Урумська література

Урумська література — література, написана урумською мовою греків Приазов'я.

Одна з статей Уруми Релігія Християнство Близькі етноси Румеї · Караїми · Кримчаки · Кримські татари Мови та діалекти Урумська Кримськотатарська · Турецька Караїмська · Кримчацька · Половці Ханство (1441–1783) Переселення урумів з Криму (1774-1779) Маріупольський повіт (1780–1917) Національно-персональна автономія урумів (1917–1918) Маріупольська округа (1923–1930) Грецька операція НКВС (1937-1938) Урумські поселення Приазов'я Хонагбей Лівон Пічахчи Ілля Якович Тахтамишев Володимир Феофанович Борота Віктор Степанович Символи Інше Урумська література · Урумська писемність · Мега-Йорти

Історія

Фольклор

На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це дастани, казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки.

Значний внесок у вивчення урумської мови зробив відомий мовознавець-тюрколог, доктор філологічних наук Олександр Гаркавець, який видав урумський словник та низку наукових праць з питань історії та функціонування урумської мови.

Дослідженням і популяризацією урумського фольклору займається Олександр Рибалко — етнодокументаліст, перекладач, дослідник культури надазовських греків.

Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:

1) «Маріуполь і його околиці», Маріуполь 1892;

2) «Козмуку пігад'», Донецьк 1994;

Сучасна література

Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був Валерій Кіор з селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури. Також урумською мовою пишуть Віктор Борота, що народився в с.Староігнатівка проживає зараз в Донецьку, і Кирик Хава (Хозлу) з с Староігнатівка.

Джерела

• Гаркавець О. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки / Олександр Гаркавець. — Алма-Ата : Український культурний центр, 1999. — 624 с.
• Смолина М. Урумский язык. Приазовский вариант : учебное пособие для начинающих. — Киев : Бланк-Пресс, 2008. — 168 с.

1. Помазан, Вікторія (8 вересня 2019). . Федерація грецьких товариств України. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.