Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізмаї льська о бласть колишня область Української РСР що існувала в 1940 1954 роках Ізмаїльська область Буджак Мапа Ізма

Аккерманська область

Аккерманська область

Ізмаї́льська о́бласть — колишня область Української РСР, що існувала в 1940—1954 роках.

Ізмаїльська область

Буджак

image
Мапа Ізмаїльської області
Мапа Ізмаїльської області
Адм. центр Аккерман, Ізмаїл
Найбільше місто Ізмаїл
Країна image СРСР, (image УРСР)
Регіон Бессарабія
Межує з: Одеська область, Молдавська РСР, Румунія
Населення
 - повне 493,8 тис. чол. (1954)
Площа
 - повна 12,4 тис. км²
Дата заснування 7 серпня 1940
Дата ліквідації 15 лютого 1954
Колишні назви Аккерманська область
image
Ізмаїльська область на мапі України 1946–1954 рр.
Ізмаїльська область на мапі України 1946–1954 рр.
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ізмаїльська область
image
Карта Ізмаїльської області, 1947

Утворена 7 серпня 1940 року під назвою Аккерманська область на території південної Бессарабії. Центром був Аккерман (нині Білгород-Дністровський). 7 грудня 1940 року обласний центр перенесли до Ізмаїла, а область перейменували на Ізмаїльську.

Загальна площа області становила 12 400 км².

Історія формування

Див. також: Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР

На виконання «Закону про включення Північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу Української РСР» від 2 серпня 1940 року Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії було включено до складу УРСР. Відповідно до рішення ЦК ВКП(б) від 6 серпня 1940 року та постанови Політбюро ЦК КП(б)У від 7 серпня «Про утворення Акерманської і Чернівецької областей у складі України» з двох повітів – Акерманського та Ізмаїльського у складі УРСР утворено Акерманську область. Остаточне оформлення означених змін було зафіксоване в додатках до статей 13, 23 і 48 Конституції СРСР.
Згідно з рішенням ЦК ВКП(б) від 4 жовтня 1940 року «Про утворення районів у складі Акерманської і Чернівецької областей УРСР» та Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 листопада 1940 року в Акерманській області було проведено адміністративно-територіальну реформу (на базі існуючих 12 волостей (07.08.1940–04.11.1940) — волосних [ro] (1938–1940), [ru] (до 1938)).

У листопаді 1940 р. після розмежування кордонів шляхом внесення невеликих відхилень від меж повітів до МРСР також відійшли села Ренійської волості (Джурджулешти, Етулія (зі ст. Етулія), Нова Етулія, Куза-Вода, Кишліца-Прут, Слобозія-Маре та Чишмікіой), Волонтирівської волості (Волінтір, Штефанешти, Кізил (нім. колонія), Слободзея, Раскаєць, Раскаєцій-Ной, Віїшоара, Пуркар, Карахасань, Антонешти, Оленешти, Кеплань) та Старокозацької волості (Крокмаз, Тудора та Паланка);
від МРСР до складу області відійшли села [ro]: Кубей (рум. Cubei), Залізничне (рум. Bulgărica), Оріхівка (Pandaclia), Калчева (рум. Calceva), Городнє (Ciişia), Нові Трояни (Traianu-Nou), [ro]: Ганнівка, [ro]: Височанське, Олексіївка (Fîntînele), Плачинда, Новоукраїнка, Нове Тарутине, Підгірне, Рівне, Володимирівка, Євгенівка, Кролівка, Вознесенка Друга, Червоне, Скриванівка, Новосілка, Матильдівка, Петрівка, Ламбрівка, Богданівка, Юр'ївка, Миколаївка, Єлизаветівка, Ганнівка, Новоселівка, Лісне, Олександрівка, Фуратівка, Калачівка, Сухувате, Петрівськ, Іванчанка, Надрічне, Слобідка, та деякі інші.

20 лютого 1941 р. було завершено будівництво залізничної гілки Арциз — Ізмаїл.

22 лютого 1941 року районний центр Ізмаїльського району був перенесений в с. Суворове (з відповідним перейменуванням району), виокремивши в окрему адміністративно-територіальну одиницю — Ізмаїльську міську раду (місто обласного значення). Таким чином було логічно довершено перенесення обласного центру.

Адміністративно-територіальний поділ

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 листопада 1940 р. адміністративно поділялась на 3 міста обласного підпорядкування (Аккерман (з 9.08.1944 — Білгород-Дністровський), Ізмаїл, Кілія (до 30.08.1948), Вилкове (з 13.12.1951)) та 13 районів:

image
Ізиаїльська область 1941 р.
  1. Арцизький район
  2. Болградський район
  3. Манзирський (1940; з 22.04.1941 Бородинський район)
  4. Кілійський район
  5. Лиманський район
  6. Новоіванівський район
  7. Ренійський район
  8. Саратський район
  9. Старокозацький район
  10. Ізмаїльський (1940; з 22.02.1941 Суворовський район)
  11. Тарутинський район
  12. Татарбунарський район
  13. Тузлівський район

12 районів було утворено з волостей (07.08.1940–04.11.1940, волосних [ro] (1938–1940), [ru] (до 1938)), 12-й Манзирський створений з рештки Волонтирівської волості, що відійшла до МРСР (див. Волонтирівський район), а Татарбунарський (13-й) — шляхом нарізання суміжних окраїн волостей (відповідно претур (1938–1940), плас (до 1938)) Тузла, Сарата, Арциз і Кілія.

Після захоплення румунськими та німецькими військами, з 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 року територія Ізмаїльської області перебувала під владою Румунського королівства в складі Губернаторства Бессарабія.

14 листопада 1945 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.

15 лютого 1954 року область скасували, її територію передано до складу Одеської області.

Населення

За переписом 1930 року в межах Ізмаїльської області мешкало 550 433 особи, з них росіян налічувалось 133 501 осіб (24,25 %), болгар — 122 530 (22,26 %), румунів (молдован) — 100 150 (18,19 %), українців — 81 767 (14,86 %), німців — 60 881 (11,06 %), гагаузів — 21 593 (3,92 %), інших — 12 373 (2,25 %). У дійсності українців було значно більше — тільки в Ізмальському повіті приблизно 20 тисяч мешкаців сіл Броска, Ларжанка, Матроска, Саф'яни, Кислиця, Гасан-Аспага (Першотравневе), Карамахмет (Шевченкове), Дракула (Трудове), Нерушай, Галілешти (Десантне) та інших було записано росіянами. 3 тис. болгар села Вайсал (Василівка) було записано румунами, в той же час серед «інших» налічувалось приблизно 7 тис. «липован», яких записали окремо від росіян.

Кількість населення станом на 1 січня 1941 року, за одними архівними документами, — 684,1, за іншими — 627,7 тисяч осіб (станом на 1940 рік 624 161 мешкаців: 368 252 та 255 909 у Аккерманському та Ізмаїльському повітах відповідно). Із зазначеної кількості міське населення становило — 127,1 (98,4) тисячі, сільське — 557,0 (529,3) тисячі. Кількість мешканців у місті Ізмаїл становила 25 823, а у містах обласного підпорядкування — Акермані та Кілії відповідно — 22 630 та 19 646.

Масовий голод 1945-1947 років значно змінив демографічну картину області.

Див. також: Червнева депортація

Очільники області

Перші секретарі обласного комітету КП(б)У:

image
Затвердження облвиконкоиу

Голови виконавчого комітету обласної ради депутатів трудящих:

Примітки

  1. s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 7.12.1940 «О перенесении центра Аккерманской области УССР из города Аккерман в город Измаил и переименовании…»
  2. s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 о включении Северной части Буковины … в состав Украинской Советской Социалистической Республики(рос.)
  3. s:ru:Закон СССР от 07.08.1940 Об изменении и дополнении статей 13, 23 и 48 Конституции (Основного Закона) СССР(рос.)
  4. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 ноября 1940 года «Об установлении границы между Украинской Советской Социалистической Республикой и Молдавской Советской Социалистической Республикой»(рос.)
  5. Ведомости Верховного Совета СССР. — 1944. — № 42 (302). — 13 августа. — С. 4.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міст Володимир-Волинського, Кілії, Кременця, Сторожинця, Хотина, Чорткова і Шепетівки Української РСР до категорії міст районного підпорядкування» від 30 серпня 1948 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1948. — № 5 (30 серпня). — С. 16.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міста Вилкове Ізмаїльської обл. до категорії міст обласного підпорядкування» від 13 грудня 1951 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1951. — № 5 (31 грудня). — С. 14.
  8. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
  9. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перечислення села Бородіно з Тарутинського району, Ізмаїльської області, до складу Манзирського району, перенесення районного центру та перейменування Манзирського району, Ізмаїльської області» від 22 квітня 1941 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1944. — № 4 (1 червня). — С. 3.
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру і перейменування Ізмаїльського району, Ізмаїльської області» від 22 лютого 1941 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 2 (15 квітня). — С. 12.
  11. Ведомости Верховного Совета СССР [ 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]. – 1941. – № 19 (134). — 8 мая. — с. 4.
  12. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 430.(рос.)
  13. Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 81.(рос.)
  14. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області» від 14 листопада 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 3–4 (28 квітня). — С. 11–18.
  15. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
  16. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 15 февраля 1954 года «Об упразднении Измаильской области Украинской ССР» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1954. — № 4 (798). — 9 марта. — Ст. 63. — С. 147.(рос.)
  17. Розраховано за: RECENSĂMÂNTUL GENERAL AL POPULAŢIEI DIN 1930. VOL. II, NEAM, LIMBĂ MATERNĂ, RELIGIE. Бухарест. 1938.
  18. ДАОО. — ф.п-4980, оп. 1, спр. 6.
  19. КУ «Ізмаїльський архів». — ф.р-487, оп. 1, спр. 109.
  20. Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГОУ). — ф. 1, оп. 6, спр. 587.

Посилання та джерела

  • (рос.)
  • Лебеденко О. М.. Ізмаїльська область [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 424. — .
  • Тичина А. К. Ізмаїльська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
  • (рос.)
  • (рос.)
  • В. Бузало, М. Дмитрієнко. Територіальне розмежування та встановлення кордонів між Україною та Молдовою 1940 р. [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
  • Геннадій Єфіменко. Розмежування українсько-молдавського кордону
  • Луньова О. К. Ізмаїльська область: до історії утворення // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. — 2016. — Вип. 34. — С. 90-94.
  • Советский Придунайский край (1940-1945 гг.): документы и материалы / сост. А. Д. Бачинский и др.; ред. кол. И. А. Хливненко (отв. ред.) и др. — Одесса: Маяк, 1968. — 407 с.
  • Болгарська колонізація Південної Бессарабії наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст. // Краєзнавство, № 1 2013
  • Андрощук О. В. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР: плани, втілення, наслідки (друга половина 40-х — 60-ті роки ХХ ст.): дис. на здобуття ст. канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут історії України. — К., 2004.
  • Административная карта Украинской ССР, 1941(рос.)
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 211–218, 883, 998, 950, 983.


image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Izmayi lska o blast kolishnya oblast Ukrayinskoyi RSR sho isnuvala v 1940 1954 rokah Izmayilska oblast Budzhak Mapa Izmayilskoyi oblasti Mapa Izmayilskoyi oblasti Adm centr Akkerman Izmayil Najbilshe misto Izmayil Krayina SRSR URSR Region Bessarabiya Mezhuye z Odeska oblast Moldavska RSR Rumuniya Naselennya povne 493 8 tis chol 1954 Plosha povna 12 4 tis km Data zasnuvannya 7 serpnya 1940 Data likvidaciyi 15 lyutogo 1954 Kolishni nazvi Akkermanska oblast Izmayilska oblast na mapi Ukrayini 1946 1954 rr Izmayilska oblast na mapi Ukrayini 1946 1954 rr Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Izmayilska oblast Karta Izmayilskoyi oblasti 1947 Utvorena 7 serpnya 1940 roku pid nazvoyu Akkermanska oblast na teritoriyi pivdennoyi Bessarabiyi Centrom buv Akkerman nini Bilgorod Dnistrovskij 7 grudnya 1940 roku oblasnij centr perenesli do Izmayila a oblast perejmenuvali na Izmayilsku Zagalna plosha oblasti stanovila 12 400 km Istoriya formuvannyaDiv takozh Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Na vikonannya Zakonu pro vklyuchennya Pivnichnoyi chastini Bukovini i Hotinskogo Akermanskogo ta Izmayilskogo povitiv Bessarabiyi do skladu Ukrayinskoyi RSR vid 2 serpnya 1940 roku Akermanskij ta Izmayilskij poviti Bessarabiyi bulo vklyucheno do skladu URSR Vidpovidno do rishennya CK VKP b vid 6 serpnya 1940 roku ta postanovi Politbyuro CK KP b U vid 7 serpnya Pro utvorennya Akermanskoyi i Cherniveckoyi oblastej u skladi Ukrayini z dvoh povitiv Akermanskogo ta Izmayilskogo u skladi URSR utvoreno Akermansku oblast Ostatochne oformlennya oznachenih zmin bulo zafiksovane v dodatkah do statej 13 23 i 48 Konstituciyi SRSR Zgidno z rishennyam CK VKP b vid 4 zhovtnya 1940 roku Pro utvorennya rajoniv u skladi Akermanskoyi i Cherniveckoyi oblastej URSR ta Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 11 listopada 1940 roku v Akermanskij oblasti bulo provedeno administrativno teritorialnu reformu na bazi isnuyuchih 12 volostej 07 08 1940 04 11 1940 volosnih ro 1938 1940 ru do 1938 U listopadi 1940 r pislya rozmezhuvannya kordoniv shlyahom vnesennya nevelikih vidhilen vid mezh povitiv do MRSR takozh vidijshli sela Renijskoyi volosti Dzhurdzhuleshti Etuliya zi st Etuliya Nova Etuliya Kuza Voda Kishlica Prut Sloboziya Mare ta Chishmikioj Volontirivskoyi volosti Volintir Shtefaneshti Kizil nim koloniya Slobodzeya Raskayec Raskayecij Noj Viyishoara Purkar Karahasan Antoneshti Oleneshti Keplan ta Starokozackoyi volosti Krokmaz Tudora ta Palanka vid MRSR do skladu oblasti vidijshli sela ro Kubej rum Cubei Zaliznichne rum Bulgărica Orihivka Pandaclia Kalcheva rum Calceva Gorodnye Ciisia Novi Troyani Traianu Nou ro Gannivka ro Visochanske Oleksiyivka Fintinele Plachinda Novoukrayinka Nove Tarutine Pidgirne Rivne Volodimirivka Yevgenivka Krolivka Voznesenka Druga Chervone Skrivanivka Novosilka Matildivka Petrivka Lambrivka Bogdanivka Yur yivka Mikolayivka Yelizavetivka Gannivka Novoselivka Lisne Oleksandrivka Furativka Kalachivka Suhuvate Petrivsk Ivanchanka Nadrichne Slobidka ta deyaki inshi 20 lyutogo 1941 r bulo zaversheno budivnictvo zaliznichnoyi gilki Arciz Izmayil 22 lyutogo 1941 roku rajonnij centr Izmayilskogo rajonu buv perenesenij v s Suvorove z vidpovidnim perejmenuvannyam rajonu viokremivshi v okremu administrativno teritorialnu odinicyu Izmayilsku misku radu misto oblasnogo znachennya Takim chinom bulo logichno doversheno perenesennya oblasnogo centru Administrativno teritorialnij podilUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 11 listopada 1940 r administrativno podilyalas na 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Akkerman z 9 08 1944 Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Kiliya do 30 08 1948 Vilkove z 13 12 1951 ta 13 rajoniv Iziayilska oblast 1941 r Arcizkij rajon Bolgradskij rajon Manzirskij 1940 z 22 04 1941 Borodinskij rajon Kilijskij rajon Limanskij rajon Novoivanivskij rajon Renijskij rajon Saratskij rajon Starokozackij rajon Izmayilskij 1940 z 22 02 1941 Suvorovskij rajon Tarutinskij rajon Tatarbunarskij rajon Tuzlivskij rajon 12 rajoniv bulo utvoreno z volostej 07 08 1940 04 11 1940 volosnih ro 1938 1940 ru do 1938 12 j Manzirskij stvorenij z reshtki Volontirivskoyi volosti sho vidijshla do MRSR div Volontirivskij rajon a Tatarbunarskij 13 j shlyahom narizannya sumizhnih okrayin volostej vidpovidno pretur 1938 1940 plas do 1938 Tuzla Sarata Arciz i Kiliya Pislya zahoplennya rumunskimi ta nimeckimi vijskami z 19 lipnya 1941 do 25 serpnya 1944 roku teritoriya Izmayilskoyi oblasti perebuvala pid vladoyu Rumunskogo korolivstva v skladi Gubernatorstva Bessarabiya 14 listopada 1945 roku bula perejmenovana znachna kilkist sil silrad i t insh 15 lyutogo 1954 roku oblast skasuvali yiyi teritoriyu peredano do skladu Odeskoyi oblasti NaselennyaZa perepisom 1930 roku v mezhah Izmayilskoyi oblasti meshkalo 550 433 osobi z nih rosiyan nalichuvalos 133 501 osib 24 25 bolgar 122 530 22 26 rumuniv moldovan 100 150 18 19 ukrayinciv 81 767 14 86 nimciv 60 881 11 06 gagauziv 21 593 3 92 inshih 12 373 2 25 U dijsnosti ukrayinciv bulo znachno bilshe tilki v Izmalskomu poviti priblizno 20 tisyach meshkaciv sil Broska Larzhanka Matroska Saf yani Kislicya Gasan Aspaga Pershotravneve Karamahmet Shevchenkove Drakula Trudove Nerushaj Galileshti Desantne ta inshih bulo zapisano rosiyanami 3 tis bolgar sela Vajsal Vasilivka bulo zapisano rumunami v toj zhe chas sered inshih nalichuvalos priblizno 7 tis lipovan yakih zapisali okremo vid rosiyan Kilkist naselennya stanom na 1 sichnya 1941 roku za odnimi arhivnimi dokumentami 684 1 za inshimi 627 7 tisyach osib stanom na 1940 rik 624 161 meshkaciv 368 252 ta 255 909 u Akkermanskomu ta Izmayilskomu povitah vidpovidno Iz zaznachenoyi kilkosti miske naselennya stanovilo 127 1 98 4 tisyachi silske 557 0 529 3 tisyachi Kilkist meshkanciv u misti Izmayil stanovila 25 823 a u mistah oblasnogo pidporyadkuvannya Akermani ta Kiliyi vidpovidno 22 630 ta 19 646 Masovij golod 1945 1947 rokiv znachno zminiv demografichnu kartinu oblasti Div takozh Chervneva deportaciyaOchilniki oblastiPershi sekretari oblasnogo komitetu KP b U Kuznecov Mihajlo Georgijovich 1940 1941 Gorba Vasil Dementijovich 1944 1945 Tarasov Stepan Nikonovich 1945 01 1948 Malcev Mihajlo Matvijovich 01 1948 01 1949 Grushovij Kostyantin Stepanovich 01 1949 1950 Fedorov Oleksij Fedorovich 1950 1952 Novikov Semen Mihajlovich 1952 1954 Zatverdzhennya oblvikonkoiu Golovi vikonavchogo komitetu oblasnoyi radi deputativ trudyashih Kulikov Grigorij Ivanovich 1940 1941 1944 1945 Ananko Kostyantin Pavlovich 1945 1949 Garkusha Semen Kuzmich 1949 1949 Kuzmenko Mihajlo Grigorovich 1949 1952 Filipov Ivan Markelovich 1952 1954 Primitkis ru Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 7 12 1940 O perenesenii centra Akkermanskoj oblasti USSR iz goroda Akkerman v gorod Izmail i pereimenovanii s ru Zakon SSSR ot 02 08 1940 o vklyuchenii Severnoj chasti Bukoviny v sostav Ukrainskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki ros s ru Zakon SSSR ot 07 08 1940 Ob izmenenii i dopolnenii statej 13 23 i 48 Konstitucii Osnovnogo Zakona SSSR ros Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 4 noyabrya 1940 goda Ob ustanovlenii granicy mezhdu Ukrainskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respublikoj i Moldavskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respublikoj ros Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 1944 42 302 13 avgusta S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya mist Volodimir Volinskogo Kiliyi Kremencya Storozhincya Hotina Chortkova i Shepetivki Ukrayinskoyi RSR do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya vid 30 serpnya 1948 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1948 5 30 serpnya S 16 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya mista Vilkove Izmayilskoyi obl do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya vid 13 grudnya 1951 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1951 5 31 grudnya S 14 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 51 114 21 grudnya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perechislennya sela Borodino z Tarutinskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti do skladu Manzirskogo rajonu perenesennya rajonnogo centru ta perejmenuvannya Manzirskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti vid 22 kvitnya 1941 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1944 4 1 chervnya S 3 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perenesennya rajonnogo centru i perejmenuvannya Izmayilskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti vid 22 lyutogo 1941 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1941 2 15 kvitnya S 12 Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 13 serpnya 2021 u Wayback Machine 1941 19 134 8 maya s 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 S 430 ros Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 3 mu izd k sprav vyp 1941 g Izmeneniya 01 01 1941 01 10 1944 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1944 S 81 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti vid 14 listopada 1945 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1947 3 4 28 kvitnya S 11 18 URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 880 958 959 1040 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 15 fevralya 1954 goda Ob uprazdnenii Izmailskoj oblasti Ukrainskoj SSR Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 1954 4 798 9 marta St 63 S 147 ros Rozrahovano za RECENSĂMANTUL GENERAL AL POPULAŢIEI DIN 1930 VOL II NEAM LIMBĂ MATERNĂ RELIGIE Buharest 1938 DAOO f p 4980 op 1 spr 6 KU Izmayilskij arhiv f r 487 op 1 spr 109 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan Ukrayini CDAGOU f 1 op 6 spr 587 Posilannya ta dzherela ros Lebedenko O M Izmayilska oblast 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 424 ISBN 966 00 0610 1 Tichina A K Izmayilska oblast Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 ros ros V Buzalo M Dmitriyenko Teritorialne rozmezhuvannya ta vstanovlennya kordoniv mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu 1940 r 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Gennadij Yefimenko Rozmezhuvannya ukrayinsko moldavskogo kordonu Lunova O K Izmayilska oblast do istoriyi utvorennya Naukovij visnik Izmayilskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu 2016 Vip 34 S 90 94 Sovetskij Pridunajskij kraj 1940 1945 gg dokumenty i materialy sost A D Bachinskij i dr red kol I A Hlivnenko otv red i dr Odessa Mayak 1968 407 s Bolgarska kolonizaciya Pivdennoyi Bessarabiyi naprikinci HVIII u pershij tretini HIH st Krayeznavstvo 1 2013 Androshuk O V Administrativno teritorialni zmini v URSR plani vtilennya naslidki druga polovina 40 h 60 ti roki HH st dis na zdobuttya st kand ist nauk 07 00 01 NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K 2004 Administrativnaya karta Ukrainskoj SSR 1941 ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 211 218 883 998 950 983 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ