Дми трівка село Городненської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні Населення становить 4806

45°58′21″ пн. ш. 28°58′55″ сх. д. / 45.97250° пн. ш. 28.98194° сх. д.Координати: 45°58′21″ пн. ш. 28°58′55″ сх. д. / 45.97250° пн. ш. 28.98194° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

56 м

Водойми

річка Валепержа

Відстань до
районного центру

55 км

Місцева влада

Адреса ради

68710, с.Дмитрівка, вул.Марангоз Миколи, 135

Карта

Дмитрівка

Дмитрівка

Мапа

Дмитрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дмитрівка.

Географія

Селом тече річка Валепержа.

Історія

За даними 1859 року у болгарській колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1134 особи (617 чоловічої статі та 517 — жіночої), налічувалось 167 дворових господарств, існували православна церква.

Станом на 1886 рік у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1894 особи, налічувалось 304 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 лавки, винний склад.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2853 особи (1464 чоловічої статі та 1389 — жіночої), з яких 2782 — православної віри.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4435 осіб, з яких 2080 чоловіків та 2355 жінок.

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 4806 осіб. Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
гагаузька	4622	96,17 %
болгарська	75	1,56 %
російська	48	1,00 %
українська	43	0,89 %
румунська	12	0,25 %
інші	6	0,13 %

Символіка

В основі герба села Дмитрівка розташоване золоте коло (софра) на блакитному полі, обрамлене червоним кільцем, усередині якого розташований національний орнамент у вигляді пурпурових виноградних грон, між якими червоні кульки та по центру червона фляга (чотри), на якій зображено золоту квітку соняшника. Над софрою вгорі розташований золотий православний хрест, між золотими стилізованими головами вовків, що виникають з двох сторін.

Щит розташований у золотому картуші та увінчаний золотою короною. Під щитом на блакитній стрічці, підбитій золотом, золотими літерами напис «Дмитрівка».

Золоте коло символізує софра – круглий, дерев'яний столик, розписаний національним орнаментом. Софра є символом гостинності та домашнього затишку, навколо якого збиралася гагаузька родина та гості.

Червона фляга (чотри) для вина, використовується дмитровцями на особливих урочистостях, відображає заняття мешканців виноградарством та виноробством.

Православний хрест відбиває духовні устремління жителів села, а голова вовка символізує зв'язок із предками та глибокі історичні традиції народу.

Виноград та соняшник відображають сільський уклад життя та заняття мешканців села.

Золотий (жовтий) колір символізує багатство, шляхетність і достаток, блакитний (синій) – красу та велич, мирне небо працьовитого народу, червоний – життєствердну силу та працю.

Малюнок прапора Дмитрівки побудований на основі колірного рішення герба і має таку символіку.

Відомі мешканці

Народились

Ващук Олеся Петрівна — український криміналіст, доктор юридичних наук.
Палас Микола Дмитрович (* 1980) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.

Працювали

Дімітар Ватікіоті — офіцер Російської імператорської армії. Вважається засновником села.

Джерела

Примітки

. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 304)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-5. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2014.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2014.
. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.

[2] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 304)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-5. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[населення_1989-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.

[Облікова_картка_на_сайті_ВРУ-6] . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.

[Населення_населених_пунктів_Одеської_області_за_даними_перепису_2001_року-7] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2014.

[8] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2014.

[9] . Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.