Зато́ка (тур. Bugaz) — селище в Україні, у Кароліно-Бугазькій сільській громаді Білгород-Дністровського району Одеській області.
селище Затока | |||
---|---|---|---|
| |||
Алея затоцького парку | |||
Країна | Україна | ||
Область | Одеська область | ||
Район | Білгород-Дністровський район | ||
Громада | Кароліно-Бугазька сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA51040050020033880 | ||
Облікова картка | Затока | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1827 (197 років) | ||
Колишня назва | Бугаз | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 8.25 км² | ||
Населення | ▲ 1972 особи (01.01.2022) | ||
Густота | 198.4 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 67772 | ||
Телефонний код | +380 4849 | ||
Географічні координати | 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д.Координати: 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. | ||
Водойма | Дністровський лиман, Будацький лиман, Чорне море
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Бугаз | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 18 км | ||
До обл. центру: | |||
- фізична: | 50 км | ||
- залізницею: | 60 км | ||
- автошляхами: | 65 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1 | ||
Карта | |||
Затока | |||
Затока | |||
Затока у Вікісховищі |
Географія
Селище Затока розташоване за 50 км від обласного центру, 18 км від районного центру — залізницею та 20 км автошляхом. Південна частина селища розташована на вузькій піщаній , що відмежовує Чорне море від Будацького лиману, решта — на дещо довшій між Чорним морем та Дністровським лиманом. Центральний район селища знаходиться в історичній місцевості Буджак, а два інших, на північ — на землях, які за Османської імперії називалися Єдисаном.
Клімат
Клімат помірно-континентальний, м'який.
Клімат Затоки | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 3 | 4 | 8 | 13 | 20 | 24 | 27 | 26 | 21 | 15 | 9 | 5 | 15 |
Середня температура, °C | 0 | 1 | 4 | 10 | 16 | 20 | 23 | 23 | 18 | 12 | 7 | 2 | 11 |
Середній мінімум, °C | −2 | −2 | 1 | 6 | 12 | 16 | 19 | 18 | 13 | 8 | 4 | 0 | 7 |
Температура води, °C | 5 | 4 | 5 | 9 | 15 | 20 | 23 | 23 | 20 | 16 | 12 | 8 | 13 |
Норма опадів, мм | 16.7 | 17.4 | 18.3 | 20.6 | 21.9 | 31.2 | 26.5 | 22.7 | 31.5 | 29.4 | 28.7 | 22.4 | 287.3 |
Днів з опадами | 4,1 | 3,5 | 3,9 | 4,1 | 4,8 | 5,9 | 4,7 | 4,1 | 4,1 | 4,2 | 4,3 | 4,9 | 52,6 |
Днів з дощем | 3,5 | 3,1 | 3,6 | 4,1 | 4,8 | 5,9 | 4,7 | 4,1 | 4,1 | 4,2 | 4,1 | 4,4 | 50,4 |
Днів зі снігом | 0,6 | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,2 | 0,5 | 2,2 |
Джерело: Weather Spark |
Територіальний поділ
Затока поділена на три територіальні райони:
Лиманський (Платформа Лиманська, вулиці: Вокзальна, Про'ктована, мікрорайони «Новий», «Чорноморський»).
Сонячний (платформи Морська, Дружба, Сонячна; кооператив Дружба).
Центральний (станція Бугаз, вулиці: Виноградна, Заріпова, Лиманська, Озерна, Приморська, Чорноморська, мікрорайон Райдужний).
Історія
Поблизу селища розташована пам'ятка трипільської культури та мідної доби — Аккембецький курган.
Поселення Затока засноване e 1827 році, внаслідок встановлення на Цареградському гирлі навігаційного знаку (маяку).
У 1850 році дирекцією Чорноморських маяків було прийнято рішення: Дністровсько-Цареградському знаку з 21 вересня 1851 присвоїти статус маяка на чолі з лоцмейстером і командою матросів з 6 чоловік. Маяк має статус пам'ятника інженерної думки.
У 1877 році маяк реконструювали. Замість дерев'яної споруди збудували вежу заввишки 16 м з ліхтарними приміщеннями, в якій була встановлена лінза Френеля з газожаровою установкою.
У березні 1918 року Бессарабію було окуповано Румунією, а у квітні — офіційно оголошено про входження цих земель до складу Королівства Румунія. Гирлом Дністра проліг новий державний кордон. Південна частина сучасної Затоки (Бугаз) належала Румунії.
28 червня 1940 року Бессарабія була окупована Радянським Союзом. У 1941—1944 роках ці землі під румунською окупацією. 21-22 серпня 1944 року відбулася Дністровська десантна операція, внаслідок якої Затоку було звільнено від окупаційних військ.
14 листопада 1945 року село Бугаз перейменовано в Затоку
У 1945 році в будинку № 3 на вулиці Плавневій відкрита нова школа.
У 1953 році в бараках, які залишилися після будівельників мосту, розташувалася початкова школа Затоки.
5 грудня 1955 відкритий підйомний автомобільно-залізничний міст через Цареградське гирло між Дністровським лиманом та Чорним морем.
15 січня 2015 року активісти одеської «Самооборони» демонтували пам'ятник Леніну в Затоці.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 921 | 67,12 % |
українська | 441 | 32,14 % |
болгарська | 5 | 0,36 % |
румунська | 5 | 0,36 % |
Усього | 1372 | 100 % |
Влада
16 листопада 2010 була відкрита перша сесія селищної ради смт Затока, на якій новим селищним головою було оголошено Звягінцева Василя Івановича.
19 липня 2020 року Затоківська селищна рада об'єднана з Кароліно-Бугазькою сільською громадою.
Транспорт
Уздовж всього населеного пункту пролягає відгалуження від шосе Н33E87 (Одеса — Монаші), а також залізнична лінія Одеса — Білгород-Дністровський — Ізмаїл.
Станом на початок 2019 рокучерез Затоку курсував пасажирський поїзд сполученням Київ — Одеса — Ізмаїл з вагоном безпересадкового сполучення до станції Березине, а також приміські електропоїзди Одеса — Білгород-Дністровський (6 пар влітку та 3 пари взимку). З квітняч 2022 року залізничне сполучення з районним, обласним центрами та Києвом тимчасово припинено через руйнацію внаслідок ракетних ударів по підйомному автомобільно-залізничному мосту у Затоці.
Влітку, під час туристичного сезону автобусних маршрутів стає більше. Залізничний та автобусний транспорт є основним транспортом у селищі. З червня 2009 року (на літній період) відновлено курсування річкового транспорту між причалами Бугаз і Білгород-Дністровським.
Відпочинок у Затоці
Наявність піщаного пляжу завширшки 50 метрів і завдовжки 5 км та мілководдя зробило Затоку одним з популярних місць відпочинку жителів України, Молдови (в тому числі Придністров'я). У Затоці побудовані десятки баз відпочинку.
Культура
З 2014 року в Затоці проводився фестиваль Джаз-Коктебель. Рішення про перенесення фестивалю з Коктебелю було прийнято у зв'язку з анексією Криму Росією.
Архітектура
На вулиці Приморській, буд. 3, розташовані корпуси дитячого спеціалізованого санаторію «Затока». В ньому оздоровлюються діти із захворюваннями опорно-рухового апарату інфекційного й не інфекційного походження, ті, хто має вроджені вивихи, сколіоз, остеомієліт, туберкульоз кісток і суглобів. Будівлі протитуберкульозного санаторію було споруджено на кошти Ліги Націй і відкрито 1937 року.
Зв'язок
По всій території населеного пункту забезпечено покриття мережі операторів стільникового зв'язку Vodafone Україна, Київстар, lifecell та Інтертелеком.
У деяких місцях спостерігається радіопокриття молдавських стільникових операторів Orange і Moldcell.
Галерея
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- Відстань за маршрутом Затока — Одеса. (рос.)
- Цареградський маяк. [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 905, 965.
- Одеські «самооборонці» демонтували пам'ятник Леніну в Затоці. [недоступне посилання з липня 2019]
- Затоківська селищна рада на сайті ВРУ.
- Детский специализированный санаторий «Затока»: фотоэкскурсия [ 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- karta3d.com.ua
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zatoka znachennya Zato ka tur Bugaz selishe v Ukrayini u Karolino Bugazkij silskij gromadi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Odeskij oblasti selishe Zatoka Gerb Aleya zatockogo parkuAleya zatockogo parku Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bilgorod Dnistrovskij rajon Gromada Karolino Bugazka silska gromada Kod KATOTTG UA51040050020033880 Oblikova kartka Zatoka Osnovni dani Zasnovano 1827 197 rokiv Kolishnya nazva Bugaz Status iz 2024 roku Plosha 8 25 km Naselennya 1972 osobi 01 01 2022 Gustota 198 4 osib km Poshtovij indeks 67772 Telefonnij kod 380 4849 Geografichni koordinati 46 04 01 pn sh 30 27 24 sh d 46 06694 pn sh 30 45667 sh d 46 06694 30 45667 Koordinati 46 04 01 pn sh 30 27 24 sh d 46 06694 pn sh 30 45667 sh d 46 06694 30 45667 Vodojma Dnistrovskij liman Budackij liman Chorne more Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Bugaz Do rajcentru avtoshlyahami 18 km Do obl centru fizichna 50 km zalizniceyu 60 km avtoshlyahami 65 km Selishna vlada Adresa 67844 Odeska obl Bilgorod Dnistrovskij r n s Karolino Bugaz vul Primorska 1 Karta Zatoka Zatoka Zatoka u VikishovishiGeografiyaKrayevid na selishe Zatoka Selishe Zatoka roztashovane za 50 km vid oblasnogo centru 18 km vid rajonnogo centru zalizniceyu ta 20 km avtoshlyahom Pivdenna chastina selisha roztashovana na vuzkij pishanij sho vidmezhovuye Chorne more vid Budackogo limanu reshta na desho dovshij mizh Chornim morem ta Dnistrovskim limanom Centralnij rajon selisha znahoditsya v istorichnij miscevosti Budzhak a dva inshih na pivnich na zemlyah yaki za Osmanskoyi imperiyi nazivalisya Yedisanom Klimat Klimat pomirno kontinentalnij m yakij Klimat Zatoki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 3 4 8 13 20 24 27 26 21 15 9 5 15 Serednya temperatura C 0 1 4 10 16 20 23 23 18 12 7 2 11 Serednij minimum C 2 2 1 6 12 16 19 18 13 8 4 0 7 Temperatura vodi C 5 4 5 9 15 20 23 23 20 16 12 8 13 Norma opadiv mm 16 7 17 4 18 3 20 6 21 9 31 2 26 5 22 7 31 5 29 4 28 7 22 4 287 3 Dniv z opadami 4 1 3 5 3 9 4 1 4 8 5 9 4 7 4 1 4 1 4 2 4 3 4 9 52 6 Dniv z doshem 3 5 3 1 3 6 4 1 4 8 5 9 4 7 4 1 4 1 4 2 4 1 4 4 50 4 Dniv zi snigom 0 6 0 5 0 3 0 1 0 0 0 0 0 0 0 2 0 5 2 2 Dzherelo Weather SparkTeritorialnij podilZatoka podilena na tri teritorialni rajoni Limanskij Platforma Limanska vulici Vokzalna Pro ktovana mikrorajoni Novij Chornomorskij Sonyachnij platformi Morska Druzhba Sonyachna kooperativ Druzhba Centralnij stanciya Bugaz vulici Vinogradna Zaripova Limanska Ozerna Primorska Chornomorska mikrorajon Rajduzhnij IstoriyaPoblizu selisha roztashovana pam yatka tripilskoyi kulturi ta midnoyi dobi Akkembeckij kurgan Poselennya Zatoka zasnovane e 1827 roci vnaslidok vstanovlennya na Caregradskomu girli navigacijnogo znaku mayaku U 1850 roci direkciyeyu Chornomorskih mayakiv bulo prijnyato rishennya Dnistrovsko Caregradskomu znaku z 21 veresnya 1851 prisvoyiti status mayaka na choli z locmejsterom i komandoyu matrosiv z 6 cholovik Mayak maye status pam yatnika inzhenernoyi dumki U 1877 roci mayak rekonstruyuvali Zamist derev yanoyi sporudi zbuduvali vezhu zavvishki 16 m z lihtarnimi primishennyami v yakij bula vstanovlena linza Frenelya z gazozharovoyu ustanovkoyu U berezni 1918 roku Bessarabiyu bulo okupovano Rumuniyeyu a u kvitni oficijno ogolosheno pro vhodzhennya cih zemel do skladu Korolivstva Rumuniya Girlom Dnistra prolig novij derzhavnij kordon Pivdenna chastina suchasnoyi Zatoki Bugaz nalezhala Rumuniyi 28 chervnya 1940 roku Bessarabiya bula okupovana Radyanskim Soyuzom U 1941 1944 rokah ci zemli pid rumunskoyu okupaciyeyu 21 22 serpnya 1944 roku vidbulasya Dnistrovska desantna operaciya vnaslidok yakoyi Zatoku bulo zvilneno vid okupacijnih vijsk 14 listopada 1945 roku selo Bugaz perejmenovano v Zatoku U 1945 roci v budinku 3 na vulici Plavnevij vidkrita nova shkola U 1953 roci v barakah yaki zalishilisya pislya budivelnikiv mostu roztashuvalasya pochatkova shkola Zatoki 5 grudnya 1955 vidkritij pidjomnij avtomobilno zaliznichnij mist cherez Caregradske girlo mizh Dnistrovskim limanom ta Chornim morem 15 sichnya 2015 roku aktivisti odeskoyi Samooboroni demontuvali pam yatnik Leninu v Zatoci NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 921 67 12 ukrayinska 441 32 14 bolgarska 5 0 36 rumunska 5 0 36 Usogo 1372 100 Vlada16 listopada 2010 bula vidkrita persha sesiya selishnoyi radi smt Zatoka na yakij novim selishnim golovoyu bulo ogolosheno Zvyaginceva Vasilya Ivanovicha 19 lipnya 2020 roku Zatokivska selishna rada ob yednana z Karolino Bugazkoyu silskoyu gromadoyu TransportZaliznichna stanciya Bugaz Uzdovzh vsogo naselenogo punktu prolyagaye vidgaluzhennya vid shose N33E87 Odesa Monashi a takozh zaliznichna liniya Odesa Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Stanom na pochatok 2019 rokucherez Zatoku kursuvav pasazhirskij poyizd spoluchennyam Kiyiv Odesa Izmayil z vagonom bezperesadkovogo spoluchennya do stanciyi Berezine a takozh primiski elektropoyizdi Odesa Bilgorod Dnistrovskij 6 par vlitku ta 3 pari vzimku Z kvitnyach 2022 roku zaliznichne spoluchennya z rajonnim oblasnim centrami ta Kiyevom timchasovo pripineno cherez rujnaciyu vnaslidok raketnih udariv po pidjomnomu avtomobilno zaliznichnomu mostu u Zatoci Vlitku pid chas turistichnogo sezonu avtobusnih marshrutiv staye bilshe Zaliznichnij ta avtobusnij transport ye osnovnim transportom u selishi Z chervnya 2009 roku na litnij period vidnovleno kursuvannya richkovogo transportu mizh prichalami Bugaz i Bilgorod Dnistrovskim Vidpochinok u ZatociDokladnishe Spisok baz vidpochinku Zatoki Plyazh u Zatoci Nayavnist pishanogo plyazhu zavshirshki 50 metriv i zavdovzhki 5 km ta milkovoddya zrobilo Zatoku odnim z populyarnih misc vidpochinku zhiteliv Ukrayini Moldovi v tomu chisli Pridnistrov ya U Zatoci pobudovani desyatki baz vidpochinku KulturaZ 2014 roku v Zatoci provodivsya festival Dzhaz Koktebel Rishennya pro perenesennya festivalyu z Koktebelyu bulo prijnyato u zv yazku z aneksiyeyu Krimu Rosiyeyu ArhitekturaNa vulici Primorskij bud 3 roztashovani korpusi dityachogo specializovanogo sanatoriyu Zatoka V nomu ozdorovlyuyutsya diti iz zahvoryuvannyami oporno ruhovogo aparatu infekcijnogo j ne infekcijnogo pohodzhennya ti hto maye vrodzheni vivihi skolioz osteomiyelit tuberkuloz kistok i suglobiv Budivli protituberkuloznogo sanatoriyu bulo sporudzheno na koshti Ligi Nacij i vidkrito 1937 roku Zv yazokPo vsij teritoriyi naselenogo punktu zabezpecheno pokrittya merezhi operatoriv stilnikovogo zv yazku Vodafone Ukrayina Kiyivstar lifecell ta Intertelekom U deyakih miscyah sposterigayetsya radiopokrittya moldavskih stilnikovih operatoriv Orange i Moldcell GalereyaDnistrovske girlo Avtoshlyah R70 Vulicya Primorska Stanciya Bugaz NaberezhnaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Vidstan za marshrutom Zatoka Odesa ros Caregradskij mayak 19 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 905 965 Odeski samooboronci demontuvali pam yatnik Leninu v Zatoci nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zatokivska selishna rada na sajti VRU Detskij specializirovannyj sanatorij Zatoka fotoekskursiya 4 serpnya 2019 u Wayback Machine ros PosilannyaZatoka selishe u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odeshina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Zatoka selishe u Vikimandrah Proyekt Odeshina Zatoka selishe u Vikishovishi karta3d com ua Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi