Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відкритий доступ — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, здійснюваний переважно до рецензованих науково-дослідних журналів.
Перша важлива міжнародна згадка про відкритий доступ (англ. Open access (OA)) міститься в Будапештській Декларації відкритого доступу у лютому 2002. За нею слідували заява в [en] у червні 2003 і Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань у жовтні 2003.
Поняття відкритого доступу широко обговорюється серед дослідників, вчених, працівників бібліотек, наукових співробітників, фінансистів, державних службовців та видавців. Попри те, що існують суттєві переваги відкритого доступу, досі йдуть дискусії щодо надійності та економічних вигод моделі.
Відкритий доступ реалізується через два основних шляхи:
- Депонування (також відомо як «зелений» шлях до відкритого доступу, чи самоархівування) — дослідники розміщують свої вже опубліковані статті також в репозитарії — відкритому тематичному чи інституційному електронному архіві. Депозит може бути оформлений у вигляді статті, що пройшла рецензування, або у вигляді препринту. Репозитарії також розміщують інші типи наукових та навчальних документів: дисертації, тези, наукові звіти, презентації, дані, зображення та ін. Депонування було вперше запропоноване як загальна практика в 1994 Стівеном Гарнардом, хоча вчені-комп'ютерники спонтанно депонувалися на анонімних FTP-архівах принаймні з 1980-их (наприклад, CiteSeer ), а фізики з початку 1990-х в мережі (наприклад, arXiv.org).
- Публікація в робить матеріали доступними в режимі реального часу негайно. Журнал відкритого доступу працює за відмінною від передплати моделлю: всі витрати на створення такого журналу та організації доступу несе автор статті та інституція, де він працює тощо, кінцевий користувач отримує доступ до журналу безкоштовно. Приклади журналів можна знайти в Directory of Open Access Journals.
Більше 90% академічних рецензованих журналів дозволяють автору депонування своїх статей в репозитарій . Приблизно 10% рецензованих журналів в наш час[] знаходяться у відкритому доступі.
Автори
Основна причина, з якої автори розміщують власні праці у відкритому доступі — збільшення показника важливості. Існує ряд досліджень, які свідчать про суттєве зростання індексів цитування на статті, розміщені у відкритому доступі.
Дослідження оплачуються дослідницькими фондами, опублікована стаття — це швидше звіт про виконану роботу, аніж об'єкт доходу. Чим більше використовується, цитується стаття, тим більше посилань робиться на неї і тим більше робіт ґрунтується на ній, тим краще для дослідження та кар'єри самого дослідника.
Ширша ідея вільного матеріалу частково співвідноситься і з відкритим доступом. Проте режим відкритого матеріалу має на увазі дозвіл змінювати його, відкритий ж доступ розуміється тільки як вільна, нічим не обмежена доступність матеріалу. У наукових публікаціях прийнято підтримувати незмінність первинного тексту та асоціювати його з певним автором. Тоді як режим відкритого доступу в наш час[] застосовний здебільшого до результатів наукових досліджень, творець будь-якого іншого матеріалу також може використовувати механізми депонування та публікації, вироблені на його основі. Creative Commons надають широке коло типових умов ліцензійних угод для полегшення процесу .
Користувачі
Прямими користувачами наукових статей здебільшого є інші дослідники. Відкритий доступ допомагає їм як читачам, надаючи можливість ознайомитися із статтями в журналах, які не в змозі передплатити їх бібліотеки. Найбільшу користь отримують дослідники в країнах, що розвиваються, де існують університети, які зовсім не передплачують закордонні наукові журнали. Загальна вигода очевидна, оскільки жодна бібліотека не може собі дозволити передплатити всі потрібні наукові журнали за причини високих цін. Відкритий доступ розширює коло знань за межі академічної школи. Такий матеріал може читати будь-яка людина — професіонал у своїй сфері, дослідник суміжного напряму, журналіст, політик, цивільний службовець або просто зацікавлений користувач.
Суспільна вигода
Відкритий доступ до результатів наукових досліджень важливий для суспільства з кількох причин. Один з аргументів в його користь полягає в тому, що більшість досліджень сплачена платниками податків, які повинні мати право доступу до результатів того, що вони фінансували. Багато людей серйозно захоплюються предметами різних наукових досліджень. Можна вказати і на авторів та редакторів Вікіпедії, охочих вдосконалити свої статті.
Навіть ті, хто не читає наукові публікації, непрямим чином отримують вигоду від знаходження їх у відкритому доступі. Люди, що не читають медичні журнали, воліли б, щоб їх лікар мав такий доступ. Позиція, що відстоюється пропагандистами відкритого доступу, полягає в тому, що він прискорює науковий прогрес, продуктивність, передачу знань. Прискорення процесу інновацій корисне. Школярі та студенти можуть отримати інформацію, що має велике значення в їх подальшому навчанні. Критики руху відкритого доступу вказують, що немає доказів малодоступності необхідної інформації для тих, хто її потребує.
Безліч проектів відкритого доступу включає міжнародна співпраця. Наприклад SCIELO [ 31 серпня 2005 у Wayback Machine.](англ.), що є усестороннім підходом до повністю відкритого доступу в опублікованих журналах, включає декілька латиноамериканських країн. Bioline International [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.) — некомерційна організація, створена з метою допомогти видавцям у країнах, що розвиваються, побудована на співпраці Великої Британії, Канади та Бразилії. Bioline International Software використовується по всьому світу. Research Papers in Economics [ 16 серпня 2000 у Wayback Machine.](англ.) є колективною працею більше 100 волонтерів із 45 країн.
Бібліотеки та бібліотекарі
Бібліотекарі є активними прихильниками відкритого доступу, тому що отримання інформації — це найважливіший принцип їх професії. Відкритий доступ дозволяє прибрати як цінові, так і правові бар'єри, що підривають зусилля бібліотек надати доступ до наукової інформації. Багато бібліотечних асоціацій та інших професійних об'єднань підписали угоди про спільний доступ. Університетські бібліотеки України прийняли відповідну заяву про підтримку вільного доступу в травні 2009 р. на конференції в м. Севастополь. У деяких університетах у бібліотеках створено та підтримується робота інституційного репозитарію. Деякі також є видавцями періодичної літератури, у тому числі і журналів.
Опозиція руху відкритого доступу
Велике число супротивників відкритого доступу складають комерційні видавці, бізнес-модель яких побудована на наданні доступу до результатів досліджень тільки тим особам, які платять за журнальну передплату. Серед основних аргументів — потенційна загроза інституту рецензування, що має схоже обґрунтування з так званою загрозою демотивації, складовий фундамент ідейного обґрунтування інституту інтелектуальної власності.
Існує думка, що відкритий доступ не є необхідним і може бути навіть шкідливим. Йдуть дискусії з приводу того, що деякі види інформації немає потреби публікувати за межами академічних установ, принаймні, в деяких галузях знань.
Є також ті, хто вважає відкритий доступ потенційною причиною збільшення часу, що витрачається фахівцями в якійсь області знання, на ознайомлення з такими матеріалами, що у результаті може привести до зменшення часу, що витрачається власне на дослідницьку роботу.
Багато критиків, проте, погоджуються з пропонентами відкритого доступу з основних положень концепції, ставлячи під сумнів лише економічну доцільність такого підходу.
Міжнародний тиждень Відкритого доступу
Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, присвячений Руху Відкритого Доступу до наукової інформації проводиться, як правило, щороку у останній тиждень жовтня. Ця акція, що ініційована Коаліцією наукових видань та академічних ресурсів (SPARC) та підтримана більш ніж 2000 прибічників з усього світу, надає можливість краще ознайомитись з перевагами, які надає Відкритий Доступ, обмінятися досвідом, ідеями щодо впровадження Відкритого Доступу та допомагає розширити коло учасників руху Відкритого Доступу.
Щороку бібліотеки (академічні, дослідницькі, публічні), університети, інші громадські організації та професійні спільноти використовують Тиждень Відкритого Доступу як цінну платформу для зустрічей, а також, для того щоб оголосити важливі повідомлення про подальший розвиток Руху Відкритого Доступу. Цей тиждень слугує стартовим майданчиком для нових видавничих фондів, що підтримують Рух Відкритого Доступу, для проголошення політик відкритого доступу, матеріалів, у яких мова йде про соціальні та економічні переваги Відкритого Доступу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 18 вересня 2008.
- romeo.eprints.org [ 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Відкритий доступ |
- Open Access Week [ 24 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA) [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Портал збору метаданих з відкритих архівів України [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Карта відкритих архівів [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
- SHERPA/RoMEO [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] — перевірка правомірності самоархівування матеріалів видавництв/журналів (пропозиції [ 11 жовтня 2009 у Wayback Machine.])(англ.)
- Програма з відкритого доступу Міжнародного Консорціуму eifl.net [ 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Перелік відкритих архівів в Україні
- Досьє: Відкритий доступ – вільний доступ до знань Ґете-Інституту [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Ярошенко, Т. О. Університетські бібліотеки України підтримують Ініціативу відкритого доступу до наукової інформації / Тетяна Ярошенко. // Вища школа. - 2009. - № 7. - С. 64-75. [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Ярошенко, Т. О. Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації : перші двадцять років / Тетяна Ярошенко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 5. - С. 3-10. [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Ярошенко, Т. О. Відкритий доступ - шлях до присутності України у світовій науковій спільноті. // Вища школа. - 2011. - № 3. - С. 47-51 [ 1 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Костишин С. О. Відкритий доступ у світі: сучасний стан і напрямки розвитку / Сергій Костишин // Науково-практичний семінар „Українські репозитарії відритого доступу: проблеми, досвід, перспективи“, ТНТУ, 18 листопада 2010 р. : презентація доповіді. — Тернопіль, 2010. — С. 1—26. [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Що таке «відкритий доступ»? Рух європейських університетів за відкритий доступ: Методичні вказівки / Шкодзінський О. К., Онисько Г. Я., Костишин С. О. – Тернопіль: ТДТУ, 2009. [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Грінберг, Марк Л. та Емметт, Ада . Проблема наукової активності: чому відкритий доступ є необхідним. Трансатлантичний погляд / Бібліотечний форум України 4 (30) 2010 — С. 30—33.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidkritij dostup ce bezkoshtovnij shvidkij postijnij povnotekstovij dostup v rezhimi realnogo chasu do naukovih ta navchalnih materialiv sho realizovuyetsya dlya bud yakogo koristuvacha u globalnij informacijnij merezhi zdijsnyuvanij perevazhno do recenzovanih naukovo doslidnih zhurnaliv Logotip vidkritogo dostupu stvorenij Public Library of ScienceU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vidkritij dostup film Persha vazhliva mizhnarodna zgadka pro vidkritij dostup angl Open access OA mistitsya v Budapeshtskij Deklaraciyi vidkritogo dostupu u lyutomu 2002 Za neyu sliduvali zayava v en u chervni 2003 i Berlinska deklaraciya pro vidkritij dostup do naukovih ta gumanitarnih znan u zhovtni 2003 Ponyattya vidkritogo dostupu shiroko obgovoryuyetsya sered doslidnikiv vchenih pracivnikiv bibliotek naukovih spivrobitnikiv finansistiv derzhavnih sluzhbovciv ta vidavciv Popri te sho isnuyut suttyevi perevagi vidkritogo dostupu dosi jdut diskusiyi shodo nadijnosti ta ekonomichnih vigod modeli Vidkritij dostup realizuyetsya cherez dva osnovnih shlyahi Deponuvannya takozh vidomo yak zelenij shlyah do vidkritogo dostupu chi samoarhivuvannya doslidniki rozmishuyut svoyi vzhe opublikovani statti takozh v repozitariyi vidkritomu tematichnomu chi institucijnomu elektronnomu arhivi Depozit mozhe buti oformlenij u viglyadi statti sho projshla recenzuvannya abo u viglyadi preprintu Repozitariyi takozh rozmishuyut inshi tipi naukovih ta navchalnih dokumentiv disertaciyi tezi naukovi zviti prezentaciyi dani zobrazhennya ta in Deponuvannya bulo vpershe zaproponovane yak zagalna praktika v 1994 Stivenom Garnardom hocha vcheni komp yuterniki spontanno deponuvalisya na anonimnih FTP arhivah prinajmni z 1980 ih napriklad CiteSeer a fiziki z pochatku 1990 h v merezhi napriklad arXiv org Publikaciya v robit materiali dostupnimi v rezhimi realnogo chasu negajno Zhurnal vidkritogo dostupu pracyuye za vidminnoyu vid peredplati modellyu vsi vitrati na stvorennya takogo zhurnalu ta organizaciyi dostupu nese avtor statti ta instituciya de vin pracyuye tosho kincevij koristuvach otrimuye dostup do zhurnalu bezkoshtovno Prikladi zhurnaliv mozhna znajti v Directory of Open Access Journals Bilshe 90 akademichnih recenzovanih zhurnaliv dozvolyayut avtoru deponuvannya svoyih statej v repozitarij Priblizno 10 recenzovanih zhurnaliv v nash chas koli znahodyatsya u vidkritomu dostupi AvtoriOsnovna prichina z yakoyi avtori rozmishuyut vlasni praci u vidkritomu dostupi zbilshennya pokaznika vazhlivosti Isnuye ryad doslidzhen yaki svidchat pro suttyeve zrostannya indeksiv cituvannya na statti rozmisheni u vidkritomu dostupi Doslidzhennya oplachuyutsya doslidnickimi fondami opublikovana stattya ce shvidshe zvit pro vikonanu robotu anizh ob yekt dohodu Chim bilshe vikoristovuyetsya cituyetsya stattya tim bilshe posilan robitsya na neyi i tim bilshe robit gruntuyetsya na nij tim krashe dlya doslidzhennya ta kar yeri samogo doslidnika Shirsha ideya vilnogo materialu chastkovo spivvidnositsya i z vidkritim dostupom Prote rezhim vidkritogo materialu maye na uvazi dozvil zminyuvati jogo vidkritij zh dostup rozumiyetsya tilki yak vilna nichim ne obmezhena dostupnist materialu U naukovih publikaciyah prijnyato pidtrimuvati nezminnist pervinnogo tekstu ta asociyuvati jogo z pevnim avtorom Todi yak rezhim vidkritogo dostupu v nash chas koli zastosovnij zdebilshogo do rezultativ naukovih doslidzhen tvorec bud yakogo inshogo materialu takozh mozhe vikoristovuvati mehanizmi deponuvannya ta publikaciyi virobleni na jogo osnovi Creative Commons nadayut shiroke kolo tipovih umov licenzijnih ugod dlya polegshennya procesu KoristuvachiPryamimi koristuvachami naukovih statej zdebilshogo ye inshi doslidniki Vidkritij dostup dopomagaye yim yak chitacham nadayuchi mozhlivist oznajomitisya iz stattyami v zhurnalah yaki ne v zmozi peredplatiti yih biblioteki Najbilshu korist otrimuyut doslidniki v krayinah sho rozvivayutsya de isnuyut universiteti yaki zovsim ne peredplachuyut zakordonni naukovi zhurnali Zagalna vigoda ochevidna oskilki zhodna biblioteka ne mozhe sobi dozvoliti peredplatiti vsi potribni naukovi zhurnali za prichini visokih cin Vidkritij dostup rozshiryuye kolo znan za mezhi akademichnoyi shkoli Takij material mozhe chitati bud yaka lyudina profesional u svoyij sferi doslidnik sumizhnogo napryamu zhurnalist politik civilnij sluzhbovec abo prosto zacikavlenij koristuvach Suspilna vigodaVidkritij dostup do rezultativ naukovih doslidzhen vazhlivij dlya suspilstva z kilkoh prichin Odin z argumentiv v jogo korist polyagaye v tomu sho bilshist doslidzhen splachena platnikami podatkiv yaki povinni mati pravo dostupu do rezultativ togo sho voni finansuvali Bagato lyudej serjozno zahoplyuyutsya predmetami riznih naukovih doslidzhen Mozhna vkazati i na avtoriv ta redaktoriv Vikipediyi ohochih vdoskonaliti svoyi statti Navit ti hto ne chitaye naukovi publikaciyi nepryamim chinom otrimuyut vigodu vid znahodzhennya yih u vidkritomu dostupi Lyudi sho ne chitayut medichni zhurnali volili b shob yih likar mav takij dostup Poziciya sho vidstoyuyetsya propagandistami vidkritogo dostupu polyagaye v tomu sho vin priskoryuye naukovij progres produktivnist peredachu znan Priskorennya procesu innovacij korisne Shkolyari ta studenti mozhut otrimati informaciyu sho maye velike znachennya v yih podalshomu navchanni Kritiki ruhu vidkritogo dostupu vkazuyut sho nemaye dokaziv malodostupnosti neobhidnoyi informaciyi dlya tih hto yiyi potrebuye Bezlich proektiv vidkritogo dostupu vklyuchaye mizhnarodna spivpracya Napriklad SCIELO 31 serpnya 2005 u Wayback Machine angl sho ye usestoronnim pidhodom do povnistyu vidkritogo dostupu v opublikovanih zhurnalah vklyuchaye dekilka latinoamerikanskih krayin Bioline International 13 veresnya 2008 u Wayback Machine angl nekomercijna organizaciya stvorena z metoyu dopomogti vidavcyam u krayinah sho rozvivayutsya pobudovana na spivpraci Velikoyi Britaniyi Kanadi ta Braziliyi Bioline International Software vikoristovuyetsya po vsomu svitu Research Papers in Economics 16 serpnya 2000 u Wayback Machine angl ye kolektivnoyu praceyu bilshe 100 volonteriv iz 45 krayin Biblioteki ta bibliotekariBibliotekari ye aktivnimi prihilnikami vidkritogo dostupu tomu sho otrimannya informaciyi ce najvazhlivishij princip yih profesiyi Vidkritij dostup dozvolyaye pribrati yak cinovi tak i pravovi bar yeri sho pidrivayut zusillya bibliotek nadati dostup do naukovoyi informaciyi Bagato bibliotechnih asociacij ta inshih profesijnih ob yednan pidpisali ugodi pro spilnij dostup Universitetski biblioteki Ukrayini prijnyali vidpovidnu zayavu pro pidtrimku vilnogo dostupu v travni 2009 r na konferenciyi v m Sevastopol U deyakih universitetah u bibliotekah stvoreno ta pidtrimuyetsya robota institucijnogo repozitariyu Deyaki takozh ye vidavcyami periodichnoyi literaturi u tomu chisli i zhurnaliv Opoziciya ruhu vidkritogo dostupuVelike chislo suprotivnikiv vidkritogo dostupu skladayut komercijni vidavci biznes model yakih pobudovana na nadanni dostupu do rezultativ doslidzhen tilki tim osobam yaki platyat za zhurnalnu peredplatu Sered osnovnih argumentiv potencijna zagroza institutu recenzuvannya sho maye shozhe obgruntuvannya z tak zvanoyu zagrozoyu demotivaciyi skladovij fundament idejnogo obgruntuvannya institutu intelektualnoyi vlasnosti Isnuye dumka sho vidkritij dostup ne ye neobhidnim i mozhe buti navit shkidlivim Jdut diskusiyi z privodu togo sho deyaki vidi informaciyi nemaye potrebi publikuvati za mezhami akademichnih ustanov prinajmni v deyakih galuzyah znan Ye takozh ti hto vvazhaye vidkritij dostup potencijnoyu prichinoyu zbilshennya chasu sho vitrachayetsya fahivcyami v yakijs oblasti znannya na oznajomlennya z takimi materialami sho u rezultati mozhe privesti do zmenshennya chasu sho vitrachayetsya vlasne na doslidnicku robotu Bagato kritikiv prote pogodzhuyutsya z proponentami vidkritogo dostupu z osnovnih polozhen koncepciyi stavlyachi pid sumniv lishe ekonomichnu docilnist takogo pidhodu Mizhnarodnij tizhden Vidkritogo dostupuMizhnarodnij Tizhden Vidkritogo Dostupu prisvyachenij Ruhu Vidkritogo Dostupu do naukovoyi informaciyi provoditsya yak pravilo shoroku u ostannij tizhden zhovtnya Cya akciya sho inicijovana Koaliciyeyu naukovih vidan ta akademichnih resursiv SPARC ta pidtrimana bilsh nizh 2000 pribichnikiv z usogo svitu nadaye mozhlivist krashe oznajomitis z perevagami yaki nadaye Vidkritij Dostup obminyatisya dosvidom ideyami shodo vprovadzhennya Vidkritogo Dostupu ta dopomagaye rozshiriti kolo uchasnikiv ruhu Vidkritogo Dostupu Shoroku biblioteki akademichni doslidnicki publichni universiteti inshi gromadski organizaciyi ta profesijni spilnoti vikoristovuyut Tizhden Vidkritogo Dostupu yak cinnu platformu dlya zustrichej a takozh dlya togo shob ogolositi vazhlivi povidomlennya pro podalshij rozvitok Ruhu Vidkritogo Dostupu Cej tizhden sluguye startovim majdanchikom dlya novih vidavnichih fondiv sho pidtrimuyut Ruh Vidkritogo Dostupu dlya progoloshennya politik vidkritogo dostupu materialiv u yakih mova jde pro socialni ta ekonomichni perevagi Vidkritogo Dostupu Div takozhVidkritij dostup v Ukrayini Open Library Open Content Alliance Open Conference System EIFL Elektronne vidannyaPrimitki Arhiv originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 18 veresnya 2008 romeo eprints org 4 listopada 2011 u Wayback Machine angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vidkritij dostupOpen Access Week 24 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Open Access Scholarly Publishers Association OASPA 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine Portal zboru metadanih z vidkritih arhiviv Ukrayini 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Karta vidkritih arhiviv 20 travnya 2011 u Wayback Machine SHERPA RoMEO 2 veresnya 2011 u Wayback Machine perevirka pravomirnosti samoarhivuvannya materialiv vidavnictv zhurnaliv propoziciyi 11 zhovtnya 2009 u Wayback Machine angl Programa z vidkritogo dostupu Mizhnarodnogo Konsorciumu eifl net 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine Perelik vidkritih arhiviv v Ukrayini Dosye Vidkritij dostup vilnij dostup do znan Gete Institutu 8 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Yaroshenko T O Universitetski biblioteki Ukrayini pidtrimuyut Iniciativu vidkritogo dostupu do naukovoyi informaciyi Tetyana Yaroshenko Visha shkola 2009 7 S 64 75 27 kvitnya 2015 u Wayback Machine Yaroshenko T O Zelenij shlyah vidkritogo dostupu Repozitariyi ta yih rol u naukovij komunikaciyi pershi dvadcyat rokiv Tetyana Yaroshenko Bibliotechnij visnik 2011 5 S 3 10 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Yaroshenko T O Vidkritij dostup shlyah do prisutnosti Ukrayini u svitovij naukovij spilnoti Visha shkola 2011 3 S 47 51 1 kvitnya 2012 u Wayback Machine Kostishin S O Vidkritij dostup u sviti suchasnij stan i napryamki rozvitku Sergij Kostishin Naukovo praktichnij seminar Ukrayinski repozitariyi vidritogo dostupu problemi dosvid perspektivi TNTU 18 listopada 2010 r prezentaciya dopovidi Ternopil 2010 S 1 26 1 listopada 2011 u Wayback Machine Sho take vidkritij dostup Ruh yevropejskih universitetiv za vidkritij dostup Metodichni vkazivki Shkodzinskij O K Onisko G Ya Kostishin S O Ternopil TDTU 2009 1 listopada 2011 u Wayback Machine Grinberg Mark L ta Emmett Ada Problema naukovoyi aktivnosti chomu vidkritij dostup ye neobhidnim Transatlantichnij poglyad Bibliotechnij forum Ukrayini 4 30 2010 S 30 33