Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммед I (*21 січня 1082 —5 квітня 1118) — 7-й султан Сельджуцької імперії (Великих Сельджуків) у 1105—1118 роках. Повне ім'я — Гіяс ад-Даула ад-Дін мухамммед ібн Малік-шах.
| Мухаммед I | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Тапар |
| Народився | 21 січня 1082 Ісфаган, Іран |
| Помер | 1118 Багдад |
| Країна |  Сельджуцька імперія |
| Національність | тюрок-огуз |
| Титул | султан Великих Сельджуків |
| Посада | султан |
| Термін | 1105—1118 роки |
| Попередник | Малік-шах II |
| Наступник | Махмуд II |
| Конфесія | суннізм |
| Рід | Сельджуки |
| Батько | Малік-шах I |
| Мати | Саферійє-хатун |
| Брати, сестри | Ахмад Санджар, Баркіярук, d, Махмуд ібн Малік-шах і d |
| У шлюбі з | Фатіма |
| Діти | 5 синів і 1 донька |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Сельджукидів. Син султана Малік-шаха I від наложниці Саферійє-хатун. Народився у 1082 році. При народженні отримав тюркське ім'я Тапар («Той, хто знаходить»), згодом отримавши мусульманське ім'я Мухаммед. Після смерті батька у 1092 році було призначено номінальним намісником (меліком) Аррані і Гянджі. Тут він здобув освіту від орудою військовиків-атабеків та вчених богословів. Втім про цей період життя Мухаммеда Тапара відомо замало, оскільки через малий вік на недосвідченість не втручався у боротьбу братів Махмуда I і Баркіярука, а згодом останнього зі стрийком Тутушем.
Боротьба з Баркіяруком
У 1098 році до Мухаммеда тапара прибув колишній сельджуцький візир Мюєїд уль-Мульк, який підбурив Тапара до повстання проти султана Баркіярука. Мухаммед Тапар наказав припинити згадувати ім'я Баркіярука в п'ятничній молитві в своїх володіннях, що було рівнозначне оголошенню незалежності. Потім Тапар оголосив себе новим султаном Великих Сельджуків. Своїм візирів він призначив Мюєїда уль-Мулька. Зібравши війська, Мухаммед Тапар рушив на важливе місто Рей, який доволі швидко захопив.
У жовтні 1099 року було спрямовано вимогу халіфу аль-Мустазхіру надалі згадувати в п'ятничній молитві ім'я Мухаммеда Тапара. У листопаді вимогу було виконано. Проте у грудні Баркіярук домігся скасування цього рішення. Але вже напочатку 1100 року Тапар знову натиснув на халіфа, щоб той згадував його ім'я. У травні того ж року біля Хамадану відбулася битва, в якій Тапар здобув переконливу перемогу. В результаті цього війська Мухаммеда Тапара оволоділи усією Персією, крім Хузістана, та північним Іраком. Втім Тапар не поспішав вступати до Багдаду, обмежившись фактом визнанням халіфом його султанської гідності. Цей час було використано його суперником Баркіяруком для підготовки до нового наступу.
У квітні 1101 року відбулася друга битва при Гамадані, в якій Мухаммед Тапар зазнав нищівної поразки. Тапар втік до Горгана, де дістав підтримку брата Ахмеда Санджара, маліка Хорасана і Мавераннахра. Зібравши війська брати перейшли у наступ. Спочатку було захоплено важливе місто Дамган, після чого Тапар і Санджар підійшли до Рея, де перебував Баркіярук. В цей час останній розпустив більшу частину війська через нестачу коштів. Завдяки цьому Тапар легко захопив усю Персію, а згодом вступив до Багдаду, де знову його було визнано султаном.
після цих успіхів Санджар повернувся до своїх володінь, а Мухаммед Тапар деякий час залишався у Багдаді. У грудні 1101 року отримавши звістку про наступ Баркіярука, він вирішив рухатися на північ, де отримати додаткові війська. Біля міста Нігавенд Баркіярук наздогнав його. Розуміючи, що успішний результат бою малоймовірний, Мухаммед Тапар направив до Баркіяруку своїх послів з пропозицією про перемир'я. Посли були прийняті і 27 грудня 1101 року було підписано мирний договір, за яким султаном Великих Сельджуків визнавався Баркіярук, Мухаммед Тапар отримував Гянджу, Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире (північна частина Месопотамії) і Мосул, Ахмед Санжар залишався володарем Хорасану і Мавераннахра, Санжар і Тапар визнали зверхність Баркіярука, Тапар повинен був сплатити останньому компенсацію у 1,3 млн динарів.
Незабаром договір було порушено і бойові дії поновилися. У лютому 1103 року відбулася нова битва між Баркіяруком і Мухаммедом біля Хлоя, результати якого достеменно невідомі: за одними переміг Баркіярук, за іншими — Тапар. Втім обидва були виснажені боротьбою. Тому почалися нові перемовини. У січні 1104 року було укладено новий мирний договір, за яким влада султана Баркіярука поширювалася на Джібаль, Фарс, Ісфаган, Рей, Хамадан, Хузестан і Багдад. Азербайджан, Діярбакир, Ель-Джезире, Мосул, Сирія та деякі інші арабські території передавалися Мухаммеду Тапар, який за матеріальним становищем вважався рівним Баркіяруку, у володіннях Тапар влада Баркіярука не визнавалася, його ім'я в п'ятничній молитві не згадувалося, після смерті Баркіярука султаном повинен стати Тапар, Баркіярук і Тапар зобов'язалися не перешкоджати військовикам у виборі правителя, якому вони бажали служити, Ахмед Санжар як мелік Мавераннахра і Хорасана ставав васалом Мухаммеда Тапара.
Володарювання
У 1105 році в Багдаді в порушення угоди з Баркіяруком було оголошено новим султаном сина останнього — Малік-шаха II. У відповідь з потужним військом Мухаммед Тапа рушив на Багдад. Його не наважилися чинити спротив. Тапар на початку лютого 1105 року прибув до Багдада. Опікун Малік-шаха II емір Аяз вжив заходів обережності і переніс ставку молодого султана за межі Багдада. Мухаммед Тапар зажадав визнати себе султаном і дав гарантії особистої безпеки Малік-шаху II, Аязу і сановникам, що служили малому султанові. На цих умовах 13 лютого 1105 року Мухаммеда Тапара було визнано султаном.
Незважаючи на свої обіцянки, султан Мухаммед I невдовзі наказав знищити усунув емірів, що служили Беркіяруку: 15 березня 1105 року було страчено еміра Аяза, у травні — візира Абу'л-Мехасін, незабармо заарештовано небожа-колишнього султана, якого засліплено. У 1105—1106 роках було запроторено до в'язниці онука султана Альп Арслана — Менгу-Парс бін Бері-Парса, який не бажав визнати владу Мухаммеда I. В цей час для зміцнення своєї влади оженився на доньці халіфа аль-Мустанзхіра.
Водночас намагався відновити силу центрального уряду. під час тривалих війн за владу низка емірів здобули самостійність, насамперед володар Гілле — Сейф аль-даула Садак бін Мез'єд. Боротьба тривала протягом 3 років. На початку березня 1108 року між містами Васиі і Гілле відбулася битва, в якій супротивник зазнав поразки, а сам Садак загинув.
Сазом з цим розпочав боротьбу проти роду Бавандидів на півночі Персії, які були прихильниками ісмаїлізму. Навесні 1107 року почалася облога фортеці Шандіз (Дізкух). Свого часу фортеця була зведена султаном Малік-шахом I, проте після його смерті захоплена Бавандидами. Лише в липні року завдяки зраді, в фортецю увійшли війська султана. За наказом Мухаммеда I фортеця була зруйнована, а правитель Бавандидів Шахріяр IV вимушений був надати війська й супроводжувати султана у подальшій кампанії проти інших ісмаїлітських князівств та володінь. Втім невдовзі боротьба проти Бавандидів поновилася, але завдяки шлюбу Каріна III Бавандида з донькою султана Мухаммеда I було досягнуто миру.
Слідом за цим війська Сельджуків рушив проти ісмаїлітської фортеці Аламут, яка була резиденція Хасан ас-Сабаха. У серпні 1109 року султан спрямував проти Аламуту війська на чолі із візиром Ахмед бін Нізам аль-Мульк. Війська взяли в кільце блокади фортецю і найближчі населені пункти. Було затримано і страчено велику кількість ісмаїлітів, проте з настанням зими облога з Аламуту була знята.
При цьому намагався відновити роботу відомств Сельджуцької імперії. Номінально Мухаммед I домігся визнання своєї зверхності від Сирійського султанату та брата Ахмеда Санджара, що правив Хорасаном. Втім останній мав повну самостійність, проводячи успішні кампанії проти Газневідів. У 1107 році Мухаммед I надав війська Ридвану, султану Алеппо, проти Килич-Арслана I, конійського султана, якого у битві при Хабурі було переможено та вбито. Протягом 1108—1111 років його війська завдали важких поразок Ташир-Дзорагетському царству на Кавказі.
1111 року оголосив джихад проти хрестоносців. У 1113 році спрямував військо проти Єрусалимського королівства, проте у битві при Аль-Саннабра воно зазнало поразки від короля Балдуїна I. Після цього Мухаммед I не намагався виступати проти хрестоносців, оскільки більше переймався справами в Персії та приборканням Конійського султанату. У 1115 року зібрав війська Великих Сельджуків, султанів Дамаску й Алеппо проти держав хрестоносців. Втім похід нічого не досяг.
У 1117 році вирішив знову захопити Аламут. Облога фортеці почалася в липні того ж року і тривала до березня 1118 року. Коли у вояків Хасана ібн ас-Сабаха вже не залишилося сил обороняти фортецю, прийшла звістка про смерть султана Мухаммеда I. Командувача сельджуцькими військами еміра Ануштегіна Ширгіра було викликано до столиці і облога була знята. Мухаммед I заповів трон старшому синові Махмуду II.
Родина
- Махмуд (1104—1131), султан у 1118—1131 роках
- Тогрул (1109—1134), султан Іраку у 1132—1134 роках
- Масуд (1109—1152), султан у 1134—1152 роках
- Сулейман-шах (1118—1162), султан у 1153—1155 та 1160—1161
- Сельджук-шах (д/н—1139), малік Ісфагану та Хузістану
- Зайтун-хатун, дружина Арслан-шаха I, султана Кермана
Джерела
- Bosworth, C. E. (1968). The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000—1217). In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. .
- Clifford Edmund Bosworth: Muḥammad b. Malik-S̲h̲āh. In: Encyclopaedia of Islam, Second Edition. 7. Mif — Naz. Brill, Leiden 1993
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed I 21 sichnya 1082 5 kvitnya 1118 7 j sultan Seldzhuckoyi imperiyi Velikih Seldzhukiv u 1105 1118 rokah Povne im ya Giyas ad Daula ad Din muhammmed ibn Malik shah Muhammed IIm ya pri narodzhenniTaparNarodivsya21 sichnya 1082 1082 01 21 Isfagan IranPomer1118 1118 BagdadKrayina Seldzhucka imperiyaNacionalnisttyurok oguzTitulsultan Velikih SeldzhukivPosadasultanTermin1105 1118 rokiPoperednikMalik shah IINastupnikMahmud IIKonfesiyasunnizmRidSeldzhukiBatkoMalik shah IMatiSaferijye hatunBrati sestriAhmad Sandzhar Barkiyaruk d Mahmud ibn Malik shah i dU shlyubi zFatimaDiti5 siniv i 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Seldzhukidiv Sin sultana Malik shaha I vid nalozhnici Saferijye hatun Narodivsya u 1082 roci Pri narodzhenni otrimav tyurkske im ya Tapar Toj hto znahodit zgodom otrimavshi musulmanske im ya Muhammed Pislya smerti batka u 1092 roci bulo priznacheno nominalnim namisnikom melikom Arrani i Gyandzhi Tut vin zdobuv osvitu vid orudoyu vijskovikiv atabekiv ta vchenih bogosloviv Vtim pro cej period zhittya Muhammeda Tapara vidomo zamalo oskilki cherez malij vik na nedosvidchenist ne vtruchavsya u borotbu brativ Mahmuda I i Barkiyaruka a zgodom ostannogo zi strijkom Tutushem Borotba z Barkiyarukom U 1098 roci do Muhammeda tapara pribuv kolishnij seldzhuckij vizir Myuyeyid ul Mulk yakij pidburiv Tapara do povstannya proti sultana Barkiyaruka Muhammed Tapar nakazav pripiniti zgaduvati im ya Barkiyaruka v p yatnichnij molitvi v svoyih volodinnyah sho bulo rivnoznachne ogoloshennyu nezalezhnosti Potim Tapar ogolosiv sebe novim sultanom Velikih Seldzhukiv Svoyim viziriv vin priznachiv Myuyeyida ul Mulka Zibravshi vijska Muhammed Tapar rushiv na vazhlive misto Rej yakij dovoli shvidko zahopiv U zhovtni 1099 roku bulo spryamovano vimogu halifu al Mustazhiru nadali zgaduvati v p yatnichnij molitvi im ya Muhammeda Tapara U listopadi vimogu bulo vikonano Prote u grudni Barkiyaruk domigsya skasuvannya cogo rishennya Ale vzhe napochatku 1100 roku Tapar znovu natisnuv na halifa shob toj zgaduvav jogo im ya U travni togo zh roku bilya Hamadanu vidbulasya bitva v yakij Tapar zdobuv perekonlivu peremogu V rezultati cogo vijska Muhammeda Tapara ovolodili usiyeyu Persiyeyu krim Huzistana ta pivnichnim Irakom Vtim Tapar ne pospishav vstupati do Bagdadu obmezhivshis faktom viznannyam halifom jogo sultanskoyi gidnosti Cej chas bulo vikoristano jogo supernikom Barkiyarukom dlya pidgotovki do novogo nastupu U kvitni 1101 roku vidbulasya druga bitva pri Gamadani v yakij Muhammed Tapar zaznav nishivnoyi porazki Tapar vtik do Gorgana de distav pidtrimku brata Ahmeda Sandzhara malika Horasana i Maverannahra Zibravshi vijska brati perejshli u nastup Spochatku bulo zahopleno vazhlive misto Damgan pislya chogo Tapar i Sandzhar pidijshli do Reya de perebuvav Barkiyaruk V cej chas ostannij rozpustiv bilshu chastinu vijska cherez nestachu koshtiv Zavdyaki comu Tapar legko zahopiv usyu Persiyu a zgodom vstupiv do Bagdadu de znovu jogo bulo viznano sultanom pislya cih uspihiv Sandzhar povernuvsya do svoyih volodin a Muhammed Tapar deyakij chas zalishavsya u Bagdadi U grudni 1101 roku otrimavshi zvistku pro nastup Barkiyaruka vin virishiv ruhatisya na pivnich de otrimati dodatkovi vijska Bilya mista Nigavend Barkiyaruk nazdognav jogo Rozumiyuchi sho uspishnij rezultat boyu malojmovirnij Muhammed Tapar napraviv do Barkiyaruku svoyih posliv z propoziciyeyu pro peremir ya Posli buli prijnyati i 27 grudnya 1101 roku bulo pidpisano mirnij dogovir za yakim sultanom Velikih Seldzhukiv viznavavsya Barkiyaruk Muhammed Tapar otrimuvav Gyandzhu Azerbajdzhan Diyarbakir El Dzhezire pivnichna chastina Mesopotamiyi i Mosul Ahmed Sanzhar zalishavsya volodarem Horasanu i Maverannahra Sanzhar i Tapar viznali zverhnist Barkiyaruka Tapar povinen buv splatiti ostannomu kompensaciyu u 1 3 mln dinariv Nezabarom dogovir bulo porusheno i bojovi diyi ponovilisya U lyutomu 1103 roku vidbulasya nova bitva mizh Barkiyarukom i Muhammedom bilya Hloya rezultati yakogo dostemenno nevidomi za odnimi peremig Barkiyaruk za inshimi Tapar Vtim obidva buli visnazheni borotboyu Tomu pochalisya novi peremovini U sichni 1104 roku bulo ukladeno novij mirnij dogovir za yakim vlada sultana Barkiyaruka poshiryuvalasya na Dzhibal Fars Isfagan Rej Hamadan Huzestan i Bagdad Azerbajdzhan Diyarbakir El Dzhezire Mosul Siriya ta deyaki inshi arabski teritoriyi peredavalisya Muhammedu Tapar yakij za materialnim stanovishem vvazhavsya rivnim Barkiyaruku u volodinnyah Tapar vlada Barkiyaruka ne viznavalasya jogo im ya v p yatnichnij molitvi ne zgaduvalosya pislya smerti Barkiyaruka sultanom povinen stati Tapar Barkiyaruk i Tapar zobov yazalisya ne pereshkodzhati vijskovikam u vibori pravitelya yakomu voni bazhali sluzhiti Ahmed Sanzhar yak melik Maverannahra i Horasana stavav vasalom Muhammeda Tapara Volodaryuvannya Moneta sultana Muhammeda I U 1105 roci v Bagdadi v porushennya ugodi z Barkiyarukom bulo ogolosheno novim sultanom sina ostannogo Malik shaha II U vidpovid z potuzhnim vijskom Muhammed Tapa rushiv na Bagdad Jogo ne navazhilisya chiniti sprotiv Tapar na pochatku lyutogo 1105 roku pribuv do Bagdada Opikun Malik shaha II emir Ayaz vzhiv zahodiv oberezhnosti i perenis stavku molodogo sultana za mezhi Bagdada Muhammed Tapar zazhadav viznati sebe sultanom i dav garantiyi osobistoyi bezpeki Malik shahu II Ayazu i sanovnikam sho sluzhili malomu sultanovi Na cih umovah 13 lyutogo 1105 roku Muhammeda Tapara bulo viznano sultanom Nezvazhayuchi na svoyi obicyanki sultan Muhammed I nevdovzi nakazav znishiti usunuv emiriv sho sluzhili Berkiyaruku 15 bereznya 1105 roku bulo stracheno emira Ayaza u travni vizira Abu l Mehasin nezabarmo zaareshtovano nebozha kolishnogo sultana yakogo zaslipleno U 1105 1106 rokah bulo zaprotoreno do v yaznici onuka sultana Alp Arslana Mengu Pars bin Beri Parsa yakij ne bazhav viznati vladu Muhammeda I V cej chas dlya zmicnennya svoyeyi vladi ozhenivsya na donci halifa al Mustanzhira Vodnochas namagavsya vidnoviti silu centralnogo uryadu pid chas trivalih vijn za vladu nizka emiriv zdobuli samostijnist nasampered volodar Gille Sejf al daula Sadak bin Mez yed Borotba trivala protyagom 3 rokiv Na pochatku bereznya 1108 roku mizh mistami Vasii i Gille vidbulasya bitva v yakij suprotivnik zaznav porazki a sam Sadak zaginuv Sazom z cim rozpochav borotbu proti rodu Bavandidiv na pivnochi Persiyi yaki buli prihilnikami ismayilizmu Navesni 1107 roku pochalasya obloga forteci Shandiz Dizkuh Svogo chasu fortecya bula zvedena sultanom Malik shahom I prote pislya jogo smerti zahoplena Bavandidami Lishe v lipni roku zavdyaki zradi v fortecyu uvijshli vijska sultana Za nakazom Muhammeda I fortecya bula zrujnovana a pravitel Bavandidiv Shahriyar IV vimushenij buv nadati vijska j suprovodzhuvati sultana u podalshij kampaniyi proti inshih ismayilitskih knyazivstv ta volodin Vtim nevdovzi borotba proti Bavandidiv ponovilasya ale zavdyaki shlyubu Karina III Bavandida z donkoyu sultana Muhammeda I bulo dosyagnuto miru Slidom za cim vijska Seldzhukiv rushiv proti ismayilitskoyi forteci Alamut yaka bula rezidenciya Hasan as Sabaha U serpni 1109 roku sultan spryamuvav proti Alamutu vijska na choli iz vizirom Ahmed bin Nizam al Mulk Vijska vzyali v kilce blokadi fortecyu i najblizhchi naseleni punkti Bulo zatrimano i stracheno veliku kilkist ismayilitiv prote z nastannyam zimi obloga z Alamutu bula znyata Pri comu namagavsya vidnoviti robotu vidomstv Seldzhuckoyi imperiyi Nominalno Muhammed I domigsya viznannya svoyeyi zverhnosti vid Sirijskogo sultanatu ta brata Ahmeda Sandzhara sho praviv Horasanom Vtim ostannij mav povnu samostijnist provodyachi uspishni kampaniyi proti Gaznevidiv U 1107 roci Muhammed I nadav vijska Ridvanu sultanu Aleppo proti Kilich Arslana I konijskogo sultana yakogo u bitvi pri Haburi bulo peremozheno ta vbito Protyagom 1108 1111 rokiv jogo vijska zavdali vazhkih porazok Tashir Dzoragetskomu carstvu na Kavkazi 1111 roku ogolosiv dzhihad proti hrestonosciv U 1113 roci spryamuvav vijsko proti Yerusalimskogo korolivstva prote u bitvi pri Al Sannabra vono zaznalo porazki vid korolya Balduyina I Pislya cogo Muhammed I ne namagavsya vistupati proti hrestonosciv oskilki bilshe perejmavsya spravami v Persiyi ta priborkannyam Konijskogo sultanatu U 1115 roku zibrav vijska Velikih Seldzhukiv sultaniv Damasku j Aleppo proti derzhav hrestonosciv Vtim pohid nichogo ne dosyag U 1117 roci virishiv znovu zahopiti Alamut Obloga forteci pochalasya v lipni togo zh roku i trivala do bereznya 1118 roku Koli u voyakiv Hasana ibn as Sabaha vzhe ne zalishilosya sil oboronyati fortecyu prijshla zvistka pro smert sultana Muhammeda I Komanduvacha seldzhuckimi vijskami emira Anushtegina Shirgira bulo viklikano do stolici i obloga bula znyata Muhammed I zapoviv tron starshomu sinovi Mahmudu II RodinaMahmud 1104 1131 sultan u 1118 1131 rokah Togrul 1109 1134 sultan Iraku u 1132 1134 rokah Masud 1109 1152 sultan u 1134 1152 rokah Sulejman shah 1118 1162 sultan u 1153 1155 ta 1160 1161 Seldzhuk shah d n 1139 malik Isfaganu ta Huzistanu Zajtun hatun druzhina Arslan shaha I sultana KermanaDzherelaBosworth C E 1968 The Political and Dynastic History of the Iranian World A D 1000 1217 In Frye R N The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol periods Cambridge Cambridge University Press pp 1 202 ISBN 0 521 06936 X Clifford Edmund Bosworth Muḥammad b Malik S h ah In Encyclopaedia of Islam Second Edition 7 Mif Naz Brill Leiden 1993 ISBN 90 04 09419 9