Бі́лгород-Дністро́вський райо́н (у 1940–1957 рр. — Лиманський район) — колишній район Одеської області України. Районний центр: Білгород-Дністровський.
Білгород-Дністровський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Ізмаїльська область → Одеська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна | ||||
Область: | Ізмаїльська область → Одеська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5120800000 | ||||
Утворений: | 7 серпня 1940 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | 59192 (на 1 липня 2020) | ||||
Площа: | 1852 км² | ||||
Густота: | 32,0 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4849 | ||||
Поштові індекси: | 67720—67798 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Білгород-Дністровський | ||||
Сільські ради: | 27 | ||||
Села: | 55 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Районна влада | |||||
Адреса: | 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24 | ||||
Мапа | |||||
Загальні відомості
На півночі району проходить державний кордон України з Молдовою. На північному сході та на сході територія району обмежена водами Дністровського лиману, на півдні — Чорним морем. Межує на заході з Саратським, на південному заході — Татарбунарським, по Дністру — з Біляївським, а вздовж Дністровського лиману — з Овідіопольським районами області.
Площа сільськогосподарських угідь району станом на 01.01.2005 року становить 132744 гектарів, в тому числі орних земель — 118474 га, сіножатей — 4373 га, пасовищ — 313 га. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики і оборони займають 3965 тис. га, оздоровчого призначення — 141 га, рекреаційного призначення — 101 га, лісового фонду — 5,5 тис. га, водного фонду — 29,5 тис. га (лиман — 27,5, ставки — 0,9, річки — 0,7, канали — 0,4 тис.га), житлового і громадського будівництва — 6,1 тис. га.
Адміністративний, господарський і культурний центр Білгород-Дністровського району розташований у місті обласного підпорядкування Білгород-Дністровському.
Географія
Білгород-Дністровський район розташований у південно-західній частині Одеської області України. Площа району становить 185,2 тисяч гектар. Район омивається Чорним морем і Дністровським лиманом, територією району протікають річки Дністер, Алкалія, Каплань. На території району розташований Будацький лиман.
Територія району лежить у межах Причорноморської низовини. Район відрізняється характерним фактором для південних степових районів України — відсутністю природних лісових масивів. Поверхня на півночі — хвиляста рівнина, на півдні — плоска лиманно-морська рівнина, слабо розчленована долинами та балками. Переважають південні чорноземи.
Корисні копалини — будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняки, піски), а також лікувальні грязі Будацького лиману, є джерела мінеральних вод. Основна водна артерія — річка Дністер та її рукав Турунчук. Річки Хаджидер, Алкалія, Каплань та інші, які влітку пересихають.
Історія
Утворений після приєднання Бессарабії до УРСР 7 серпня 1940 року як Лиманський район (з пласи Лиман (рум. Plasa Liman) жудеця Четатя-Албе) Аккерманської, з грудня 1940 Ізмаїльської, з лютого 1954 р. Одеської області; адміністративний центр — приміське с. Шабо та/або м. Аккерман. Перейменований 28 листопада 1957 року в Білгород-Дністровський район. У грудні 1962 року був приєднаний Старокозацький район.
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 29 232 | 6541 | 4203 | 8587 | 7215 | 2607 | 79 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 33 093 | 6494 | 4006 | 8739 | 8680 | 4903 | 271 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Однією з ознак району є його велика протяжність. До його складу входить 57 населених пунктів, що об'єднані у 27 сільських рад. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість населення району становить 62255 чоловік, з них 29191 чоловіки (46,9%), 33064 — жінки (53,1%). Останніми роками спостерігається незначне зменшення чисельності населення. За національним складом у районі мешкає українців - 81,9%, росіян — 8,8%, молдован — 6,3%, болгар — 1,2%.
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 60 718 осіб, з них міського населення — 0 осіб (селища міського типу Затока та Сергіївка підпорядковані Білгород-Дністровській міськраді і до складу району не входять), сільського — 60 718 осіб.
Трудові ресурси становлять 29655 чоловік. В народному господарстві району зайнято 22817 чоловік, в тому числі:
- у промисловості — 9,5% усіх зайнятих у народному господарстві району;
- у будівництві —- 2,8%;
- у сільському господарстві — 57,4%;
- в інших галузях — 30,3%.
Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)
українська | російська | молдовська | болгарська | |
---|---|---|---|---|
Білгород-Дністровський район | 80,8 | 13,0 | 5,0 | 0,6 |
с. Адамівка | 90,4 | 7,3 | 0,9 | 0,9 |
с. Авидівка | 96,5 | 2,6 | - | 0,4 |
с. Благодатне | 93,0 | 1,7 | 4,2 | 0,8 |
с. Андріївка | 88,9 | 10,4 | 0,3 | 0,2 |
с. Розкішне | 88,0 | 12,0 | - | - |
с. Бритівка | 77,3 | 21,3 | 0,2 | 1,0 |
с. Вигон | 91,2 | 7,9 | 0,1 | 0,1 |
с. Польове | 100,0 | - | - | - |
с. Черкеси | 98,0 | 0,7 | 0,3 | 0,3 |
с. Великомар'янівка | 93,2 | 3,5 | 1,9 | 0,1 |
с. Долинівка | 83,2 | 9,0 | 3,2 | 4,1 |
с. Володимирівка | 94,6 | 3,1 | 2,2 | - |
с. Дальнічень | 89,1 | 4,4 | 5,5 | 0,6 |
с. Чистоводне | 95,6 | 0,8 | 3,3 | 0,1 |
с. Випасне | 90,5 | 7,0 | 1,2 | 0,5 |
с. Сухолужжя | 92,7 | 5,2 | 0,5 | 0,5 |
с. Козацьке | 85,3 | 3,1 | 11,0 | 0,3 |
с. Карналіївка | 87,2 | 5,9 | 1,7 | 0,4 |
с. Красна коса | 92,4 | 3,8 | 3,6 | 0,1 |
с. Крутоярівка | 1,3 | 4,4 | 92,7 | 0,1 |
с. Маразліївка | 94,6 | 4,3 | 0,7 | 0,3 |
с. Зелене | 91,6 | 7,2 | - | 1,2 |
с. Олексіївка | 70,7 | 24,0 | 3,1 | 1,5 |
с. Полянка | 95,4 | 3,5 | 1,2 | - |
с. Романівка | 97,9 | 2,1 | - | - |
с. Молога | 91,5 | 6,3 | 1,4 | 0,4 |
с. Бикоза | 95,8 | 2,8 | 1,2 | - |
с. Нове | 82,4 | 11,8 | - | - |
с. Садове | 83,9 | 9,1 | 4,3 | 1,7 |
с. Монаші | 91,9 | 5,2 | 1,0 | 1,0 |
с. Миколаївка | 92,0 | 7,1 | 0,6 | 0,1 |
с. Нова Царичанка | 94,9 | 2,9 | 2,1 | - |
с. Петрівка | 92,0 | 3,9 | 3,8 | 0,1 |
с. Підгірне | 94,7 | 1,7 | 2,5 | 0,2 |
с. Приморське | 88,8 | 9,7 | 0,9 | 0,5 |
с. Вільне | 87,8 | 5,3 | 3,6 | 1,2 |
с. Косівка | 78,3 | 15,9 | 5,0 | - |
с. Курортне | 86,8 | 11,0 | 0,8 | 0,3 |
с. Попаздра | 86,1 | 7,0 | 6,4 | - |
с. Чабанське | 85,9 | 6,3 | 5,6 | 2,1 |
с. Руськоіванівка | 8,4 | 88,3 | 2,9 | 0,2 |
с. Семенівка | 77,4 | 12,4 | 9,5 | 0,3 |
с. Веселе | 84,8 | 4,7 | 8,2 | 0,6 |
с. Гончарівка | 75,1 | 7,5 | 15,5 | 1,9 |
с. Південне | 78,8 | 7,8 | 11,6 | 1,1 |
с. Салгани | 72,8 | 22,3 | 1,0 | 2,4 |
с. Абрикосове | 83,2 | 13,5 | 1,3 | 0,8 |
с-ще Привітне | 89,3 | 4,9 | 2,9 | 0,5 |
с. Софіївка | 74,6 | 18,0 | 6,3 | 0,6 |
с. Старокозаче | 89,0 | 6,4 | 3,2 | 0,3 |
с. Зеленівка | 96,1 | 2,8 | 1,1 | - |
с. Стара Царичанка | 96,5 | 1,8 | 1,0 | 0,4 |
с. Удобне | 91,9 | 3,0 | 4,7 | 0,1 |
с. Шабо | 64,0 | 34,0 | 0,7 | 0,7 |
с. Біленьке | 81,2 | 14,4 | 1,3 | 0,8 |
с-ще Прибережне | 72,2 | 25,1 | 0,4 | 1,2 |
с. Широке | 97,9 | 1,3 | 0,4 | 0,1 |
Економіка
В економіці району провідне місце належить сільському господарству.
На 01.01.2008 року в сільському господарстві району працюють 57 сільгосппідприємств, в тому числі 16 кооперативів, 18 приватних підприємств, 10 товариств з обмеженою відповідальністю, 4 акціонерних товариства, а також 279 фермерських господарства, 26 900 особистих підсобних господарств населення. В процесі проведення аграрної реформи власниками земельних сертифікатів у районі стали 19263 (97,1%) членів сільгосппідприємств, з них 19118 (96,3%) громадян змінили їх на державні акти на землю. Середній розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах в середньому по району склав 4,9 га. Чисельність власників майнових паїв становить 20663 осіб. Свідоцтво на право власності на майновий пай отримали 19262 (93,4%) селян.
Серед продукції, яка виробляється підприємствами району, переважають: зерно, овочі, виноград, м'ясо та молоко. Сільгосппідприємства району також займаються виробництвом гібридного насіння соняшника та кукурудзи.
Промисловий потенціал району представлений 13 підприємствами. В основному це підприємства харчової промисловості (становлять понад 90% всього промислового виробництва району), хімічної промисловості, машинобудівельної промисловості та інших галузей.
Серед промислової продукції, яка виробляється в районі переважає продукція виноробної промисловості (вина, коньяки), борошно, крупи, макаронні вироби, комбікорми, сири, масло вершкове, консервування овочів та фруктів, виробництво медичної тари, виробництво котлів та інша продукція.
Основні промислові підприємства:
- 1. ТОВ «Старокозацький сир» - с. Старокозаче
- 2. КП «Продтовари» — м. Білгород-Дністровський
- 3. ВАТ «Комбінат хлібопродуктів» — м. Білгород-Дністровський
- 4. ТОВ «Старокозацький винзавод» — с. Старокозаче,
- 5. ВАТ «Металіст» — с. Шабо
- 6. ВАТ «Цегельний завод» - с. Салгани
- 7. ЗАТ «Эллипс» — с. Салгани
- 8. КП «Агропромтехніка» — м. Білгород-Дністровський
Транспорт
Територією району проходить автошлях E87.
Соціальна сфера
Навчальні заклади
44 загальноосвітніх шкіл, 37 дошкільних закладів, районна спортивна школа, районний ліцей, центр дитячої творчості.
Медицина
Центральна районна лікарня, 7 дільничих лікарень, 1 амбулаторія, 40 ФАПів.
Культура
45 бібліотек, 44 будинки культури, 17 клубів, 3 дитячі музичні школи.
Пам'ятки історії та архітектури
Пам'ятники воїнам-односельцям
Загиблим у роки Другої Світової війни в селах: Бикоза, Бритівка, Великомар'янівка, Вигон, Випасне, Турлаки, Гончарівка, Дальнічени, Козацьке, Карналіївка, Красна Коса, Крутоярівка, Маразліївка, Монаші, Миколаївка, Нова Царичанка, Петрівка, Південне, Підгірне, Приморське, Русько-іванівка, Садове, Семенівка, Стара Царичанка, Удобне, Чистоводне, Шабо, Широке.
Братські могили загиблих воїнів
Другої Світової війни в селах: Бритівка, Карналіївка, Красна Коса, Монаші, Петрівка, Стара Царичанка, Старокозаче, Шабо, Раскошное.
Пам'ятники монументального мистецтва
- Пам'ятник Т. Г. Шевченко в с. Адамівка;
- Пам'ятник М. І. Кутузову в с. Бритівка;
- Пам'ятник Ф. Е. Дзержинському в с. Приморське;
- Пам'ятник Г. І. Котовському в с. Крутоярівка;
- Пам'ятник О. В. Суворову в с. Петрівка.
Пам'ятки археології
Курган «Попова могила» (Черняхівська культура III-IV ст. н. е.) в с. Біленьке.
Історичні культові споруди
- Свято-Михайлівська церква 1937 р.п. в с. Крутоярівка;
- Свято-Покровська церква 1904 р.п. в с. Старокозаче;
- Церква Дмитріївська 1777 р.п. в с. Петрівка;
- Свято-Миколаївська церква 1911 р.п. в с. Миколаївка;
- Церква Свято-Преображенська 18 ст. в с. Приморське;
- Свято-Покровська церква 1850 р.н. в с. Руська Іванівка;
- Свято-Миколаївська церква 1805 р.п. в с. Шабо;
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1826 р.п. в с. Широке.
На території району створено ландшафтний заказник місцевого типу Лиманський.
Видатні земляки
Заслужений працівник сільського господарства України: Македонська Катерина Іванівна.
Заслужений вчитель України: Гидирим Любов Андріївна
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Білгород-Дністровського району були створені 54 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,80% (проголосували 20 774 із 45 360 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,72% (7 835 виборців); Сергій Тігіпко — 19,88% (4 129 виборців), Юлія Тимошенко — 10,38% (2 157 виборців), Вадим Рабінович — 5,90% (1 225 виборців), Михайло Добкін — 5,20% (1 080 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,97%.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- В 1940 р. було утворено Лиманський район без визначення його адміністративного осередку. Тимчасово такі функції виконувало с. Шабо. Проте поступово районні установи зосередились в місті Аккерман (з 09.08.1944 м. Білгород-Дністровський), а тому в середині 1940-х років виникла необхідність надання офіційного статусу новому райцентру. Перенесення адміністративного центру до Білгород-Дністровського обумовило додаткове відкриття в місті ряду установ: комітету партії, виконавчого комітету місцевої ради, державного та комунального банків, контори зв'язку, відділу соціального забезпечення, закладів культури тощо (здебільшого які залишились від обласного центру).
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 211, 214–215, 882, 959.
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1946 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 4-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1946. — С. 193.(рос.) (райцентр Шабо) - Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- . Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 15 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 1 квітня 2016.
Джерела
- Білгород-Дністровський район // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України
- Білгород-Дністровська райрада [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Білгород-Дністровський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Молдова | Біляївський район, Дністровський лиман | |
Саратський район | Овідіопольський район, Білгород-Дністровський, Дністровський лиман | |
Татарбунарський район | Чорне море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Bilgorod Dnistrovskij rajon Pro suchasnij rajon div Bilgorod Dnistrovskij rajon Bi lgorod Dnistro vskij rajo n u 1940 1957 rr Limanskij rajon kolishnij rajon Odeskoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr Bilgorod Dnistrovskij Bilgorod Dnistrovskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Izmayilska oblast Odeska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Izmayilska oblast Odeska oblast Kod KOATUU 5120800000 Utvorenij 7 serpnya 1940 r Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 59192 na 1 lipnya 2020 Plosha 1852 km Gustota 32 0 osib km Tel kod 380 4849 Poshtovi indeksi 67720 67798 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Bilgorod Dnistrovskij Silski radi 27 Sela 55 Selisha 1 Rajonna vlada Adresa 67700 Odeska obl m Bilgorod Dnistrovskij vul Grecka 24 MapaZagalni vidomostiNa pivnochi rajonu prohodit derzhavnij kordon Ukrayini z Moldovoyu Na pivnichnomu shodi ta na shodi teritoriya rajonu obmezhena vodami Dnistrovskogo limanu na pivdni Chornim morem Mezhuye na zahodi z Saratskim na pivdennomu zahodi Tatarbunarskim po Dnistru z Bilyayivskim a vzdovzh Dnistrovskogo limanu z Ovidiopolskim rajonami oblasti Plosha silskogospodarskih ugid rajonu stanom na 01 01 2005 roku stanovit 132744 gektariv v tomu chisli ornih zemel 118474 ga sinozhatej 4373 ga pasovish 313 ga Zemli promislovosti transportu zv yazku energetiki i oboroni zajmayut 3965 tis ga ozdorovchogo priznachennya 141 ga rekreacijnogo priznachennya 101 ga lisovogo fondu 5 5 tis ga vodnogo fondu 29 5 tis ga liman 27 5 stavki 0 9 richki 0 7 kanali 0 4 tis ga zhitlovogo i gromadskogo budivnictva 6 1 tis ga Administrativnij gospodarskij i kulturnij centr Bilgorod Dnistrovskogo rajonu roztashovanij u misti oblasnogo pidporyadkuvannya Bilgorod Dnistrovskomu GeografiyaBilgorod Dnistrovskij rajon roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Odeskoyi oblasti Ukrayini Plosha rajonu stanovit 185 2 tisyach gektar Rajon omivayetsya Chornim morem i Dnistrovskim limanom teritoriyeyu rajonu protikayut richki Dnister Alkaliya Kaplan Na teritoriyi rajonu roztashovanij Budackij liman Teritoriya rajonu lezhit u mezhah Prichornomorskoyi nizovini Rajon vidriznyayetsya harakternim faktorom dlya pivdennih stepovih rajoniv Ukrayini vidsutnistyu prirodnih lisovih masiviv Poverhnya na pivnochi hvilyasta rivnina na pivdni ploska limanno morska rivnina slabo rozchlenovana dolinami ta balkami Perevazhayut pivdenni chornozemi Korisni kopalini budivelni materiali budivelnij kamin vapnyaki piski a takozh likuvalni gryazi Budackogo limanu ye dzherela mineralnih vod Osnovna vodna arteriya richka Dnister ta yiyi rukav Turunchuk Richki Hadzhider Alkaliya Kaplan ta inshi yaki vlitku peresihayut IstoriyaUtvorenij pislya priyednannya Bessarabiyi do URSR 7 serpnya 1940 roku yak Limanskij rajon z plasi Liman rum Plasa Liman zhudecya Chetatya Albe Akkermanskoyi z grudnya 1940 Izmayilskoyi z lyutogo 1954 r Odeskoyi oblasti administrativnij centr primiske s Shabo ta abo m Akkerman Perejmenovanij 28 listopada 1957 roku v Bilgorod Dnistrovskij rajon U grudni 1962 roku buv priyednanij Starokozackij rajon DemografiyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 29 232 6541 4203 8587 7215 2607 79 Zhinki 33 093 6494 4006 8739 8680 4903 271 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 79 85 271 211 80 84 519 415 75 79 1140 807 70 74 1549 1174 65 69 1695 1716 60 64 2292 1384 55 59 1759 1901 50 54 2151 2214 45 49 2478 2260 40 44 2425 2119 35 39 2172 1999 30 34 1991 2209 25 29 2151 1997 20 24 1947 2206 15 20 2059 2593 10 14 2627 2151 5 9 2143 1797 0 4 1724 Odniyeyu z oznak rajonu ye jogo velika protyazhnist Do jogo skladu vhodit 57 naselenih punktiv sho ob yednani u 27 silskih rad Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku kilkist naselennya rajonu stanovit 62255 cholovik z nih 29191 choloviki 46 9 33064 zhinki 53 1 Ostannimi rokami sposterigayetsya neznachne zmenshennya chiselnosti naselennya Za nacionalnim skladom u rajoni meshkaye ukrayinciv 81 9 rosiyan 8 8 moldovan 6 3 bolgar 1 2 Stanom na sichen 2015 roku kilkist meshkanciv rajonu stanovila 60 718 osib z nih miskogo naselennya 0 osib selisha miskogo tipu Zatoka ta Sergiyivka pidporyadkovani Bilgorod Dnistrovskij miskradi i do skladu rajonu ne vhodyat silskogo 60 718 osib Trudovi resursi stanovlyat 29655 cholovik V narodnomu gospodarstvi rajonu zajnyato 22817 cholovik v tomu chisli u promislovosti 9 5 usih zajnyatih u narodnomu gospodarstvi rajonu u budivnictvi 2 8 u silskomu gospodarstvi 57 4 v inshih galuzyah 30 3 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajonu za perepisom 2001 r ridna mova naselennya ukrayinska rosijska moldovska bolgarska Bilgorod Dnistrovskij rajon 80 8 13 0 5 0 0 6 s Adamivka 90 4 7 3 0 9 0 9 s Avidivka 96 5 2 6 0 4 s Blagodatne 93 0 1 7 4 2 0 8 s Andriyivka 88 9 10 4 0 3 0 2 s Rozkishne 88 0 12 0 s Britivka 77 3 21 3 0 2 1 0 s Vigon 91 2 7 9 0 1 0 1 s Polove 100 0 s Cherkesi 98 0 0 7 0 3 0 3 s Velikomar yanivka 93 2 3 5 1 9 0 1 s Dolinivka 83 2 9 0 3 2 4 1 s Volodimirivka 94 6 3 1 2 2 s Dalnichen 89 1 4 4 5 5 0 6 s Chistovodne 95 6 0 8 3 3 0 1 s Vipasne 90 5 7 0 1 2 0 5 s Suholuzhzhya 92 7 5 2 0 5 0 5 s Kozacke 85 3 3 1 11 0 0 3 s Karnaliyivka 87 2 5 9 1 7 0 4 s Krasna kosa 92 4 3 8 3 6 0 1 s Krutoyarivka 1 3 4 4 92 7 0 1 s Marazliyivka 94 6 4 3 0 7 0 3 s Zelene 91 6 7 2 1 2 s Oleksiyivka 70 7 24 0 3 1 1 5 s Polyanka 95 4 3 5 1 2 s Romanivka 97 9 2 1 s Mologa 91 5 6 3 1 4 0 4 s Bikoza 95 8 2 8 1 2 s Nove 82 4 11 8 s Sadove 83 9 9 1 4 3 1 7 s Monashi 91 9 5 2 1 0 1 0 s Mikolayivka 92 0 7 1 0 6 0 1 s Nova Carichanka 94 9 2 9 2 1 s Petrivka 92 0 3 9 3 8 0 1 s Pidgirne 94 7 1 7 2 5 0 2 s Primorske 88 8 9 7 0 9 0 5 s Vilne 87 8 5 3 3 6 1 2 s Kosivka 78 3 15 9 5 0 s Kurortne 86 8 11 0 0 8 0 3 s Popazdra 86 1 7 0 6 4 s Chabanske 85 9 6 3 5 6 2 1 s Ruskoivanivka 8 4 88 3 2 9 0 2 s Semenivka 77 4 12 4 9 5 0 3 s Vesele 84 8 4 7 8 2 0 6 s Goncharivka 75 1 7 5 15 5 1 9 s Pivdenne 78 8 7 8 11 6 1 1 s Salgani 72 8 22 3 1 0 2 4 s Abrikosove 83 2 13 5 1 3 0 8 s she Privitne 89 3 4 9 2 9 0 5 s Sofiyivka 74 6 18 0 6 3 0 6 s Starokozache 89 0 6 4 3 2 0 3 s Zelenivka 96 1 2 8 1 1 s Stara Carichanka 96 5 1 8 1 0 0 4 s Udobne 91 9 3 0 4 7 0 1 s Shabo 64 0 34 0 0 7 0 7 s Bilenke 81 2 14 4 1 3 0 8 s she Priberezhne 72 2 25 1 0 4 1 2 s Shiroke 97 9 1 3 0 4 0 1EkonomikaV ekonomici rajonu providne misce nalezhit silskomu gospodarstvu Na 01 01 2008 roku v silskomu gospodarstvi rajonu pracyuyut 57 silgosppidpriyemstv v tomu chisli 16 kooperativiv 18 privatnih pidpriyemstv 10 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 4 akcionernih tovaristva a takozh 279 fermerskih gospodarstva 26 900 osobistih pidsobnih gospodarstv naselennya V procesi provedennya agrarnoyi reformi vlasnikami zemelnih sertifikativ u rajoni stali 19263 97 1 chleniv silgosppidpriyemstv z nih 19118 96 3 gromadyan zminili yih na derzhavni akti na zemlyu Serednij rozmir zemelnogo payu v umovnih kadastrovih gektarah v serednomu po rajonu sklav 4 9 ga Chiselnist vlasnikiv majnovih payiv stanovit 20663 osib Svidoctvo na pravo vlasnosti na majnovij paj otrimali 19262 93 4 selyan Sered produkciyi yaka viroblyayetsya pidpriyemstvami rajonu perevazhayut zerno ovochi vinograd m yaso ta moloko Silgosppidpriyemstva rajonu takozh zajmayutsya virobnictvom gibridnogo nasinnya sonyashnika ta kukurudzi Promislovij potencial rajonu predstavlenij 13 pidpriyemstvami V osnovnomu ce pidpriyemstva harchovoyi promislovosti stanovlyat ponad 90 vsogo promislovogo virobnictva rajonu himichnoyi promislovosti mashinobudivelnoyi promislovosti ta inshih galuzej Sered promislovoyi produkciyi yaka viroblyayetsya v rajoni perevazhaye produkciya vinorobnoyi promislovosti vina konyaki boroshno krupi makaronni virobi kombikormi siri maslo vershkove konservuvannya ovochiv ta fruktiv virobnictvo medichnoyi tari virobnictvo kotliv ta insha produkciya Osnovni promislovi pidpriyemstva 1 TOV Starokozackij sir s Starokozache 2 KP Prodtovari m Bilgorod Dnistrovskij 3 VAT Kombinat hliboproduktiv m Bilgorod Dnistrovskij 4 TOV Starokozackij vinzavod s Starokozache 5 VAT Metalist s Shabo 6 VAT Cegelnij zavod s Salgani 7 ZAT Ellips s Salgani 8 KP Agropromtehnika m Bilgorod DnistrovskijTransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E87 Socialna sferaNavchalni zakladi 44 zagalnoosvitnih shkil 37 doshkilnih zakladiv rajonna sportivna shkola rajonnij licej centr dityachoyi tvorchosti Medicina Centralna rajonna likarnya 7 dilnichih likaren 1 ambulatoriya 40 FAPiv Kultura 45 bibliotek 44 budinki kulturi 17 klubiv 3 dityachi muzichni shkoli Pam yatki istoriyi ta arhitekturiPam yatniki voyinam odnoselcyam Zagiblim u roki Drugoyi Svitovoyi vijni v selah Bikoza Britivka Velikomar yanivka Vigon Vipasne Turlaki Goncharivka Dalnicheni Kozacke Karnaliyivka Krasna Kosa Krutoyarivka Marazliyivka Monashi Mikolayivka Nova Carichanka Petrivka Pivdenne Pidgirne Primorske Rusko ivanivka Sadove Semenivka Stara Carichanka Udobne Chistovodne Shabo Shiroke Bratski mogili zagiblih voyiniv Drugoyi Svitovoyi vijni v selah Britivka Karnaliyivka Krasna Kosa Monashi Petrivka Stara Carichanka Starokozache Shabo Raskoshnoe Pam yatniki monumentalnogo mistectva Pam yatnik T G Shevchenko v s Adamivka Pam yatnik M I Kutuzovu v s Britivka Pam yatnik F E Dzerzhinskomu v s Primorske Pam yatnik G I Kotovskomu v s Krutoyarivka Pam yatnik O V Suvorovu v s Petrivka Pam yatki arheologiyi Kurgan Popova mogila Chernyahivska kultura III IV st n e v s Bilenke Istorichni kultovi sporudi Sinagoga Bilgorod Dnistrovskij Svyato Mihajlivska cerkva 1937 r p v s Krutoyarivka Svyato Pokrovska cerkva 1904 r p v s Starokozache Cerkva Dmitriyivska 1777 r p v s Petrivka Svyato Mikolayivska cerkva 1911 r p v s Mikolayivka Cerkva Svyato Preobrazhenska 18 st v s Primorske Svyato Pokrovska cerkva 1850 r n v s Ruska Ivanivka Svyato Mikolayivska cerkva 1805 r p v s Shabo Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1826 r p v s Shiroke Na teritoriyi rajonu stvoreno landshaftnij zakaznik miscevogo tipu Limanskij Vidatni zemlyakiZasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Makedonska Katerina Ivanivna Zasluzhenij vchitel Ukrayini Gidirim Lyubov AndriyivnaPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Bilgorod Dnistrovskogo rajonu buli stvoreni 54 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 45 80 progolosuvali 20 774 iz 45 360 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 37 72 7 835 viborciv Sergij Tigipko 19 88 4 129 viborciv Yuliya Timoshenko 10 38 2 157 viborciv Vadim Rabinovich 5 90 1 225 viborciv Mihajlo Dobkin 5 20 1 080 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 3 97 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv www od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 V 1940 r bulo utvoreno Limanskij rajon bez viznachennya jogo administrativnogo oseredku Timchasovo taki funkciyi vikonuvalo s Shabo Prote postupovo rajonni ustanovi zoseredilis v misti Akkerman z 09 08 1944 m Bilgorod Dnistrovskij a tomu v seredini 1940 h rokiv vinikla neobhidnist nadannya oficijnogo statusu novomu rajcentru Perenesennya administrativnogo centru do Bilgorod Dnistrovskogo obumovilo dodatkove vidkrittya v misti ryadu ustanov komitetu partiyi vikonavchogo komitetu miscevoyi radi derzhavnogo ta komunalnogo bankiv kontori zv yazku viddilu socialnogo zabezpechennya zakladiv kulturi tosho zdebilshogo yaki zalishilis vid oblasnogo centru Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 211 214 215 882 959 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1946 goda Otv red P V Tumanov 4 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1946 S 193 ros rajcentr Shabo Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2018 Procitovano 15 chervnya 2016 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2013 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 1 kvitnya 2016 DzherelaBilgorod Dnistrovskij rajon Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Bilgorod Dnistrovska rajrada 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Bilgorod Dnistrovskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Moldova Bilyayivskij rajon Dnistrovskij liman Saratskij rajon Ovidiopolskij rajon Bilgorod Dnistrovskij Dnistrovskij liman Tatarbunarskij rajon Chorne more