Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аккембе́цький курга́н, відомий також як Попова Могила — пам'ятка археології з похованнями трипільської культури усатівського типу, етапу СІІ та бронзової доби. Курган знаходиться у Білгород-Дністровському районі Одеської області, розташований біля села Біленьке, за 3 км на захід від селища міського типу 3атоки, на плато північного берегу Будацького лиману. Назва села Біленьке (раніше Аккембет) власне пов'язана із цим курганом, оскільки турецькою мовою тур. Ak Kembet означає Біла гробниця.
| Аккембецький курган тур. Ak Kembet | |
|---|---|
 | |
| 46°02′44″ пн. ш. 30°24′08″ сх. д. / 46.045611° пн. ш. 30.402444° сх. д.Координати: 46°02′44″ пн. ш. 30°24′08″ сх. д. / 46.045611° пн. ш. 30.402444° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Біленьке;  Білгород-Дністровський район |
| Розташування | на південний схід від села, на обриві над Будацьким лиманом |
| Тип | курган |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України |
  Аккембецький курган Аккембецький курган (Україна) | |
Курган відомий з 19 століття. Досліджував І. Т. Черняков у 1997 році. Аккембецький курган був частиною великого могильника усатівського типу, бо він розташований серед великої кількості маленьких зруйнованих оранкою курганів, а також чотирьох великих курганів, знищених у 1950-х pp. під час будівництва. Від останніх на поверхні залишились великі брили вапняку зі зруйнованих кромлехів. За 1 км на захід від Аккембецького кургану виявлені залишки поселення усатівського типу. В цій пам'ятці можна вбачати пізньотрипільський центр на Правобережжі Дністра, подібний до комплексів в Маяках і Усатовому.
Загальна характеристика
Насип кургану зруйнований земляними роботами. Його збережена висота — 7 м, діаметр — 60 м. У будівництві кургану виявлено 7 стратиграфічних шарів, представлених 27 похованнями різних культур: усатівської (6), кемі-обінської, буджацької, багатопружкової кераміки.
Поховання усатівського типу
В кургані виявлено 6 поховань усатівського типу, одне з яких було основним. Навколо нього був викладений на стародавній денній поверхні кромлех діаметром 28—32 м з великих пласких брил вапняку. У західній частині кромлеху зроблений «прохід» (ворота) завширшки 2 м з вертикально поставленими плитами по краях. Під брилами кромлеху знайдені численні черепашки мідій, кістки вівці, 2 кінських черепа, уламки глиняного посуду з домішками мушлі. З південно-західного боку ями центрального чоловічого поховання був скелет собаки.
З іншими похованнями усатівського типу пов'язані дві досипки насипу, що складають II та III культурно-хронологічні шари. Всі поховальні ями прямокутні з закругленими кутами, небіжчики поховані у скорченому стані на лівому боці, головою орієнтовані на північний схід. У одного з небіжчиків червоною вохрою розписаний череп. Поховальний інвентар складався з 2—5 посудин, прикрас з кісток та металу. Кераміка належить до двох груп: , прикрашений розписним орнаментом та посудини, виготовлені з глини з домішкою товченої черепашки, прикрашені шнуровим орнаментом.
За ізотопними датами найдавніше поховання усатівського типу датують 2759±101 р. до н. е., а період здійснення всіх поховань у проміжку між 2610–2310 рр. до н. е.
Література
- I. T. Черняков. Аккембецький курган // Енциклопедія Трипільської культури. — К., 2004 — т. 2
- Szmyt M., Chernyakov I. Т. Radiocarbon Chronology of «Akkiembetskiy kurgan». A Preliminary Report. — Baltic-Pontic Studies. — 1999. — Vol. 7. — P. 196–202.
Посилання
- АККЕМБЕЦЬКИЙ КУРГАН [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akkembe ckij kurga n vidomij takozh yak Popova Mogila pam yatka arheologiyi z pohovannyami tripilskoyi kulturi usativskogo tipu etapu SII ta bronzovoyi dobi Kurgan znahoditsya u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Odeskoyi oblasti roztashovanij bilya sela Bilenke za 3 km na zahid vid selisha miskogo tipu 3atoki na plato pivnichnogo beregu Budackogo limanu Nazva sela Bilenke ranishe Akkembet vlasne pov yazana iz cim kurganom oskilki tureckoyu movoyu tur Ak Kembet oznachaye Bila grobnicya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Akkembeckij kurgan tur Ak KembetViglyad na kurgan iz boku Zatoki Viglyad na kurgan iz boku Zatoki46 02 44 pn sh 30 24 08 sh d 46 045611 pn sh 30 402444 sh d 46 045611 30 402444 Koordinati 46 02 44 pn sh 30 24 08 sh d 46 045611 pn sh 30 402444 sh d 46 045611 30 402444Krayina UkrayinaMistoBilenke Bilgorod Dnistrovskij rajonRoztashuvannyana pivdennij shid vid sela na obrivi nad Budackim limanomTipkurganStatus Pam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniAkkembeckij kurganAkkembeckij kurgan Ukrayina Kurgan vidomij z 19 stolittya Doslidzhuvav I T Chernyakov u 1997 roci Akkembeckij kurgan buv chastinoyu velikogo mogilnika usativskogo tipu bo vin roztashovanij sered velikoyi kilkosti malenkih zrujnovanih orankoyu kurganiv a takozh chotiroh velikih kurganiv znishenih u 1950 h pp pid chas budivnictva Vid ostannih na poverhni zalishilis veliki brili vapnyaku zi zrujnovanih kromlehiv Za 1 km na zahid vid Akkembeckogo kurganu viyavleni zalishki poselennya usativskogo tipu V cij pam yatci mozhna vbachati piznotripilskij centr na Pravoberezhzhi Dnistra podibnij do kompleksiv v Mayakah i Usatovomu Zagalna harakteristikaNasip kurganu zrujnovanij zemlyanimi robotami Jogo zberezhena visota 7 m diametr 60 m U budivnictvi kurganu viyavleno 7 stratigrafichnih shariv predstavlenih 27 pohovannyami riznih kultur usativskoyi 6 kemi obinskoyi budzhackoyi bagatopruzhkovoyi keramiki Pohovannya usativskogo tipuV kurgani viyavleno 6 pohovan usativskogo tipu odne z yakih bulo osnovnim Navkolo nogo buv vikladenij na starodavnij dennij poverhni kromleh diametrom 28 32 m z velikih plaskih bril vapnyaku U zahidnij chastini kromlehu zroblenij prohid vorota zavshirshki 2 m z vertikalno postavlenimi plitami po krayah Pid brilami kromlehu znajdeni chislenni cherepashki midij kistki vivci 2 kinskih cherepa ulamki glinyanogo posudu z domishkami mushli Z pivdenno zahidnogo boku yami centralnogo cholovichogo pohovannya buv skelet sobaki Z inshimi pohovannyami usativskogo tipu pov yazani dvi dosipki nasipu sho skladayut II ta III kulturno hronologichni shari Vsi pohovalni yami pryamokutni z zakruglenimi kutami nebizhchiki pohovani u skorchenomu stani na livomu boci golovoyu oriyentovani na pivnichnij shid U odnogo z nebizhchikiv chervonoyu vohroyu rozpisanij cherep Pohovalnij inventar skladavsya z 2 5 posudin prikras z kistok ta metalu Keramika nalezhit do dvoh grup prikrashenij rozpisnim ornamentom ta posudini vigotovleni z glini z domishkoyu tovchenoyi cherepashki prikrasheni shnurovim ornamentom Za izotopnimi datami najdavnishe pohovannya usativskogo tipu datuyut 2759 101 r do n e a period zdijsnennya vsih pohovan u promizhku mizh 2610 2310 rr do n e LiteraturaI T Chernyakov Akkembeckij kurgan Enciklopediya Tripilskoyi kulturi K 2004 t 2 Szmyt M Chernyakov I T Radiocarbon Chronology of Akkiembetskiy kurgan A Preliminary Report Baltic Pontic Studies 1999 Vol 7 P 196 202 PosilannyaAKKEMBECKIJ KURGAN 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NANU