Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Менцзя́н (кит. 蒙疆) — держава, утворена японською військовою адміністрацією на окупованій території центральної частини Внутрішньої Монголії (провінції Чахар, Жехе та ) в ході японсько-китайської війни (1937–1945). Ліквідована внаслідок радянсько-японської війни, наслідком якої були розгром Квантунської армії та звільнення території Менцзяну радянськими та монгольськими військами. Столиця — Чжанцзякоу (Калган).
| Об'єднаний Автономний Уряд Менцзяну 蒙疆聯合自治政府 Měngjiāng Liánhé Zìzhì Zhèngfǔ Mōkyō Rengō Jichi Seifu | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Калган | ||||||||||
| Форма правління | військова диктатура | ||||||||||
| Президент | |||||||||||
| - 1937—1945 | Де Ван Демчигдонров | ||||||||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||
| - Засновано | 1939 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 1945 | ||||||||||
| Площа | 506 800 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - | 5 500 000 осіб | ||||||||||
| Густота | 10,9 осіб/км² | ||||||||||
| Валюта | юань | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Назва
Назва «Менцзян» з китайської перекладається як «монгольські прикордонні землі». У європейських мовах існує декілька варіантів передачі оригінальної назви держави — Mengjiang, Mengkiang, Meng t'ien, Mongkyo, Meng Chiang, Meng Kiang (іноді вживаються назви Mengkukuo та Mengguguo — за аналогією з назвою Маньчжурської держави — Маньчжоу-Го (Mǎnzhōuguó)). Це пов'язано з різницею у транслітераціях назв при перекладі різних оригінальних джерел, а також з їх мовними та діалектними відмінностями.
В період існування автономії застосовувалася назва «Об'єднаний Автономний Уряд Менцзяну» (кит. Mengjiang Lianhe Zizhi Zhengfu) або «Об'єднаний Автономний Уряд Монгольських Земель», хоча князь Де Ван Демчигдонров, який правив на території автономії, виступав проти використання такої назви, оскільки вона асоціювалася з панкитайськими ідеями та суперечила його прагненням до «державності».
Історія
Створення автономії
У 1935-1936 японці спровокували на частині території Внутрішньої Монголії (яку контролювали з 1934) сепаратистські виступи місцевих феодалів. Перед цим, у квітні 1934, ослаблений Китай надав Внутрішній Монголії статус автономії, що також стало причиною пожвавлення сепаратистського руху. 22 грудня 1935 (за іншими даними — 27 травня 1936) монгольський князь Де Ван Демчигдонров, який обіймав посаду голови автономної Хебей-Чахарської Політичної ради, оголосив незалежність Внутрішньої Монголії. 12 травня 1936 у він разом з японською владою створив колабораціоністський Монгольський військовий уряд. 28 липня 1936 було прийнято перший державний прапор Менцзяну. В цей час під постійним управлінням князя Де Вана фактично знаходилася лише територія, що прилягала до Калгану та Хух-Хото, інші ж райони опинялися повз нормального контролю внаслідок змін ліній фронтів з військами Гоміньдану, комуністами та конкуруючими сепаратистськими угрупованнями.
Занепад
4 серпня 1941 Менцзян отримав нову назву — Монгольська автономна федерація. Однак насправді держава ніколи не мала того ступеню свободи, який мали Маньчжурська держава або китайський уряд у Нанкіні, та для усього світу залишалася внутрішньою автономією Китаю. В такому стані Менцзян проіснував до моменту своєї ліквідації наприкінці Другої світової війни в ході операції «Серпнева буря», яку провели радянські війська й армія Монгольської Народної Республіки. 10 серпня 1945 на визволеній від японців та їх сателітів території Менцзяну була утворена Народна республіка Внутрішньої Монголії. Після громадянської війни колишні території Менцзяну увійшли до складу Китайської Народної Республіки, проголошеної у Пекіні 1 жовтня 1949. У грудні 1949 князь Де Ван емігрував до МНР, де у лютому 1950 був заарештований. У вересні 1950 екс-керівник Менцзяну був переданий владі КНР, після чого працював у музеї історії Внутрішньої Монголії до моменту своєї смерті у Хух-Хото. Колишню столицю — Калган — було вилучено зі складу автономії у 1950-х.
Зовнішня політика
Голова Менцзяну Де Ван Демчигдонров у зовнішній політиці орієнтувався на Японію, виступав проти ідей панкитаїзму та схиляв японців до промонгольського вектора. 28 жовтня 1937 уряд автономного Менцзяну об'єднано з адміністраціями провінцій Південного Чахару та Північної Шеньсі, які мали такий самий статус, що й Менцзян, у «Об'єднаний комітет Менцзяну», але де-факто вони залишалися окремими адміністративними одиницями й навіть мали власну символіку. 22 листопада 1937 було проголошено «повну незалежність від Китаю». 8 грудня 1937 Де Ван підписав угоду про співробітництво та взаємодопомогу з Маньчжурською державою на правах голови держави, уряду та головнокомандувача національної армії. 1 вересня 1939 було створено Об'єднаний автономний уряд Менцзяну, що мав єдину валюту, банківську систему та державну символіку. Після створення китайського уряду Ван Цзінвея у Нанкіні Менцзян був формально перепідпорядкований йому, хоча де-факто автономія залишалася під контролем Маньчжоу-го — і, відповідно, Японської імперії: багато японських офіційних представників перед тим, як отримати свої повноваження на території Менцзяну, знаходилися в Маньчжурії.
Економіка
Японська імперія була зацікавлена у видобутку мінеральних ресурсів у Внутрішній Монголії та інших новостворених колоніях. Однією з найважливіших галузей промисловості Менцзяну був видобуток урану. У 1941 запаси руди у Менцзяні за японськими оцінками становили 91 645 000 т. Значними були також запаси вугілля (особливо в провінції ), яке починаючи з 1934 вивозилося до Японії.
Японська влада створила на території автономії також окремий Банк Менцзяну, який з 1938 випускав власну валюту — юань. У 1938 Банк Менцзяну перший і єдиний раз створив власну монету — 5 цзяо. Міські жителі автономії платили стабільний податок на прибуток, який становив 32 %. Валюта Менцзяну підлягала обміну нарівні з валютою Маньчжурської держави, якій була підпорядкована автономія; в свою чергу, валюта Маньчжурії теоретично була прив'язана до японської єни.
Населення
Населення Менцзяну в період японської окупації становило приблизно 5,5 млн чол., майже 80 % з них — етнічні ханьці.
Збройні сили
У 1936 була організована Національна армія Менцзяну як особливий підрозділ Квантунської армії. Командний склад формувався здебільшого з корінних мешканців Внутрішньої Монголії та був підпорядкований японським офіцерам. Функціями армії Менцзяну були підтримка операцій Імператорської японської армії, її окупаційних сил у районах Північного Китаю та захист влади автономії, а також підтримка суспільної безпеки спільно з локальними поліцейськими підрозділами. В адміністративному плані армія Менцзяну поділялася на 8-9 кавалерійських дивізій, кожна з яких мала по 1500 бійців, дивізії, в свою чергу, складалися з трьох полків, у кожному з яких було по 500 бійців, також у їхньому складі був підрозділ кулеметників кількістю 120 бійців. У 1943 загальна чисельність армії Менцзяну досягла 10 тис. чол. На озброєнні солдати мали гвинтівки, пістолети типу «маузер», ручні та станкові кулемети, міномети й артилерійську зброю. Також армія автономії мала декілька трофейних танків та бронеавтомобілів, переданих японською армією.
Див. також
Примітки
- 内蒙古自治区志: 政府志. 内蒙古人民出版社 — через Google Books.
- 山西通志: 政务志. 人民代表大会, 政府篇, 政治协商会议. 中華書局.
Джерела
- Залесский К. А. Кто был кто во Второй мировой войне. Союзники Германии. — М.: АСТ, 2004. — Т. 2. — 492 с. —
- Новейшая история Китая. 1928—1949 — М.: Наука, 1984
- Jowett, Phillip S. Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45. Volume I: China & Manchuria — Solihull: Helion, 2004 (англ.)
- Оуэн Латтимор. The Phantom of Mengkukuo. — Pacific Affairs, 10, #4, 1937, p. 420-27 (англ.)
Посилання
- The United Authonomous Government of The Mengjiang [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Mengjiang [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menczya n kit 蒙疆 derzhava utvorena yaponskoyu vijskovoyu administraciyeyu na okupovanij teritoriyi centralnoyi chastini Vnutrishnoyi Mongoliyi provinciyi Chahar Zhehe ta v hodi yaponsko kitajskoyi vijni 1937 1945 Likvidovana vnaslidok radyansko yaponskoyi vijni naslidkom yakoyi buli rozgrom Kvantunskoyi armiyi ta zvilnennya teritoriyi Menczyanu radyanskimi ta mongolskimi vijskami Stolicya Chzhanczyakou Kalgan Ob yednanij Avtonomnij Uryad Menczyanu 蒙疆聯合自治政府 Mengjiang Lianhe Zizhi Zhengfǔ Mōkyō Rengō Jichi Seifu marionetkova derzhava Yaponskoyi imperiyi 1939 40 avtonomnij region en 1940 45 1939 1945 Prapor Menczyan istorichni kordoni na kartiMenczyan na karti svitu Stolicya Kalgan Forma pravlinnya vijskova diktatura Prezident 1937 1945 De Van Demchigdonrov Istorichnij period Druga svitova vijna Zasnovano 1939 Likvidovano 1945 Plosha 506 800 km2 Naselennya 5 500 000 osib Gustota 10 9 osib km Valyuta yuan Poperednik Nastupnik Respublika Kitaj en Radyanska okupaciya Manchzhuriyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MenczyanNazvaNazva Menczyan z kitajskoyi perekladayetsya yak mongolski prikordonni zemli U yevropejskih movah isnuye dekilka variantiv peredachi originalnoyi nazvi derzhavi Mengjiang Mengkiang Meng t ien Mongkyo Meng Chiang Meng Kiang inodi vzhivayutsya nazvi Mengkukuo ta Mengguguo za analogiyeyu z nazvoyu Manchzhurskoyi derzhavi Manchzhou Go Mǎnzhōuguo Ce pov yazano z rizniceyu u transliteraciyah nazv pri perekladi riznih originalnih dzherel a takozh z yih movnimi ta dialektnimi vidminnostyami V period isnuvannya avtonomiyi zastosovuvalasya nazva Ob yednanij Avtonomnij Uryad Menczyanu kit Mengjiang Lianhe Zizhi Zhengfu abo Ob yednanij Avtonomnij Uryad Mongolskih Zemel hocha knyaz De Van Demchigdonrov yakij praviv na teritoriyi avtonomiyi vistupav proti vikoristannya takoyi nazvi oskilki vona asociyuvalasya z pankitajskimi ideyami ta superechila jogo pragnennyam do derzhavnosti IstoriyaStvorennya avtonomiyi Knyaz De Van Demchigdonrov zliva U 1935 1936 yaponci sprovokuvali na chastini teritoriyi Vnutrishnoyi Mongoliyi yaku kontrolyuvali z 1934 separatistski vistupi miscevih feodaliv Pered cim u kvitni 1934 oslablenij Kitaj nadav Vnutrishnij Mongoliyi status avtonomiyi sho takozh stalo prichinoyu pozhvavlennya separatistskogo ruhu 22 grudnya 1935 za inshimi danimi 27 travnya 1936 mongolskij knyaz De Van Demchigdonrov yakij obijmav posadu golovi avtonomnoyi Hebej Chaharskoyi Politichnoyi radi ogolosiv nezalezhnist Vnutrishnoyi Mongoliyi 12 travnya 1936 u vin razom z yaponskoyu vladoyu stvoriv kolaboracionistskij Mongolskij vijskovij uryad 28 lipnya 1936 bulo prijnyato pershij derzhavnij prapor Menczyanu V cej chas pid postijnim upravlinnyam knyazya De Vana faktichno znahodilasya lishe teritoriya sho prilyagala do Kalganu ta Huh Hoto inshi zh rajoni opinyalisya povz normalnogo kontrolyu vnaslidok zmin linij frontiv z vijskami Gomindanu komunistami ta konkuruyuchimi separatistskimi ugrupovannyami Zanepad 4 serpnya 1941 Menczyan otrimav novu nazvu Mongolska avtonomna federaciya Odnak naspravdi derzhava nikoli ne mala togo stupenyu svobodi yakij mali Manchzhurska derzhava abo kitajskij uryad u Nankini ta dlya usogo svitu zalishalasya vnutrishnoyu avtonomiyeyu Kitayu V takomu stani Menczyan proisnuvav do momentu svoyeyi likvidaciyi naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni v hodi operaciyi Serpneva burya yaku proveli radyanski vijska j armiya Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki 10 serpnya 1945 na vizvolenij vid yaponciv ta yih satelitiv teritoriyi Menczyanu bula utvorena Narodna respublika Vnutrishnoyi Mongoliyi Pislya gromadyanskoyi vijni kolishni teritoriyi Menczyanu uvijshli do skladu Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki progoloshenoyi u Pekini 1 zhovtnya 1949 U grudni 1949 knyaz De Van emigruvav do MNR de u lyutomu 1950 buv zaareshtovanij U veresni 1950 eks kerivnik Menczyanu buv peredanij vladi KNR pislya chogo pracyuvav u muzeyi istoriyi Vnutrishnoyi Mongoliyi do momentu svoyeyi smerti u Huh Hoto Kolishnyu stolicyu Kalgan bulo vilucheno zi skladu avtonomiyi u 1950 h Zovnishnya politikaGolova Menczyanu De Van Demchigdonrov u zovnishnij politici oriyentuvavsya na Yaponiyu vistupav proti idej pankitayizmu ta shilyav yaponciv do promongolskogo vektora 28 zhovtnya 1937 uryad avtonomnogo Menczyanu ob yednano z administraciyami provincij Pivdennogo Chaharu ta Pivnichnoyi Shensi yaki mali takij samij status sho j Menczyan u Ob yednanij komitet Menczyanu ale de fakto voni zalishalisya okremimi administrativnimi odinicyami j navit mali vlasnu simvoliku 22 listopada 1937 bulo progolosheno povnu nezalezhnist vid Kitayu 8 grudnya 1937 De Van pidpisav ugodu pro spivrobitnictvo ta vzayemodopomogu z Manchzhurskoyu derzhavoyu na pravah golovi derzhavi uryadu ta golovnokomanduvacha nacionalnoyi armiyi 1 veresnya 1939 bulo stvoreno Ob yednanij avtonomnij uryad Menczyanu sho mav yedinu valyutu bankivsku sistemu ta derzhavnu simvoliku Pislya stvorennya kitajskogo uryadu Van Czinveya u Nankini Menczyan buv formalno perepidporyadkovanij jomu hocha de fakto avtonomiya zalishalasya pid kontrolem Manchzhou go i vidpovidno Yaponskoyi imperiyi bagato yaponskih oficijnih predstavnikiv pered tim yak otrimati svoyi povnovazhennya na teritoriyi Menczyanu znahodilisya v Manchzhuriyi EkonomikaYaponska imperiya bula zacikavlena u vidobutku mineralnih resursiv u Vnutrishnij Mongoliyi ta inshih novostvorenih koloniyah Odniyeyu z najvazhlivishih galuzej promislovosti Menczyanu buv vidobutok uranu U 1941 zapasi rudi u Menczyani za yaponskimi ocinkami stanovili 91 645 000 t Znachnimi buli takozh zapasi vugillya osoblivo v provinciyi yake pochinayuchi z 1934 vivozilosya do Yaponiyi Yaponska vlada stvorila na teritoriyi avtonomiyi takozh okremij Bank Menczyanu yakij z 1938 vipuskav vlasnu valyutu yuan U 1938 Bank Menczyanu pershij i yedinij raz stvoriv vlasnu monetu 5 czyao Miski zhiteli avtonomiyi platili stabilnij podatok na pributok yakij stanoviv 32 Valyuta Menczyanu pidlyagala obminu narivni z valyutoyu Manchzhurskoyi derzhavi yakij bula pidporyadkovana avtonomiya v svoyu chergu valyuta Manchzhuriyi teoretichno bula priv yazana do yaponskoyi yeni NaselennyaNaselennya Menczyanu v period yaponskoyi okupaciyi stanovilo priblizno 5 5 mln chol majzhe 80 z nih etnichni hanci Zbrojni siliU 1936 bula organizovana Nacionalna armiya Menczyanu yak osoblivij pidrozdil Kvantunskoyi armiyi Komandnij sklad formuvavsya zdebilshogo z korinnih meshkanciv Vnutrishnoyi Mongoliyi ta buv pidporyadkovanij yaponskim oficeram Funkciyami armiyi Menczyanu buli pidtrimka operacij Imperatorskoyi yaponskoyi armiyi yiyi okupacijnih sil u rajonah Pivnichnogo Kitayu ta zahist vladi avtonomiyi a takozh pidtrimka suspilnoyi bezpeki spilno z lokalnimi policejskimi pidrozdilami V administrativnomu plani armiya Menczyanu podilyalasya na 8 9 kavalerijskih divizij kozhna z yakih mala po 1500 bijciv diviziyi v svoyu chergu skladalisya z troh polkiv u kozhnomu z yakih bulo po 500 bijciv takozh u yihnomu skladi buv pidrozdil kulemetnikiv kilkistyu 120 bijciv U 1943 zagalna chiselnist armiyi Menczyanu dosyagla 10 tis chol Na ozbroyenni soldati mali gvintivki pistoleti tipu mauzer ruchni ta stankovi kulemeti minometi j artilerijsku zbroyu Takozh armiya avtonomiyi mala dekilka trofejnih tankiv ta broneavtomobiliv peredanih yaponskoyu armiyeyu Div takozhVelika shidnoazijska sfera spilnogo procvitannya Manchzhou goPrimitki内蒙古自治区志 政府志 内蒙古人民出版社 cherez Google Books 山西通志 政务志 人民代表大会 政府篇 政治协商会议 中華書局 DzherelaZalesskij K A Kto byl kto vo Vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki Germanii M AST 2004 T 2 492 s ISBN 5 271 07619 9 Novejshaya istoriya Kitaya 1928 1949 M Nauka 1984 Jowett Phillip S Rays of The Rising Sun Armed Forces of Japan s Asian Allies 1931 45 Volume I China amp Manchuria Solihull Helion 2004 angl Ouen Lattimor The Phantom of Mengkukuo Pacific Affairs 10 4 1937 p 420 27 angl PosilannyaThe United Authonomous Government of The Mengjiang 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Mengjiang 1 sichnya 2018 u Wayback Machine