Горо́днє — село Болградського району Одеської області (Україна) населенням у 5104 особи. Попередні назви села — Градіна, до 1945 року — Чийшія. Адміністративний центр Городненської сільської громади. Є одним із найстаріших болгарських сіл півдня України.
село Городнє | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Св. Петра і Павла | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Болградський район | ||||
Громада | Городненська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51060090010098049 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 5104 | ||||
Площа | 5,14 км² | ||||
Густота населення | 993 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 68712 | ||||
Телефонний код | +380 4846 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 45°53′24″ пн. ш. 28°50′48″ сх. д. / 45.89000° пн. ш. 28.84667° сх. д.Координати: 45°53′24″ пн. ш. 28°50′48″ сх. д. / 45.89000° пн. ш. 28.84667° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 80 м | ||||
Водойми | Великий Катлабуг | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 68712, Одеська обл., Болградський р-н, с.Городнє, вул.Широка,39 | ||||
Карта | |||||
Городнє | |||||
Городнє | |||||
Мапа | |||||
Городнє у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 35 км від районного центру Болград та за 25 км від залізничної станції Чадир-Лунга (Молдова). Простягається по берегах річки Великий Катлабуг.
Історія
Археологічні знахідки, виявлені на території села, відносяться до епохи пізньої бронзи. Поблизу нього знайдено також керамічні вироби римського, скіфського, сарматського і слов'янського часів.
Заснування Чийшії пов'язане з переселенням болгар до Російської імперії після російсько-турецької війни 1806 — 1812 років. Рятуючись від переслідування турків, перейшли Дунай та оселились тут у 1813 році сім'ї Богоєвих, Іванових, Мильковських, Генових. Назва села Чийшія — татарського походження, у перекладі — «волога долина».
Оселившись у місцевості з родючими ґрунтами і багатими пасовиськами, жителі Чийшії займались хліборобством та скотарством. Визначне місце у господарстві посідало й городництво, у зв'язку з чим, починаючи з 1827 року, село часто стали називати Градіна, болгарською — город. Дослідник цього краю Аполлон Скальковський також підкреслював, що жителі Чийшії (або Градіни) — добрі хлібороби і винороби.
14 листопада 1945 року було перейменовано село Чийшия Новоіванівського району на село Городнє і Чийшийську сільраду — на Городнянську.
Населення
Згідно із переписом 1989 року, населення села становило 5476 осіб, 2659 з яких чоловіки та 2817 —жінки.
За переписом населення 2001 року у селі мешкало 5090 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою згідно даним перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 93,75 % |
російська | 2,90 % |
українська | 1,49 % |
гагаузька | 0,92 % |
молдовська | 0,47 % |
циганська | 0,35 % |
білоруська | 0,02 % |
вірменська | 0,02 % |
Пам'ятки
- Церква Святих Петра і Павла 1847—1877 рр. споруди — одна з небагатьох в усій окрузі, яка збереглася у роки атеїзму, та у якій богослужіння ніколи не припинялися.
- Пам'ятник на честь 150-річчя від дня заснування села 1967 року.
- Пам'ятник на честь 200-річчя від дня заснування села 2013 року.
- Історико-краєзнавчий музей села Городнє — розташовано на вул. Центральній, 98, відкритий у 1982 році. Складається з 7 залів та вуличної експозиції, більше 6 000 експонатів, 80% з них оригінали — предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг, документи, у тому числі й перші записи Св. Петро-Павлівської церкви, які датуються з 1820-го року: «Исповеднъя роспіси», «Объск брачный» та «Похозяйственные книги», за допомогою яких місцеві жителі складають власні родоводи.
Культура
В селі працюють народний ансамбль «Ізвор» Городненского будинку культури, народний оркестр болгарських народних інструментів «Чийшія». Колективи є учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
Бессарабія Folk
У селі Городнє з 2018 року проходить Міжнародний фольклорний фестиваль народної творчості . Серед учасників першого фестивалю були представники різних куточків української Бессарабії — сіл Городнє, Кубей, Дмитрівка, Нові Трояни, Каракурт, Криничне (Болградського району), Кам'янка, Утконосівка (Ізмаїльського району), Зоря (Саратський район), Рівне (Татарбунарський район), Виноградівка (Тарутинський район), м. Рені, а також танцювально-співочий колектив з міста Тараклія (Молдова). Колективи є носіями болгарської, української, гагаузської, молдовської культур.
Географія учасників другого фестивалю розширилася за рахунок Болгарії. У номінації «Соло» перемогли Сергій Нейчев (с. Кирнички Ізмаїльського району) та Євгенія Шлапак (с. Городнє Болградського району). Серед вокальних ансамблів — «Дулакчія» (с. Розділені Арцизького району). Кращі хореографічні колективи — старша група ансамблю «Ізвор» (с. Городнє) та «Колорит» (с. Кам'янка Ізмаїльського району). Переможці отримали сертифікати на участь в етнофестивалі «Рожен» у Болгарії.
Дата проведення третього фестивалю анонсована на 2 травня 2020 року. Заявки приймаються у чотирьох номінаціях — танцювальний, вокальний колектив, соло й театральна постановка.
Головним спонсором етнофестивалю від заснування є Громадська організація (засновник — меценат Віктор Куртєв).
Мірудія
Село Чийший славиться на всю Бесарабію ароматною мірудією – спецією та місцевим спеціалітетом. Адже понад двісті років тому до цих країв переселилися болгари з Балкан. І, приїхавши до Бесарабії, предки привезли із собою не лише виноградну лозу та овець, вони приїхали зі своїми спеціями та своїми традиціями їхнього вирощування та виробництва. Так тут з'явився чукан піпер (бесарабський спеціалітет - червона сушена паприка подрібнена вручну) і мірудія - суміш висушених і подрібнених ароматних трав.
Гушки
Місцеві голубці мають назву «гушки». В пропарене листя винограду загортають начинку, яка складається з рису чи булгуру, готують їх з додаванням певних трав: кропу, петрушки, м'яти.
Відомі мешканці
- Нєдов Петро Миколайович (нар. 1926) — радянський фітопатолог-імунолог, доктор біологічних наук (народився в селі).
- [ru] (нар. 2 січня 1948) — радянський та молдовський болгарист, діяч національного руху болгар Молдови та України.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 24 вересня 2013.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
- I Міжнародний фольклорний фестиваль народної творчості «Бессарабія Folk» [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] на порталі ГО
- I Международный фольклорный фестиваль народного творчества «Бессарабия Folk»
- Микола ГРИГОРАШ (14 травня 2018). (рос.). «Рені – Одеса». Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 2020-3-16.
- «Бессарабия Folk» – сохранение культурного разнообразия при поддержке Центра развития Бессарабии[недоступне посилання]
- «Бессарабия Folk»: определены победители (рос.). . 5 травня 2019. Процитовано 2020-3-16.
- Аліна БЕРЕСТЕНЬ (7 грудня 2019). Центром развития Бессарабии озвучена программа главного события весны – грандиозного феста в Огородном (рос.). . Процитовано 2020-3-16.
- В Болградском районе проходит «Бессарабия FOLK» (рос.). . 4 травня 2019. Процитовано 2020-3-16.
- [0=AZWyQuXuCj2HJVxHoWAyIRchjY5bsiZjD-XOieVog6EspLlQAd8IVOo8vOeXjucmQr2ckCwxsSQNh6gP2nEFm7pD2vLK71FqrJG-RIAl5oF6yJlzGzYIpS7ofqrFK0MuwSxOKDDJkYLuY4ZzzyKeTx_0I5I4YGRDaTh37lantuZ1zDCMZxuF0GWlYWCfTIjmNU_mng3PcPcqj-nYnSRiUvRncLKglUEgyCwXcBl1kSJyh_ORiYgsgYc0n_klGL4A6-2pD1Ajb09foUzXj0TTXLA3&__tn__=-UC%2CP-R Мірудія]
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Посилання
- Городнє — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Огородное — Чийшия. Наш отчий дом: Материалы по истории села. — Ізмаїл : «СМИЛ», 2006. — 352 с., иллюстрации 16 с. с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goro dnye selo Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ukrayina naselennyam u 5104 osobi Poperedni nazvi sela Gradina do 1945 roku Chijshiya Administrativnij centr Gorodnenskoyi silskoyi gromadi Ye odnim iz najstarishih bolgarskih sil pivdnya Ukrayini selo GorodnyeGerb PraporCerkva Sv Petra i PavlaCerkva Sv Petra i PavlaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Gorodnenska silska gromadaKod KATOTTG UA51060090010098049Osnovni daniNaselennya 5104Plosha 5 14 km Gustota naselennya 993 osib km Poshtovij indeks 68712Telefonnij kod 380 4846Geografichni daniGeografichni koordinati 45 53 24 pn sh 28 50 48 sh d 45 89000 pn sh 28 84667 sh d 45 89000 28 84667 Koordinati 45 53 24 pn sh 28 50 48 sh d 45 89000 pn sh 28 84667 sh d 45 89000 28 84667Serednya visota nad rivnem morya 80 mVodojmi Velikij KatlabugMisceva vladaAdresa radi 68712 Odeska obl Bolgradskij r n s Gorodnye vul Shiroka 39KartaGorodnyeGorodnyeMapa Gorodnye u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodnye GeografiyaSelo roztashovane za 35 km vid rajonnogo centru Bolgrad ta za 25 km vid zaliznichnoyi stanciyi Chadir Lunga Moldova Prostyagayetsya po beregah richki Velikij Katlabug IstoriyaPam yatnik 150 richchyu zasnuvannya Chijshiyi Arheologichni znahidki viyavleni na teritoriyi sela vidnosyatsya do epohi piznoyi bronzi Poblizu nogo znajdeno takozh keramichni virobi rimskogo skifskogo sarmatskogo i slov yanskogo chasiv Zasnuvannya Chijshiyi pov yazane z pereselennyam bolgar do Rosijskoyi imperiyi pislya rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Ryatuyuchis vid peresliduvannya turkiv perejshli Dunaj ta oselilis tut u 1813 roci sim yi Bogoyevih Ivanovih Milkovskih Genovih Nazva sela Chijshiya tatarskogo pohodzhennya u perekladi vologa dolina Oselivshis u miscevosti z rodyuchimi gruntami i bagatimi pasoviskami zhiteli Chijshiyi zajmalis hliborobstvom ta skotarstvom Viznachne misce u gospodarstvi posidalo j gorodnictvo u zv yazku z chim pochinayuchi z 1827 roku selo chasto stali nazivati Gradina bolgarskoyu gorod Doslidnik cogo krayu Apollon Skalkovskij takozh pidkreslyuvav sho zhiteli Chijshiyi abo Gradini dobri hliborobi i vinorobi 14 listopada 1945 roku bulo perejmenovano selo Chijshiya Novoivanivskogo rajonu na selo Gorodnye i Chijshijsku silradu na Gorodnyansku NaselennyaZgidno iz perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 5476 osib 2659 z yakih choloviki ta 2817 zhinki Za perepisom naselennya 2001 roku u seli meshkalo 5090 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu zgidno danim perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 93 75 rosijska 2 90 ukrayinska 1 49 gagauzka 0 92 moldovska 0 47 ciganska 0 35 biloruska 0 02 virmenska 0 02 Pam yatkiIstoriko krayeznavchij muzej sela GorodnyeCerkva Svyatih Petra i Pavla 1847 1877 rr sporudi odna z nebagatoh v usij okruzi yaka zbereglasya u roki ateyizmu ta u yakij bogosluzhinnya nikoli ne pripinyalisya Pam yatnik na chest 150 richchya vid dnya zasnuvannya sela 1967 roku Pam yatnik na chest 200 richchya vid dnya zasnuvannya sela 2013 roku Istoriko krayeznavchij muzej sela Gorodnye roztashovano na vul Centralnij 98 vidkritij u 1982 roci Skladayetsya z 7 zaliv ta vulichnoyi ekspoziciyi bilshe 6 000 eksponativ 80 z nih originali predmeti pobutu znaryaddya praci nacionalnij odyag dokumenti u tomu chisli j pershi zapisi Sv Petro Pavlivskoyi cerkvi yaki datuyutsya z 1820 go roku Ispovednya rospisi Obsk brachnyj ta Pohozyajstvennye knigi za dopomogoyu yakih miscevi zhiteli skladayut vlasni rodovodi KulturaV seli pracyuyut narodnij ansambl Izvor Gorodnenskogo budinku kulturi narodnij orkestr bolgarskih narodnih instrumentiv Chijshiya Kolektivi ye uchasnikami vseukrayinskih ta mizhnarodnih festivaliv Bessarabiya Folk U seli Gorodnye z 2018 roku prohodit Mizhnarodnij folklornij festival narodnoyi tvorchosti Sered uchasnikiv pershogo festivalyu buli predstavniki riznih kutochkiv ukrayinskoyi Bessarabiyi sil Gorodnye Kubej Dmitrivka Novi Troyani Karakurt Krinichne Bolgradskogo rajonu Kam yanka Utkonosivka Izmayilskogo rajonu Zorya Saratskij rajon Rivne Tatarbunarskij rajon Vinogradivka Tarutinskij rajon m Reni a takozh tancyuvalno spivochij kolektiv z mista Tarakliya Moldova Kolektivi ye nosiyami bolgarskoyi ukrayinskoyi gagauzskoyi moldovskoyi kultur Geografiya uchasnikiv drugogo festivalyu rozshirilasya za rahunok Bolgariyi U nominaciyi Solo peremogli Sergij Nejchev s Kirnichki Izmayilskogo rajonu ta Yevgeniya Shlapak s Gorodnye Bolgradskogo rajonu Sered vokalnih ansambliv Dulakchiya s Rozdileni Arcizkogo rajonu Krashi horeografichni kolektivi starsha grupa ansamblyu Izvor s Gorodnye ta Kolorit s Kam yanka Izmayilskogo rajonu Peremozhci otrimali sertifikati na uchast v etnofestivali Rozhen u Bolgariyi Data provedennya tretogo festivalyu anonsovana na 2 travnya 2020 roku Zayavki prijmayutsya u chotiroh nominaciyah tancyuvalnij vokalnij kolektiv solo j teatralna postanovka Golovnim sponsorom etnofestivalyu vid zasnuvannya ye Gromadska organizaciya zasnovnik mecenat Viktor Kurtyev Mirudiya Selo Chijshij slavitsya na vsyu Besarabiyu aromatnoyu mirudiyeyu speciyeyu ta miscevim specialitetom Adzhe ponad dvisti rokiv tomu do cih krayiv pereselilisya bolgari z Balkan I priyihavshi do Besarabiyi predki privezli iz soboyu ne lishe vinogradnu lozu ta ovec voni priyihali zi svoyimi speciyami ta svoyimi tradiciyami yihnogo viroshuvannya ta virobnictva Tak tut z yavivsya chukan piper besarabskij specialitet chervona sushena paprika podribnena vruchnu i mirudiya sumish visushenih i podribnenih aromatnih trav Gushki Miscevi golubci mayut nazvu gushki V proparene listya vinogradu zagortayut nachinku yaka skladayetsya z risu chi bulguru gotuyut yih z dodavannyam pevnih trav kropu petrushki m yati Vidomi meshkanciNyedov Petro Mikolajovich nar 1926 radyanskij fitopatolog imunolog doktor biologichnih nauk narodivsya v seli ru nar 2 sichnya 1948 radyanskij ta moldovskij bolgarist diyach nacionalnogo ruhu bolgar Moldovi ta Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 14 listopada 1945 r Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 880 958 959 1040 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 I Mizhnarodnij folklornij festival narodnoyi tvorchosti Bessarabiya Folk 6 listopada 2019 u Wayback Machine na portali GO I Mezhdunarodnyj folklornyj festival narodnogo tvorchestva Bessarabiya Folk Mikola GRIGORASh 14 travnya 2018 ros Reni Odesa Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 2020 3 16 Bessarabiya Folk sohranenie kulturnogo raznoobraziya pri podderzhke Centra razvitiya Bessarabii nedostupne posilannya Bessarabiya Folk opredeleny pobediteli ros 5 travnya 2019 Procitovano 2020 3 16 Alina BERESTEN 7 grudnya 2019 Centrom razvitiya Bessarabii ozvuchena programma glavnogo sobytiya vesny grandioznogo festa v Ogorodnom ros Procitovano 2020 3 16 V Bolgradskom rajone prohodit Bessarabiya FOLK ros 4 travnya 2019 Procitovano 2020 3 16 0 AZWyQuXuCj2HJVxHoWAyIRchjY5bsiZjD XOieVog6EspLlQAd8IVOo8vOeXjucmQr2ckCwxsSQNh6gP2nEFm7pD2vLK71FqrJG RIAl5oF6yJlzGzYIpS7ofqrFK0MuwSxOKDDJkYLuY4ZzzyKeTx 0I5I4YGRDaTh37lantuZ1zDCMZxuF0GWlYWCfTIjmNU mng3PcPcqj nYnSRiUvRncLKglUEgyCwXcBl1kSJyh ORiYgsgYc0n klGL4A6 2pD1Ajb09foUzXj0TTXLA3 amp tn UC 2CP R Mirudiya Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros PosilannyaGorodnye Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 27 grudnya 2019 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Ogorodnoe Chijshiya Nash otchij dom Materialy po istorii sela Izmayil SMIL 2006 352 s illyustracii 16 s s