Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Украї нська лі нія рос Украинская линия нім die Ukrainische Linie військово інженерна система земляних укріплень у 1731

Українська лінія

Українська лінія

Украї́нська лі́нія (рос. Украинская линия; нім. die Ukrainische Linie) — військово-інженерна система земляних укріплень у 1731–1770 роках на південному заході Російської імперії, на теренах сучасної південної України (Запорожжя, Слобожанщина і Донбас). Споруджена для захисту південних степових рубежів імперії від нападів кримських і ногайських татар. Одна з російських порубіжних оборонних ліній XVI — XIX століття. Довжина лінії — близько 285 км. Проходила від Дніпра по річці Орелі та її притоці Берестовій до річки Береки й злиття її із Дінцем. Будувалася за проектом генерала-німця Йоганна Вейсбаха. Будівництво почалось 1731 року, але тривало навіть у 1740-ві роки. На будівництві щороку працювало 20 тисяч гетьманських і 2 тисячі слобідських козаків, та близько 10 тисяч посполитих. Спочатку Українська лінія була приписана до Бєлгородської провінції Бєлгородської губернії. Наказом від 11 червня 1764 року лінія увійшла до Новоросійської губернії. Згодом Українська лінія разом зі Слов'яносербією були перейменовані на Катерининську провінцію. У складі лінії була 21 православна слобода. На території Катерининської провінції було сформовано Дніпровський, Донецький і Луганський пікінерські полки, до яких увійшли військові поселення і фортеці лінії.

Українська лінія
Південна Україна (Запорожжя, Слобожанщина, Донбас) в Україна (Російська імперія, Новоросійська губернія)
image
Українська лінія на карті України 1727—1769 рр., на межі Гетьманщини, Запорожжя і Слобожанщини
ТипОборонна лінія (військово-інженерна система земляних укріплень, яка складалася з 16 фортець і 49 редутів, з'єднаних між собою високим земляним валом і глибоким ровом)

Ідея побудови

image
Українська лінія (1737).
image
Українська лінія (1745).
image
Українська лінія (1769).

Ідея побудови оборонних споруд вздовж Берестової, Орелі, тобто від міста Валок на Слобожанщині до Дніпра, своєрідного продовження Ізюмської лінії, що зводилась у 1680–1681, належала російському генералові Косагову, під керівництвом якого зводилась її західна ділянка. 1682 року він обстежив територію від Валок до містечка Нехворощі на Орелі і запропонував українському гетьманові Івану Самойловичу збудувати оборонні споруди на правому березі названих річок, щоб перекрити Муравський шлях, яким татарські орди часто здійснювали напади на Слобідську та Лівобережну Україну. Більшість дослідників уважає, що гетьман, посилаючись на виснаження козаків у війні з Туреччиною за Чигирин та розуміючи, що будівництво лінії відокремить Запорожжя від Гетьманщини, робив усе можливе, щоб ці задуми не були реалізовані. Однак вони знову були поставлені царським урядом перед Іваном Мазепою у Коломацьких статтях. Прискорило вирішення цього питання перенесення російсько-турецького кордону за умовами Прутської угоди і Константинопольського та Адріанопольського мирних договорів з узбережжя Азовського моря у межиріччя Самари та Орелі (1714).

З кінця 20-х років XVIII століття Російська імперія почала активно готуватись до війни з Османською імперією за повернення Азова і Північного Приазов'я. Для посилення обороноздатності південних кордонів, а також наближення військових баз до Кримського півострова було вирішено спорудити Українську лінію, під прикриттям якої передбачалось поселити 20 ландміліційних полків.

Плани розвитку

Проєкти перебудови, реконструкції чи продовження Української лінії висувались, фактично, від моменту її будівництва. Пов'язано це було із кількома причинами, викликаними недосконалістю збудованих укріплень. Першим ініціатором перебудови лінії із перейменуванням фортець 1736 року був фельдмаршал Мініх. Після завершення російсько-турецької війни 1735—1739 років неодноразово висувались пропозиції продовження лінії до річки Лугані, або навіть до річки Дон, які не були реалізовані. Їхніми авторами були генерал-лейтенант де Бріні 1743 року, майор ландміліції фон Циклер 1746 року, інженер-капітан Муравйов у 1748—1749 роках.

Останній проєкт продовження лінії та її удосконалення датується 1764 роком, коли було подано відповідний «Докладъ о Украинской линіи и штаты о учережденіи в новωроссійской гγберніи полковъ и о крепостяхъ тамъ же» на ім'я імператриці Катерини II, який підписали відомі діячі часів її правління: генерал-фельдцехмейстер Вільбоа, сенатор Панін, віцепрезидент Військової колегії граф Чернишов та генерал-поручик Мельгунов.

Планувалось побудувати на прямій лінії від гирла річки Самара до гирла річки Луганчик, що впадає у Сіверський Донець, таким чином включивши в неї Слав'яносербію. Передбачалось використовувати три фортеці: в Богородську (Стара Самара) біля гирла Самари, в Бахмуті і побудувати фортецю в гирлі Лугані. Землі на лінії передбачалось розділити на 140 округів, виділивши 32 округи для поселенців, які могли б сплачувати податки і давати грошові доходи. Кожне село планувалось оточити ровом і земляним валом, що дозволило б у випадку ворожого набігу жителям разом зі своєю худобою заховатись.

Тут була утворена Бахмутська провінція Новоросійської губернії, що охоплювала нову лінію. Бахмутська провінція ділилася на Самарський гусарський полк (переведений з Києва Молдавський гусарський полк), Бахмутський гусарський полк і Луганський пікінерний полк.

Внаслідок російсько-турецької війни кінця 60-х років небезпека набігів противника на ці землі минула, що змінило плани розвитку лінії.

Фортеці і редути

Українська лінія складалась з 16 фортець і 49 редутів, з'єднаних між собою високим земляним валом і глибоким ровом.

Фортеці української лінії:

Номер Вигляд Назва Інші назви Розташування Рік Координати
1 image Петрівська фортеця Фортеця святого Петра, до 1738 називалась Донецька фортеця с. Петрівське (Балаклійський район). При гирлі р. Суха Беречка 1731 49.163730, 36.890191
2 image Тамбовська фортеця до 1738 називалася Бузова фортеця, або Бусова фортеця с. Мар'ївка (Барвінківський район) при Бузовому плесі 1731 49.136049, 36.741880
3 image Слобідська фортеця до 1738 називалася Лозова фортеця Павлівка Друга (Лозівський район), при р. Лузовий 1731 49.215590, 36.578546
4 image Михайлівська фортеця Фортеця святого Михайла, до 1738 називалася Кисільна фортеця (Кисіль, Кизіль) Михайлівка (Олексіївська сільська громада) 1731–1742 49.321668, 36.446030
5 image Олексіївська фортеця Фортеця святого Олексія, до 1738 називалася за річкою Берецька фортеця Олексіївка (Первомайський район, Харківська область), у верхів'ї р. Берека 1731–1742 49.392243, 36.264049
6 image Єфремівська фортеця до 1738 Троїцька фортеця, або Трончатська фортеця, Трончатський Буйрак Єфремівка (Первомайський район) при Трончатських байраках 1731–1742 49.441978, 36.064019
7 image Парасківська фортеця Фортеця святої Параскеви Парасковія (Нововодолазький район), при Есеневих байраках 1731–1742 49.517610, 35.868816
8 image Орловська фортеця до 1738 називалася Дев'ята фортеця с. Дячківка (Нововодолазький район) 1731–1742 49.472411, 35.722404
9 image Іоаннівська фортеця Фортеця святого Іоанна с. Іванівське (Красноградський район) 1731–1742 49.440044, 35.585453
10 image Бєльовська фортеця Пархомів Буйрак, до 1738 Десята фортеця м. Красноград 1731–1742 49.369017, 35.452845
11 image Козловська фортеця Дрієцька, Новозачата, Нова Біля Скалонівки (Зачепилівський район), при гирлі Берестової 49.237489, 35.263503
image При гирлі Берестової 1731 49.189950, 35.169250
12 image Федорівська фортеця Фортеця святого Феодора Залінійне (Зачепилівський район) 1731 49.168657, 35.093911
13 image Ряська фортеця до 1738 Крутоярська фортеця Ряське (Машівський район), при урочищі Крутоярському 49.173816, 34.916266
14 image Василівська фортеця Нехвороща (Новосанжарський район) 1731–1736 49.164035, 34.752155
image Стара Василівська або Нехворощанська. Біля Нехворощі. Фортеця була залишена після побудови нової Нехвороща (Новосанжарський район), при р. Орель 1731–1736 49.137300, 34.666800
15 image Лівенська фортеця Маячка, П'ята фортеця Лівенське (Новосанжарський район) 49.109136, 34.519317
16 image Борисоглібська фортеця Шоста фортеця Рудка (Царичанський район), при гирлі р. Очеп 1731–1742 48.803148, 34.330804

Основні елементи лінії та роботи з її спорудження

  1. Земляний вал, висотою переважно 2 сажні (сажень — 2,13 м), ширина в основі — 3 сажні, а на вершині — 1 сажень;
  2. Перед валом викопувався рів завглибшки 2 сажні і завширшки при вершині 3 сажні; в основі рову встановлювались загострені згори колоди, за можливості рів заповнювався водою;
  3. У найнебезпечніших місцях на лінії споруджувались фортеці на відстані одна від одної від 6 до 32 верст; за винятком Борисоглібської та Лівенської (п'ятикутних) фортеці мали чотирикутну форму (нових фортець було споруджено 16, а 17-ю стало ретраншаментоване містечко Царичанка);
  4. Між фортецями залежно від відстані між ними та місцевості було зведено 49 редутів;
  5. Загальна довжина лінії становила 268,5 версти — близько 285 км;
  6. Під прикриттям лінії було поселено у 1733–1736 роках дев'ять із 20 передбачуваних ландміліційних полків.

Основна частина робіт зі спорудження лінії була виконана українськими козаками та селянами у 1731—1732 роках. Щорічно в ці роки на лінії працювало по 20 тисяч козаків і по 10 тисяч селян із Гетьманщини, які зобов'язані були виходити на роботу зі своїм інвентарем та провіантом, кожен десятий — з робочою худобою, а козаки — зі зброєю. 1732 року, крім гетьманських полків, зобов'язали вислати до робіт на лінію ще 2 тисячі робітних людей зі слобідських полків. На будівництві лінії тоді загинули тисячі українців. За свідченням військового історика Потто: "Важкість робіт, спека, виснаження, брак харчів та інше уклали у землю цілі тисячі робочого люда. Рятуючись від непосильної праці — "каторжних", як висловлювався про них народ, — українці натовпами тікали на Дон, а на місце втікачів від полків і сіл одразу ж вимагалися нові люди…"

Довго пам'ятали українці ці тяжкі часи, і його сліди досі залишилися у народній свідомості, у пісні, що каже не без гіркої іронії:

Посіяли, поорали,

Да нікому жати:
Пішли наші козаченьки

Лінії копати…"

1732 року на будівництві лінії працювало 32 тисячі українських козаків і селян. Таку ж кількість робітників керівники лінії вимагали виставити і 1733 року. Гетьман і старшина слобідських полків звернулись до імператриці з проханням зменшити удвічі кількість робітних людей, що й було зроблено. Роботи на лінії тривали до 1742 року, відриваючи щорічно від своїх господарств в середньому по 12 тисяч осіб.

Після підписання Белградського договору 1739 року та перенесення російсько-турецького кордону із межиріччя Самари та Орелі на узбережжя Азовського моря роботи на лінії припинились, а з будівництвом Дніпровської лінії у 1770—1783 роках Українська лінія втратила своє військово-оборонне значення.

Значення

Будівництво Української лінії, утримання й оборона її важким тягарем лягала на людність Гетьманщини й Слобожанщини. Але Українська лінія не змогла врятувати Україну (особливо Слобідську) від тривалих татарських нападів. Українська лінія мала також військове-поліційне значення, бо, зберігаючи «Вольності Війська Запорозького Низового», відокремлювала Запоріжжя від Гетьманщини й перешкоджала втечам на Січ та вільному переходові запорожців на Слобідську і Лівобережну Україну.

Українська лінія (що вже була розформована 1764 року) втратила своє оборонне значення у 1770-их роках, коли на півдні від неї (на віддалі 175—180 км) збудовано нову — Дніпровську лінію. Проте Українська лінія сприяла подальшому заселенню краю.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ukrainian line

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayi nska li niya ros Ukrainskaya liniya nim die Ukrainische Linie vijskovo inzhenerna sistema zemlyanih ukriplen u 1731 1770 rokah na pivdennomu zahodi Rosijskoyi imperiyi na terenah suchasnoyi pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya Slobozhanshina i Donbas Sporudzhena dlya zahistu pivdennih stepovih rubezhiv imperiyi vid napadiv krimskih i nogajskih tatar Odna z rosijskih porubizhnih oboronnih linij XVI XIX stolittya Dovzhina liniyi blizko 285 km Prohodila vid Dnipra po richci Oreli ta yiyi pritoci Berestovij do richki Bereki j zlittya yiyi iz Dincem Buduvalasya za proektom generala nimcya Joganna Vejsbaha Budivnictvo pochalos 1731 roku ale trivalo navit u 1740 vi roki Na budivnictvi shoroku pracyuvalo 20 tisyach getmanskih i 2 tisyachi slobidskih kozakiv ta blizko 10 tisyach pospolitih Spochatku Ukrayinska liniya bula pripisana do Byelgorodskoyi provinciyi Byelgorodskoyi guberniyi Nakazom vid 11 chervnya 1764 roku liniya uvijshla do Novorosijskoyi guberniyi Zgodom Ukrayinska liniya razom zi Slov yanoserbiyeyu buli perejmenovani na Katerininsku provinciyu U skladi liniyi bula 21 pravoslavna sloboda Na teritoriyi Katerininskoyi provinciyi bulo sformovano Dniprovskij Doneckij i Luganskij pikinerski polki do yakih uvijshli vijskovi poselennya i forteci liniyi Ukrayinska liniyaPivdenna Ukrayina Zaporozhzhya Slobozhanshina Donbas v Ukrayina Rosijska imperiya Novorosijska guberniya Ukrayinska liniya na karti Ukrayini 1727 1769 rr na mezhi Getmanshini Zaporozhzhya i SlobozhanshiniTipOboronna liniya vijskovo inzhenerna sistema zemlyanih ukriplen yaka skladalasya z 16 fortec i 49 redutiv z yednanih mizh soboyu visokim zemlyanim valom i glibokim rovom Ideya pobudoviUkrayinska liniya 1737 Ukrayinska liniya 1745 Ukrayinska liniya 1769 Ideya pobudovi oboronnih sporud vzdovzh Berestovoyi Oreli tobto vid mista Valok na Slobozhanshini do Dnipra svoyeridnogo prodovzhennya Izyumskoyi liniyi sho zvodilas u 1680 1681 nalezhala rosijskomu generalovi Kosagovu pid kerivnictvom yakogo zvodilas yiyi zahidna dilyanka 1682 roku vin obstezhiv teritoriyu vid Valok do mistechka Nehvoroshi na Oreli i zaproponuvav ukrayinskomu getmanovi Ivanu Samojlovichu zbuduvati oboronni sporudi na pravomu berezi nazvanih richok shob perekriti Muravskij shlyah yakim tatarski ordi chasto zdijsnyuvali napadi na Slobidsku ta Livoberezhnu Ukrayinu Bilshist doslidnikiv uvazhaye sho getman posilayuchis na visnazhennya kozakiv u vijni z Turechchinoyu za Chigirin ta rozumiyuchi sho budivnictvo liniyi vidokremit Zaporozhzhya vid Getmanshini robiv use mozhlive shob ci zadumi ne buli realizovani Odnak voni znovu buli postavleni carskim uryadom pered Ivanom Mazepoyu u Kolomackih stattyah Priskorilo virishennya cogo pitannya perenesennya rosijsko tureckogo kordonu za umovami Prutskoyi ugodi i Konstantinopolskogo ta Adrianopolskogo mirnih dogovoriv z uzberezhzhya Azovskogo morya u mezhirichchya Samari ta Oreli 1714 Z kincya 20 h rokiv XVIII stolittya Rosijska imperiya pochala aktivno gotuvatis do vijni z Osmanskoyu imperiyeyu za povernennya Azova i Pivnichnogo Priazov ya Dlya posilennya oboronozdatnosti pivdennih kordoniv a takozh nablizhennya vijskovih baz do Krimskogo pivostrova bulo virisheno sporuditi Ukrayinsku liniyu pid prikrittyam yakoyi peredbachalos poseliti 20 landmilicijnih polkiv Plani rozvitkuProyekti perebudovi rekonstrukciyi chi prodovzhennya Ukrayinskoyi liniyi visuvalis faktichno vid momentu yiyi budivnictva Pov yazano ce bulo iz kilkoma prichinami viklikanimi nedoskonalistyu zbudovanih ukriplen Pershim iniciatorom perebudovi liniyi iz perejmenuvannyam fortec 1736 roku buv feldmarshal Minih Pislya zavershennya rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv neodnorazovo visuvalis propoziciyi prodovzhennya liniyi do richki Lugani abo navit do richki Don yaki ne buli realizovani Yihnimi avtorami buli general lejtenant de Brini 1743 roku major landmiliciyi fon Cikler 1746 roku inzhener kapitan Muravjov u 1748 1749 rokah Ostannij proyekt prodovzhennya liniyi ta yiyi udoskonalennya datuyetsya 1764 rokom koli bulo podano vidpovidnij Doklad o Ukrainskoj linii i shtaty o ucherezhdenii v novwrossijskoj ggbernii polkov i o krepostyah tam zhe na im ya imperatrici Katerini II yakij pidpisali vidomi diyachi chasiv yiyi pravlinnya general feldcehmejster Vilboa senator Panin viceprezident Vijskovoyi kolegiyi graf Chernishov ta general poruchik Melgunov Planuvalos pobuduvati na pryamij liniyi vid girla richki Samara do girla richki Luganchik sho vpadaye u Siverskij Donec takim chinom vklyuchivshi v neyi Slav yanoserbiyu Peredbachalos vikoristovuvati tri forteci v Bogorodsku Stara Samara bilya girla Samari v Bahmuti i pobuduvati fortecyu v girli Lugani Zemli na liniyi peredbachalos rozdiliti na 140 okrugiv vidilivshi 32 okrugi dlya poselenciv yaki mogli b splachuvati podatki i davati groshovi dohodi Kozhne selo planuvalos otochiti rovom i zemlyanim valom sho dozvolilo b u vipadku vorozhogo nabigu zhitelyam razom zi svoyeyu hudoboyu zahovatis Tut bula utvorena Bahmutska provinciya Novorosijskoyi guberniyi sho ohoplyuvala novu liniyu Bahmutska provinciya dililasya na Samarskij gusarskij polk perevedenij z Kiyeva Moldavskij gusarskij polk Bahmutskij gusarskij polk i Luganskij pikinernij polk Vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni kincya 60 h rokiv nebezpeka nabigiv protivnika na ci zemli minula sho zminilo plani rozvitku liniyi Forteci i redutiUkrayinska liniya skladalas z 16 fortec i 49 redutiv z yednanih mizh soboyu visokim zemlyanim valom i glibokim rovom Forteci ukrayinskoyi liniyi Nomer Viglyad Nazva Inshi nazvi Roztashuvannya Rik Koordinati1 Petrivska fortecya Fortecya svyatogo Petra do 1738 nazivalas Donecka fortecya s Petrivske Balaklijskij rajon Pri girli r Suha Berechka 1731 49 163730 36 8901912 Tambovska fortecya do 1738 nazivalasya Buzova fortecya abo Busova fortecya s Mar yivka Barvinkivskij rajon pri Buzovomu plesi 1731 49 136049 36 7418803 Slobidska fortecya do 1738 nazivalasya Lozova fortecya Pavlivka Druga Lozivskij rajon pri r Luzovij 1731 49 215590 36 5785464 Mihajlivska fortecya Fortecya svyatogo Mihajla do 1738 nazivalasya Kisilna fortecya Kisil Kizil Mihajlivka Oleksiyivska silska gromada 1731 1742 49 321668 36 4460305 Oleksiyivska fortecya Fortecya svyatogo Oleksiya do 1738 nazivalasya za richkoyu Berecka fortecya Oleksiyivka Pervomajskij rajon Harkivska oblast u verhiv yi r Bereka 1731 1742 49 392243 36 2640496 Yefremivska fortecya do 1738 Troyicka fortecya abo Tronchatska fortecya Tronchatskij Bujrak Yefremivka Pervomajskij rajon pri Tronchatskih bajrakah 1731 1742 49 441978 36 0640197 Paraskivska fortecya Fortecya svyatoyi Paraskevi Paraskoviya Novovodolazkij rajon pri Esenevih bajrakah 1731 1742 49 517610 35 8688168 Orlovska fortecya do 1738 nazivalasya Dev yata fortecya s Dyachkivka Novovodolazkij rajon 1731 1742 49 472411 35 7224049 Ioannivska fortecya Fortecya svyatogo Ioanna s Ivanivske Krasnogradskij rajon 1731 1742 49 440044 35 58545310 Byelovska fortecya Parhomiv Bujrak do 1738 Desyata fortecya m Krasnograd 1731 1742 49 369017 35 45284511 Kozlovska fortecya Driyecka Novozachata Nova Bilya Skalonivki Zachepilivskij rajon pri girli Berestovoyi 49 237489 35 263503Pri girli Berestovoyi 1731 49 189950 35 16925012 Fedorivska fortecya Fortecya svyatogo Feodora Zalinijne Zachepilivskij rajon 1731 49 168657 35 09391113 Ryaska fortecya do 1738 Krutoyarska fortecya Ryaske Mashivskij rajon pri urochishi Krutoyarskomu 49 173816 34 91626614 Vasilivska fortecya Nehvorosha Novosanzharskij rajon 1731 1736 49 164035 34 752155Stara Vasilivska abo Nehvoroshanska Bilya Nehvoroshi Fortecya bula zalishena pislya pobudovi novoyi Nehvorosha Novosanzharskij rajon pri r Orel 1731 1736 49 137300 34 66680015 Livenska fortecya Mayachka P yata fortecya Livenske Novosanzharskij rajon 49 109136 34 51931716 Borisoglibska fortecya Shosta fortecya Rudka Carichanskij rajon pri girli r Ochep 1731 1742 48 803148 34 330804Osnovni elementi liniyi ta roboti z yiyi sporudzhennyaZemlyanij val visotoyu perevazhno 2 sazhni sazhen 2 13 m shirina v osnovi 3 sazhni a na vershini 1 sazhen Pered valom vikopuvavsya riv zavglibshki 2 sazhni i zavshirshki pri vershini 3 sazhni v osnovi rovu vstanovlyuvalis zagostreni zgori kolodi za mozhlivosti riv zapovnyuvavsya vodoyu U najnebezpechnishih miscyah na liniyi sporudzhuvalis forteci na vidstani odna vid odnoyi vid 6 do 32 verst za vinyatkom Borisoglibskoyi ta Livenskoyi p yatikutnih forteci mali chotirikutnu formu novih fortec bulo sporudzheno 16 a 17 yu stalo retranshamentovane mistechko Carichanka Mizh fortecyami zalezhno vid vidstani mizh nimi ta miscevosti bulo zvedeno 49 redutiv Zagalna dovzhina liniyi stanovila 268 5 versti blizko 285 km Pid prikrittyam liniyi bulo poseleno u 1733 1736 rokah dev yat iz 20 peredbachuvanih landmilicijnih polkiv Osnovna chastina robit zi sporudzhennya liniyi bula vikonana ukrayinskimi kozakami ta selyanami u 1731 1732 rokah Shorichno v ci roki na liniyi pracyuvalo po 20 tisyach kozakiv i po 10 tisyach selyan iz Getmanshini yaki zobov yazani buli vihoditi na robotu zi svoyim inventarem ta proviantom kozhen desyatij z robochoyu hudoboyu a kozaki zi zbroyeyu 1732 roku krim getmanskih polkiv zobov yazali vislati do robit na liniyu she 2 tisyachi robitnih lyudej zi slobidskih polkiv Na budivnictvi liniyi todi zaginuli tisyachi ukrayinciv Za svidchennyam vijskovogo istorika Potto Vazhkist robit speka visnazhennya brak harchiv ta inshe uklali u zemlyu cili tisyachi robochogo lyuda Ryatuyuchis vid neposilnoyi praci katorzhnih yak vislovlyuvavsya pro nih narod ukrayinci natovpami tikali na Don a na misce vtikachiv vid polkiv i sil odrazu zh vimagalisya novi lyudi Dovgo pam yatali ukrayinci ci tyazhki chasi i jogo slidi dosi zalishilisya u narodnij svidomosti u pisni sho kazhe ne bez girkoyi ironiyi Posiyali poorali Da nikomu zhati Pishli nashi kozachenki Liniyi kopati 1732 roku na budivnictvi liniyi pracyuvalo 32 tisyachi ukrayinskih kozakiv i selyan Taku zh kilkist robitnikiv kerivniki liniyi vimagali vistaviti i 1733 roku Getman i starshina slobidskih polkiv zvernulis do imperatrici z prohannyam zmenshiti udvichi kilkist robitnih lyudej sho j bulo zrobleno Roboti na liniyi trivali do 1742 roku vidrivayuchi shorichno vid svoyih gospodarstv v serednomu po 12 tisyach osib Pislya pidpisannya Belgradskogo dogovoru 1739 roku ta perenesennya rosijsko tureckogo kordonu iz mezhirichchya Samari ta Oreli na uzberezhzhya Azovskogo morya roboti na liniyi pripinilis a z budivnictvom Dniprovskoyi liniyi u 1770 1783 rokah Ukrayinska liniya vtratila svoye vijskovo oboronne znachennya ZnachennyaBudivnictvo Ukrayinskoyi liniyi utrimannya j oborona yiyi vazhkim tyagarem lyagala na lyudnist Getmanshini j Slobozhanshini Ale Ukrayinska liniya ne zmogla vryatuvati Ukrayinu osoblivo Slobidsku vid trivalih tatarskih napadiv Ukrayinska liniya mala takozh vijskove policijne znachennya bo zberigayuchi Volnosti Vijska Zaporozkogo Nizovogo vidokremlyuvala Zaporizhzhya vid Getmanshini j pereshkodzhala vtecham na Sich ta vilnomu perehodovi zaporozhciv na Slobidsku i Livoberezhnu Ukrayinu Ukrayinska liniya sho vzhe bula rozformovana 1764 roku vtratila svoye oboronne znachennya u 1770 ih rokah koli na pivdni vid neyi na viddali 175 180 km zbudovano novu Dniprovsku liniyu Prote Ukrayinska liniya spriyala podalshomu zaselennyu krayu Div takozhPoroska oboronna liniyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Ukrainian lineLiniya 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 829 830 1000 ekz Ukrayinska liniya na Klichut dali 7 travnya 2015 u Wayback Machine Ukrainskaya ukreplennaya liniya 7 serpnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vasil Pirko Ukrayinska liniya Doneckij visnik naukovogo tovaristva im Shevchenka Seriya Istoriya 2007 T 18 3 sichnya 2014 u Wayback Machine Gukova E A Ukrainskaya liniya i ukrainskij landmilickij korpus v trudah voennyh istorikov Elektronnyj zhurnal Znanie Ponimanie Umenie 2009 Vip 6 2 chervnya z dzherela 8 zhovtnya 2010 Procitovano

Дата публікації:
Топ