Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Більовська фортеця (десята фортеця) — фортеця, закладенна 11 серпняу 1731 році за зразковим проектом фортець Української лінії. Десята фортеця Української оборонної лінії. Розташована в центрі міста Красноград, Харківської області.
| Більовська фортеця | |
|---|---|
 | |
| 49°22′08″ пн. ш. 35°27′11″ сх. д. / 49.36889° пн. ш. 35.45306° сх. д. | |
| Тип | фортеця |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Харківська область, Красноградський район, м. Красноград |
| Будівництво | 11 серпня 1731 — 20 жовтня 1733 |
  Бєльовська фортеця (Україна) | |
 Бєльовська фортеця у Вікісховищі | |
Більовська фортеця мала вигляд квадрата сторона якого дорівнювала 100 метрам, по кутах фортеці були збудовані бастіони. З південної сторони фортеці, відразу за ровом, розташовувався передовий редут. У середині фортеці побудовані казарми, цейхгауз, пороховий льох, скарбниця, криниця. Період збудування підземних ходів не встановлено.
Історія
 |
Оригінальний текст (рос.) …В том 1731 году, 23 июня, при бытности Генерала Графа Богемского, фон-Вейзбаха, при молебном пении и пушечной пальбе, заложена первая крепость на реке Берестовой, выше устья речки Берестовеньки по системе Вобана… …Императрица Анна Иоанновна указала новозаложенную первую крепость именовать крепостью святого Иоанна, во имя блаженныя памяти Великого Государя Царя и Великого Князя Иоанна Алексеевича… |  |
Десята фортеця Української оборонної лінії, закладена 11 серпня 1731 року генералом Таракановим, стала першою спорудою майбутнього міста. Закінчено будівництво фортеці було 20 жовтня 1733 року. Захищав фортецю 2-й батальйон одного з 20 ландміліційних полків, який був сформований у місті Тульської губернії Білгородським військовим столом. Від назви міста Більова отримав назву полк, а фортеця неформально стала називатися Більовською (1-й батальйон полку розміщувався в фортеці Святого Іоанна).
На схід від фортеці поселилися родини солдатів (ландміліціонерів) та офіцерів. Так виникла близько фортеці Солдатська слобідка. Ландміліціонери охороняли Більовську фортецю і прилеглі до неї ділянки лінії, брали участь у походах російської армії, періодично брали участь у військових навчаннях. За службу вони звільнялися від повинностей, одержували землю і невеличку плату, у вільні години займалися землеробством. Населення слобідки збільшувалося за рахунок підпомічників, яких уряд відрядив по одному до кожного ландміліціонера. Підпомічник зобов'язаний був допомагати ландміліціонеру в польових роботах і взагалі в обзаведенні господарством.
Після закінчення російсько-турецької війни 1735—1739 років спостерігається посилене заселення Української лінії і розвиток землеробства. Зменшення небезпеки татарських нападів призвело до припливу добровільних поселенців, які заселяли вільні землі. Вони не вливалися до складу ландміліційних полків і займалися виключно землеробством. У середині XVIII століття на південь від Української лінії стали з'являтися українські поселення, засновані здебільшого лівобережними поселенцями.
З 1736 по 1764 рік у Більовській фортеці розташовувалася канцелярія Українського ландміліційного корпусу, Ландміліційна комісія і Генеральний ландміліційний суд.
Під захистом фортеці селилися купці і ремісники. Вони побудували квартал на захід від центру селища. Під крамниці відводили кімнати житлових будинків, двері яких виходили на вулицю. Між фортецею і заселеними кварталами побудована перша кузня, яка обслуговувала мешканців містечка та приїжджих купців. На схід від Більовської фортеці було посаджено 33 десятини і 1000 квадратних сажень саду. Це був так званий Казенний сад. Посадили його і доглядали за ним ландміліціонери. В цьому саду були побудовані шовкові «заводи». Такий «завод» мав вигляд довгого сараю, в якому стояли столи, а на столах розставлені скриньки з шовкопрядом.
Російський уряд робив спробу впровадити на Слобожанщині шовківництво. У 1757 році Сенат Російської імперії видав указ, в якому пояснювалося, що в імперії зростає попит на шовкові, парчеві вироби, між тим шовк в країні майже не виробляється, його доводилося задорого ввозити з Персії. Сенат наказував місцевій владі повідомити селянам «Української лінії», щоб вони саджали тутові дерева, розводили шовкопряда і добували шовк.
Шовководам з купців було обіцяно звільнення від служби та стягнення мита за продаж шовку протягом 10 років. Вони повинні були продавати шовк російською шовковим мануфактурам. Всім бажаючим зайнятися шовківництвом пропонувалося відвідати Більовську фортецю і ознайомитися з практикою розведення шовковиці.
У 1745 році в містечку при Більовській фортеці організовуються перші ярмарки, будуються за рахунок скарбниці спеціальні приміщення під крамниці. У другій половині XVIII сторіччя жителі міста поділялися на ремісників, міщан, купців. Поступово виділяється заможна частина, з якої формувалися органи місцевої влади. На чолі адміністративної влади в містечку стояв комендант, влада якого поширювалася на всі сторони життя. Багата верхівка міста з кожним роком посилювала експлуатацію, захоплювала і привласнювала громадські землі. Так, наприклад, купець Григорій Сколий присвоїв урочище Хомутовку і побудував там в 1776 році перший в містечку цегельний завод. З цього часу заможні люди стали будувати будинки з цегли. Одним з перших цегляних будинків був будинок Генералітету Української лінії. Купець Бочаров присвоїв 30 десятин міської землі і теж збудував цегельний завод. Багач Хрипунов захопив по річці Берестовій ділянку міського лісу. За нею і зараз збереглася назва «Хрипунів ліс». Цьому потурали Канцелярія Української лінії і комендант міста, тому що і самі від того мали вигоду.
З поселенням ландміліційних полків на Українській лінії пов'язане виникнення сіл Піщанка та Берестовенька: перше неподалік від Бєльовської фортеці, друге біля фортеці «Святого Іоанна». Залишки Іванівської фортеці добре збереглися до наших днів. Важким і безпросвітним було життя людей у цих селах. Крім роботи в полі та відбування різних повинностей, люди нічого не бачили. Лише в 1752 році на Українській лінії, в тому числі і в Бєльовській фортеці, були відкриті початкові школи для дітей ландміліціонерів, в яких, крім читання, письма та арифметики, викладалося «інженерне мистецтво» та артилерійська наука. Дітей солдатів готували до військової служби.
Царський уряд щедро роздавав родючі землі російським дворянам, іноземцям, які були на військовій службі і при царському дворі, українській козацькій старшині.
У другій половині XVIII століття виникає ряд сіл за Українською лінією: Циглерівка, Березівка, Попівка, Наталине та інші.
У 1764 році Катеринославська провінційна канцелярія, яка перебувала при Більовській фортеці, відвела вільні землі підполковнику Курського полку німцеві фон Циглеру і полковнику Донецького пікінерського полку, вихідцю з кримських татар Алімову. Нарізані цим офіцерам землі були розташовані на південь від Української лінії. Нових землевласників зобов'язали заснувати села на 48 садиб кожне і заселити їх вільними людьми. Село, в якому була розміщена садиба фон Циглера, було названо Циглерівкою, друге село Березівкою. За переказами, Алімов виграв Циглерівку в карти і передав її у спадок своєму синові. Дочка Алімова стала дружиною офіцера Я. О. Ламберта (брати Моріц, Карл і Яків Ламберти — французькі дворяни, у період французької революції 1789—1794 року емігрували до Російської імперії і надійшли до військової служби в імперську армію).
Стратегічне значення Українська лінія втратила під час російсько-турецької війни 1768-74 років, коли в зв'язку з переміщенням державних кордонів Російської імперії на Південь була побудована для оборони України Дніпровська лінія, яка пройшла від гирла річки Московки до нижньої течії річки Берди. Бєльовська фортеця з цього часу перетворюється в пересильний пункт і місце утримання селян, які виступали проти феодальної експлуатації. На плані міста 1782 року позначені в'язниця і церква.
Після російсько-турецької війни (1768-74 років) в 1775 році була створена Азовська губернія. До неї входило 12 повітів, територія яких простягалася аж до Азовського моря. Головне управління губернії знаходилося в Більовській фортеці. Губернатору генералу В. О. Черткову російський уряд виділив в особисте володіння 3 тисячі десятин землі на лівому березі річки Берестової. Засноване ним поселення на честь його дружини названо Наталине. Ця ж назва перейшла і на повіт. У жовтні 1778 року Управління Азовської губернії переведені в місто Катеринослав, а Бєльовська фортеця стала повітовим центром Азовської губернії. Указами від 30 березня 1783 року та 22 січня 1784 року з Азовської та Новоросійської губерній створено Катеринославське намісництво, до якого увійшов і Наталинський повіт.
За півстоліття (1731—1784 роки) навколо Бєльовської фортеці виросло містечко, в якому проживало 617 людей, було 130 будинків, 3 кузні, близько 20 магазинів, кілька шинків, щороку проводилися 3 ярмарки. У 1784 році указом імператриці Катерини II Більовська фортеця перейменована в місто Костянтиноград, це ім'я було дано на честь онука імператриці Костянтина. Постать Костянтина Павловича Романова, як людини, яка заслуговує на глибоку повагу відкрилася саме тоді, коли він відмовився він царського престолу, задля одруження з коханою жінкою.
В 1770 році піхотні ландміліційські полки увійшли до складу армії, а сам Український корпус було скасовано. З 11-ти ланд міліційних полків чотири зберегли свої назви (33-й Єлецький, 34-й Севський, 70-й Рязький та 71-й Більовський), інші увійшли до складу інших полків. 71-й Більовський піхотний полк проіснував під своєю назвою до кінця існування Російської імперії.
У 1787 році імператриця Катерина ІІ, подорожуючи по Російській імперії, 8 червня спостерігала за маневрами військ на території Костянтиноградського повіту під командуванням Потьомкіна і Суворова. Ця Суворовська битва увійшла в історію як зразкова. 16 вересня 1817 року вона була повторена на цій самій території корпусом військ під командуванням генерала Саксена в присутності імператора Олександра I.
Внаслідок виходу Росії до Чорного моря розвиваються економічні і політичні зв'язки з Туреччиною й іншими країнами Півдня. Відомо, що у 1793 році через Костянтиноград проїжджало 50 возів турецького посольства. У 1796 році місто Костянтиноград переведено на стан позаштатного міста Малоросійської губернії.
Архітектура фортеці
Фортеця земляна, прямокутна в плані, з чотирма бастіонами. У північній куртині розташований в'їзд до фортеці, південна посилена равеліном, спрямованим в бік річки Берестової. Пам'ятка середнього збереження: пошкоджені два північних бастіони і вал, частково зберігся рів, що оточував фортецю. Оборонний вал лінії примикав до двох вершин бастіонів. Від Бєльовської фортеці вал і рів тягнулися в бік дев'ятої на лінії фортеці Іванівської та одинадцятої — Федорівскої (збереглася ділянка валу).
Геральдика
Бєльовська фортеця, є центральною фігурою гербу Красноградського району (але не міста Красноград), яка пов'язує п'ять частин з котрих складається герб району. На гербі фортеця має жовтий колір, а рів вказано синім (наповнений водою).
Також
Примітки
- Арандаренко Микола Іванович «Записки о Полтавской губернии». Полтава. Типография губернского Правлення. 1852 год. стр. 260
- Апанович Олена Михайлівна «Збройні сили України 1-ї половини XVIII ст. [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]»
- А. Г. Слюсарский «Социально-экономическое развитие Слобожанщины» стр. 220—221
- Арандаренко Микола Іванович «Записки о Полтавской губернии». Полтава. Типография губернского Правлення. 1852 год.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1986. — 375 с.
Література
- Д. Т. Мариненко., «Красноградский район (Историко-краеведческий очерк)», Красноград., 1992 г.
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — С. 19,146 - 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
- Военная энциклопедія. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1914. — Т. XIV. — 640 с.(рос. дореф.)
- Г. Габаевъ. Роспись русскимъ полкамъ 1812 года. Приложеніе къ «Военно-историческому вѣстнику». — Кіевъ : Типографія Окружного штаба, Банковая улица, домъ №11, 1912. — С. 162,163 - 298 с.(рос. дореф.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1986. — 375 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilovska fortecya desyata fortecya fortecya zakladenna 11 serpnyau 1731 roci za zrazkovim proektom fortec Ukrayinskoyi liniyi Desyata fortecya Ukrayinskoyi oboronnoyi liniyi Roztashovana v centri mista Krasnograd Harkivskoyi oblasti Bilovska fortecya49 22 08 pn sh 35 27 11 sh d 49 36889 pn sh 35 45306 sh d 49 36889 35 45306Tip fortecyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Harkivska oblast Krasnogradskij rajon m KrasnogradBudivnictvo 11 serpnya 1731 20 zhovtnya 1733Byelovska fortecya Ukrayina Byelovska fortecya u Vikishovishi Bilovska fortecya mala viglyad kvadrata storona yakogo dorivnyuvala 100 metram po kutah forteci buli zbudovani bastioni Z pivdennoyi storoni forteci vidrazu za rovom roztashovuvavsya peredovij redut U seredini forteci pobudovani kazarmi cejhgauz porohovij loh skarbnicya krinicya Period zbuduvannya pidzemnih hodiv ne vstanovleno IstoriyaPam yatna stela de zberigalas kapsula chasu vstanovlena na vali forteci u 1967 roci Ukrayinska landmiliciya v 1713 1736 rokah U tomu 1731 roci 23 chervnya pid chas perebuvanni Generala Grafa Bogemskogo fon Vejzbaha pri molebnomu spivi i garmatnij strilyanini zakladena persha fortecya na richci Berestovij vishe girla richki Berestovenci po sistemi Vobana Imperatricya Anna Ivanivna vkazala novozakladenu pershu fortecyu imenuvati forteceyu svyatogo Ioanna v im ya blazhennoyi pam yati Velikogo Gosudarya Carya i Velikogo Knyazya Ioanna Oleksijovicha Originalnij tekst ros V tom 1731 godu 23 iyunya pri bytnosti Generala Grafa Bogemskogo fon Vejzbaha pri molebnom penii i pushechnoj palbe zalozhena pervaya krepost na reke Berestovoj vyshe ustya rechki Berestovenki po sisteme Vobana Imperatrica Anna Ioannovna ukazala novozalozhennuyu pervuyu krepost imenovat krepostyu svyatogo Ioanna vo imya blazhennyya pamyati Velikogo Gosudarya Carya i Velikogo Knyazya Ioanna Alekseevicha Desyata fortecya Ukrayinskoyi oboronnoyi liniyi zakladena 11 serpnya 1731 roku generalom Tarakanovim stala pershoyu sporudoyu majbutnogo mista Zakincheno budivnictvo forteci bulo 20 zhovtnya 1733 roku Zahishav fortecyu 2 j bataljon odnogo z 20 landmilicijnih polkiv yakij buv sformovanij u misti Tulskoyi guberniyi Bilgorodskim vijskovim stolom Vid nazvi mista Bilova otrimav nazvu polk a fortecya neformalno stala nazivatisya Bilovskoyu 1 j bataljon polku rozmishuvavsya v forteci Svyatogo Ioanna Na shid vid forteci poselilisya rodini soldativ landmilicioneriv ta oficeriv Tak vinikla blizko forteci Soldatska slobidka Landmilicioneri ohoronyali Bilovsku fortecyu i prilegli do neyi dilyanki liniyi brali uchast u pohodah rosijskoyi armiyi periodichno brali uchast u vijskovih navchannyah Za sluzhbu voni zvilnyalisya vid povinnostej oderzhuvali zemlyu i nevelichku platu u vilni godini zajmalisya zemlerobstvom Naselennya slobidki zbilshuvalosya za rahunok pidpomichnikiv yakih uryad vidryadiv po odnomu do kozhnogo landmilicionera Pidpomichnik zobov yazanij buv dopomagati landmilicioneru v polovih robotah i vzagali v obzavedenni gospodarstvom Pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv sposterigayetsya posilene zaselennya Ukrayinskoyi liniyi i rozvitok zemlerobstva Zmenshennya nebezpeki tatarskih napadiv prizvelo do priplivu dobrovilnih poselenciv yaki zaselyali vilni zemli Voni ne vlivalisya do skladu landmilicijnih polkiv i zajmalisya viklyuchno zemlerobstvom U seredini XVIII stolittya na pivden vid Ukrayinskoyi liniyi stali z yavlyatisya ukrayinski poselennya zasnovani zdebilshogo livoberezhnimi poselencyami Z 1736 po 1764 rik u Bilovskij forteci roztashovuvalasya kancelyariya Ukrayinskogo landmilicijnogo korpusu Landmilicijna komisiya i Generalnij landmilicijnij sud Pid zahistom forteci selilisya kupci i remisniki Voni pobuduvali kvartal na zahid vid centru selisha Pid kramnici vidvodili kimnati zhitlovih budinkiv dveri yakih vihodili na vulicyu Mizh forteceyu i zaselenimi kvartalami pobudovana persha kuznya yaka obslugovuvala meshkanciv mistechka ta priyizhdzhih kupciv Na shid vid Bilovskoyi forteci bulo posadzheno 33 desyatini i 1000 kvadratnih sazhen sadu Ce buv tak zvanij Kazennij sad Posadili jogo i doglyadali za nim landmilicioneri V comu sadu buli pobudovani shovkovi zavodi Takij zavod mav viglyad dovgogo sarayu v yakomu stoyali stoli a na stolah rozstavleni skrinki z shovkopryadom Panorama z valu forteci Gaj na podvir yi forteci Rosijskij uryad robiv sprobu vprovaditi na Slobozhanshini shovkivnictvo U 1757 roci Senat Rosijskoyi imperiyi vidav ukaz v yakomu poyasnyuvalosya sho v imperiyi zrostaye popit na shovkovi parchevi virobi mizh tim shovk v krayini majzhe ne viroblyayetsya jogo dovodilosya zadorogo vvoziti z Persiyi Senat nakazuvav miscevij vladi povidomiti selyanam Ukrayinskoyi liniyi shob voni sadzhali tutovi dereva rozvodili shovkopryada i dobuvali shovk Shovkovodam z kupciv bulo obicyano zvilnennya vid sluzhbi ta styagnennya mita za prodazh shovku protyagom 10 rokiv Voni povinni buli prodavati shovk rosijskoyu shovkovim manufakturam Vsim bazhayuchim zajnyatisya shovkivnictvom proponuvalosya vidvidati Bilovsku fortecyu i oznajomitisya z praktikoyu rozvedennya shovkovici U 1745 roci v mistechku pri Bilovskij forteci organizovuyutsya pershi yarmarki buduyutsya za rahunok skarbnici specialni primishennya pid kramnici U drugij polovini XVIII storichchya zhiteli mista podilyalisya na remisnikiv mishan kupciv Postupovo vidilyayetsya zamozhna chastina z yakoyi formuvalisya organi miscevoyi vladi Na choli administrativnoyi vladi v mistechku stoyav komendant vlada yakogo poshiryuvalasya na vsi storoni zhittya Bagata verhivka mista z kozhnim rokom posilyuvala ekspluataciyu zahoplyuvala i privlasnyuvala gromadski zemli Tak napriklad kupec Grigorij Skolij prisvoyiv urochishe Homutovku i pobuduvav tam v 1776 roci pershij v mistechku cegelnij zavod Z cogo chasu zamozhni lyudi stali buduvati budinki z cegli Odnim z pershih ceglyanih budinkiv buv budinok Generalitetu Ukrayinskoyi liniyi Kupec Bocharov prisvoyiv 30 desyatin miskoyi zemli i tezh zbuduvav cegelnij zavod Bagach Hripunov zahopiv po richci Berestovij dilyanku miskogo lisu Za neyu i zaraz zbereglasya nazva Hripuniv lis Comu poturali Kancelyariya Ukrayinskoyi liniyi i komendant mista tomu sho i sami vid togo mali vigodu Z poselennyam landmilicijnih polkiv na Ukrayinskij liniyi pov yazane viniknennya sil Pishanka ta Berestovenka pershe nepodalik vid Byelovskoyi forteci druge bilya forteci Svyatogo Ioanna Zalishki Ivanivskoyi forteci dobre zbereglisya do nashih dniv Vazhkim i bezprosvitnim bulo zhittya lyudej u cih selah Krim roboti v poli ta vidbuvannya riznih povinnostej lyudi nichogo ne bachili Lishe v 1752 roci na Ukrayinskij liniyi v tomu chisli i v Byelovskij forteci buli vidkriti pochatkovi shkoli dlya ditej landmilicioneriv v yakih krim chitannya pisma ta arifmetiki vikladalosya inzhenerne mistectvo ta artilerijska nauka Ditej soldativ gotuvali do vijskovoyi sluzhbi Carskij uryad shedro rozdavav rodyuchi zemli rosijskim dvoryanam inozemcyam yaki buli na vijskovij sluzhbi i pri carskomu dvori ukrayinskij kozackij starshini U drugij polovini XVIII stolittya vinikaye ryad sil za Ukrayinskoyu liniyeyu Ciglerivka Berezivka Popivka Nataline ta inshi U 1764 roci Katerinoslavska provincijna kancelyariya yaka perebuvala pri Bilovskij forteci vidvela vilni zemli pidpolkovniku Kurskogo polku nimcevi fon Cigleru i polkovniku Doneckogo pikinerskogo polku vihidcyu z krimskih tatar Alimovu Narizani cim oficeram zemli buli roztashovani na pivden vid Ukrayinskoyi liniyi Novih zemlevlasnikiv zobov yazali zasnuvati sela na 48 sadib kozhne i zaseliti yih vilnimi lyudmi Selo v yakomu bula rozmishena sadiba fon Ciglera bulo nazvano Ciglerivkoyu druge selo Berezivkoyu Za perekazami Alimov vigrav Ciglerivku v karti i peredav yiyi u spadok svoyemu sinovi Dochka Alimova stala druzhinoyu oficera Ya O Lamberta brati Moric Karl i Yakiv Lamberti francuzki dvoryani u period francuzkoyi revolyuciyi 1789 1794 roku emigruvali do Rosijskoyi imperiyi i nadijshli do vijskovoyi sluzhbi v impersku armiyu Strategichne znachennya Ukrayinska liniya vtratila pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 74 rokiv koli v zv yazku z peremishennyam derzhavnih kordoniv Rosijskoyi imperiyi na Pivden bula pobudovana dlya oboroni Ukrayini Dniprovska liniya yaka projshla vid girla richki Moskovki do nizhnoyi techiyi richki Berdi Byelovska fortecya z cogo chasu peretvoryuyetsya v peresilnij punkt i misce utrimannya selyan yaki vistupali proti feodalnoyi ekspluataciyi Na plani mista 1782 roku poznacheni v yaznicya i cerkva Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 74 rokiv v 1775 roci bula stvorena Azovska guberniya Do neyi vhodilo 12 povitiv teritoriya yakih prostyagalasya azh do Azovskogo morya Golovne upravlinnya guberniyi znahodilosya v Bilovskij forteci Gubernatoru generalu V O Chertkovu rosijskij uryad vidiliv v osobiste volodinnya 3 tisyachi desyatin zemli na livomu berezi richki Berestovoyi Zasnovane nim poselennya na chest jogo druzhini nazvano Nataline Cya zh nazva perejshla i na povit U zhovtni 1778 roku Upravlinnya Azovskoyi guberniyi perevedeni v misto Katerinoslav a Byelovska fortecya stala povitovim centrom Azovskoyi guberniyi Ukazami vid 30 bereznya 1783 roku ta 22 sichnya 1784 roku z Azovskoyi ta Novorosijskoyi gubernij stvoreno Katerinoslavske namisnictvo do yakogo uvijshov i Natalinskij povit Za pivstolittya 1731 1784 roki navkolo Byelovskoyi forteci viroslo mistechko v yakomu prozhivalo 617 lyudej bulo 130 budinkiv 3 kuzni blizko 20 magaziniv kilka shinkiv shoroku provodilisya 3 yarmarki U 1784 roci ukazom imperatrici Katerini II Bilovska fortecya perejmenovana v misto Kostyantinograd ce im ya bulo dano na chest onuka imperatrici Kostyantina Postat Kostyantina Pavlovicha Romanova yak lyudini yaka zaslugovuye na gliboku povagu vidkrilasya same todi koli vin vidmovivsya vin carskogo prestolu zadlya odruzhennya z kohanoyu zhinkoyu V 1770 roci pihotni landmilicijski polki uvijshli do skladu armiyi a sam Ukrayinskij korpus bulo skasovano Z 11 ti land milicijnih polkiv chotiri zberegli svoyi nazvi 33 j Yeleckij 34 j Sevskij 70 j Ryazkij ta 71 j Bilovskij inshi uvijshli do skladu inshih polkiv 71 j Bilovskij pihotnij polk proisnuvav pid svoyeyu nazvoyu do kincya isnuvannya Rosijskoyi imperiyi U 1787 roci imperatricya Katerina II podorozhuyuchi po Rosijskij imperiyi 8 chervnya sposterigala za manevrami vijsk na teritoriyi Kostyantinogradskogo povitu pid komanduvannyam Potomkina i Suvorova Cya Suvorovska bitva uvijshla v istoriyu yak zrazkova 16 veresnya 1817 roku vona bula povtorena na cij samij teritoriyi korpusom vijsk pid komanduvannyam generala Saksena v prisutnosti imperatora Oleksandra I Vnaslidok vihodu Rosiyi do Chornogo morya rozvivayutsya ekonomichni i politichni zv yazki z Turechchinoyu j inshimi krayinami Pivdnya Vidomo sho u 1793 roci cherez Kostyantinograd proyizhdzhalo 50 voziv tureckogo posolstva U 1796 roci misto Kostyantinograd perevedeno na stan pozashtatnogo mista Malorosijskoyi guberniyi Arhitektura forteciFortecya zemlyana pryamokutna v plani z chotirma bastionami U pivnichnij kurtini roztashovanij v yizd do forteci pivdenna posilena ravelinom spryamovanim v bik richki Berestovoyi Pam yatka serednogo zberezhennya poshkodzheni dva pivnichnih bastioni i val chastkovo zberigsya riv sho otochuvav fortecyu Oboronnij val liniyi primikav do dvoh vershin bastioniv Vid Byelovskoyi forteci val i riv tyagnulisya v bik dev yatoyi na liniyi forteci Ivanivskoyi ta odinadcyatoyi Fedorivskoyi zbereglasya dilyanka valu GeraldikaGerb Krasnogradskogo rajonu Byelovska fortecya ye centralnoyu figuroyu gerbu Krasnogradskogo rajonu ale ne mista Krasnograd yaka pov yazuye p yat chastin z kotrih skladayetsya gerb rajonu Na gerbi fortecya maye zhovtij kolir a riv vkazano sinim napovnenij vodoyu TakozhUkrayinska liniyaPrimitkiArandarenko Mikola Ivanovich Zapiski o Poltavskoj gubernii Poltava Tipografiya gubernskogo Pravlennya 1852 god str 260 Apanovich Olena Mihajlivna Zbrojni sili Ukrayini 1 yi polovini XVIII st 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine A G Slyusarskij Socialno ekonomicheskoe razvitie Slobozhanshiny str 220 221 Arandarenko Mikola Ivanovich Zapiski o Poltavskoj gubernii Poltava Tipografiya gubernskogo Pravlennya 1852 god Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Il sprav katalog V 4 h t Gl Redkol N L Zharikov gl red i dr SPb Tov vo I D Sitina 1986 375 s LiteraturaD T Marinenko Krasnogradskij rajon Istoriko kraevedcheskij ocherk Krasnograd 1992 g Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 S 19 146 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Voennaya enciklopediya SPb Tov vo I D Sitina 1914 T XIV 640 s ros doref G Gabaev Rospis russkim polkam 1812 goda Prilozhenie k Voenno istoricheskomu vѣstniku Kiev Tipografiya Okruzhnogo shtaba Bankovaya ulica dom 11 1912 S 162 163 298 s ros doref Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Il sprav katalog V 4 h t Gl Redkol N L Zharikov gl red i dr SPb Tov vo I D Sitina 1986 375 s ros