Баркіярук (*1079/1080 — 22 грудня 1104) — 5-й султан Сельджуцької імперії (або держави Великих Сельджуків) у 1094—1105 роках. Повне ім'я — Абу Музаффар Рукн ад-Даула ва'д-Дін Баркіярук ібн Малік-шах.
Баркіярук | |
---|---|
Народився | 1079 Ісфаган, Іран |
Помер | 22 грудня 1104 Боруджерд ·сухоти |
Країна | Сельджуцька імперія |
Національність | тюрок |
Діяльність | політик |
Титул | султан Великих Сельджуків |
Посада | d |
Термін | 1094—1105 роки |
Попередник | Махмуд I |
Наступник | Малік-шах II |
Конфесія | суннізм |
Рід | Сельджукіди |
Батько | Малік-шах I |
Мати | Зубейда-хатун |
Брати, сестри | Мухаммед I, Ахмад Санджар, d, Махмуд ібн Малік-шах і d |
Діти | 1 син |
|
Життєпис
Боротьба з Махмудом I
Походив з династії Сельджукидів. Син султана Малік-шах I та Зубейди-хатун. Народився близько 1080 року, отримавши ім'я Баркіярук (Тверде або непохитне світло). Після смерті старших братів Дауда і Ахмада у 1082 та 1088 роках відповідно набув значних прав на трон. У 1092 році перед смертю батько призначив Баркіярука своїм спадкоємцем.
Втім того ж року після смерті Малік-шаха його інша дружина Таркан-хатун оголосила свого сина Махмуда новим володарем Сельджуцької держави. В цей час Баркіярук перебував у Ісфагані. Коли новий султан Махмуд I разом з матір'ю, великим візиром і військом з Багдада попрямував до Ісфагана, Баркіярук, побоюючись за своє життя, втік до міста Рей, де намісником був родич колишнього великого візира — Абу Муслім. В Реї у Баркіярука було багато прихильників, які вважали його законним спадкоємцем Малік-шаха. На бік останнього перейшла частина армії — близько 20 тисяч вояків.
Зібравши значні війська Баркіярук рушив проти Махмуда I, якому було завдано поразки у битві при Баруджердом (неподалік від Гамадану). 1094 року Баркіярук домігся нового військового успіху, змусивши Махмуда I та його матір як фактичну правительку) погодитися на спільне правління Сельджуцькою імперією. Того ж року Махмуд I помер від віспи, й Баркіярук став єдиним султаном.
Разом з тим боротьба за трон значно послабило центральне урядування імперією. Інші родичі оголосили свою самостійність. В Сирії став султаном стрийко Тутуш I, в Хорасані — Арслан-Аргун. Разом з тим новий султан не відчував повної підтримки серед військових та знаті. Необхідно також було налагодити відносини з багдадськими халіфами. Султану сприяли обставини: новим халіфом став аль-Мустазхір, гарно налаштований до Баркіярука, якого він офіційно затвердив у всіх титулах та посадах. Своїм візиром Баркіярук призначив сина Нізам аль-Мулька — Мюєїда аль-Мулька.
Боротьба з Тутушем I
В цей час Тутуш I рушив проти Баркіярука, намагаючись оволодіти усією Сельджуцькою імперією. Він завдав поразки військам Баркіярука під Гамаданом і оволодів містом. 1 лютого 1095 року Тутуш I увійшов до Рея. 2 лютого того ж року близько 100 км від Рея відбулася битва між Баркіяруком й Тутушем. Готуючись до цього бою, Баркіярук та його візир Мюєїд уль-Мульк змогли значно збільшити чисельність своїх військ. Битва завершилося поразкою Тутуша, його полоном і стратою на полі бою. Після смерті Тутуша I держава Сирійський султанат Сельджуків розпався.
Після цього Баркіярук, за порадою своєї матері Зубейди-хатун, змістив Мюєїда аль-Мулька з посади візира, а не його місце призначив іншого сина Нізам аль-Мулька — Фахра уль-Мулька. Мюєїд уль-Мульк деякий час перебував у в'язниці. Вийшовши на свободу, він став головним організатором змови проти султана Баркіярука. У разі здійснення змови трон мав посісти молодший брат Баркіярука принц Мухаммед Тапар. У 1097 році емір Дадбек Хабаші ібн Алтунташ влаштував змову проти Арслан-Аргуна, якого вбив й сам захопив Хорасан, а потім й Хорезм.
Боротьба з Мухаммедом Тапаром
Тапар в цей час був меліком (правителем) Гянджі і Аррана. Підбурюваний Мюєїдом уль-Мульком, Тапар наказав припинити згадувати ім'я Баркіярука в п'ятничній молитві в своїх володіннях, що було рівнозначне оголошенню незалежності. Потім Тапар оголосив себе новим султаном Великих Сельджуків. Своїм візиром він призначив Мюєїда уль-мулька. Зібравши війська, Мухаммед Тапар рушив на Рей. Ухиляючись від бою, Баркіярук був змушений відійти до Ісфагану.
Баркіярук був невпевнений у вірності свого війська, оскільки перед цим було вбито одного з найвідоміших військовиків держави — еміра Порсука. Вбивство було організовано Мюєїдом уль-мульком, але, на думку військових, винним у вбивстві був близький до Баркіярука Меджд уль-Мульк, що обіймав посаду сахіба-і діван-і Істіфа (очільника фінансового департаменту). Військові звинувачували Меджда уль-мулька в зв'язках з Батинідами і вимагали його видачі. Баркіярук відмовлявся задовольнити цю вимогу. У свою чергу військо відмовлялася коритися і загрожувала взяти Меджда уль-мулька силою. Баркіяруку не вдалося врятувати свого наближеного, того було пошматований вояками на очах султану. Після цього частина війська пішла до на бік Мухаммеда Тапара.
У вересні 1099 року Тапар зайняв Рей. За наказом візира Мюєїд уль-мулька було страчено матір Баркіярука, яка залишилася у місті. У жовтні 1099 року було спрямовано вимогу халіфу — надалі згадувати в п'ятничній молитві ім'я Мухаммеда Тапара. У листопаді вимогу було виконано.
Султан Баркіярук спочатку відступив до Ісфагана, а потім — до Хузестану. Дізнавшись про рішення халіфа, у грудні 1099 року особисто прибув до Багдада і зажадав пояснень. Халіф аль-Мустахзір під тиском Баркіярука знову почав читати п'ятничну молитву з ім'ям султана Баркіярука. У квітні 1100 року Баркіярук залишив Багдад і на чолі війська виступив до Гамадану. У травні того року в околицях Гамадана відбулася битва, в якій Баркіярук зазнав нищівної поразки й відступив до Хузестану, де зібрав нові війська.
У квітні 1101 року Баркіярук знову підійшов до Гамадана, де відбулася друга битва з Мухаммедом Тапаром. Битва тривала протягом всього дня і носила запеклий і кровопролитний характер. Війська Тапара були розгромлені, а його візира Мюєїда уль-Мулька узято в полон. Його особисто стратив Баркіярук. Тапар втік до Горгана, де дістав підтримку брата Ахмада Санджара, маліка Хорасана і Мавераннахра. Спочатку було втрачено важливе місто Дамган, після чого вороги підійшли до Рея, де перебував Баркіярук.
Баркіярук після перемоги над Тапаром був змушений розпустити значну частину постійної найманого війська, оскільки в нього не було коштів для його утримання. Знаючи, що до Рею йдуть війська його супротивників, Баркіярук попрямував до Багдада і зажадав у халіфа фінансової допомоги. Халіф був змушений виділити Баркіяруку 50 тисяч динарів, але цього було недостатньо.
Намагаючись отримати необхідні кошти, Баркіярук спрямував візира Абу Мехасіна до свого васала — арабського еміра Садака бін Мез'єда з вимогою повернути 1 млн динарів, які той заборгував державній скарбниці. Емір Садака відмовився повертати борг і наказав більше не згадувати ім'я Баркіярука в п'ятничній молитві.
Скориставшись тим, що Ахмед Санжар повернувся до Хорасану, а Тапар з незначними силами виступив з Багдада, Баркіярук почав переслідувати Тапар. Біля міста Нігавенд Баркіярук наздогнав його. Розуміючи, що успішний результат бою малоймовірний, Мухаммед Тапар направив до Баркіяруку своїх послів з пропозицією про перемир'я. Посли були прийняті і 27 грудня 1101 року було підписано мирний договір, за яким султаном Великих Сельджуків визнавався Баркіярук, Мухаммед Тапар отримував Гянджу, Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире (північна частина Месопотамії) і Мосул, Ахмед Санжар залишався володарем Хорасану і Мавераннахра, Санжар і Тапар визнали зверхність Баркіярука, Тапар повинен був сплатити останньому компенсацію у 1,3 млн динарів.
Незабаром договір було порушено і бойові дії поновилися. У лютому 1103 року відбулася нова битва між Баркіяруком і Мухаммедом біля Хлоя, де Баркіярук здобув перемогу. Втім обидва були виснажені боротьбою. Тому почалися нові перемовини. У січні 1104 року було укладено новий мирний договір, за яким влада султана Баркіярука поширювалася на Джібаль, Фарс, Ісфаган, Рей, Хамадан, Хузестан і Багдад. Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире, Мосул, Сирія та деякі інші арабські території передавалися Мухаммеду Тапар, який за матеріальним становищем вважався рівним Баркіяруку, у володіннях Тапар влада Баркіярука не визнавалася, його ім'я в п'ятничній молитві не згадувалося, після смерті Баркіярука султаном повинен стати Тапар, Баркіярук і Тапар зобов'язалися не перешкоджати військовикам у виборі правителя, якому вони бажали служити, Ахмед Санжар як мелік Мавераннахра і Хорасана стає васалом Мухаммеда Тапара.
Смерть
Султан Баркіярук помер 22 грудня 1104 року від сухот. Перед смертю Баркіярук назвав спадкоємцем трону свого п'ятирічного сина Малік-шаха. Опікуном спадкоємця, а також регентом було призначено одного з найвідданіших Баркіяруку емірів — Аяза.
Джерела
- L'empire des steppes, Attila, Gengis-Khan, Tamerlan, René Grousset (1885—1952), Éd. Payot, Paris, quatrième édition, 1965, première édition : 1938.
- Bosworth, C. E. (1968). «The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000—1217)». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barkiyaruk 1079 1080 22 grudnya 1104 5 j sultan Seldzhuckoyi imperiyi abo derzhavi Velikih Seldzhukiv u 1094 1105 rokah Povne im ya Abu Muzaffar Rukn ad Daula va d Din Barkiyaruk ibn Malik shah BarkiyarukNarodivsya 1079 1079 Isfagan IranPomer 22 grudnya 1104 1104 12 22 Borudzherd suhotiKrayina Seldzhucka imperiyaNacionalnist tyurokDiyalnist politikTitul sultan Velikih SeldzhukivPosada dTermin 1094 1105 rokiPoperednik Mahmud INastupnik Malik shah IIKonfesiya sunnizmRid SeldzhukidiBatko Malik shah IMati Zubejda hatunBrati sestri Muhammed I Ahmad Sandzhar d Mahmud ibn Malik shah i dDiti 1 sin Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba z Mahmudom I Pohodiv z dinastiyi Seldzhukidiv Sin sultana Malik shah I ta Zubejdi hatun Narodivsya blizko 1080 roku otrimavshi im ya Barkiyaruk Tverde abo nepohitne svitlo Pislya smerti starshih brativ Dauda i Ahmada u 1082 ta 1088 rokah vidpovidno nabuv znachnih prav na tron U 1092 roci pered smertyu batko priznachiv Barkiyaruka svoyim spadkoyemcem Vtim togo zh roku pislya smerti Malik shaha jogo insha druzhina Tarkan hatun ogolosila svogo sina Mahmuda novim volodarem Seldzhuckoyi derzhavi V cej chas Barkiyaruk perebuvav u Isfagani Koli novij sultan Mahmud I razom z matir yu velikim vizirom i vijskom z Bagdada popryamuvav do Isfagana Barkiyaruk poboyuyuchis za svoye zhittya vtik do mista Rej de namisnikom buv rodich kolishnogo velikogo vizira Abu Muslim V Reyi u Barkiyaruka bulo bagato prihilnikiv yaki vvazhali jogo zakonnim spadkoyemcem Malik shaha Na bik ostannogo perejshla chastina armiyi blizko 20 tisyach voyakiv Zibravshi znachni vijska Barkiyaruk rushiv proti Mahmuda I yakomu bulo zavdano porazki u bitvi pri Barudzherdom nepodalik vid Gamadanu 1094 roku Barkiyaruk domigsya novogo vijskovogo uspihu zmusivshi Mahmuda I ta jogo matir yak faktichnu pravitelku pogoditisya na spilne pravlinnya Seldzhuckoyu imperiyeyu Togo zh roku Mahmud I pomer vid vispi j Barkiyaruk stav yedinim sultanom Razom z tim borotba za tron znachno poslabilo centralne uryaduvannya imperiyeyu Inshi rodichi ogolosili svoyu samostijnist V Siriyi stav sultanom strijko Tutush I v Horasani Arslan Argun Razom z tim novij sultan ne vidchuvav povnoyi pidtrimki sered vijskovih ta znati Neobhidno takozh bulo nalagoditi vidnosini z bagdadskimi halifami Sultanu spriyali obstavini novim halifom stav al Mustazhir garno nalashtovanij do Barkiyaruka yakogo vin oficijno zatverdiv u vsih titulah ta posadah Svoyim vizirom Barkiyaruk priznachiv sina Nizam al Mulka Myuyeyida al Mulka Borotba z Tutushem I V cej chas Tutush I rushiv proti Barkiyaruka namagayuchis ovoloditi usiyeyu Seldzhuckoyu imperiyeyu Vin zavdav porazki vijskam Barkiyaruka pid Gamadanom i ovolodiv mistom 1 lyutogo 1095 roku Tutush I uvijshov do Reya 2 lyutogo togo zh roku blizko 100 km vid Reya vidbulasya bitva mizh Barkiyarukom j Tutushem Gotuyuchis do cogo boyu Barkiyaruk ta jogo vizir Myuyeyid ul Mulk zmogli znachno zbilshiti chiselnist svoyih vijsk Bitva zavershilosya porazkoyu Tutusha jogo polonom i stratoyu na poli boyu Pislya smerti Tutusha I derzhava Sirijskij sultanat Seldzhukiv rozpavsya Pislya cogo Barkiyaruk za poradoyu svoyeyi materi Zubejdi hatun zmistiv Myuyeyida al Mulka z posadi vizira a ne jogo misce priznachiv inshogo sina Nizam al Mulka Fahra ul Mulka Myuyeyid ul Mulk deyakij chas perebuvav u v yaznici Vijshovshi na svobodu vin stav golovnim organizatorom zmovi proti sultana Barkiyaruka U razi zdijsnennya zmovi tron mav posisti molodshij brat Barkiyaruka princ Muhammed Tapar U 1097 roci emir Dadbek Habashi ibn Altuntash vlashtuvav zmovu proti Arslan Arguna yakogo vbiv j sam zahopiv Horasan a potim j Horezm Borotba z Muhammedom Taparom Tapar v cej chas buv melikom pravitelem Gyandzhi i Arrana Pidburyuvanij Myuyeyidom ul Mulkom Tapar nakazav pripiniti zgaduvati im ya Barkiyaruka v p yatnichnij molitvi v svoyih volodinnyah sho bulo rivnoznachne ogoloshennyu nezalezhnosti Potim Tapar ogolosiv sebe novim sultanom Velikih Seldzhukiv Svoyim vizirom vin priznachiv Myuyeyida ul mulka Zibravshi vijska Muhammed Tapar rushiv na Rej Uhilyayuchis vid boyu Barkiyaruk buv zmushenij vidijti do Isfaganu Barkiyaruk buv nevpevnenij u virnosti svogo vijska oskilki pered cim bulo vbito odnogo z najvidomishih vijskovikiv derzhavi emira Porsuka Vbivstvo bulo organizovano Myuyeyidom ul mulkom ale na dumku vijskovih vinnim u vbivstvi buv blizkij do Barkiyaruka Medzhd ul Mulk sho obijmav posadu sahiba i divan i Istifa ochilnika finansovogo departamentu Vijskovi zvinuvachuvali Medzhda ul mulka v zv yazkah z Batinidami i vimagali jogo vidachi Barkiyaruk vidmovlyavsya zadovolniti cyu vimogu U svoyu chergu vijsko vidmovlyalasya koritisya i zagrozhuvala vzyati Medzhda ul mulka siloyu Barkiyaruku ne vdalosya vryatuvati svogo nablizhenogo togo bulo poshmatovanij voyakami na ochah sultanu Pislya cogo chastina vijska pishla do na bik Muhammeda Tapara U veresni 1099 roku Tapar zajnyav Rej Za nakazom vizira Myuyeyid ul mulka bulo stracheno matir Barkiyaruka yaka zalishilasya u misti U zhovtni 1099 roku bulo spryamovano vimogu halifu nadali zgaduvati v p yatnichnij molitvi im ya Muhammeda Tapara U listopadi vimogu bulo vikonano Sultan Barkiyaruk spochatku vidstupiv do Isfagana a potim do Huzestanu Diznavshis pro rishennya halifa u grudni 1099 roku osobisto pribuv do Bagdada i zazhadav poyasnen Halif al Mustahzir pid tiskom Barkiyaruka znovu pochav chitati p yatnichnu molitvu z im yam sultana Barkiyaruka U kvitni 1100 roku Barkiyaruk zalishiv Bagdad i na choli vijska vistupiv do Gamadanu U travni togo roku v okolicyah Gamadana vidbulasya bitva v yakij Barkiyaruk zaznav nishivnoyi porazki j vidstupiv do Huzestanu de zibrav novi vijska U kvitni 1101 roku Barkiyaruk znovu pidijshov do Gamadana de vidbulasya druga bitva z Muhammedom Taparom Bitva trivala protyagom vsogo dnya i nosila zapeklij i krovoprolitnij harakter Vijska Tapara buli rozgromleni a jogo vizira Myuyeyida ul Mulka uzyato v polon Jogo osobisto strativ Barkiyaruk Tapar vtik do Gorgana de distav pidtrimku brata Ahmada Sandzhara malika Horasana i Maverannahra Spochatku bulo vtracheno vazhlive misto Damgan pislya chogo vorogi pidijshli do Reya de perebuvav Barkiyaruk Barkiyaruk pislya peremogi nad Taparom buv zmushenij rozpustiti znachnu chastinu postijnoyi najmanogo vijska oskilki v nogo ne bulo koshtiv dlya jogo utrimannya Znayuchi sho do Reyu jdut vijska jogo suprotivnikiv Barkiyaruk popryamuvav do Bagdada i zazhadav u halifa finansovoyi dopomogi Halif buv zmushenij vidiliti Barkiyaruku 50 tisyach dinariv ale cogo bulo nedostatno Namagayuchis otrimati neobhidni koshti Barkiyaruk spryamuvav vizira Abu Mehasina do svogo vasala arabskogo emira Sadaka bin Mez yeda z vimogoyu povernuti 1 mln dinariv yaki toj zaborguvav derzhavnij skarbnici Emir Sadaka vidmovivsya povertati borg i nakazav bilshe ne zgaduvati im ya Barkiyaruka v p yatnichnij molitvi Skoristavshis tim sho Ahmed Sanzhar povernuvsya do Horasanu a Tapar z neznachnimi silami vistupiv z Bagdada Barkiyaruk pochav peresliduvati Tapar Bilya mista Nigavend Barkiyaruk nazdognav jogo Rozumiyuchi sho uspishnij rezultat boyu malojmovirnij Muhammed Tapar napraviv do Barkiyaruku svoyih posliv z propoziciyeyu pro peremir ya Posli buli prijnyati i 27 grudnya 1101 roku bulo pidpisano mirnij dogovir za yakim sultanom Velikih Seldzhukiv viznavavsya Barkiyaruk Muhammed Tapar otrimuvav Gyandzhu Azerbajdzhan Diyarbakir El Dzhezire pivnichna chastina Mesopotamiyi i Mosul Ahmed Sanzhar zalishavsya volodarem Horasanu i Maverannahra Sanzhar i Tapar viznali zverhnist Barkiyaruka Tapar povinen buv splatiti ostannomu kompensaciyu u 1 3 mln dinariv Nezabarom dogovir bulo porusheno i bojovi diyi ponovilisya U lyutomu 1103 roku vidbulasya nova bitva mizh Barkiyarukom i Muhammedom bilya Hloya de Barkiyaruk zdobuv peremogu Vtim obidva buli visnazheni borotboyu Tomu pochalisya novi peremovini U sichni 1104 roku bulo ukladeno novij mirnij dogovir za yakim vlada sultana Barkiyaruka poshiryuvalasya na Dzhibal Fars Isfagan Rej Hamadan Huzestan i Bagdad Azerbajdzhan Diyarbakir El Dzhezire Mosul Siriya ta deyaki inshi arabski teritoriyi peredavalisya Muhammedu Tapar yakij za materialnim stanovishem vvazhavsya rivnim Barkiyaruku u volodinnyah Tapar vlada Barkiyaruka ne viznavalasya jogo im ya v p yatnichnij molitvi ne zgaduvalosya pislya smerti Barkiyaruka sultanom povinen stati Tapar Barkiyaruk i Tapar zobov yazalisya ne pereshkodzhati vijskovikam u vibori pravitelya yakomu voni bazhali sluzhiti Ahmed Sanzhar yak melik Maverannahra i Horasana staye vasalom Muhammeda Tapara Smert Sultan Barkiyaruk pomer 22 grudnya 1104 roku vid suhot Pered smertyu Barkiyaruk nazvav spadkoyemcem tronu svogo p yatirichnogo sina Malik shaha Opikunom spadkoyemcya a takozh regentom bulo priznacheno odnogo z najviddanishih Barkiyaruku emiriv Ayaza DzherelaL empire des steppes Attila Gengis Khan Tamerlan Rene Grousset 1885 1952 Ed Payot Paris quatrieme edition 1965 premiere edition 1938 Bosworth C E 1968 The Political and Dynastic History of the Iranian World A D 1000 1217 In Frye R N The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol periods Cambridge Cambridge University Press pp 1 202 ISBN 0 521 06936 X