У країнах з комуністичними режимами 1956 рік відзначався масовими антикомуністичними рухами, найбільші з яких відбулися у Польщі і Угорщині. У Румунії антикомуністичний рух організували студенти і в цьому плані вели перед університети міст Тімішоара, Клуж, Бухарест, Ясси і Тиргу-Муреш.
Передісторія
Події у ПНР, які привели до ліквідації сталіністського керівництва цієї країни і приходу до влади Владислава Гомулки 19 жовтня 1956 року, викликали заворушення серед студентів вищих навчальних закладів країн Східного блоку. Ворохобні настрої з Польщі почали поширюватися на Угорщину. Вже 16 жовтня 1956 року студенти Сегеда вийшли зі створеної комуністами спілки студентів (DISZ), поновили Спілку студентів угорських університетів і академій (MEFESZ) — демократичну організацію, яку розігнав режим Матіяша Ракоші. Упродовж кількох днів те саме вчинили студенти з Печа, Мішкольца і Шопрона. 22 жовтня 1956 року студенти з Будапештського університету технології та економіки склали список із шістнадцяти пунктів, які містили ключові вимоги національної політики. Коли студенти дізналися про намір Спілки угорських письменників висловити свою солідарність із Польщею, поклавши вінок біля статуї польського генерала, героя Угорської революції 1848-49 роківЮзефа Бема, вони вирішили організувати паралельну демонстрацію на підтримку поляків. На мітингу протесту в другій половині дня 23 жовтня 1956 студенти зачитали свою прокламацію — акт, який ознаменував початок Угорської революції 1956.
Хоча на підтримку Гомулки студентських протестів у Румунії не відбувалося, більшості румунських студентів було відомо про обстановку в Угорщині, почасти завдяки радіо «Вільна Європа» та іншим західним радіостанціям. Їхнє бачення подій в Угорщині полягало в тому, що за комуністичної влади студентам випало стати тією групою, яка повинна ініціювати такі протести, і що після початку бунту до нього приєднаються широкі маси.
Організація студентських протестів
За розгортанням подій в Угорщині уважно стежили румунські студенти не тільки Бухареста, а й Тімішоари, Клужа, Тиргу-Муреша і Ясс. Спершу різні студенти обмінювалися інформацією, яку вони чули по радіо або з інших джерел, а також обговорювали перспективи проведення подібних заходів. Студенти не створювали комітетів, які влада могла б розглядати як підпільні організації і які могли б накликати репресії з боку апарату державної безпеки. Замість того, на різних факультетах міста з'явилися ініціативні групи.
Студенти на кожному факультеті реагували по-різному. Найактивніші групи сформувалися на правничому, літературному, театральному, медичному, архітектурному, журналістському та філософському факультетах, а також у медико-військовому і політехнічному інститутах. Набагато обережнішою була реакція студентів інших вищих технічних навчальних закладів (нафти і газу, агрономії), математичного, географічного та історичного факультетів Бухарестського університету, а також Інституту економічних наук.
Важко відтворити точний список студентів, причетних до організації протестів. Єдиними джерелами є протоколи судових процесів, влаштованих після придушення руху, дані, заявлені в роботі засідань з метою викриття бунтівних студентів, та списки відрахованих після тих подій. Ось які імена студентських організаторів випливають із цих джерел:
У ті дні було й багато інших активістів серед студентства.
Перші акції
Хоча студенти захоплювалися угорськими революціонерами, їхнього вождя Імре Надя вони сприймали дещо стримано. Надь із 1929 по 1944 рік жив в СРСР, а румуни з власного досвіду знали, що комуністичні керівники, привезені і поставлені Червоною Армією, набагато гірші, ніж доморослі комуністи.
Студенти, які слідкували за ситуацією в Угорщині, зважали і на міжнародне становище. Хоча західні радіостанції запевняли революціонерів у підтримці Заходу, румунські студенти були вельми скептично налаштовані, оскільки вони бачили, що США і західноєвропейські держави займають пасивну позицію і утримуються від збройного втручання.
Та попри ці сумніви перші акції протесту почалися вже за кілька днів після того, як розпочалася угорська революція. Подібне бродіння існувало не тільки у Бухаресті, а і в інших університетських містах, зокрема в Тімішоарі, Клужі та Яссах. Хоча між цими містами курсувала інформація про те, що діялося, координація дій у вкрай репресивній державі, якою Румунія була в той час, була неможлива, і студенти в кожному місті діяли незалежно одні від одних.
Запрошення до діалогу керівництва держави
Перший протест почався, коли студенти факультету літератури закликали тодішнього віце-прем'єра Ради Міністрів Йосипа Кишинівського відповісти на список складених студентами запитань. Вони вибрали Кишинівського за посередника не тільки через його посаду в уряді. На відміну від більшості комуністичних країн Східної Європи, в керівництві Румунської комуністичної партії після смерті Сталіна не сталося ніяких змін. Георге Георгіу-Деж продовжував керувати країною, використовуючи ті самі авторитарні методи, і на нього не вплинула ні таємна промоваХрущова, виголошена 23 лютого на ХХ з'їзді КПРС, в якій засуджувалися зловживання Сталіна і було викрито негативні наслідки культу особи, ані реакція на неї інших комуністичних країн, які хоч якось очистили своє керівництво від сталіністів. Між тим, було відомо, що на Пленумі ЦК Румунської робітничої партії в березні 1956 року Мирон Константинеску і Кишинівський виступили проти Георгіу-Деж, обстоюючи необхідність лібералізації у дусі Хрущова, що рішуче відкинув Георгіу-Деж. Відсутність збройного радянського втручання у перші дні угорської революції студенти розтлумачили як визнання Хрущовим вимог угорського руху за реформи. Отже, деякі студенти вважали Йосипа Кишинівського, який підтримав ідею лібералізації, хай навіть легку, бажанішим співрозмовником порівняно з іншими, не схильними до компромісу керівниками.
Запитання, які вони поставили, були провокаційними, але не торкалися ідеологічних питань. Ось деякі з цих запитань:
Якщо режими в цих двох країнах [Румунія і СРСР] однакові і комуністичний інтернаціоналізм існує, чому Бессарабію не повертають [Румунії], оскільки цей край, з історичної точки зору, румунський?
Чому селянам доводиться робити дитячі труни з парканових стовпів, тоді як Румунія заготовляє достатньо деревини?
Чому в сільськогосподарській країні хліб доводиться купувати за картками?
Чому газ метан поставляється в Угорщину тільки на деякі заводи з переробки природного газу?
Метою цієї акції було прозондувати, чи готові хоча б деякі члени комуністичного керівництва розпочати діалог. З цієї причини викладені запитання мали загалом економічний характер і не порушували політичних питань. Проте, ні штучні болгарські вина, ні електролічильники для В'єтнаму не викликали серйозне занепокоєння румунських студентів. Ці запитання служили сигналом керівництву партії, що студенти бажають діалогу, а не ідеологічної конфронтації.
Ні Кишинівський, ні будь-який інший партійний керівник не відповів на запрошення. Але запрошення продемонструвало тим, хто вагався приєднуватися до руху, що внаслідок негативної позиції влади необхідні енергійніші дії.
Попередні акції протесту
У багатьох вищих навчальних закладах та у деяких середніх школах почалися акції протесту на заняттях із політичних наук і російської мови. Зіткнувшись із ворожістю студентів, чимало професорів були змушені покинути аудиторії. Професорсько-викладацький склад отримав розпорядження спробувати заспокоїти студентів. Для керівництва партії заворушення, які трапилися на заняттях із російської мови, були особливо серйозною проблемою, позаяк все це сталося в жовтні — місяці, який було присвячено румунсько-радянській дружбі на честь «Жовтневої революції».
Студенти низки факультетів попросили прислати делегацію ЦК, щоб із її членами обговорити ситуацію в Угорщині. Тематика змінилася з економічної на політичну. Засідання Спілки трудової молоді бойкотували, але студенти використали кілька засідань, скликаних з метою розв'язання адміністративних питань, щоб відкрито обговорити угорську революцію та їхню необхідність реагувати на неї. Ватажків СТМ і студентів, які були членами партії і заперечували проти цих дискусій, виштовхали з залів засідань. Ватажки СТМ намагалися солідаризуватися з панівною студентською думкою, виказуючи підтримку студентському рухові і ворожість до безкомпромісної позиції, яку зайняли парткоми факультетів.
Протест 5 листопада 1956
Першу організаційну акцію підготувала підпільна група, яка налагодила зв'язки між усіма факультетами з метою влаштувати акцію протесту.
28 жовтня 1956 року радіостанція, яка називала себе «Румунія майбутнього. Голос опору» розпочала мовлення на різних діапазонах хвиль. Не відомо, звідки ця таємна станція мовила; за одним із припущень — з тодішньої Югославії. Станція, визнана націоналістичною, представила вимоги студентів, в тому числі:
«Повернення вкрадених провінцій: Бессарабії і Буковини».
«Вигнання з Румунії сталіністів, які скомпрометували комунізм і принесли в країну страх і голод».
29 жовтня1956Суецька криза досягла драматичних масштабів: трапилося вторгнення Ізраїлю в Єгипет; це дезорієнтувало тих студентів, які хотіли дій. Для деяких більш сприйнятливих студентів це був чіткий сигнал про те, що Захід не має наміру втручатися і що угорським революціонерам, а також тим, які в Румунії, не слід розраховувати на зовнішню допомогу. Більш розсудливі серед них вважали, що без такої допомоги їхні шанси на успіх мінімальні. Інші висловлювали протилежні погляди, вказуючи на те, що радянські війська не втрутилися і що угорська революція була успішною, оскільки практично змела комуністичний режим.
30-31 жовтня було заарештовано понад 3000 студентів у результаті спроби організувати студентський бунт у Тімішоарі. Студентські ватажки Бухареста не володіли точною інформацією про те, що сталося в Тімішоарі, але через різні непрямі канали вони зрозуміли, що становище дуже серйозне.
Підтримка студентських протестів почала спадати. Усвідомлюючи, що зволікання з початком протесту ставило під сумнів його ймовірність взагалі, 2 листопада 1956 року Комітет дій на чолі з Александру Івасюком і Міхаєм Віктором Сердару вирішив організувати громадські збори студентів. Позаяк було надто мало часу, щоб забезпечити достатню мобілізацію вже на 3 листопада, збір запланували на 5 листопада на Університетській площі Бухареста. Оргкомітет вирішив, що під час акції протесту слід уникати насильства і не реагувати на провокації. Студенти з літературного і юридичного факультетів написали низку маніфестів, в яких вони представили свої вимоги і закликали решту населення на свій бік. Вони прагнули до рішучої протидії зловживанням Комуністичної партії, до створення прецеденту здійснення демократичних прав, включаючи право на збори, і до того, щоб влада розпочала переговори. Маніфести також містили гасла на зразок «Більше жодних занять із російської мови і марксизму», «В університетах вимагаємо науки, а не політики» або «Беріть за приклад угорських, чеських і польських студентів». Розповсюдження цих маніфестів припинилося, коли сталися перші арешти.
4 листопада Радянська армія несподівано зайняла Будапешт та інші життєво важливі центри Угорщини. Хоча брутальна інтервенція в Угорщину була доказом того, що студентські протести в Румунії мали небагато шансів на успіх, організатори вважали, що рух потрібно продовжувати і що протести повинні відбуватися. Тим часом, у Бухаресті заарештували деяких студентів, у тому числі кілька ініціаторів протесту.
У ніч проти 5 листопада війська зайняли Університетську площу. Було повністю зупинено вуличний рух, а весь простір перед університетом, який зазвичай використовували різні транспортні засоби, було заставлено вантажівками, в яких озброєні автоматами солдати сиділи на лавках у бойовій готовності. Проведення акції протесту ставало абсолютно неможливим. Додаткові озброєні сили зосереджувалися всередині будівлі університету та в інших сусідніх будинках. Всі, хто мав намір протестувати, побачили, що діється, як тільки увійшли на площу і рушили далі. Проте їм було невідомо, що при входах на цю площу чатували члени партії з різних факультетів, які записували імена всіх, хто на неї заходив.
Репресії
З огляду на придушення Червоною Армією Угорської революції організувати чергову акцію протесту в Бухаресті не випадало можливим. В університетах припинилися вияви інакодумства. Студенти факультету філософії справді намагалися організувати новий протест 15 листопада, але організаторів було заарештовано, перш ніж ті змогли вчинити за планом.
27 жовтня 1956 Політбюро ЦК Румунської робітничої партії на засіданні у справі кризи утворило команду з подолання кризи під керівництвом Еміля Боднераша, чиїми підлеглими були Ніколає Чаушеску, Александру Дрегіч і Леонтін Сележан. Команда мала широкі повноваження, включно з правом віддавати військам наказ відкривати вогонь і оголошувати надзвичайний стан у будь-якій частині країни. Команда мала чітко зазначене право призупиняти навчальний процес у вишах.
Органи партії відразу ж почали репресивні дії. Відбулася ціла низка арештів за ордерами, виданими іншим спеціальним комітетом партії на чолі з Георге Апостолом. Проводилися енергійні слідчі дії; головним судовим слідчим був капітан Георге Еною з Управління кримінальних розслідувань Міністерства внутрішніх справ. Йому допомагали, серед інших, старший лейтенант Васіле Думітреску, лейтенант Георге Блідару, лейтенант Хорія Брестою, лейтенант Ніколає Домніца, старший лейтенант Флоря Георгіу, старший лейтенантр Георге Міхайлеску, старший лейтенант Йосиф Молдован і старший лейтенант Думітру Преда.
Більшість арештів було проведено в листопаді-грудні 1956 року, але арешти тривали і протягом 1957. Деякі студенти були засуджені на 1-4 роки позбавлення волі; деякі померли у в'язниці. Наприклад, студент факультету літератури Штефан Негря помер у тюрмі Герла 3 листопада 1958 року.
Водночас, університети та пов'язані зі студентами інші місця, було взято під суворий нагляд. За наказом , керівництво вищих навчальних закладів вжило проти студентів заходів: відраховано студентів, запідозрених у симпатіях до руху, і введено сувору систему стеження за поведінкою студентів на місцях . Крім того, студентські організації (Спілка трудової молоді, а також Союз студентських об'єднань (рум.Uniunea Asociaţiilor Studenţeşti)) провели засідання з метою викриття «ворожих елементів». На цих засіданнях студентів не тільки виключали з цих організацій, але й ставилися питання про відрахування на прохання безпосередньо адміністрації університету. Відраховані не мали права повторно вступити у будь-який виш. Влаштовувалися засідання, на яких студенти були зобов'язані висловлювати своє обурення тими, хто «забризкав брудом» жадібну до знань молодь Румунії. До того ж на відкритих засіданнях викривалися головні організатори протесту, під час чого виносилися питання про їхнє відрахування з вишів як ворогів народу. Ці дії координували партійні організації вищих навчальних закладів, а також кафедри марксизму-ленінізму (одним особливо ревним гонителем у той час був Константин Булай, який викладав марксизм). Студенти переконували професорів і митців підписати петиції з проханням звільнити заарештованих; в результаті, репресивні дії посилилися і ще більше людей було піддано осуду і виключено.
Крім безпосередніх заходів, вжитих відносно тих студентів, які очолювали рух протесту, мав місце ряд інших організаційних репресивних заходів у політичній сфері. 13 листопада на засіданні Політбюро було ухвалено рішення про те, що Міністерство освіти має скласти «конкретну програму заходів, покликаних поліпшити соціальний склад студентів». Першими, кого це торкнулося, були колишні політичні в'язні, яким дозволили повернутися в університети в 1955-56 рр. Хоча більшість із них не долучалися до руху протесту, Ніколає Чаушеску у промові, виголошеній у Бухаресті 15 листопада 1956 р., виразно наполягав на вжитті цього заходу.
Одночасно з цим було реорганізовано студентські організації. Йона Ілієску, який незадовго до того став членом ЦК СТМ, призначили ще й головою Союзу студентських об'єднань Румунської Народної Республіки з тим, щоб забезпечити суворіший контроль партії над студентами.
У своєму зверненні до комсомолу Москви 8 листопада1956Микита Хрущов натякнув на ці студентські протести, заявивши, що серед студентів «в одному з навчальних закладів Румунії» були «якісь нездорові настрої». Він також привітав Румунську компартію з тим, що вона розібралася з цими протестами швидко і дієво.
Висновок
Про Бухарестський студентський рух 1956 року написано мало. Дії студентів і наступні репресії серйозно проаналізованими не були. Депутат Демократичного союзу угорців у Румунії Кальман Бечек-Гарда зробив заяву з цієї теми у Палаті депутатів 19 жовтня 1999 року, за якою вийшло кілька газетних повідомлень і коротка телепрограма. Рух був загалом забутим, принаймні, до публікації в грудні 2006 року заключної доповіді Президентської комісії з вивчення комуністичної диктатури в Румунії, в якій один розділ присвячено подіям 1956 року.
Мало хто з тих, які були в самій гущі цих подій, опублікували про них спогади, хіба що Міхай Стере Дердена написав статтю у 2002 році. 2006 року Стела Ковач видала книжку, яка документує комуністичні репресії 1956-58 рр. і методи, що використовувалися для розгрому руху протесту студентів і письменників-антикомуністів.
У доповіді президентської комісії стверджується, що восени 1956 студентський рух був єдиним, здатним організувати рух протесту з чітко визначеною програмою, з вимогами, що охоплювали без перебільшення всі прошарки румунського суспільства. У доповіді робиться висновок, що протест зазнав поразки через відсутність єдиного координаційного центру, відсутність підтримки з боку інших суспільних верств і дії влади на припинення будь-якого руху протесту.
Ці висліди наразилися на критику. Насправді координаційний центр був у Бухаресті, хоча його структура і не дозволяла зменшити уразливість від махінацій репресивних державних органів.
Від самого початку студенти демонстрували, що чудово розбираються в ситуації. Вони не просто розгорнули протестний рух, але надіялися запустити реформи, вважаючи, що виникли певні умови, необхідні для цього. Вони збагнули, що західні держави в жодному разі не збираються втручатися, чим показують Радянському Союзу, що в нього в Угорщині розв'язані руки. За цих обставин, повалення комуністичного режиму було неможливим, і єдиною реалістичною надією студентства було знайти партійного лідера, готового започаткувати серйозну десталінізацію. Хоча, як було зазначено, на початку свого руху вони запрошували керівників румунської комуністичної партії до діалогу і пробували знайти серед них співрозмовника для порозуміння, їм не вдалося знайти жодного партійного лідера, який би, принаймні, згодився ступити на шлях, що його пройшов Хрущов або Гомулка.
Примітки
Johanna Granville,"If Hope is Sin, Then We Are All Guilty: Romanian Students’ Reactions to the Hungarian Revolution and Soviet Intervention, 1956-1958" [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Carl Beck Paper, no. 1905 (April 2008): 1-78.
"50 de ani de la miscarile studentesti din Timişoara anului 1956 [ 15 листопада 2006 у Wayback Machine.]", The Epoch Times, November 6, 2006.
* Din şcoală în închisorile comumiste România Liberă - 16 ianuarie 2009
Tugui, Pavel - Dosarul studentului Nicolae Manolescu: Povestea unei exmatriculări - Revista 22, Nr. 760, 30 September-6 October 2004
Corbea, Constanţa - Striviţi de istorie (Mărturii) - Asymetria 19 Aprilie 2006
*** - După 50 de ani - România Liberă, Ediţie specială, 19 December 2006 - 14 January 2007
# * * * - În '68 Iliescu a înfierat un colind de Crăciun - Ziarul de Iaşi 19 decembrie 2006
Johanna Granville, If Hope is Sin, Then We Are All Guilty: Romanian Students’ Reactions to the Hungarian Revolution and Soviet Intervention, 1956-1958Carl Beck Paper, no. 1905 (April 2008): 1-78.
(рум.) Final Report of the Presidential Commission for the Study of the Communist Dictatorship in Romania [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Bucharest, 2006.
(рум.) "", , 26 October 2005.
(рум.) Parliamentary debate [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], 19 October 1999.
(рум.) "", , 12 January 2007.
"The Doctor's Story" [ 8 березня 2008 у Wayback Machine.], Time, March 25, 1957
Buharestskij studentskij ruh antikomunistichnij ruh u komunistichnij Rumuniyi v 1956 roci Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati U krayinah z komunistichnimi rezhimami 1956 rik vidznachavsya masovimi antikomunistichnimi ruhami najbilshi z yakih vidbulisya u Polshi i Ugorshini U Rumuniyi antikomunistichnij ruh organizuvali studenti i v comu plani veli pered universiteti mist Timishoara Kluzh Buharest Yassi i Tirgu Muresh PeredistoriyaPodiyi u PNR yaki priveli do likvidaciyi stalinistskogo kerivnictva ciyeyi krayini i prihodu do vladi Vladislava Gomulki 19 zhovtnya 1956 roku viklikali zavorushennya sered studentiv vishih navchalnih zakladiv krayin Shidnogo bloku Vorohobni nastroyi z Polshi pochali poshiryuvatisya na Ugorshinu Vzhe 16 zhovtnya 1956 roku studenti Segeda vijshli zi stvorenoyi komunistami spilki studentiv DISZ ponovili Spilku studentiv ugorskih universitetiv i akademij MEFESZ demokratichnu organizaciyu yaku rozignav rezhim Matiyasha Rakoshi Uprodovzh kilkoh dniv te same vchinili studenti z Pecha Mishkolca i Shoprona 22 zhovtnya 1956 roku studenti z Budapeshtskogo universitetu tehnologiyi ta ekonomiki sklali spisok iz shistnadcyati punktiv yaki mistili klyuchovi vimogi nacionalnoyi politiki Koli studenti diznalisya pro namir Spilki ugorskih pismennikiv visloviti svoyu solidarnist iz Polsheyu poklavshi vinok bilya statuyi polskogo generala geroya Ugorskoyi revolyuciyi 1848 49 rokiv Yuzefa Bema voni virishili organizuvati paralelnu demonstraciyu na pidtrimku polyakiv Na mitingu protestu v drugij polovini dnya 23 zhovtnya 1956 studenti zachitali svoyu proklamaciyu akt yakij oznamenuvav pochatok Ugorskoyi revolyuciyi 1956 Hocha na pidtrimku Gomulki studentskih protestiv u Rumuniyi ne vidbuvalosya bilshosti rumunskih studentiv bulo vidomo pro obstanovku v Ugorshini pochasti zavdyaki radio Vilna Yevropa ta inshim zahidnim radiostanciyam Yihnye bachennya podij v Ugorshini polyagalo v tomu sho za komunistichnoyi vladi studentam vipalo stati tiyeyu grupoyu yaka povinna iniciyuvati taki protesti i sho pislya pochatku buntu do nogo priyednayutsya shiroki masi Organizaciya studentskih protestivZa rozgortannyam podij v Ugorshini uvazhno stezhili rumunski studenti ne tilki Buharesta a j Timishoari Kluzha Tirgu Muresha i Yass Spershu rizni studenti obminyuvalisya informaciyeyu yaku voni chuli po radio abo z inshih dzherel a takozh obgovoryuvali perspektivi provedennya podibnih zahodiv Studenti ne stvoryuvali komitetiv yaki vlada mogla b rozglyadati yak pidpilni organizaciyi i yaki mogli b naklikati represiyi z boku aparatu derzhavnoyi bezpeki Zamist togo na riznih fakultetah mista z yavilisya iniciativni grupi Studenti na kozhnomu fakulteti reaguvali po riznomu Najaktivnishi grupi sformuvalisya na pravnichomu literaturnomu teatralnomu medichnomu arhitekturnomu zhurnalistskomu ta filosofskomu fakultetah a takozh u mediko vijskovomu i politehnichnomu institutah Nabagato oberezhnishoyu bula reakciya studentiv inshih vishih tehnichnih navchalnih zakladiv nafti i gazu agronomiyi matematichnogo geografichnogo ta istorichnogo fakultetiv Buharestskogo universitetu a takozh Institutu ekonomichnih nauk Vazhko vidtvoriti tochnij spisok studentiv prichetnih do organizaciyi protestiv Yedinimi dzherelami ye protokoli sudovih procesiv vlashtovanih pislya pridushennya ruhu dani zayavleni v roboti zasidan z metoyu vikrittya buntivnih studentiv ta spiski vidrahovanih pislya tih podij Os yaki imena studentskih organizatoriv viplivayut iz cih dzherel Yuridichnij fakultet Evgeniya Floresku Dan Mugur Ruseckij Radu Surdulesku Florin Kaba Mircha Tatos Aurel Moldovan Lidzhiya Filotti Rodika Ozhog Magda Dumitresku Rodika Baroj Kelin Kiser Lidzhiya Teodoresku Mihaj Chezar Busujok Aleksandru Dinke Rodika Buzhoryanu Vladimir Trifu Marin Stenesku Medichnij fakultet Aleksandru Ivasyuk Mihayil Viktor Serdaru Konstantin Iliyesku Dan Konstantin Stavarake Mirel Trifu Sherban Horiya Popesku Radu Cherneyanu Remus Petku Aleksandru Tetaru Vasile Brinzan Paul Iliyesku Oktavian Lupeshtyanu Mircha Selten Filologichnij fakultet Teodor Lupash Shtefan Negrya Mihaj Redulesku Krista Depner Stela Kovach Aurel Kovach Paul Goma Horiya Florian Popesku Gloriya Barna Grigore Veresh Teatralnij institut Aleksandru Melinesku Petre George Adrian Yanul Gabriela Kokora Fakultet arhitekturi Aleksandru Tetaru Dan Stojka Fakultet zhurnalistiki Dumitru Panajtesku Perpesichyus Fakultet filosofiyi Mihaj Stere Derdena Dan Onaka Kostel Dumitresku Dumitru Arvat Aleksandru Bulaj Joan Zana Aurel Lupu Romulus Resiga Konstantin Dumitru Politehnichnij institut Marin Petrishor Horiya Sherban Popesku Marian Rozencvejg Tiberiu Ionesku Adrian Kristya Nikolaye Cherneyanu Budivelnij institut Radu Gabrya Mediko vijskovij institut Bebe Brinzan Paul Iliyesku Remus Petku U ti dni bulo j bagato inshih aktivistiv sered studentstva Pershi akciyiHocha studenti zahoplyuvalisya ugorskimi revolyucionerami yihnogo vozhdya Imre Nadya voni sprijmali desho strimano Nad iz 1929 po 1944 rik zhiv v SRSR a rumuni z vlasnogo dosvidu znali sho komunistichni kerivniki privezeni i postavleni Chervonoyu Armiyeyu nabagato girshi nizh domorosli komunisti Studenti yaki slidkuvali za situaciyeyu v Ugorshini zvazhali i na mizhnarodne stanovishe Hocha zahidni radiostanciyi zapevnyali revolyucioneriv u pidtrimci Zahodu rumunski studenti buli velmi skeptichno nalashtovani oskilki voni bachili sho SShA i zahidnoyevropejski derzhavi zajmayut pasivnu poziciyu i utrimuyutsya vid zbrojnogo vtruchannya Ta popri ci sumnivi pershi akciyi protestu pochalisya vzhe za kilka dniv pislya togo yak rozpochalasya ugorska revolyuciya Podibne brodinnya isnuvalo ne tilki u Buharesti a i v inshih universitetskih mistah zokrema v Timishoari Kluzhi ta Yassah Hocha mizh cimi mistami kursuvala informaciya pro te sho diyalosya koordinaciya dij u vkraj represivnij derzhavi yakoyu Rumuniya bula v toj chas bula nemozhliva i studenti v kozhnomu misti diyali nezalezhno odni vid odnih Zaproshennya do dialogu kerivnictva derzhavi Pershij protest pochavsya koli studenti fakultetu literaturi zaklikali todishnogo vice prem yera Radi Ministriv Josipa Kishinivskogo vidpovisti na spisok skladenih studentami zapitan Voni vibrali Kishinivskogo za poserednika ne tilki cherez jogo posadu v uryadi Na vidminu vid bilshosti komunistichnih krayin Shidnoyi Yevropi v kerivnictvi Rumunskoyi komunistichnoyi partiyi pislya smerti Stalina ne stalosya niyakih zmin George Georgiu Dezh prodovzhuvav keruvati krayinoyu vikoristovuyuchi ti sami avtoritarni metodi i na nogo ne vplinula ni tayemna promova Hrushova vigoloshena 23 lyutogo na HH z yizdi KPRS v yakij zasudzhuvalisya zlovzhivannya Stalina i bulo vikrito negativni naslidki kultu osobi ani reakciya na neyi inshih komunistichnih krayin yaki hoch yakos ochistili svoye kerivnictvo vid stalinistiv Mizh tim bulo vidomo sho na Plenumi CK Rumunskoyi robitnichoyi partiyi v berezni 1956 roku Miron Konstantinesku i Kishinivskij vistupili proti Georgiu Dezh obstoyuyuchi neobhidnist liberalizaciyi u dusi Hrushova sho rishuche vidkinuv Georgiu Dezh Vidsutnist zbrojnogo radyanskogo vtruchannya u pershi dni ugorskoyi revolyuciyi studenti roztlumachili yak viznannya Hrushovim vimog ugorskogo ruhu za reformi Otzhe deyaki studenti vvazhali Josipa Kishinivskogo yakij pidtrimav ideyu liberalizaciyi haj navit legku bazhanishim spivrozmovnikom porivnyano z inshimi ne shilnimi do kompromisu kerivnikami Zapitannya yaki voni postavili buli provokacijnimi ale ne torkalisya ideologichnih pitan Os deyaki z cih zapitan Yaksho rezhimi v cih dvoh krayinah Rumuniya i SRSR odnakovi i komunistichnij internacionalizm isnuye chomu Bessarabiyu ne povertayut Rumuniyi oskilki cej kraj z istorichnoyi tochki zoru rumunskij Chomu selyanam dovoditsya robiti dityachi truni z parkanovih stovpiv todi yak Rumuniya zagotovlyaye dostatno derevini Chomu v silskogospodarskij krayini hlib dovoditsya kupuvati za kartkami Chomu z Bolgariyi zakupovuyut shtuchne vino Chomu na bazari nemaye ribi Chomu u V yetnam prodayutsya lichilniki elektroenergiyi za cinoyu yaka ne pokrivaye navit vitrat na upakovku Chomu gaz metan postavlyayetsya v Ugorshinu tilki na deyaki zavodi z pererobki prirodnogo gazu Metoyu ciyeyi akciyi bulo prozonduvati chi gotovi hocha b deyaki chleni komunistichnogo kerivnictva rozpochati dialog Z ciyeyi prichini vikladeni zapitannya mali zagalom ekonomichnij harakter i ne porushuvali politichnih pitan Prote ni shtuchni bolgarski vina ni elektrolichilniki dlya V yetnamu ne viklikali serjozne zanepokoyennya rumunskih studentiv Ci zapitannya sluzhili signalom kerivnictvu partiyi sho studenti bazhayut dialogu a ne ideologichnoyi konfrontaciyi Ni Kishinivskij ni bud yakij inshij partijnij kerivnik ne vidpoviv na zaproshennya Ale zaproshennya prodemonstruvalo tim hto vagavsya priyednuvatisya do ruhu sho vnaslidok negativnoyi poziciyi vladi neobhidni energijnishi diyi Poperedni akciyi protestuU bagatoh vishih navchalnih zakladah ta u deyakih serednih shkolah pochalisya akciyi protestu na zanyattyah iz politichnih nauk i rosijskoyi movi Zitknuvshis iz vorozhistyu studentiv chimalo profesoriv buli zmusheni pokinuti auditoriyi Profesorsko vikladackij sklad otrimav rozporyadzhennya sprobuvati zaspokoyiti studentiv Dlya kerivnictva partiyi zavorushennya yaki trapilisya na zanyattyah iz rosijskoyi movi buli osoblivo serjoznoyu problemoyu pozayak vse ce stalosya v zhovtni misyaci yakij bulo prisvyacheno rumunsko radyanskij druzhbi na chest Zhovtnevoyi revolyuciyi Studenti nizki fakultetiv poprosili prislati delegaciyu CK shob iz yiyi chlenami obgovoriti situaciyu v Ugorshini Tematika zminilasya z ekonomichnoyi na politichnu Zasidannya Spilki trudovoyi molodi bojkotuvali ale studenti vikoristali kilka zasidan sklikanih z metoyu rozv yazannya administrativnih pitan shob vidkrito obgovoriti ugorsku revolyuciyu ta yihnyu neobhidnist reaguvati na neyi Vatazhkiv STM i studentiv yaki buli chlenami partiyi i zaperechuvali proti cih diskusij vishtovhali z zaliv zasidan Vatazhki STM namagalisya solidarizuvatisya z panivnoyu studentskoyu dumkoyu vikazuyuchi pidtrimku studentskomu ruhovi i vorozhist do bezkompromisnoyi poziciyi yaku zajnyali partkomi fakultetiv Vidrahovana studentka yuridichnogo fakultetu Lidzhiya FilottiProtest 5 listopada 1956Pershu organizacijnu akciyu pidgotuvala pidpilna grupa yaka nalagodila zv yazki mizh usima fakultetami z metoyu vlashtuvati akciyu protestu 28 zhovtnya 1956 roku radiostanciya yaka nazivala sebe Rumuniya majbutnogo Golos oporu rozpochala movlennya na riznih diapazonah hvil Ne vidomo zvidki cya tayemna stanciya movila za odnim iz pripushen z todishnoyi Yugoslaviyi Stanciya viznana nacionalistichnoyu predstavila vimogi studentiv v tomu chisli Povernennya vkradenih provincij Bessarabiyi i Bukovini Vignannya z Rumuniyi stalinistiv yaki skomprometuvali komunizm i prinesli v krayinu strah i golod 29 zhovtnya 1956 Suecka kriza dosyagla dramatichnih masshtabiv trapilosya vtorgnennya Izrayilyu v Yegipet ce dezoriyentuvalo tih studentiv yaki hotili dij Dlya deyakih bilsh sprijnyatlivih studentiv ce buv chitkij signal pro te sho Zahid ne maye namiru vtruchatisya i sho ugorskim revolyucioneram a takozh tim yaki v Rumuniyi ne slid rozrahovuvati na zovnishnyu dopomogu Bilsh rozsudlivi sered nih vvazhali sho bez takoyi dopomogi yihni shansi na uspih minimalni Inshi vislovlyuvali protilezhni poglyadi vkazuyuchi na te sho radyanski vijska ne vtrutilisya i sho ugorska revolyuciya bula uspishnoyu oskilki praktichno zmela komunistichnij rezhim 30 31 zhovtnya bulo zaareshtovano ponad 3000 studentiv u rezultati sprobi organizuvati studentskij bunt u Timishoari Studentski vatazhki Buharesta ne volodili tochnoyu informaciyeyu pro te sho stalosya v Timishoari ale cherez rizni nepryami kanali voni zrozumili sho stanovishe duzhe serjozne Pidtrimka studentskih protestiv pochala spadati Usvidomlyuyuchi sho zvolikannya z pochatkom protestu stavilo pid sumniv jogo jmovirnist vzagali 2 listopada 1956 roku Komitet dij na choli z Aleksandru Ivasyukom i Mihayem Viktorom Serdaru virishiv organizuvati gromadski zbori studentiv Pozayak bulo nadto malo chasu shob zabezpechiti dostatnyu mobilizaciyu vzhe na 3 listopada zbir zaplanuvali na 5 listopada na Universitetskij ploshi Buharesta Orgkomitet virishiv sho pid chas akciyi protestu slid unikati nasilstva i ne reaguvati na provokaciyi Studenti z literaturnogo i yuridichnogo fakultetiv napisali nizku manifestiv v yakih voni predstavili svoyi vimogi i zaklikali reshtu naselennya na svij bik Voni pragnuli do rishuchoyi protidiyi zlovzhivannyam Komunistichnoyi partiyi do stvorennya precedentu zdijsnennya demokratichnih prav vklyuchayuchi pravo na zbori i do togo shob vlada rozpochala peregovori Manifesti takozh mistili gasla na zrazok Bilshe zhodnih zanyat iz rosijskoyi movi i marksizmu V universitetah vimagayemo nauki a ne politiki abo Berit za priklad ugorskih cheskih i polskih studentiv Rozpovsyudzhennya cih manifestiv pripinilosya koli stalisya pershi areshti 4 listopada Radyanska armiya nespodivano zajnyala Budapesht ta inshi zhittyevo vazhlivi centri Ugorshini Hocha brutalna intervenciya v Ugorshinu bula dokazom togo sho studentski protesti v Rumuniyi mali nebagato shansiv na uspih organizatori vvazhali sho ruh potribno prodovzhuvati i sho protesti povinni vidbuvatisya Tim chasom u Buharesti zaareshtuvali deyakih studentiv u tomu chisli kilka iniciatoriv protestu U nich proti 5 listopada vijska zajnyali Universitetsku ploshu Bulo povnistyu zupineno vulichnij ruh a ves prostir pered universitetom yakij zazvichaj vikoristovuvali rizni transportni zasobi bulo zastavleno vantazhivkami v yakih ozbroyeni avtomatami soldati sidili na lavkah u bojovij gotovnosti Provedennya akciyi protestu stavalo absolyutno nemozhlivim Dodatkovi ozbroyeni sili zoseredzhuvalisya vseredini budivli universitetu ta v inshih susidnih budinkah Vsi hto mav namir protestuvati pobachili sho diyetsya yak tilki uvijshli na ploshu i rushili dali Prote yim bulo nevidomo sho pri vhodah na cyu ploshu chatuvali chleni partiyi z riznih fakultetiv yaki zapisuvali imena vsih hto na neyi zahodiv RepresiyiZ oglyadu na pridushennya Chervonoyu Armiyeyu Ugorskoyi revolyuciyi organizuvati chergovu akciyu protestu v Buharesti ne vipadalo mozhlivim V universitetah pripinilisya viyavi inakodumstva Studenti fakultetu filosofiyi spravdi namagalisya organizuvati novij protest 15 listopada ale organizatoriv bulo zaareshtovano persh nizh ti zmogli vchiniti za planom 27 zhovtnya 1956 Politbyuro CK Rumunskoyi robitnichoyi partiyi na zasidanni u spravi krizi utvorilo komandu z podolannya krizi pid kerivnictvom Emilya Bodnerasha chiyimi pidleglimi buli Nikolaye Chaushesku Aleksandru Dregich i Leontin Selezhan Komanda mala shiroki povnovazhennya vklyuchno z pravom viddavati vijskam nakaz vidkrivati vogon i ogoloshuvati nadzvichajnij stan u bud yakij chastini krayini Komanda mala chitko zaznachene pravo prizupinyati navchalnij proces u vishah Organi partiyi vidrazu zh pochali represivni diyi Vidbulasya cila nizka areshtiv za orderami vidanimi inshim specialnim komitetom partiyi na choli z George Apostolom Provodilisya energijni slidchi diyi golovnim sudovim slidchim buv kapitan George Enoyu z Upravlinnya kriminalnih rozsliduvan Ministerstva vnutrishnih sprav Jomu dopomagali sered inshih starshij lejtenant Vasile Dumitresku lejtenant George Blidaru lejtenant Horiya Brestoyu lejtenant Nikolaye Domnica starshij lejtenant Florya Georgiu starshij lejtenantr George Mihajlesku starshij lejtenant Josif Moldovan i starshij lejtenant Dumitru Preda Bilshist areshtiv bulo provedeno v listopadi grudni 1956 roku ale areshti trivali i protyagom 1957 Deyaki studenti buli zasudzheni na 1 4 roki pozbavlennya voli deyaki pomerli u v yaznici Napriklad student fakultetu literaturi Shtefan Negrya pomer u tyurmi Gerla 3 listopada 1958 roku Vodnochas universiteti ta pov yazani zi studentami inshi miscya bulo vzyato pid suvorij naglyad Za nakazom kerivnictvo vishih navchalnih zakladiv vzhilo proti studentiv zahodiv vidrahovano studentiv zapidozrenih u simpatiyah do ruhu i vvedeno suvoru sistemu stezhennya za povedinkoyu studentiv na miscyah Krim togo studentski organizaciyi Spilka trudovoyi molodi a takozh Soyuz studentskih ob yednan rum Uniunea Asociaţiilor Studenţesti proveli zasidannya z metoyu vikrittya vorozhih elementiv Na cih zasidannyah studentiv ne tilki viklyuchali z cih organizacij ale j stavilisya pitannya pro vidrahuvannya na prohannya bezposeredno administraciyi universitetu Vidrahovani ne mali prava povtorno vstupiti u bud yakij vish Vlashtovuvalisya zasidannya na yakih studenti buli zobov yazani vislovlyuvati svoye oburennya timi hto zabrizkav brudom zhadibnu do znan molod Rumuniyi Do togo zh na vidkritih zasidannyah vikrivalisya golovni organizatori protestu pid chas chogo vinosilisya pitannya pro yihnye vidrahuvannya z vishiv yak vorogiv narodu Ci diyi koordinuvali partijni organizaciyi vishih navchalnih zakladiv a takozh kafedri marksizmu leninizmu odnim osoblivo revnim gonitelem u toj chas buv Konstantin Bulaj yakij vikladav marksizm Studenti perekonuvali profesoriv i mitciv pidpisati peticiyi z prohannyam zvilniti zaareshtovanih v rezultati represivni diyi posililisya i she bilshe lyudej bulo piddano osudu i viklyucheno Krim bezposerednih zahodiv vzhitih vidnosno tih studentiv yaki ocholyuvali ruh protestu mav misce ryad inshih organizacijnih represivnih zahodiv u politichnij sferi 13 listopada na zasidanni Politbyuro bulo uhvaleno rishennya pro te sho Ministerstvo osviti maye sklasti konkretnu programu zahodiv poklikanih polipshiti socialnij sklad studentiv Pershimi kogo ce torknulosya buli kolishni politichni v yazni yakim dozvolili povernutisya v universiteti v 1955 56 rr Hocha bilshist iz nih ne doluchalisya do ruhu protestu Nikolaye Chaushesku u promovi vigoloshenij u Buharesti 15 listopada 1956 r virazno napolyagav na vzhitti cogo zahodu Odnochasno z cim bulo reorganizovano studentski organizaciyi Jona Iliyesku yakij nezadovgo do togo stav chlenom CK STM priznachili she j golovoyu Soyuzu studentskih ob yednan Rumunskoyi Narodnoyi Respubliki z tim shob zabezpechiti suvorishij kontrol partiyi nad studentami U svoyemu zvernenni do komsomolu Moskvi 8 listopada 1956 Mikita Hrushov natyaknuv na ci studentski protesti zayavivshi sho sered studentiv v odnomu z navchalnih zakladiv Rumuniyi buli yakis nezdorovi nastroyi Vin takozh privitav Rumunsku kompartiyu z tim sho vona rozibralasya z cimi protestami shvidko i diyevo VisnovokPro Buharestskij studentskij ruh 1956 roku napisano malo Diyi studentiv i nastupni represiyi serjozno proanalizovanimi ne buli Deputat Demokratichnogo soyuzu ugorciv u Rumuniyi Kalman Bechek Garda zrobiv zayavu z ciyeyi temi u Palati deputativ 19 zhovtnya 1999 roku za yakoyu vijshlo kilka gazetnih povidomlen i korotka teleprograma Ruh buv zagalom zabutim prinajmni do publikaciyi v grudni 2006 roku zaklyuchnoyi dopovidi Prezidentskoyi komisiyi z vivchennya komunistichnoyi diktaturi v Rumuniyi v yakij odin rozdil prisvyacheno podiyam 1956 roku Malo hto z tih yaki buli v samij gushi cih podij opublikuvali pro nih spogadi hiba sho Mihaj Stere Derdena napisav stattyu u 2002 roci 2006 roku Stela Kovach vidala knizhku yaka dokumentuye komunistichni represiyi 1956 58 rr i metodi sho vikoristovuvalisya dlya rozgromu ruhu protestu studentiv i pismennikiv antikomunistiv U dopovidi prezidentskoyi komisiyi stverdzhuyetsya sho voseni 1956 studentskij ruh buv yedinim zdatnim organizuvati ruh protestu z chitko viznachenoyu programoyu z vimogami sho ohoplyuvali bez perebilshennya vsi prosharki rumunskogo suspilstva U dopovidi robitsya visnovok sho protest zaznav porazki cherez vidsutnist yedinogo koordinacijnogo centru vidsutnist pidtrimki z boku inshih suspilnih verstv i diyi vladi na pripinennya bud yakogo ruhu protestu Ci vislidi narazilisya na kritiku Naspravdi koordinacijnij centr buv u Buharesti hocha jogo struktura i ne dozvolyala zmenshiti urazlivist vid mahinacij represivnih derzhavnih organiv Vid samogo pochatku studenti demonstruvali sho chudovo rozbirayutsya v situaciyi Voni ne prosto rozgornuli protestnij ruh ale nadiyalisya zapustiti reformi vvazhayuchi sho vinikli pevni umovi neobhidni dlya cogo Voni zbagnuli sho zahidni derzhavi v zhodnomu razi ne zbirayutsya vtruchatisya chim pokazuyut Radyanskomu Soyuzu sho v nogo v Ugorshini rozv yazani ruki Za cih obstavin povalennya komunistichnogo rezhimu bulo nemozhlivim i yedinoyu realistichnoyu nadiyeyu studentstva bulo znajti partijnogo lidera gotovogo zapochatkuvati serjoznu destalinizaciyu Hocha yak bulo zaznacheno na pochatku svogo ruhu voni zaproshuvali kerivnikiv rumunskoyi komunistichnoyi partiyi do dialogu i probuvali znajti sered nih spivrozmovnika dlya porozuminnya yim ne vdalosya znajti zhodnogo partijnogo lidera yakij bi prinajmni zgodivsya stupiti na shlyah sho jogo projshov Hrushov abo Gomulka PrimitkiJohanna Granville If Hope is Sin Then We Are All Guilty Romanian Students Reactions to the Hungarian Revolution and Soviet Intervention 1956 1958 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Carl Beck Paper no 1905 April 2008 1 78 50 de ani de la miscarile studentesti din Timisoara anului 1956 15 listopada 2006 u Wayback Machine The Epoch Times November 6 2006 Din scoală in inchisorile comumiste Romania Liberă 16 ianuarie 2009 Tugui Pavel Dosarul studentului Nicolae Manolescu Povestea unei exmatriculări Revista 22 Nr 760 30 September 6 October 2004 Corbea Constanţa Striviţi de istorie Mărturii Asymetria 19 Aprilie 2006 După 50 de ani Romania Liberă Ediţie specială 19 December 2006 14 January 2007 In 68 Iliescu a infierat un colind de Crăciun Ziarul de Iasi 19 decembrie 2006 Deletant Denis Romania 1948 1989 A Historical Overview PHP on NATO and the Available http www php isn ethz ch collections coll romania introduction cfm 11 veresnya 2007 u Wayback Machine Ghiţă Ionescu Communism in Rumania 1944 1962 London Oxford University Press 1964 ISBN 0 8371 8168 2LiteraturaJohanna Granville If Hope is Sin Then We Are All Guilty Romanian Students Reactions to the Hungarian Revolution and Soviet Intervention 1956 1958 Carl Beck Paper no 1905 April 2008 1 78 rum Final Report of the Presidential Commission for the Study of the Communist Dictatorship in Romania 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Bucharest 2006 rum 26 October 2005 rum Parliamentary debate 3 bereznya 2016 u Wayback Machine 19 October 1999 rum 12 January 2007 The Doctor s Story 8 bereznya 2008 u Wayback Machine Time March 25 1957 rum Covaci Stela Persecuţia Miscarea studenţească anticomunistă Bucuresti Iasi 1956 1958 2006 rum Derdena Mihai Stere O jumătate de veac de rezistenţă Memoria Nr 38 2002 rum Mihalcea Al Jurnal de ocnă 1994 ISBN 973 24 0343 8 rum Popescu Alexandru Lumea rezistenţei anticomuniste romanesti Nr 5 1997