Самоархівування розміщення автором безплатного примірника електронного документа у всесвітній мережі з метою забезпеченн

Самоархівування — розміщення автором безплатного примірника електронного документа у всесвітній мережі з метою забезпечення відкритого доступу до нього. Термін зазвичай стосується самоархівування статей наукових рецензованих журналів та матеріалів конференцій, а також дисертацій, результатів наукових досліджень та ін. в інституційному репозитарії для підвищення його доступності, використання та цитування. Самоархівування є одним із двох методів для забезпечення відкритого доступу. Це іноді називають «зеленим шляхом» до відкритого доступу, тоді як інший — публікація у журналі відкритого доступу — «золотий шлях».

Ідея самоархівування набула поширення після Будапештської ініціативи відкритого доступу (англ. Budapest Open Access Initiative - BOAI) 2001 року.

Примітки

(PDF). Морфологія. IV (2). 2010. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2014. Процитовано 10 лютого 2011.

Посилання

Самоархівування: підвищуємо цитованість публікацій/Сергій Костишин//Семінар «Проблеми розміщення та поширення наукових публікацій через репозитарії відкритого доступу», ТДТУ, 19 листопада 2008 р.

[1] (PDF). Морфологія. IV (2). 2010. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2014. Процитовано 10 лютого 2011.