Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Усатове значення Уса тове село в Україні в Одеському районі Одесько

Усатове

Усатове
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Усатове (значення).

Уса́тове — село в Україні, в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Усатівської сільської громади. Площа села складає 453,2 га. Населення становить приблизно 8483 осіб.

село Усатове
image image
Герб Прапор
image
Краєвид села
Краєвид села
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Одеський район
Громада Усатівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100330010025010
Основні дані
Засноване 1775
Перша згадка 1775
Населення 8483
Площа 4,532 км²
Густота населення 1872,63 осіб/км²
Поштовий індекс 67663
Телефонний код +380 482
День села 23 вересня
Географічні дані
Географічні координати 46°32′11″ пн. ш. 30°39′24″ сх. д. / 46.53639° пн. ш. 30.65667° сх. д. / 46.53639; 30.65667Координати: 46°32′11″ пн. ш. 30°39′24″ сх. д. / 46.53639° пн. ш. 30.65667° сх. д. / 46.53639; 30.65667
Середня висота
над рівнем моря 		39 м
Водойми Хаджибейський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67663, Одеська обл., Одеський р-н, с. Усатове, пр. Урядовий, 3
Карта
image
image
Усатове
image
image
Усатове
Мапа

image Усатове у Вікісховищі

Село лежить за 55 км від районного центру — Біляївки, і за 10 км від обласного центру — Одеси. Розміщене на верхівці Шкодової гори. На сході межує із селищем Куяльник (Одеса), а на північному заході — із селом Нерубайське. На півночі села знаходиться Хаджибейський парк, який є пам'яткою природи, а далі — Хаджибейський лиман.

Історія

Доісторична доба

Історія села починається ще з часів мідної доби, коли на цих територіях у 3500-2700 роках до н. е. була поширена Усатівська культура. Назва культури пішла власне від назви цього села. На верхівці Шкодової гори було знайдено залишки споруд з кам'яних плит місцевого вапняку, вироби з кременю — ножі, проколки, скребла, вістря на стріли, а також вкладні до серпів і кам'яні зернотертки та кістки свійських тварин. Саме це поселення і вважають центром виникнення усатівської культури. Кургани на Усатівському кладовищі існували приблизно з 2400 р. до н.е по 2100 р. до н. е.

Заснування села

У 1775 році виник усатівський цвинтар, де запорожці ховали своїх померлих.

Село було засновано козаками-запорожцями у 1775 році під назвою Усатівські хутори. Козаки заселялися по балках коло берегу Хаджибейського лиману і на схилах Шкодової гори. За легендою, село було засноване козаком Тимофієм Вусатим, що мав довгі вуса (звідци і пішла назва села). Цей факт має наступне підтвердження: у Вознесеньскій церкві, що стояла поряд з куяльницьким кладовищем, в метричній книзі серед записів 1809 по 1822 роки зафіксовано прізвища Усатий Даніїл Стефанович та Усата Феодосія Григорівна. Можливо, це й були нащадки легендарного засновника села.

У складі Російської імперії

С 1790 року хутір переходе до складу Російської імперії.

21 вересня 1822 року тут була освячена Різдво-Богородична церква, від того дня 21 вересня (день Різдва Богородиці) вважається днем села. Раніше на цьому місті стояла дерев'яна церква.

22 травня 1835 року на Усатівських хуторах було відкрито церковно-приходське училище, яке у 1954 році дістало статус школи, а у 2022 році статус ліцею. У 1965 році школа була названа на честь Героя Радянського Союзу П. Д. Вернидуба, який народився в цьому селі.

До 1917 року село входило до складу Одеського градоначальства. Потім до 1921 року село було у складі Одеської міської думи.

Радянська доба

З 1921 по 1923 рік існувала Усатівська волость, яка була у складі Одеського повіту.

З 1923 по 1962 село було у складі Одеського району. З 1923 по 1940-ві роки існувала Усатівська сільська рада.

Перший колгосп в селі організовано у 1929 році, його першим головою був член партії з 1925 року О. Ф. Стариченко. За свідченням Е. А. Приступи (Морозової) у 1918—1920 роках Олексій Федорович був зв'язківцем у ревкомі. Він так само завзято, як в роки окупації, намагався об'єднати людей на тепер уже мирну боротьбу за нове життя в колгоспі «Успіх». У 1930 році розрізнені малі господарства продовжували об'єднання зусиль і укрупнювалися, так з'єднались два колгоспи: усатівський «Успіх» та колгосп «Перемога», що раніше був створений в Куяльнику.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села.

У 1944 році у селі був організований колгосп.

1951 р. утворено Усатівську селищну Раду (Усатове, Крива Балка, Куяльник), а також Великофонтанську (Великий Фонтан, Середній Фонтан, Чорноморка) та Залізничну селищну Раду (Ленінський, Троїцький (с-ще Дзержинського) та с-ще залізн. ст. ).

1952 р. ліквідовано Усатівську селищну Раду (а також Великофонтанську та Залізничну), підпорядковані Одеській міській Раді депутатів трудящих, включивши територію Усатівської селищної Ради до складу Ленінського р-ну (Великофонтанську — до складу Кагановичського р-ну та Залізничну — до Іллічівського р-ну) м. Одеси.

Рішенням виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 8 квітня 1960 року північно-східну околицю міста Одеси виділено в окремий населений пункт — село Усатове, яке передано до складу Біляївського району з підпорядкуванням Нерубайській сільській Раді.

Рішенням виконкому Одеської обласної ради від 9 березня 1971 року в складі Біляївського району була утворена Усатівська сільська рада з центром в селі Усатове.

Першим сільським головою став Леонід Гнатович Голубков, який обіймав цю посаду з 1971 по 1977 рік. Потім сільську раду очолювали: Тетяна Василівна Пашкова, Сергій Іванович Похила, Іван Іванович Жердецький, Володимир Олексійович Киян, Валентина Гнатівна Моісеєва, Василь Павлович Бондар. Ольга Петрівна Щегульцова була на посаді голови Усатівської сільської ради з 1998 по 2003 рік. У 2003 році на посаду сільського голови було обрано Юрія Івановича Маковейчука.

Незалежна Україна

Рішенням Одеської обласної Ради № 347-XXXIII від 07.08.2001 р. «Про межі міста Одеси» (затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3064-III від 07.02.2002 р. «Про зміну меж міста Одеси Одеської області») територію санаторію «Хаджибей» (разом з парком) вилучили із Усатівської сільради і приєднали до Суворовського району м. Одеси.

17 липня 2020 року була утворена Усатівська сільська територіальна громада в результаті об'єднання Усатівської, Августівської, Маринівської та Іллінської сільських рад, але при цьому з Усатівської сільради було вилучено північну частину села. Орган місцевого самоврядування — Усатівська сільська рада. Перші вибори відбулися 25 жовтня 2020 року.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 9291 особа, з яких 4336 чоловіків та 4955 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкала 8031 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 80,9 %
російська 14,44 %
циганська 0,77 %
румунська 0,6 %
вірменська 0,14 %
білоруська 0,11 %
гагаузька 0,08 %
болгарська 0,07 %
німецька 0,02 %
польська 0,01 %
караїмська 0,01 %

Символіка

Герб

Щит перетятий пониженою срібною вузькою зубчастою зверху балкою на червоне та лазурове поля. У верхньому червоному полі срібна церква з золотим куполом і хрестом. У нижньому лазуровому полі золота підкова ріжками догори зі срібними стрілою та шаблею з золотим руків'ям навхрест вістрям донизу. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.

Прапор

Квадратне полотнище, розділене горизонтально вузькою білою зубчастою зверху стрічкою на червоне та синє поля, з співвідношенням ширини верхньої, вузької та нижньої смуг рівне 6/10, 1/10 та 3/10 відповідно. У верхньому червоному полі біла церква з жовтим куполом і хрестом висотою 1/2 висоти прапора, у нижньому синьому полі жовта підкова ріжками догори з білими стрілою та шаблею навхрест вістрям донизу, висотою 1/5 висоти прапора.

Символіка

Композиція з підкови, стріли та шаблі символізує запорізького козака, який мав довгі вуса, та був, за легендою, першими поселенцем села, яке згодом назвали Усатове. Храм Різдва Пресвятої Богородиці символізує віру та надію жителів на краще життя, та разом з зубчатою стіною нагадує про славетну історію села, а також нагадує стіни колишньої Хаджибеївської фортеці, на місті якої згодом була заснована Одеса. Золотий (жовтий) колір є символом багатства, справедливості та достатку, срібний (білий) — чистоту та невинність. Червоний колір є символом краси, мужності та козацької слави. Лазуровий колір символ гідності, чистого мирного неба, а також символізує красу та велич Хаджибеївського лиману. Герб розміщений у золотому картуші, який рекомендований Українським геральдичним товариством, та прикрашений сільською короною, яка вказує на статус села.

Галерея

Постаті

Див. також

Примітки

Усатове
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Інформація у Вікіданих?
image Означення у Вікісловнику?
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
Проєкт
image Усатове у Вікісховищі?
  1. Усатове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 368.
  3. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1951 — № 2 — с. 8.
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 3 — с. 19.
  5. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 14 — с. 149.
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.

Література

  • Болтенко М. Раскопки Усатово Большекуяльницкого поля культурных остатков. Вісник Одеської комісії краєзнавства, ч. 2 — 3. О. 1925;
  • Лагодовська О. Усатівська культура та її місця в археологічному минулому України. Вісник АН УРСР, ч. 6, К. 1947; Лагодовська О. Пам'ятки Усатівського типу. Археологія, т. 8, 1953;
  • Пора-Леонович В. Раскопки курганов в окрестностях Одессы летом 1923 г.// Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — Ч. 2-3. — Одеса, 1925.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Usatove znachennya Usa tove selo v Ukrayini v Odeskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Usativskoyi silskoyi gromadi Plosha sela skladaye 453 2 ga Naselennya stanovit priblizno 8483 osib selo Usatove Gerb Prapor Krayevid selaKrayevid sela Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Odeskij rajon Gromada Usativska silska gromada Kod KATOTTG UA51100330010025010 Osnovni dani Zasnovane 1775 Persha zgadka 1775 Naselennya 8483 Plosha 4 532 km Gustota naselennya 1872 63 osib km Poshtovij indeks 67663 Telefonnij kod 380 482 Den sela 23 veresnya Geografichni dani Geografichni koordinati 46 32 11 pn sh 30 39 24 sh d 46 53639 pn sh 30 65667 sh d 46 53639 30 65667 Koordinati 46 32 11 pn sh 30 39 24 sh d 46 53639 pn sh 30 65667 sh d 46 53639 30 65667 Serednya visota nad rivnem morya 39 m Vodojmi Hadzhibejskij liman Misceva vlada Adresa radi 67663 Odeska obl Odeskij r n s Usatove pr Uryadovij 3 Karta Usatove Usatove Mapa Usatove u Vikishovishi Selo lezhit za 55 km vid rajonnogo centru Bilyayivki i za 10 km vid oblasnogo centru Odesi Rozmishene na verhivci Shkodovoyi gori Na shodi mezhuye iz selishem Kuyalnik Odesa a na pivnichnomu zahodi iz selom Nerubajske Na pivnochi sela znahoditsya Hadzhibejskij park yakij ye pam yatkoyu prirodi a dali Hadzhibejskij liman IstoriyaDoistorichna doba Istoriya sela pochinayetsya she z chasiv midnoyi dobi koli na cih teritoriyah u 3500 2700 rokah do n e bula poshirena Usativska kultura Nazva kulturi pishla vlasne vid nazvi cogo sela Na verhivci Shkodovoyi gori bulo znajdeno zalishki sporud z kam yanih plit miscevogo vapnyaku virobi z kremenyu nozhi prokolki skrebla vistrya na strili a takozh vkladni do serpiv i kam yani zernotertki ta kistki svijskih tvarin Same ce poselennya i vvazhayut centrom viniknennya usativskoyi kulturi Kurgani na Usativskomu kladovishi isnuvali priblizno z 2400 r do n e po 2100 r do n e Zasnuvannya sela U 1775 roci vinik usativskij cvintar de zaporozhci hovali svoyih pomerlih Selo bulo zasnovano kozakami zaporozhcyami u 1775 roci pid nazvoyu Usativski hutori Kozaki zaselyalisya po balkah kolo beregu Hadzhibejskogo limanu i na shilah Shkodovoyi gori Za legendoyu selo bulo zasnovane kozakom Timofiyem Vusatim sho mav dovgi vusa zvidci i pishla nazva sela Cej fakt maye nastupne pidtverdzhennya u Voznesenskij cerkvi sho stoyala poryad z kuyalnickim kladovishem v metrichnij knizi sered zapisiv 1809 po 1822 roki zafiksovano prizvisha Usatij Daniyil Stefanovich ta Usata Feodosiya Grigorivna Mozhlivo ce j buli nashadki legendarnogo zasnovnika sela U skladi Rosijskoyi imperiyi S 1790 roku hutir perehode do skladu Rosijskoyi imperiyi 21 veresnya 1822 roku tut bula osvyachena Rizdvo Bogorodichna cerkva vid togo dnya 21 veresnya den Rizdva Bogorodici vvazhayetsya dnem sela Ranishe na comu misti stoyala derev yana cerkva 22 travnya 1835 roku na Usativskih hutorah bulo vidkrito cerkovno prihodske uchilishe yake u 1954 roci distalo status shkoli a u 2022 roci status liceyu U 1965 roci shkola bula nazvana na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu P D Verniduba yakij narodivsya v comu seli Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Odeskogo gradonachalstva Potim do 1921 roku selo bulo u skladi Odeskoyi miskoyi dumi Radyanska doba Z 1921 po 1923 rik isnuvala Usativska volost yaka bula u skladi Odeskogo povitu Z 1923 po 1962 selo bulo u skladi Odeskogo rajonu Z 1923 po 1940 vi roki isnuvala Usativska silska rada Pershij kolgosp v seli organizovano u 1929 roci jogo pershim golovoyu buv chlen partiyi z 1925 roku O F Starichenko Za svidchennyam E A Pristupi Morozovoyi u 1918 1920 rokah Oleksij Fedorovich buv zv yazkivcem u revkomi Vin tak samo zavzyato yak v roki okupaciyi namagavsya ob yednati lyudej na teper uzhe mirnu borotbu za nove zhittya v kolgospi Uspih U 1930 roci rozrizneni mali gospodarstva prodovzhuvali ob yednannya zusil i ukrupnyuvalisya tak z yednalis dva kolgospi usativskij Uspih ta kolgosp Peremoga sho ranishe buv stvorenij v Kuyalniku Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 4 zhiteli sela U 1944 roci u seli buv organizovanij kolgosp 1951 r utvoreno Usativsku selishnu Radu Usatove Kriva Balka Kuyalnik a takozh Velikofontansku Velikij Fontan Serednij Fontan Chornomorka ta Zaliznichnu selishnu Radu Leninskij Troyickij s she Dzerzhinskogo ta s she zalizn st 1952 r likvidovano Usativsku selishnu Radu a takozh Velikofontansku ta Zaliznichnu pidporyadkovani Odeskij miskij Radi deputativ trudyashih vklyuchivshi teritoriyu Usativskoyi selishnoyi Radi do skladu Leninskogo r nu Velikofontansku do skladu Kaganovichskogo r nu ta Zaliznichnu do Illichivskogo r nu m Odesi Rishennyam vikonkomu Odeskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 8 kvitnya 1960 roku pivnichno shidnu okolicyu mista Odesi vidileno v okremij naselenij punkt selo Usatove yake peredano do skladu Bilyayivskogo rajonu z pidporyadkuvannyam Nerubajskij silskij Radi Rishennyam vikonkomu Odeskoyi oblasnoyi radi vid 9 bereznya 1971 roku v skladi Bilyayivskogo rajonu bula utvorena Usativska silska rada z centrom v seli Usatove Pershim silskim golovoyu stav Leonid Gnatovich Golubkov yakij obijmav cyu posadu z 1971 po 1977 rik Potim silsku radu ocholyuvali Tetyana Vasilivna Pashkova Sergij Ivanovich Pohila Ivan Ivanovich Zherdeckij Volodimir Oleksijovich Kiyan Valentina Gnativna Moiseyeva Vasil Pavlovich Bondar Olga Petrivna Shegulcova bula na posadi golovi Usativskoyi silskoyi radi z 1998 po 2003 rik U 2003 roci na posadu silskogo golovi bulo obrano Yuriya Ivanovicha Makovejchuka Nezalezhna Ukrayina Rishennyam Odeskoyi oblasnoyi Radi 347 XXXIII vid 07 08 2001 r Pro mezhi mista Odesi zatverdzhenogo Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 3064 III vid 07 02 2002 r Pro zminu mezh mista Odesi Odeskoyi oblasti teritoriyu sanatoriyu Hadzhibej razom z parkom viluchili iz Usativskoyi silradi i priyednali do Suvorovskogo rajonu m Odesi 17 lipnya 2020 roku bula utvorena Usativska silska teritorialna gromada v rezultati ob yednannya Usativskoyi Avgustivskoyi Marinivskoyi ta Illinskoyi silskih rad ale pri comu z Usativskoyi silradi bulo vilucheno pivnichnu chastinu sela Organ miscevogo samovryaduvannya Usativska silska rada Pershi vibori vidbulisya 25 zhovtnya 2020 roku NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 9291 osoba z yakih 4336 cholovikiv ta 4955 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkala 8031 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 80 9 rosijska 14 44 ciganska 0 77 rumunska 0 6 virmenska 0 14 biloruska 0 11 gagauzka 0 08 bolgarska 0 07 nimecka 0 02 polska 0 01 karayimska 0 01 SimvolikaGerb Shit peretyatij ponizhenoyu sribnoyu vuzkoyu zubchastoyu zverhu balkoyu na chervone ta lazurove polya U verhnomu chervonomu poli sribna cerkva z zolotim kupolom i hrestom U nizhnomu lazurovomu poli zolota pidkova rizhkami dogori zi sribnimi striloyu ta shableyu z zolotim rukiv yam navhrest vistryam donizu Shit rozmishenij u zolotomu kartushi ta uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene gorizontalno vuzkoyu biloyu zubchastoyu zverhu strichkoyu na chervone ta sinye polya z spivvidnoshennyam shirini verhnoyi vuzkoyi ta nizhnoyi smug rivne 6 10 1 10 ta 3 10 vidpovidno U verhnomu chervonomu poli bila cerkva z zhovtim kupolom i hrestom visotoyu 1 2 visoti prapora u nizhnomu sinomu poli zhovta pidkova rizhkami dogori z bilimi striloyu ta shableyu navhrest vistryam donizu visotoyu 1 5 visoti prapora Simvolika Kompoziciya z pidkovi strili ta shabli simvolizuye zaporizkogo kozaka yakij mav dovgi vusa ta buv za legendoyu pershimi poselencem sela yake zgodom nazvali Usatove Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici simvolizuye viru ta nadiyu zhiteliv na krashe zhittya ta razom z zubchatoyu stinoyu nagaduye pro slavetnu istoriyu sela a takozh nagaduye stini kolishnoyi Hadzhibeyivskoyi forteci na misti yakoyi zgodom bula zasnovana Odesa Zolotij zhovtij kolir ye simvolom bagatstva spravedlivosti ta dostatku sribnij bilij chistotu ta nevinnist Chervonij kolir ye simvolom krasi muzhnosti ta kozackoyi slavi Lazurovij kolir simvol gidnosti chistogo mirnogo neba a takozh simvolizuye krasu ta velich Hadzhibeyivskogo limanu Gerb rozmishenij u zolotomu kartushi yakij rekomendovanij Ukrayinskim geraldichnim tovaristvom ta prikrashenij silskoyu koronoyu yaka vkazuye na status sela GalereyaUsativskij licej imeni P D Verniduba Rizdvo Bogorodichna cerkva Memorial zhertvam Drugoyi svitovoyi vijni bilya cerkvi Vulici Usatova Kurgan na Usativskomu cvintari Kozacki mogili na Velikomu Usativskomu cvintariPostatiVernidub Petro Danilovich 1924 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Mokan Mikola Valerijovich 1983 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhUsativska kultura Velikij Usativskij cvintar Shkodova gora Usativskij licej imeni P D Verniduba Rizdvo Bogorodichna cerkva Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiUsatove u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odeshina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Odeshina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Usatove u Vikishovishi Usatove Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 368 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1951 2 s 8 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1952 3 s 19 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1960 14 s 149 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 LiteraturaBoltenko M Raskopki Usatovo Bolshekuyalnickogo polya kulturnyh ostatkov Visnik Odeskoyi komisiyi krayeznavstva ch 2 3 O 1925 Lagodovska O Usativska kultura ta yiyi miscya v arheologichnomu minulomu Ukrayini Visnik AN URSR ch 6 K 1947 Lagodovska O Pam yatki Usativskogo tipu Arheologiya t 8 1953 Pora Leonovich V Raskopki kurganov v okrestnostyah Odessy letom 1923 g Visnik Odeskoyi komisiyi krayeznavstva pri VUAN Ch 2 3 Odesa 1925 PosilannyaUsatove Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini http who is who ua main page odessa2008 90 334 Obshestvennaya Organizaciya My za spravedlivost https usativska rada gov ua istoriya sela

Дата публікації:
Топ