Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2018) |
Шляхова́ — село в Україні, у Джулинській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області. Первісна назва — Кринички.
село Шляхова | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Гайсинський район | ||||
Громада | Джулинська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05040070150072429 | ||||
Облікова картка | Шляхова | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1640 | ||||
Колишня назва | Кринички | ||||
Населення | 1905 (на 01.01.2018) | ||||
Площа | 36,89 км² | ||||
Густота населення | 54,08 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 24432 | ||||
Телефонний код | +380 4352 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°29′41″ пн. ш. 29°51′38″ сх. д. / 48.49472° пн. ш. 29.86056° сх. д.Координати: 48°29′41″ пн. ш. 29°51′38″ сх. д. / 48.49472° пн. ш. 29.86056° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 191 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 24450, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Джулинка, вул. Соборна, 1 | ||||
Карта | |||||
Шляхова | |||||
Шляхова | |||||
Мапа | |||||
Шляхова у Вікісховищі |
Географія
Шляхова — село, центр сільської об'єднаної територіальної громади. До найближчої залізничної станції Джулинка — 10 км. Населення — 2401 чоловік. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Завітне, Кавкули, Теофілівка, Тирлівка. Наявність води, левад приваблювала до себе чумаків, які їхали в Одесу та Крим по сіль і рибу. Це й зумовило нову назву — Шляхова.
- За адмінподілом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
- За адмінподілом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.
- За адмінподілом 20 ст. Бершадський район
- За адмінподілом 21 ст. Гайсинський район
Історія
Археологічні дані
Біля села виявлено залишки поселення трипільської культури.
Козаччина
Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 жителі Шляхової воювали в лавах Брацлавського полку. Були учасниками гайдамацького повстання 1734 року. 1768 року чимало шляхівчан влилося в загони Максима Залізняка.
У складі Імперії Романових
Після скасування кріпацтва більшість шляхівчан так і не одержала землі, яка фактично залишилась у приватному поміщицькому володінні. На початку травня 1861 року близько 400 селян Шляхівського маєтку, який належав Адаону Бжозовському, вирішили відбувати панщину тільки по одному дню з (пішого) і по два дні з (тяглового) селянського двору, а виконувати жіночу панщину та інші повинності відмовилися.
Першу церковну школу в селі відкрили у 1862 році. Тут був один учитель, а в хаті, не пристосованій під шкільне приміщення, навчалось 30 дітей. 1877 року в Шляховій заснували однокласне міністерське училище, яке відвідували 62 хлопчики і тільки 6 дівчаток, в 1897 році почала працювати церковнопарафіяльна школа для дівчат.
Напередодні революції 1905—1907 у Шляховій 620 дворів і 2771 житель. Працювали бурякові плантації, гуральня, млин.
У складі УНР
До 1917 Шляхова була одним з найбідніших, відсталих сіл на Поділлі. Понад 90 % населення з 2,757 чоловік не знали грамоти. Українська влада намагалася покращити освітню справу.
Комуністична та нацистська окупація
Влітку 1920 року комуністи запровадили так званий комнезам, який почав тероризувати селян. 1921 окупаційна влада позбавила виборчих прав 62 родини працьовитих селян, які не корилися комуністам. Пахолки комуністичних банд переслідувалися озброєними селяанми — тричі робили спробу стратити першого шляхівського більшовика Івана Шамрайчука.
1923 року село складалося з 706 дворів. Тут був паровий млин, вітряк. Почало діяти сільське споживче товариство. Поступово налагоджувалося медичне обслуговування населення. В селі відкрили початкову школу.
Перший колгосп організували 1929 року. Головою правління колгоспу ім. Політвідділу обрали С. Запорожця. На початку 1930 року в Шляховій зробили ще два колгоспи. Їх очолили П. Кибал та кримінальник із Москви І. Чертов. Село повністю загнали у артілі та почали Голодомор.
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 65 осіб.
Окупаційна влада слідкувала за збільшенням врожаїв зернових культур і цукрових буряків для потреб комуністів. Врожаї у Шляховій були найвищі.
29 липня 1941 року сталіністи втекли із Шляхової. 12 березня 1944 року вони повернулися. Довели до смерті 251 жителя Шляхової, яких забрали до своїх загонів.
У Шляхівській неповній середній школі 1945 року навчалося 240 учнів.
1950 року три колгоспи Шляхової об'єдналися в одне велике господарство, яке стало найбільшим у районі. Укрупнена артіль мала 4110 га землі, в тому числі 3812 орної². Об'єднаний колгосп зміцнювався, зростала його економіка. Грошові прибутки на кінець 1950 року становили 3,5 млн крб. Багатшими ставали врожаї. Пшениці збирали з кожного га по 29 цнт, цукрових буряків — по 320 центнерів.
Крім землеробства, артіль розвивала й допоміжні галузі господарства. Збудували великий ставок, цегельну майстерню, пилораму, що дало змогу розгорнути будівництво господарських приміщень, зокрема нового корівника, в якому запровадили автонапування. Колгосп повністю електрифікували. Високий урожай зернових культур і цукрових буряків та великий грошовий прибуток колгоспу сприяли піднесенню матеріального й культурного рівня шляхівчан. Кожний трудівник артілі в 1950 році одержав на трудодень 5 кг хліба і 4 крб. грішми. 278 колгоспників і колгоспниць Шляхівської артілі було нагороджено орденами і медалями. Серед нагороджених шляхівчан — цілі сім'ї: Небелюки, Коновки, Ільницькі.
Спільно з сусідніми колгоспами у Шляховій було збудовано міжколгоспну гідроелектростанцію.
За 1961—1967 рр. спорудили 6 корівників, 4 свинарники, 4 тракторні стани, 4 склади мінеральних добрив, телятник, пташник. Колгосп Шляхової перетворився на одне з великих і економічно міцних сільських господарств в Україні. Загальна земельна площа становить 8539,1 га, в тому числі орної землі — 7144,2 га, садів і ягідників — 116,4 га, виноградників — 28,9 га, природних лук і пасовиськ — 172,9 га, лісових насаджень — 88,1 гектара.
Нагороди приніс Шляховій 1967 рік. Шляхівський колгосп був удостоєний високої честі представляти сільське господарство Країни Рад на Всесвітній виставці в Монреалі. «Ми приїхали сюди,— розповідав голова колгоспу Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР В. М. Кавун,— не за тим, по що їздили колись на всесвітні виставки російські купці, збуваючи на них за безцінь коноплі чи зерно. Ми показуємо правду про нашу рідну Шляхову, колгоспний лад, який переорав на селі не тільки межі, а й людські душі, вивів наших хліборобів на шлях розвитку і достатку, досвідченості і високої культури». Це був показ не тільки успіхів хліборобів Шляхової.
Збільшується число спеціалістів сільського господарства з вищою й середньою спеціальною освітою, яким належить важлива роль у веденні господарства. У селі їх — двадцять п'ять чоловік, а головний агроном Г. В. Задніпрянець — кандидат сільськогосподарських наук.
1971 завершено будівництво двоповерхового будинку побуту і чотириповерхового корпусу, в якому розмістяться готель, ресторан, універмаг.
Палац культури на 600 місць з бібліотекою, лекційним залом і кімнатами для роботи гуртків. Багатотиражна газета «Ленінським шляхом». Працює музична школа, аматорські студи: театральна и музична. В селі було два книжкові магазини. В трьох школах Шляхової навчалося більше тисячі дітей. Гурток юних натуралістів Шляхівської середньої школи ще 1955р відзначений премією Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а його керівник С. І. Косіловська — Малою срібною медаллю.
Шляхова за часів Незалежності
Після розвалу СРСР для села настали непрості часи. У 1991 році Верховна Рада УРСР проголосила курс на реформування сільськогосподарського виробництва, основою якого завжди була і залишається земля. Відповідні принципи заклали в Закон про форми власності, ЗКУ-90, Закон про КСП. А каталізатором перетворення форм власності на землю із державної на колективну вважають постанову ВРУ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13.03.92 р. № 2200-ХІІ. Колишні колгоспники отримали майновий та земельний паї, які практично всі передали в спадкоємця колишнього колгоспу — ТОВ «Світанок». Частина селян організували власні фермерські господарства.
2006 р. — організовано ТОВ «Світанок-Агросвіт», керівник Ковбасюк Олег Іванович, засновники (учасники) Ковбасюк О. І., Семчук О. С., Венярський Я. Г., Макарчук М. П., Яременко П.П,
Шляхівська сільська об'єднана територіальна громада
23.01.2017 — відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», статей 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" тодішнім сільським головою Макарчуком М. П. було ініційовано створення добровільного об'єднання територіальних громад сіл Шляхова, Теофилівка, Завітне Шляхівської сільської ради, Тирлівка Тирлівської сільської ради, Дяківка Дяківської сільської ради, Серебрія, Березівка, Серебрійської сільської ради, Серединка Серединської сільської ради, Тернівка Тернівської сільської ради в Шляхівську територіальну громаду з центром у селі Шляхова.
16.05.2017 — лист голові Бершадської РДА про погодження від Тирлівської сільської ради (рішення від 15.05.2017) і пропозиції до обласної державної адміністрації щодо внесення до Перспективного плану Вінницької області Шляхівської об'єднаної територіальної громади у складі сіл: Шляхова¸ Теофилівка, Завітне, Тирлівка та селища Кавкули
27.06.2017 — розпорядження Вінницької ОДА про затвердження висновків щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень окремих сільських рад Бершадського району щодо добровільного об'єднання територіальних громад
29.10.2017 року — перші вибори депутатів сільської об'єднаної територіальної громади і сільського голови. Першою і останньою головою стала Кравець Ніна Миколаївна.
Шляхівська ОТГ в листопаді 2020 року закінчила своє коротке існування в результаті приєднання до Джулинської ОТГ.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Джулинської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Культура
Шляхова в кіно
1978 року в Шляховій кіностудією імені О. Довженка знімався фільм «Оглядини» (1979).
Відомі шляхівчани
- Кравець Олег Анатолійович (1971—2023) — український громадський діяч, спортсмен, ветеран російсько-української війни.
Герої Соціалістичної праці
- Кавун Василь Михайлович — його іменем названа центральна вулиця в с. Шляхова
- Кузик Григорій Йосипович— його іменем названа вулиця в с. Шляхова, на якій він жив, та школа.
- Карман Катерина Петрівна — колгоспниця, доярка, Герой Соціалістичної Праці (1966).
Заслужені працівники
Самандас Микола Савович — Ліквідатор аварії на ЧАЕС. Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1986) за самовіддану роботу по ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС та усуненню її наслідків.
Примітки
- Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- Історія сіл ОТГ | Шляхівська громада, припинила діяльність, увійшла до складу Джулинської громади. shlyahivska.gromada.arhiv.org.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2022.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- http://www.dovzhenkofilm.com.ua/oglyadini[недоступне посилання]
Література
- В.А. Висоцький, Д.М. Білодід. Шляхова́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С.155-162
Посилання
- В. А. ВИСОЦЬКИЙ, Д. М. БІЛОДІД «Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область» Харків, 1972р
- - новини Шляхової від газети «Бершадський край» [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Стаття Шляхова Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- http://rdabershad.gov.ua/misceve-samovryaduvannya/etapy-obyednannya [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.]
- http://rdabershad.gov.ua/bershadskyy-rayon/vydatni-postati [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.]
- http://decentralization.gov.ua/gromada/260 [ 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Shlyahova Shlyahova selo v Ukrayini u Dzhulinskij silskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Pervisna nazva Krinichki selo ShlyahovaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Gajsinskij rajonGromada Dzhulinska silska gromadaKod KATOTTG UA05040070150072429Oblikova kartka Shlyahova Osnovni daniZasnovane 1640Kolishnya nazva KrinichkiNaselennya 1905 na 01 01 2018 Plosha 36 89 km Gustota naselennya 54 08 osib km Poshtovij indeks 24432Telefonnij kod 380 4352Geografichni daniGeografichni koordinati 48 29 41 pn sh 29 51 38 sh d 48 49472 pn sh 29 86056 sh d 48 49472 29 86056 Koordinati 48 29 41 pn sh 29 51 38 sh d 48 49472 pn sh 29 86056 sh d 48 49472 29 86056Serednya visota nad rivnem morya 191 mMisceva vladaAdresa radi 24450 Vinnicka obl Gajsinskij r n s Dzhulinka vul Soborna 1KartaShlyahovaShlyahovaMapa Shlyahova u VikishovishiGeografiyaShlyahova selo centr silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Dzhulinka 10 km Naselennya 2401 cholovik Silskij Radi pidporyadkovani naseleni punkti Zavitne Kavkuli Teofilivka Tirlivka Nayavnist vodi levad privablyuvala do sebe chumakiv yaki yihali v Odesu ta Krim po sil i ribu Ce j zumovilo novu nazvu Shlyahova Za adminpodilom 16 st Braclavskij povit 16 st Za adminpodilom 19 st Gajsinskij povit 19 st Za adminpodilom 20 st Bershadskij rajon Za adminpodilom 21 st Gajsinskij rajon Selom protikaye richka Shlyahova liva pritoka Tashlichki IstoriyaArheologichni dani Bilya sela viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi Kozachchina Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 zhiteli Shlyahovoyi voyuvali v lavah Braclavskogo polku Buli uchasnikami gajdamackogo povstannya 1734 roku 1768 roku chimalo shlyahivchan vlilosya v zagoni Maksima Zaliznyaka U skladi Imperiyi Romanovih Pislya skasuvannya kripactva bilshist shlyahivchan tak i ne oderzhala zemli yaka faktichno zalishilas u privatnomu pomishickomu volodinni Na pochatku travnya 1861 roku blizko 400 selyan Shlyahivskogo mayetku yakij nalezhav Adaonu Bzhozovskomu virishili vidbuvati panshinu tilki po odnomu dnyu z pishogo i po dva dni z tyaglovogo selyanskogo dvoru a vikonuvati zhinochu panshinu ta inshi povinnosti vidmovilisya Pershu cerkovnu shkolu v seli vidkrili u 1862 roci Tut buv odin uchitel a v hati ne pristosovanij pid shkilne primishennya navchalos 30 ditej 1877 roku v Shlyahovij zasnuvali odnoklasne ministerske uchilishe yake vidviduvali 62 hlopchiki i tilki 6 divchatok v 1897 roci pochala pracyuvati cerkovnoparafiyalna shkola dlya divchat Naperedodni revolyuciyi 1905 1907 u Shlyahovij 620 dvoriv i 2771 zhitel Pracyuvali buryakovi plantaciyi guralnya mlin U skladi UNR Do 1917 Shlyahova bula odnim z najbidnishih vidstalih sil na Podilli Ponad 90 naselennya z 2 757 cholovik ne znali gramoti Ukrayinska vlada namagalasya pokrashiti osvitnyu spravu Komunistichna ta nacistska okupaciya Vlitku 1920 roku komunisti zaprovadili tak zvanij komnezam yakij pochav terorizuvati selyan 1921 okupacijna vlada pozbavila viborchih prav 62 rodini pracovitih selyan yaki ne korilisya komunistam Paholki komunistichnih band peresliduvalisya ozbroyenimi selyaanmi trichi robili sprobu stratiti pershogo shlyahivskogo bilshovika Ivana Shamrajchuka 1923 roku selo skladalosya z 706 dvoriv Tut buv parovij mlin vitryak Pochalo diyati silske spozhivche tovaristvo Postupovo nalagodzhuvalosya medichne obslugovuvannya naselennya V seli vidkrili pochatkovu shkolu Pershij kolgosp organizuvali 1929 roku Golovoyu pravlinnya kolgospu im Politviddilu obrali S Zaporozhcya Na pochatku 1930 roku v Shlyahovij zrobili she dva kolgospi Yih ocholili P Kibal ta kriminalnik iz Moskvi I Chertov Selo povnistyu zagnali u artili ta pochali Golodomor Pid chas drugogo golodomoru u 1932 1933 rokah provedenogo radyanskoyu vladoyu zaginulo 65 osib Okupacijna vlada slidkuvala za zbilshennyam vrozhayiv zernovih kultur i cukrovih buryakiv dlya potreb komunistiv Vrozhayi u Shlyahovij buli najvishi 29 lipnya 1941 roku stalinisti vtekli iz Shlyahovoyi 12 bereznya 1944 roku voni povernulisya Doveli do smerti 251 zhitelya Shlyahovoyi yakih zabrali do svoyih zagoniv U Shlyahivskij nepovnij serednij shkoli 1945 roku navchalosya 240 uchniv 1950 roku tri kolgospi Shlyahovoyi ob yednalisya v odne velike gospodarstvo yake stalo najbilshim u rajoni Ukrupnena artil mala 4110 ga zemli v tomu chisli 3812 ornoyi Ob yednanij kolgosp zmicnyuvavsya zrostala jogo ekonomika Groshovi pributki na kinec 1950 roku stanovili 3 5 mln krb Bagatshimi stavali vrozhayi Pshenici zbirali z kozhnogo ga po 29 cnt cukrovih buryakiv po 320 centneriv Krim zemlerobstva artil rozvivala j dopomizhni galuzi gospodarstva Zbuduvali velikij stavok cegelnu majsternyu piloramu sho dalo zmogu rozgornuti budivnictvo gospodarskih primishen zokrema novogo korivnika v yakomu zaprovadili avtonapuvannya Kolgosp povnistyu elektrifikuvali Visokij urozhaj zernovih kultur i cukrovih buryakiv ta velikij groshovij pributok kolgospu spriyali pidnesennyu materialnogo j kulturnogo rivnya shlyahivchan Kozhnij trudivnik artili v 1950 roci oderzhav na trudoden 5 kg hliba i 4 krb grishmi 278 kolgospnikiv i kolgospnic Shlyahivskoyi artili bulo nagorodzheno ordenami i medalyami Sered nagorodzhenih shlyahivchan cili sim yi Nebelyuki Konovki Ilnicki Spilno z susidnimi kolgospami u Shlyahovij bulo zbudovano mizhkolgospnu gidroelektrostanciyu Za 1961 1967 rr sporudili 6 korivnikiv 4 svinarniki 4 traktorni stani 4 skladi mineralnih dobriv telyatnik ptashnik Kolgosp Shlyahovoyi peretvorivsya na odne z velikih i ekonomichno micnih silskih gospodarstv v Ukrayini Zagalna zemelna plosha stanovit 8539 1 ga v tomu chisli ornoyi zemli 7144 2 ga sadiv i yagidnikiv 116 4 ga vinogradnikiv 28 9 ga prirodnih luk i pasovisk 172 9 ga lisovih nasadzhen 88 1 gektara Nagorodi prinis Shlyahovij 1967 rik Shlyahivskij kolgosp buv udostoyenij visokoyi chesti predstavlyati silske gospodarstvo Krayini Rad na Vsesvitnij vistavci v Monreali Mi priyihali syudi rozpovidav golova kolgospu Geroj Socialistichnoyi Praci deputat Verhovnoyi Radi SRSR V M Kavun ne za tim po sho yizdili kolis na vsesvitni vistavki rosijski kupci zbuvayuchi na nih za bezcin konopli chi zerno Mi pokazuyemo pravdu pro nashu ridnu Shlyahovu kolgospnij lad yakij pereorav na seli ne tilki mezhi a j lyudski dushi viviv nashih hliborobiv na shlyah rozvitku i dostatku dosvidchenosti i visokoyi kulturi Ce buv pokaz ne tilki uspihiv hliborobiv Shlyahovoyi Zbilshuyetsya chislo specialistiv silskogo gospodarstva z vishoyu j serednoyu specialnoyu osvitoyu yakim nalezhit vazhliva rol u vedenni gospodarstva U seli yih dvadcyat p yat cholovik a golovnij agronom G V Zadnipryanec kandidat silskogospodarskih nauk 1971 zaversheno budivnictvo dvopoverhovogo budinku pobutu i chotiripoverhovogo korpusu v yakomu rozmistyatsya gotel restoran univermag Palac kulturi na 600 misc z bibliotekoyu lekcijnim zalom i kimnatami dlya roboti gurtkiv Bagatotirazhna gazeta Leninskim shlyahom Pracyuye muzichna shkola amatorski studi teatralna i muzichna V seli bulo dva knizhkovi magazini V troh shkolah Shlyahovoyi navchalosya bilshe tisyachi ditej Gurtok yunih naturalistiv Shlyahivskoyi serednoyi shkoli she 1955r vidznachenij premiyeyu Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki a jogo kerivnik S I Kosilovska Maloyu sribnoyu medallyu Shlyahova za chasiv Nezalezhnosti Pislya rozvalu SRSR dlya sela nastali neprosti chasi U 1991 roci Verhovna Rada URSR progolosila kurs na reformuvannya silskogospodarskogo virobnictva osnovoyu yakogo zavzhdi bula i zalishayetsya zemlya Vidpovidni principi zaklali v Zakon pro formi vlasnosti ZKU 90 Zakon pro KSP A katalizatorom peretvorennya form vlasnosti na zemlyu iz derzhavnoyi na kolektivnu vvazhayut postanovu VRU Pro priskorennya zemelnoyi reformi ta privatizaciyu zemli vid 13 03 92 r 2200 HII Kolishni kolgospniki otrimali majnovij ta zemelnij payi yaki praktichno vsi peredali v spadkoyemcya kolishnogo kolgospu TOV Svitanok Chastina selyan organizuvali vlasni fermerski gospodarstva 2006 r organizovano TOV Svitanok Agrosvit kerivnik Kovbasyuk Oleg Ivanovich zasnovniki uchasniki Kovbasyuk O I Semchuk O S Venyarskij Ya G Makarchuk M P Yaremenko P P Shlyahivska silska ob yednana teritorialna gromada23 01 2017 vidpovidno do chastin 1 2 statti 5 Zakonu Ukrayini Pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad statej 42 59 Zakonu Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini todishnim silskim golovoyu Makarchukom M P bulo inicijovano stvorennya dobrovilnogo ob yednannya teritorialnih gromad sil Shlyahova Teofilivka Zavitne Shlyahivskoyi silskoyi radi Tirlivka Tirlivskoyi silskoyi radi Dyakivka Dyakivskoyi silskoyi radi Serebriya Berezivka Serebrijskoyi silskoyi radi Seredinka Seredinskoyi silskoyi radi Ternivka Ternivskoyi silskoyi radi v Shlyahivsku teritorialnu gromadu z centrom u seli Shlyahova 16 05 2017 list golovi Bershadskoyi RDA pro pogodzhennya vid Tirlivskoyi silskoyi radi rishennya vid 15 05 2017 i propoziciyi do oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi shodo vnesennya do Perspektivnogo planu Vinnickoyi oblasti Shlyahivskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi u skladi sil Shlyahova Teofilivka Zavitne Tirlivka ta selisha Kavkuli 27 06 2017 rozporyadzhennya Vinnickoyi ODA pro zatverdzhennya visnovkiv shodo vidpovidnosti Konstituciyi ta zakonam Ukrayini proektiv rishen okremih silskih rad Bershadskogo rajonu shodo dobrovilnogo ob yednannya teritorialnih gromad 29 10 2017 roku pershi vibori deputativ silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi i silskogo golovi Pershoyu i ostannoyu golovoyu stala Kravec Nina Mikolayivna Shlyahivska OTG v listopadi 2020 roku zakinchila svoye korotke isnuvannya v rezultati priyednannya do Dzhulinskoyi OTG 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Dzhulinskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Bershadskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu KulturaShlyahova v kino 1978 roku v Shlyahovij kinostudiyeyu imeni O Dovzhenka znimavsya film Oglyadini 1979 Vidomi shlyahivchaniKravec Oleg Anatolijovich 1971 2023 ukrayinskij gromadskij diyach sportsmen veteran rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroyi Socialistichnoyi praci Kavun Vasil Mihajlovich jogo imenem nazvana centralna vulicya v s Shlyahova Kuzik Grigorij Josipovich jogo imenem nazvana vulicya v s Shlyahova na yakij vin zhiv ta shkola Karman Katerina Petrivna kolgospnicya doyarka Geroj Socialistichnoyi Praci 1966 Zasluzheni pracivniki Samandas Mikola Savovich Likvidator avariyi na ChAES Nagorodzhenij Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1986 za samoviddanu robotu po likvidaciyi avariyi na Chornobilskij AES ta usunennyu yiyi naslidkiv PrimitkiGolod 1921 1923 i ukrayinska presa v Kanadi K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2008 1000 s 978 966 355 024 4 Istoriya sil OTG Shlyahivska gromada pripinila diyalnist uvijshla do skladu Dzhulinskoyi gromadi shlyahivska gromada arhiv org ua ua Procitovano 12 listopada 2022 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv http www dovzhenkofilm com ua oglyadini nedostupne posilannya LiteraturaV A Visockij D M Bilodid Shlyahova Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788 s S 155 162PosilannyaV A VISOCKIJ D M BILODID Istoriya mist i sil URSR Vinnicka oblast Harkiv 1972r novini Shlyahovoyi vid gazeti Bershadskij kraj 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Stattya Shlyahova Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s https usr minjust gov ua ua freesearch 20 veresnya 2016 u Wayback Machine http rdabershad gov ua misceve samovryaduvannya etapy obyednannya 23 chervnya 2018 u Wayback Machine http rdabershad gov ua bershadskyy rayon vydatni postati 8 travnya 2018 u Wayback Machine http decentralization gov ua gromada 260 5 chervnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi