Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців № 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка) — село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 361 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Кузнецівська сільська рада.
село Кузнецівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Пологівський район |
Громада | Розівська селищна громада |
Облікова картка | Кузнецівка |
Основні дані | |
Засноване | 1824 |
Перша згадка | 1824 (200 років) |
Населення | 361 |
Площа | 0,115 км² |
Густота населення | 3139,13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 70322 |
Телефонний код | +380 6162 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д.Координати: 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 220 м |
Водойми | річки Суха Яла |
Відстань до обласного центру | 183 км |
Відстань до районного центру | 8,8 км |
Найближча залізнична станція | Розівка |
Відстань до залізничної станції | 5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 70300, Запорізька обл., Пологівський р-н, селище Розівка, вул. Каштанова, буд. 14. (Тимчасова адреса: інд.69001, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б.7, каб.6) |
Сільський голова | Дернова Надія Євгеніївна |
Карта | |
Кузнецівка | |
Кузнецівка | |
Мапа | |
Кузнецівка у Вікісховищі |
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року в ході російсько-української війни.
Географія
Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Суха Яла, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське (Куйбишевський район). Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.
Історія
Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).
Етимологія
Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення нім. Wickerau (сучасне найменування пол. Wikrowo).
Період розвитку в Російській імперії
Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга (нім. Elbing) Західної Пруссії.
За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.
До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.
Радянський період
У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район..
У 1931 році утворена сільська рада.
Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Розівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району увійшло до складу Пологівського району.
Економіка
- «Авангард», агрофірма, ТОВ.
Суспільно-політичне життя
Релігія
Село належало до приходу Грюнау (нім. Grünau): протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід.
Світське життя
У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.
Відомі особистості
Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.
Статистика зміни чисельності населення
У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.
Рік | К-сть насел. |
---|---|
1859 | 414/361 |
1885 | 706 |
1897 | 339 |
1905 | 312 |
1908 | 390 |
1911 | 408 |
1912 | 412 |
1918 | 412 |
1919 | 388 |
Теракт
За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-Зоря—Розівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий Ріг—Сартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.
Примітки
- Wickerau Nr. 8[недоступне посилання]
- Маріупольський повіт
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Российские немцы. История и современность [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО) [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
- Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
- Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
- , Херсон — 2006
- (рос.)
- Список заарештованих НКВС [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)
Посилання
- Погода в селі Кузнецівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuzneci vka nimecka koloniya poselenciv 8 Wickerau a takozh imenuvalasya yak Wikkera Kusnezowka Kuznecewkn Kuznecovka selo v Ukrayini u Rozivskij selishnij gromadi Pologivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 361 osib Do 2018 organ miscevogo samovryaduvannya Kuznecivska silska rada selo Kuznecivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Pologivskij rajon Gromada Rozivska selishna gromada Oblikova kartka Kuznecivka Osnovni dani Zasnovane 1824 Persha zgadka 1824 200 rokiv Naselennya 361 Plosha 0 115 km Gustota naselennya 3139 13 osib km Poshtovij indeks 70322 Telefonnij kod 380 6162 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 21 41 pn sh 36 59 13 sh d 47 36139 pn sh 36 98694 sh d 47 36139 36 98694 Koordinati 47 21 41 pn sh 36 59 13 sh d 47 36139 pn sh 36 98694 sh d 47 36139 36 98694 Serednya visota nad rivnem morya 220 m Vodojmi richki Suha Yala Vidstan do oblasnogo centru 183 km Vidstan do rajonnogo centru 8 8 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Rozivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 70300 Zaporizka obl Pologivskij r n selishe Rozivka vul Kashtanova bud 14 Timchasova adresa ind 69001 m Zaporizhzhya vul Patriotichna b 7 kab 6 Silskij golova Dernova Nadiya Yevgeniyivna Karta Kuznecivka Kuznecivka Mapa Kuznecivka u Vikishovishi Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku v hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni GeografiyaSelo Kuznecivka znahoditsya bilya vitokiv richki Suha Yala na vidstani 3 5 km vid sil Bagativka Zoryane ta Shevchenkivske Kujbishevskij rajon Poruch prohodit zaliznicya stanciya Platforma 361 km za 1 km IstoriyaPoblizu Shevchenkivskogo znajdeno kam yani znaryaddya dobi bronzi II tisyacholittya do n eri Etimologiya Nimecka nazva sela pohodit vid odnojmennogo najmenuvannya prusskogo poselennya nim Wickerau suchasne najmenuvannya pol Wikrowo Period rozvitku v Rosijskij imperiyi Nimecka koloniya 8 Vikerau nad Vodyanim buyerakom livim vidgaluzhennyam Sasahulahom bula zasnovana v 1824 rokah na ploshi v 1560 desyatin zemli Bula rozmishena u 75 km na pivnichnij zahid vid Mariupolya nimeckimi pereselencyami 26 simej iz Elblonga nim Elbing Zahidnoyi Prussiyi Za danimi 1859 roku u Vikerau bulo 26 podvir yiv 361 meshkanciv 1 zavod Do 1917 roku u skladi Katerinoslavskoyi guberniyi Mariupolskogo Oleksandrivskogo povitiv Mariupolskogo kolonialnogo okrugu Oleksandro Nevskoyi Grunauskoyi volosti Radyanskij period U radyanskij period u skladi Zaporizkij Dnipropetrovskoyi oblastej im V V Kujbisheva Carekostyantinivskij Lyuksemburzkij nimeckij rajon U 1931 roci utvorena silska rada Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo spalene Za pislyavoyenni roki vono povnistyu vidbudovane Nezalezhna Ukrayina 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Rozivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rozivskogo rajonu uvijshlo do skladu Pologivskogo rajonu Ekonomika Avangard agrofirma TOV Suspilno politichne zhittyaReligiya Selo nalezhalo do prihodu Gryunau nim Grunau protestantska denominaciya Yevangelistskij religijnij prihid Svitske zhittya U 1912 roci bula pochatkova shkola z chotirma klasami osviti Uchitel sela navchav 15 shkolyariv Vidomi osobistostiPershimi pereselencyami sho zasnuvali selo buli Brodt Deutschmann Golbing Goldbeck z Wolfdorf Rosenberg Opr Hochbaum Janke Kenner Koschke Litke Mahler Ohm Preiss Richter Riegel Tuchel Weissohr Wulfert Statistika zmini chiselnosti naselennyaU 1857 roci v seli bulo 26 dvoriv i 10 bezzemelnih simej Rik K st nasel 1859 414 361 1885 706 1897 339 1905 312 1908 390 1911 408 1912 412 1918 412 1919 388TeraktZa dekilka kilometriv vid sela 20 sichnya 2015 r o 15 00 bulo pidirvano zaliznichnij mist na 360 km dilyanki Komish Zorya Rozivka Pid chas teraktu mostom ruhavsya zaliznichnij potyag za marshrutom Krivij Rig Sartana Vnaslidok vibuhu 20 vagoniv iz koncentratom perekinulis i zijshli z rejok Zaliznichne spoluchennya iz chastinoyu Ukrayini sho she ne perebuvaye pid DNR pripinene Z Mariupolya ta Volnovahi mozhna distatisya do Ukrayini tilki cherez Berdyansk PrimitkiWickerau Nr 8 nedostupne posilannya Mariupolskij povit Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref Rossijskie nemcy Istoriya i sovremennost 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 10 veresnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Bilya Rozivki teroristi pidirvali zaliznichnij mist Mariupol vidrizano vid reshti mist u zaliznichnomu spoluchenni DOPOVNENO 21 sichnya 2015 u Wayback Machine ros LiteraturaGrunau und die Mariupoler Kolonien J Stach 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine nim Karl Stumpp Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862 Landsmannschaft der Deutschen aus Russland nim Konrad Keller Die Deutsche Kolonien in Sudrussland nim Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu Zaporizka oblast vidavnictvo Dniprovskij metalurg Kiyiv Zaporizhzhya 2005 2010 Herson 2006 ros Spisok zaareshtovanih NKVS 16 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Johann Schwind Tyazhyolaya dolya pereselenca Homburg Saar 2000 ros Nemcy Rossii enciklopediya t 1 A I Redkol V Karev pred redkol i dr M ERN 1999 832 s ros Nemcy Rossii enciklopediya t 2 K O Redkol V Karev pred redkol i dr M ERN 2004 747 s ros Nemcy Rossii enciklopediya t 3 P Ya Redkol O Kubickaya pred redkol i dr M ERN 2006 893 s ros Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V Dizendorf M ERN 2006 470 s ros PosilannyaPogoda v seli Kuznecivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine