Орі́хівка (до 1945 року — Пандаклія) — село Кубейської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Населення становить 2426 осіб.
село Оріхівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Болградський район | ||||
Громада | Кубейська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51060130030070920 | ||||
Облікова картка | Оріхівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1830 | ||||
Населення | 2426 | ||||
Площа | 2,79 км² | ||||
Густота населення | 869,53 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 68721 | ||||
Телефонний код | +380 4846 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 45°48′22″ пн. ш. 28°54′32″ сх. д. / 45.80611° пн. ш. 28.90889° сх. д.Координати: 45°48′22″ пн. ш. 28°54′32″ сх. д. / 45.80611° пн. ш. 28.90889° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 62 м | ||||
Водойми | Балка Пандаклійська, р. Великий Катлабух | ||||
Відстань до районного центру | 34 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 68721, с.Оріхівка, вул. Шкільна, 74 | ||||
Староста | Волкова Ірина Степанівна | ||||
Карта | |||||
Оріхівка | |||||
Оріхівка | |||||
Мапа | |||||
Оріхівка у Вікісховищі |
Географія
Селом тече Балка Пандаклійська.
Історія
За даними 1859 року у болгарській колонії Пандаклія (Фундуклі) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1233 особи (609 чоловічої статі та 624 — жіночої), налічувалось 180 дворових господарств, існували православна церква.
Станом на 1886 рік у болгарській колонії Кубейської волості мешкало 2056 осіб, налічувалось 310 дворових господарств, існували православна церква, школа, 5 лавок.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2804 осіб (1389 чоловічої статі та 1415 — жіночої), з яких 2801 — православної віри.
14 листопада 1945 року було перейменовано село Пандаклія Новоіванівського району на село Оріхівка і Пандаклійську сільраду — на Оріхівську.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2584 особи, з яких 1266 чоловіків та 1318 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2273 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 93,98 % |
українська | 2,1 % |
російська | 1,81 % |
молдовська | 0,91 % |
гагаузька | 0,82 % |
циганська | 0,16 % |
німецька | 0,04 % |
Герб і прапор
На прапорі і гербі відображені головні елементи життя селян. Так як свою назву населений пункт отримав завдяки вирощуванню здавна волоських горіхів, то на гербі є їх зображення. Другим елементом було обране золоте виноградне гроно. Вони розташовуються з боків великого зображення Святого Георгія Змієборця, що вражає списом змія. Ім'я цього святого носить місцева церква.
Основними кольорами прапора є червоний, жовтий та зелений, які символізують життя, великодушність, багатство; пшеничне поле, сонце; родючість, процвітання та оновлення природи — відповідно.
Відомі мешканці
- Малинов Александр — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії. Голова уряду країни у 1908–1911, 1918 та 1931 роках, з іменем якого пов'язано проголошення незалежності Болгарії.
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 294)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-8. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
Джерела
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ori hivka do 1945 roku Pandakliya selo Kubejskoyi silskoyi gromadi Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 2426 osib selo OrihivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Kubejska silska gromadaKod KATOTTG UA51060130030070920Oblikova kartka Orihivka Osnovni daniZasnovane 1830Naselennya 2426Plosha 2 79 km Gustota naselennya 869 53 osib km Poshtovij indeks 68721Telefonnij kod 380 4846Geografichni daniGeografichni koordinati 45 48 22 pn sh 28 54 32 sh d 45 80611 pn sh 28 90889 sh d 45 80611 28 90889 Koordinati 45 48 22 pn sh 28 54 32 sh d 45 80611 pn sh 28 90889 sh d 45 80611 28 90889Serednya visota nad rivnem morya 62 mVodojmi Balka Pandaklijska r Velikij KatlabuhVidstan do rajonnogo centru 34 kmMisceva vladaAdresa radi 68721 s Orihivka vul Shkilna 74Starosta Volkova Irina StepanivnaKartaOrihivkaOrihivkaMapa Orihivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Orihivka GeografiyaSelom teche Balka Pandaklijska IstoriyaZa danimi 1859 roku u bolgarskij koloniyi Pandakliya Fundukli Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi oblasti meshalo 1233 osobi 609 cholovichoyi stati ta 624 zhinochoyi nalichuvalos 180 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva Stanom na 1886 rik u bolgarskij koloniyi Kubejskoyi volosti meshkalo 2056 osib nalichuvalos 310 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 5 lavok Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2804 osib 1389 cholovichoyi stati ta 1415 zhinochoyi z yakih 2801 pravoslavnoyi viri 14 listopada 1945 roku bulo perejmenovano selo Pandakliya Novoivanivskogo rajonu na selo Orihivka i Pandaklijsku silradu na Orihivsku NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 2584 osobi z yakih 1266 cholovikiv ta 1318 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 2273 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 93 98 ukrayinska 2 1 rosijska 1 81 moldovska 0 91 gagauzka 0 82 ciganska 0 16 nimecka 0 04 Gerb i praporNa prapori i gerbi vidobrazheni golovni elementi zhittya selyan Tak yak svoyu nazvu naselenij punkt otrimav zavdyaki viroshuvannyu zdavna voloskih gorihiv to na gerbi ye yih zobrazhennya Drugim elementom bulo obrane zolote vinogradne grono Voni roztashovuyutsya z bokiv velikogo zobrazhennya Svyatogo Georgiya Zmiyeborcya sho vrazhaye spisom zmiya Im ya cogo svyatogo nosit misceva cerkva Osnovnimi kolorami prapora ye chervonij zhovtij ta zelenij yaki simvolizuyut zhittya velikodushnist bagatstvo pshenichne pole sonce rodyuchist procvitannya ta onovlennya prirodi vidpovidno Vidomi meshkanciMalinov Aleksandr bolgarskij politichnij diyach lider Demokratichnoyi partiyi Golova uryadu krayini u 1908 1911 1918 ta 1931 rokah z imenem yakogo pov yazano progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyi PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 294 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 8 X 270 120 s ros doref Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 14 listopada 1945 r Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 880 958 959 1040 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi