У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Залізничне Залізни чне село Болградської міської громади Бо

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Залізничне.

Залізни́чне — село Болградської міської громади Болградського району Одеської області в Україні.

село Залізничне


Герб	Прапор

Болградська міська громада

Код КАТОТТГ

UA51060030040034042

Облікова картка

Залізничне

Основні дані

Засноване

1861

Населення

3487

Площа

3,03 км²

Густота населення

1150,8 осіб/км²

Поштовий індекс

68732

Телефонний код

+380 4846

Географічні дані

Географічні координати

45°44′50″ пн. ш. 28°36′58″ сх. д. / 45.74722° пн. ш. 28.61611° сх. д.Координати: 45°44′50″ пн. ш. 28°36′58″ сх. д. / 45.74722° пн. ш. 28.61611° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

84 м

Відстань до
обласного центру

237 км

Відстань до
районного центру

10,3 км

Місцева влада

Адреса ради

68731, Одеська обл., Болградський р-н, с. Залізничне, вул. Толбухіна, 92

Карта

Залізничне

Залізничне

Мапа

Залізничне у Вікісховищі

Географії

Село розташоване на висоті 84 метрів, у північно-західній частині Болградського району . Населення становить 3487 осіб. Відстань до райцентру становить 10 км і проходить автошляхом Т 1608.

Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдовсько-український кордон Залізничне—Кайраклія.

Історія

Засноване у 1861 році під назвою Болга́рійка, із 14 листопада 1945 року має сучасну назву.

В результаті Договору в Парижі в 1856 році, що завершив Кримську Війну (1853—1856), до Росії, у тому числі Молдови, відійшли землі на південному заході Бессарабії (відомі під назвами Кагул, Болград та Ізмаїл).

Після Об'єднання Бессарабії з Румунією 27 березня 1918 року, село Болга́рійка входила до складу Румунії.

Більшість населення складалося з болгар, а також маленьких громад гагаузів, румунів і росіян. За переписом 1930 року, було встановлено, що з 2.404 жителів села, 2.119 були болгарами (91.10 %), 134 гагаузами (5.57 %), 69 румунами (2.87 %), 64 росіянами (2.66 %), 7 євреями, 6 греками, 3 українцями і 3 євреями.

В результаті Пакту Ріббентропа-Молотова (1939), території Бессарабії, Північної Буковини і Краю Герца були приєднані до СРСР 28 червня 1940 року. Після того, як Бессарабія була приєднана до СРСР, Сталін розчленував її на три частини. Так, 2 серпня 1940 року була створена Молдавська РСР, а в південних частинах (румунських округах Аккерман і Ізмаїл) та північній (повіт Хотин) Бессарабії, а також північна Буковина і Край Герца були приєднані до Української РСР.

В період 1941—1944 рр., всі території, приєднані раніше до СРСР входять до складу Румунії. Потім, три території були повернуті в СРСР у 1944 році і включені до складу Української РСР, згідно територіального устрою, зробленого Сталіним після приєднання 1940 року, коли Бессарабія була розділена на три частини.

У 1947 році, радянська влада змінила офіційну назву села з Болга́рійка в Залізничне. У 1954 році було скасовано Ізмаїльську область, а населені пункти були включені в Одеську область.

Починаючи з 1991 року, селище Болга́рійка (Залізничне) є частиною Болградського району Одеської області в рамках незалежної України. В даний час село має 3.487 осіб (2001 рік), в основному болгари.

У липні 2020 року пам'ятник Леніну, який був одним з останніх на території України, переробили на пам'ятник болгарському переселенцю.

Символіка

Герб

Щит підвищено перетятий золотою зубчастою угорі балкою на лазурову і зелену частини. У другій частині сходить золоте сонце, супроводжуване справа угорі срібним гроном винограду з листям, зліва – срібною баранячою головою. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною.

Прапор

Квадратне полотнище поділене вертикально на три рівновеликі смуги – синю, жовту, зелену. В центрі жовтої смуги малий герб села.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села, яке тоді входило до складу Табаківської сільської ради, становило 2472 особи, з яких 1181 чоловік та 1291 жінка.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 3472 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
болгарська	76,46 %
російська	12,07 %
гагаузька	4,65 %
українська	3,47 %
молдовська	2,06 %
циганська	0,66 %
білоруська	0,14 %
кримськотатарська	0,03 %
німецька	0,03 %
румунська	0,03 %

Відомі мешканці

(1888—1930) — книговидавець, громадський діяч.
Дунєв Руслан Миколайович (1977—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни

Примітки

Ленін на Одещині став болгарським переселенцем. Історична правда. 22 липня 2020. оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 22 лютого 2021.
. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 22 лютого 2021.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ленін на Одещині став болгарським переселенцем. Історична правда. 22 липня 2020. оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.

[2] . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 22 лютого 2021.

[3] . Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 22 лютого 2021.

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.