорона військових об'єктів, боротьба з партизанами і радянським десантом. Крім них, ще 20 000 місцевих жителів були покликані в румунську армію і воювали проти СРСР. З них 5000 загинуло, а ще 14 129 потрапило в радянський полон.
Крім колабораціоністських і партизанських формувань, на території Буковини і Бессарабії діяли бандформування чисельністю 5209 чоловік. Вони не підтримували ні радянську владу, ні румунську адміністрацію.
Див. також
Примітки
- Вооруженные силы королевства румынии во Второй мировой войне 1939—1945 гг.
- Jowett, Phillip. Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan’s Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria. — Solihul : Helion & Co. Ltd, 2004. С. 57
- Репин В. В. Территориальный спор о Бессарабии во взглядах советской и румынской политических элит (1918—1934 гг.)[недоступне посилання з квітня 2019] // Ставропольский альманах Российского общества интеллектуальной истории. — Ставрополь: 2004. — № 6 (специальный)
- Ф. Гальдер. Военный дневник, Т.2, С. 111—115
- Дж.Л.Мосс. Международный фашизм. — Лондон, 1979. — С. 328—321.
- Нэги-Талавэра, Николас М. Зеленые рубашки и другие. — Стэнфорд, 1970. — С. 273.
- Нэги-Талавэра, Николас М. Зеленые рубашки и другие. — Стэнфорд, 1970. — С. 174.
- Нэги-Талавэра, Николас М. Зеленые рубашки и другие. — Стэнфорд, 1970. — С. 315—326.
Посилання
- І. С. Тарнавський. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НА ТЕРИТОРІЇ
- Страны Восточной Европы во Второй мировой войне (1939—1945 гг.). Королевство Румыния (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumunske korolivstvo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vistupilo na boci krayin Osi Vijska Rumuniyi razom z nimeckimi perejshli kordon z SRSR 22 chervnya 1941 roku Rumunske korolivstvo Druga svitova vijna Krayini Osi do 1944 Soyuzni vijska pislya 1944 Rumunska pihota na shidnomu fronti 1941 rik Vstup u vijnu Data 22 chervnya 1941 Prichina povernennya spirnih z SRSR teritorij stvorennya Velikoyi Rumuniyi Vihid z vijni Data traven 1945 Prichina zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi Rezultati Rezultat Rumuniya uvijshla do sferi vplivu SRSR Politichne kerivnictvo Politichni lideri Ion Antonesku do 1944 Mihaj I pislya 1944 Zbrojni sili Zbrojni sili Stanom na 22 chervnya 1941 roku Suhoputni vijska 3 zagalnovijskovi armiyi 21 pihotna diviziya i 14 brigad Na ozbroyenni artileriya 3850 od minometiv blizko 4 tis od tankiv 236 od Vijskovo povitryani sili 11 aeroflotilij Na ozbroyenni 1050 litakiv z nih blizko 700 bojovih vinishuvachiv 301 bombarduvalnikiv 122 inshih 276 Vijskovo morski sili Chornomorskij flot 2 dopomizhni krejseri 4 eskadreni minonosci 3 minonosci pidvodnij choven 3 kanonerski chovni 3 torpedni kateri 13 tralshikiv Dunajska richkova flotiliya 7 monitoriv 3 plavuchi batareyi 15 bronekateriv 20 richnih kateriv i dopomizhnih suden Komanduvachi Bitvi Operaciya Myunhen Bitva za Krim Stalingradska bitva pislya derzhavnogo perevorotu i prihodu do vladi Mihaya I Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati Rumunski vijska brali uchast u boyah na shidnomu fronti razom iz vijskami soyuznih yij krayin Rumunske korolivstvo okupuvalo Bessarabiyu ta Pivnichnu Bukovinu a takozh tak zvanu Transnistriyu mezhirichchya Dnistra ta Pivdennogo Bugu 1944 roku teatr voyennih dij peremistivsya na teritoriyu samogo Rumunskogo korolivstva Ce prizvelo do derzhavnogo perevorotu zakolotnikiv pidtrimav korol krayini Mihaj I Lidera Rumunskogo korolivstva Iona Antonesku ta jogo pribichnikiv bulo zaareshtovano a krayina vistupila na boci Antigitlerivskoyi koaliciyi Pislya zavershennya vijni 1947 roku Rumunske korolivstvo bulo progolosheno Narodnoyu Respublikoyu Rumuniya Zovnishnopolitichna krizaPriyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Drugij Videnskij arbitrazh Krajovska ugoda Rumunske korolivstvo zblizilosya iz Francuzkoyu respublikoyu ta Velikoyu Britaniyeyu she v ostanni misyaci Pershoyi svitovoyi vijni Francuzki ta britanski politichni diyachi vvazhali yiyi dobrim soyuznikom u Pivdenno Shidnij Yevropi Vazhlivu rol u stosunkah cih derzhav z Rumuniyeyu vidigrav pohid rumunskih vijsk proti komunistichnoyi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki u 1919 roci ta boyi z bilshovikami v Bessarabiyi ta na Dnistri u 1918 roci Vstanovlena pislya svitovoyi vijni Versalska sistema mizhnarodnih vidnosin viyavilasya nedostatno efektivnoyu Nimecka derzhava sho prograla vijnu pochala vidnovlyuvatisya ta posilyuvati svoyu vladu v Yevropi Ce prizvelo do nizki politichnih podij sho zagostrili situaciyu anshlyus Avstrijskoyi respubliki vvedennya nimeckih vijsk do Chehiyi vstanovlennya loyalnih Nimechchini rezhimiv u krayinah Centralnoyi Yevropi Politika Ligi Nacij shodo Tretogo Rejhu viyavilasya vkraj neefektivnoyu Podibna situaciya skladalasya i v Aziyi Yaponska imperiya aneksuvala Koreyu ta pochala posilyuvati svij vpliv u Respublici Kitaj Vnaslidok ekspansiyi na jogo teritoriyi utvoreno dvi novi krayini Menczyan ta Manchzhurska derzhava Pidpisannya dogovoru mizh SRSR ta Tretim Rejhom 1 veresnya 1939 roku v den koli rozpochalasya Druga svitova vijna Rumunske korolivstvo she zalishalosya partnerom Francuzkoyi respubliki ta Velikoyi Britaniyi Divna vijna sho rozpochalasya 3 veresnya ne zminila stosunkiv Rumuniyi ta soyuznih yij derzhav u Zahidnij Yevropi hocha rumunska storona zberigala nejtralitet Za dekilka dniv do pochatku vijni Tretij Rejh ta Radyanskij Soyuz pidpisali Pakt Molotova Ribbentropa zgidno z yakim Shidna Yevropa faktichno podilyalasya na sferi interesiv Tretogo Rejhu ta SRSR Radyanskij Soyuz pragnuv otrimati Bessarabiyu yaka z 1918 roku znahodilasya u skladi Rumunskogo korolivstva Takim chinom navesni 1940 roku Rumunske korolivstvo opinilasya u vazhkomu stanovishi Z odnogo boku soyuzna yij Francuzka respublika progravala vijnu Tretomu Rejhu z inshogo vidbuvalosya zagostrennya situaciyi na rumunsko radyanskomu kordoni Pochastishali sutichki z vikoristannyam zbroyi odnochasno radyanski diplomati dekilka raziv nadsilali noti do kerivnictva Rumunskogo korolivstva z vimogoyu viddati Bessarabiyu SRSR Vzhe vlitku ostatochnij progrash Francuzkoyi respubliki a takozh zagrozliva situaciya shodo Bessarabiyi prizveli do zblizhennya Rumunskogo korolivstva z Tretim Rejhom Yak zdavalosya kerivnikam derzhavi Adolf Gitler buv zdatnij zahistiti Rumunske korolivstvo vid zovnishnopolitichnih zagroz Ale Tretij Rejh nichim ne zaradiv rumunskij storoni hocha postavlyav do krayini trofejnu polsku zbroyu v obmin na naftu 27 chervnya radyanski vijska na kordoni z Rumunskim korolivstvom do bojovoyi gotovnosti U vidpovid u Korolivstvo Rumuniyi ogolosheno mobilizaciyu ale vzhe vvecheri 28 chervnya mirnim shlyahom viddala Bessarabiyu ta Pivnichnu Bukovinu SRSR 3 lipnya Rumunske korolivstvo ostatochno vtratilo kontrol nad cimi regionami a novij kordon provedeno po richkam Prut ta Dunaj U Radyanskomu Soyuzi na cih teritoriyah utvorili Moldavsku RSR ta Akkermansku j Chernivecku oblasti Ukrayinskoyi RSR Teritorialni vtrati Rumuniyi naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Nastupnoyu teritorialnoyu vtratoyu dlya Rumunskogo korolivstva stala Pivnichna Transilvaniya Yiyi peredano do skladu Korolivstva Ugorshina 30 serpnya 1940 roku vnaslidok Drugogo Videnskogo arbitrazhu Cya teritoriya zgidno z Trianonskoyu ugodoyu pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi znahodilasya u skladi Rumunskogo korolivstva z 1918 roku Arbitrazh viklikav posilennya rumunsko ugorskih protirich kotri buli vikoristani Tretim Rejhom dlya posilennya svogo vplivu v Pivdenno Shidnij Yevropi U vipadku yaksho v Transilvaniyi rozpochnutsya masovi zavorushennya Tretij Rejh zberigav za soboyu pravo vvesti svoyi vijska do Rumunskogo korolivstva F Galder shodo cogo pisav Gitler obirav mizh dvoma mozhlivostyami abo jti razom z Ugorshinoyu abo dati Rumuniyi garantiyi proti Ugorshini Vidnosini mizh Ugorskim ta Rumunskim korolivstvami buli nalagodzheni iz vtruchannyam do konfliktu Tretogo Rejhu 7 veresnya za dekilka dniv pislya vtrati Pivnichnoyi Bukovini Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Transilvaniyi Rumunske korolivstvo vtratilo Pivdennu Dobrudzhu Cyu teritoriyu peredano Bolgarskomu carstvu zgidno z Cherez veliki teritorialni vtrati Rumunske korolivstvo potrapilo u zalezhnist vid Tretogo rejhu 23 listopada krayina priyednalasya do Berlinskogo paktu odnochasno pochalis peremovini z kerivnikom Korolivstva Italiya Benito Mussolini Zalizna Gvardiya Povstannya 1941 roku v Rumunskomu korolivstviVnaslidok velikih teritorialnih vtrat rumunskij korol Karol II vtrativ doviru politikiv ta narodu She odniyeyu prichinoyu cherez yaku korol vtrativ populyarnist bula korupciya sho ohopila majzhe vsi sferi zhittya Cim skoristalisya nacionalistichni ta fashistski organizaciyi ta partiyi yaki bazhali vidnovlennya Rumunskogo korolivstva v kordonah 1939 roku tobto vidtvorennya Velikoyi Rumuniyi Sered cih organizacij najbilshoyu bula Zalizna Gvardiya ocholyuvana Korneliu Zelya Kodryanu Poshtova marka Rumunskogo korolivstva z zobrazhennyam logotipu Zaliznoyi Gvardiyi ta napisom dopomozhit legioneram Groshi otrimani za marki jshli na rozvitok Gvardiyi Poperedniceyu Zaliznoyi Gvardiyi bula LANC odnim z zasnovnikiv yakoyi buv Korneliu Kodryanu LANC bula stvorena u 1923 roci a vzhe v 1926 roci vona vzyala uchast u parlamentskih viborah ta otrimala 10 misc u parlamenti Hocha partiya mala antisemitskij nastrij ale antisemitizmu ne bulo v zasadah yiyi programi U 1927 roci Korneliu Kodryanu porvav z LANC ne pogodivshis z yiyi metodami borotbi ta stvoriv vlasnu organizaciyu Legion Arhangela Mihayila sho piznishe buv peretvorenij na Zaliznu Gvardiyu Jogo Legion mav populyarnist na parlamentskih viborah z kozhnimi novimi viborami legioneri otrimuvali vse bilshe misc u rumunskomu parlamenti Na pici populyarnosti organizaciyi peremovini z Legionom rozpochav Ion Antonesku Korolyu ne podobalasya situaciya sho skladalasya na korist legioneriv Vin bazhav pidporyadkuvati cyu organizaciyu sobi tomu 1938 roku zaboroniv Legion Pislya cogo po krayini prokotilasya hvilya areshtiv ta obshukiv U vidpovid legioneri zasnuvali partiyu Totul Pentru Ţara sho vela borotbu proti korolya Pid chas krizi Jon Antonesku potrapiv pid domashnij aresht a Korneliu Kodryanu zaareshtuvali Na misce kerivnika Zaliznoyi Gvardiyi korolem buv priznachenij Horiya Sima Horiya cilkovito buv pidkorenij Karolyu II a razom z nim i vsya Zalizna Gvardiya Na pochatku veresnya 1940 roku Zalizna Gvardiya u sprobi vzyati vladu do svoyih ruk perejshla do aktivnih dij proti korolya Privodom dlya akcij protestu ta mitingiv posluzhili teritorialni vtrati Rumunskogo korolivstva ta nepopulyarnist Karolya II 5 veresnya Karol II pid tiskom legioneriv polishiv krayinu zalishivshi prestol vakantnim Vin napravivsya na potyazi do Korolivstva Yugoslaviya po dorozi v Timishoari potrapivshi u zbrojnu sutichku z legionerami 15 veresnya sformovano novij uryad U nomu majzhe vsi miscya nalezhali chlenam Zaliznoyi Gvardiyi a Horiya Sima stav prem yerom krayini Novij molodij korol Mihaj I sin Karolya II ne mig keruvati krayinoyu Nove fashistske kerivnictvo progolosilo Rumunske korolivstvo nacional legionerskoyu derzhavoyu ta zovnishnopolitichnij kurs krayini trimali na Tretij Rejh ta Korolivstvo Italiya Zalizna Gvardiya pislya veresnevogo perevorotu rozpochala politiku teroru Ion Antonesku namagavsya zavaditi comu bo teror pidrivav doviru narodu do novoyi vladi Politika legioneriv prizvela do rizkogo rostu cin ta ekonomichnoyi nestabilnosti Naprikinci oseni krayinoyu prokotilasya hvilya politichnih vbivstv U nich na 26 listopada stalisya najmasshtabnishi vbivstva golovnim chinom yihnimi zhertvami buli politichni ta ideologichni protivniki Gvardiyi sho znahodilisya v tyurmah Vbivstva vidbuvalisya pryamo v kamerah de sidili uv yazneni Cya politika legioneriv znajshla pidtrimku u nacistskih lideriv Tretogo Rejhu Na pochatku 1941 roku politichni vbivstva stali nekontrolovanimi a 21 sichnya legioneri navazhilisya vistupiti proti Iona Antonesku ta keruvati Rumunskim korolivstvom samostijno Povstannya legioneriv rozpochalosya yevrejskimi pogromami v Buharesti ta najbilshih mistah Rumunskogo korolivstva a potim pereroslo v masovi zavorushennya ta boyi z policiyeyu Horiya Sima spodivavsya sho Adolf Gitler stane na jogo bik ale oficijnij Berlin pidtrimav Iona Antonesku 23 sichnya proti legioneriv kinuto vnutrishni vijska Rumunskogo korolivstva a nezabarom vsi yihni vistupi pridusheno Povstannya malo vazhlivi naslidki oskilki Zalizna Gvardiya bula rozpushena a yedinim liderom Rumunskogo korolivstva stav Ion Antonesku Vin progolosiv sebe konduketorom fyurerom krayini ta sklikav virnij sobi uryad Okupaciya Bukovini Bessarabiyi i TransnistriyiGitler dav zgodu na priyednannya Bessarabiyi Bukovini ta mezhirichchya Dnistra i Pivdennogo Bugu do Rumuniyi Ci teritoriyi potrapili pid kontrol rumunskih vlastej na nih buli zasnovani Gubernatorstvo Bukovina pid upravlinnyam Rioshyanu Gubernatorstvo Bessarabiya gubernator K Vojkulesku i Transnistriya gubernatorom stav G Aleksyanu Stoliceyu Bukovinskogo gubernatorstva stali Chernivci Bessarabskogo Kishiniv a Transnistriyi spochatku Tiraspol a potim Odesa Ci teritoriyi v pershu chergu Transnistriya buli neobhidni Antonesku dlya ekonomichnoyi ekspluataciyi Na nih provodilasya aktivna rumunizaciya miscevogo naselennya Antonesku vimagav vid miscevoyi vladi vesti sebe tak yak nibi vlada Rumuniyi vstanovilasya na cij teritoriyi na dva miljoni rokiv i zayavlyav sho pora perehoditi do ekspansionistskoyi politiki yaka peredbachala ekspluataciyu vsih vidiv resursiv na zahoplenih teritoriyah Zhiteliv Bessarabiyi i Bukovini vikoristovuvali dlya remontu i budivnictva dorig i tehnichnih sporud Dekretom zakonom 521 vid 17 serpnya 1943 roku rumunskoyi administraciyeyu buli vvedeni tilesni pokarannya robitnikiv Z pidkontrolnih Rumuniyi teritorij do Nimechchini vivezli blizko 47 200 cholovik yak ostarbajteriv U silskomu gospodarstvi vikoristovuvalasya pracya trudovih gromad kolishnih kolgospiv i radgospiv Kozhna gromada mala v rozporyadzhenni vid 200 do 400 ga zemli i skladalasya z 20 30 simej Nimi viroshuvalisya silskogospodarski kulturi yak dlya svoyih potreb tak i dlya potreb rumunskih vijsk i administraciyi U gromadah i gospodarstvah ne zajmalisya skotarstvom tomu sho vsya hudoba bula eksproprijovano rumunskoyu armiyeyu Z usogo viroblenogo v gromadi za rik rumunska vlada dozvolyali zalishati na prozhitok tilki po 80 kg zerna na doroslogo i 40 kg na ditinu reshta konfiskovuvalas U mistah ta inshih naselenih punktah de ne zajmalisya silskim gospodarstvom bula vvedena kartkova sistema pokupki hliba Za den odna lyudina otrimuvav vid 150 do 200 g hliba U 1942 r Antonesku vidav rozporyadzhennya zgidno z yakim normi vidachi prodovolstva na teritoriyi Bessarabiyi skorochuvalisya do minimumu za kilkistyu kalorij neobhidnij dlya fizichnogo vizhivannya pri comu vrozhaj zbiravsya pid naglyadom policiyi i zhandarmeriyi a silskogospodarski produkti azh do vidhodiv virobnictva peredavalisya u vidannya miscevih rumunskih instancij Yak groshi v Transnistriyi vikoristovuvalisya okupacijni rejhsmarki v Bessarabskomu ta Bukovinskomu gubernatorstvah rumunski leyi Rumunskimi vlastyami buv primusovo vstanovlenij kurs 1 okupacijna rejhsmarka 60 rumunskih leyiv 10 radyanskih rubliv Na chornomu rinku prodovzhuvali hodinnya radyanski rubli yaki majzhe znikli z obigu v 1941 1943 rokah U 1944 roci v zv yazku z pochatkom kontrnastupu radyanskih vijsk rubl znovu uvijshov v obig na cej raz jogo kurs silno zris Golovnoyu problemoyu okupovanih regioniv bula vidsutnist tovariv pershoyi neobhidnosti Tudi v osnovnomu zavozilisya predmeti rozkoshi tomu na rinkah procvitala spekulyaciya Naselennya okupovanih teritorij bulo podileno na tri kategoriyi etnichni rumuni nacionalni menshini i yevreyi yaki oderzhuvali posvidchennya osobi riznih koloriv rumuni bilogo nacmenshini zhovtogo yevreyi zelenogo vsim predstavnikam rumunskogo derzhavnogo aparatu vklyuchayuchi pracivnikiv v galuzi osviti i svyashenikiv proponuvalosya dovoditi naselennyu sho voni rumuni Vidnosno mirnogo naselennya zdijsnyuvalas represivna politika Zgidno z rozporyadzhennyami rumunskoyi zhandarmeriyi pidlyagali konfiskaciyi ne tilki odinici zbroyi sho znahodilisya v privatnomu koristuvanni ale i vsi radioprijmachi privatnih osib Represiyi peredbachalisya navit za grupovij spiv na vulici Dani rozporyadzhennya bagato v chomu peregukuyutsya z analogichnimi nimeckimi sho diyali v Ukrayini Yak viznavali sami miscevi rumunski instanciyi v realnosti provedennya Rumuniyeyu okupacijnih zahodiv kontrolyuvali nimci bilsh togo shob uniknuti nebazhannya rumuniv voyuvati na boci Nimechchini nimci rozgortali tak zvani punkti po perevihovannyu rumunskih dezertiriv a za nastupayuchimi rumunskimi chastinami neridko jshli zagorodzhuvalni zagoni SS Odnak chastina naselennya pidtrimala novu rumunsku administraciyu V osnovnomu ce buli zamozhni selyani i nalashtovani proti bilshovikiv zhiteli regionu a takozh zhiteli Bessarabiyi yaki vtekli v 1940 roci Nimecka i rumunska administraciya stvorili z nih kolaboracionistski nacionalni zagoni specialnogo priznachennya V yih obov yazki vhodila ohorona vijskovih ob yektiv borotba z partizanami i radyanskim desantom Krim nih she 20 000 miscevih zhiteliv buli poklikani v rumunsku armiyu i voyuvali proti SRSR Z nih 5000 zaginulo a she 14 129 potrapilo v radyanskij polon Krim kolaboracionistskih i partizanskih formuvan na teritoriyi Bukovini i Bessarabiyi diyali bandformuvannya chiselnistyu 5209 cholovik Voni ne pidtrimuvali ni radyansku vladu ni rumunsku administraciyu Div takozhRumunskij perevorot 1944 Druga svitova vijna Pihotna zbroya Rumuniyi 1878 1948 PrimitkiVooruzhennye sily korolevstva rumynii vo Vtoroj mirovoj vojne 1939 1945 gg Jowett Phillip Rays of The Rising Sun Armed Forces of Japan s Asian Allies 1931 45 Volume I China amp Manchuria Solihul Helion amp Co Ltd 2004 S 57 Repin V V Territorialnyj spor o Bessarabii vo vzglyadah sovetskoj i rumynskoj politicheskih elit 1918 1934 gg nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Stavropolskij almanah Rossijskogo obshestva intellektualnoj istorii Stavropol 2004 6 specialnyj F Galder Voennyj dnevnik T 2 S 111 115 Dzh L Moss Mezhdunarodnyj fashizm London 1979 S 328 321 Negi Talavera Nikolas M Zelenye rubashki i drugie Stenford 1970 S 273 Negi Talavera Nikolas M Zelenye rubashki i drugie Stenford 1970 S 174 Negi Talavera Nikolas M Zelenye rubashki i drugie Stenford 1970 S 315 326 PosilannyaI S Tarnavskij ADMINISTRATIVNIJ PODIL TA ORGANI UPRAVLINNYa NA TERITORIYi Strany Vostochnoj Evropy vo Vtoroj mirovoj vojne 1939 1945 gg Korolevstvo Rumyniya ros