Сельджукіди — тюркська династія яка правила в низці держав Близького Сходу та Центральної Азії в Х—XIV ст. Наймогутнішими з них були Сельджуцька імперія та Румський султанат, які за часів розквіту простягались від Егейського до Аральського моря.
Сельджукіди Сельджуцька імперія | |||
---|---|---|---|
Засновник: | Тогрул-бек |
Походження
Сельджуки походять від огузького племені , яке в ІХ столітті мешкало на периферії мусульманського світу, на північ від Каспійського та Аральського морів в Огузькій державі та в степах казахського Туркестану. Протягом Х століття огузи почали тісно контактувати з мусульманськими містами Передньої Азії.
Сельджук, лідер Сельджуків, розійшовся з Ябгу, верховним ханом огузів, покинув кочовища токуз-огузів і розбив табір на західному березі нижньої Сирдар'ї. Близько 985 року Сельджук прийняв іслам. У XI столітті сельджуки мігрували зі своєї батьківщини у центральну Персію, в провінцію Хорасан, де вони зіткнулися з імперією Газнавідів. в 1035 році сельджуки розгромили Газнавідів у битві на рівнинах Наса. Лідери сельджуків Тогрул, Чагрі та Ябгу отримали звання губернатора, земельні наділи та титул дехкана. У битві при Данданакані сельджуки остаточно розгромили армію Газнавідів і після успішної облоги Ісфахана Тогрулом у 1050/51 рр. створили імперію, яку пізніше назвали Великою імперією Сельджуків. Сельджуки змішалися з місцевим населенням і перейняли в наступні десятиліття перську культуру та мову.
Правителі з династії Сельджуків
Велика Сельджуцька імперія
- Тогрул-бек 1037—1063
- Сулейман 1063
- Алп-Арслан 1063—1072
- Малік-Шах 1072—1092
- Махмуд ібн Малік-Шах 1092—1094
- Беркіярук ібн Малік-Шах 1094—1105
- Малік-Шах ІІ 1105
- Мухаммед І 1105—1118
- Ахмад Санджар 1118—1153
Іракський султанат
Сирійський султанат
Хорасанський султанат
Керманський султанат
Румський (конійський) султант
Примітки
Джерела та література
- Рыжов К. В. Сельджуки // Все монархи мира. Мусульманский Восток. VII—XV вв. — М. : Вече, 2004.
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seldzhukidi tyurkska dinastiya yaka pravila v nizci derzhav Blizkogo Shodu ta Centralnoyi Aziyi v H XIV st Najmogutnishimi z nih buli Seldzhucka imperiya ta Rumskij sultanat yaki za chasiv rozkvitu prostyagalis vid Egejskogo do Aralskogo morya Seldzhukidi Seldzhucka imperiya Zasnovnik Togrul bekPohodzhennyaSeldzhuki pohodyat vid oguzkogo plemeni yake v IH stolitti meshkalo na periferiyi musulmanskogo svitu na pivnich vid Kaspijskogo ta Aralskogo moriv v Oguzkij derzhavi ta v stepah kazahskogo Turkestanu Protyagom H stolittya oguzi pochali tisno kontaktuvati z musulmanskimi mistami Perednoyi Aziyi Seldzhuk lider Seldzhukiv rozijshovsya z Yabgu verhovnim hanom oguziv pokinuv kochovisha tokuz oguziv i rozbiv tabir na zahidnomu berezi nizhnoyi Sirdar yi Blizko 985 roku Seldzhuk prijnyav islam U XI stolitti seldzhuki migruvali zi svoyeyi batkivshini u centralnu Persiyu v provinciyu Horasan de voni zitknulisya z imperiyeyu Gaznavidiv v 1035 roci seldzhuki rozgromili Gaznavidiv u bitvi na rivninah Nasa Lideri seldzhukiv Togrul Chagri ta Yabgu otrimali zvannya gubernatora zemelni nadili ta titul dehkana U bitvi pri Dandanakani seldzhuki ostatochno rozgromili armiyu Gaznavidiv i pislya uspishnoyi oblogi Isfahana Togrulom u 1050 51 rr stvorili imperiyu yaku piznishe nazvali Velikoyu imperiyeyu Seldzhukiv Seldzhuki zmishalisya z miscevim naselennyam i perejnyali v nastupni desyatilittya persku kulturu ta movu Praviteli z dinastiyi SeldzhukivVelika Seldzhucka imperiya Togrul bek 1037 1063 Sulejman 1063 Alp Arslan 1063 1072 Malik Shah 1072 1092 Mahmud ibn Malik Shah 1092 1094 Berkiyaruk ibn Malik Shah 1094 1105 Malik Shah II 1105 Muhammed I 1105 1118 Ahmad Sandzhar 1118 1153 Irakskij sultanat Sirijskij sultanat Horasanskij sultanat Kermanskij sultanat Rumskij konijskij sultantPrimitkiDzherela ta literaturaRyzhov K V Seldzhuki Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv M Veche 2004 Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi