Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецький шкільний союз або Німецький шкільний союз Німецької Австрії (нім. Deutsche Schulverein, DSchV) - організація і суспільний рух, основною метою діяльності якого був захист інтересів етнічних німців в усіх коронних землях австрійської частини Австро-Угорщині. Створена у 1880 році у Відні.
Мета
Німецький шкільний союз або Німецький шкільний союз Німецької Австрії (нім. Deutsche Schulverein Südmark) проводив активну роботу з підтримки німців Австрійської імперії та німців закордоном. Організація перш за все діяла в Богемії, Моравії, Австрійській Сілезії, в Галичині та Буковині, Нижній Штирії, Крайні та у приморських регіонах, а також в провінціях Південний Тіроль і Тренто.
Територіями Австро-Угорщини, які належали до угорської частини Австро-Угорщини (Угорщина, Трансильванія, Словаччина, Хорватія і Славонія) мала опікуватися споріднена Берлінська сестринська організація.
Діяльність
Німецький шкільний союз був заснований 13 травня 1880 року одразу після прийняття австрійського мовного законодавства для Цислейтанії. У відповідності до Статут основна мета діяльності Шкільного Союзу полягала у сприянні заснування німецькомовних шкіл у громадах, "у яких наявні німецькі меншини, проте не можуть бути створені за державні кошти, поширювати серед населення ідеї необхідності створення німецьких шкіл і сприяти у збереженні уже існуючих шкіл шляхом надання матеріальної допомоги для оплати праці вчителів та покриття витрат на навчальний процес".
Перші офіційні збори Німецького шкільного союзу відбулися 2 липня 1880 року. На той момент в організації було 3185 кандидатів на членство, а станом на кінець 1880 року до неї уже входило 22 тисячі осіб.
Менше як за десять років своєї діяльності було організовано 1188 місцевих осередків, а наприкінці 1889 року у Німецькому шкільному союзі нараховувалося 98 тисяч членів, які походили представники усіх суспільних верств німецько-австрійської спільноти.
Серед членів та прихильників організації було багато євреїв, зокрема, від початків її створення серед них була Вільне наукове товариство у Берліні. Це стало причиною конфлікту у 1880-х роках з послідовником "німецького національного руху" (нім. Deutschnationalen Bewegung), який виступив проти надто ліберального ставлення Німецького шкільного союзу до євреїв. Оскільки його прибічники не зуміли перемогти у цій дискусії, вони вийшли зі складу організації і створили власний Шкільний Союз.
Особливу підтримку Німецький шкільний союз отримував від регіонального поета зі Штирії Петера Розеґґера (1843-1918), який у 1909 році допоміг організації своїм відомим зверненням із закликом про збір коштів під назвою "1 тисяча пожертв по 2000 крон становить 2 мільйона крон" (нім. 2.000 Kronen mal 1.000 sind 2 Millionen Kronen) сприяло тому, що вже через чотири роки на рахунок організації надійшло понад 3 мільйонів крон.
У 1914 році у 8-му районі Відня було придбано земельну ділянку за 400 тисяч крон, на якій був побудований сучасний як на той час Шкільний Клуб (нім. Schulvereinshaus), що знаходився за адресою Візнича Алея, 18А (Fuhrmannsgasse 18A). Зведення будівлі було проспонсороване німецьким підприємцем і благодійником з Моравії .
Станом на 1914 р. Німецький шкільний союз побудував 152 школи й дитячі садки і найняв на роботу 80 вчителів та 100 вихователів дитячих садків.
Після завершення Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини в Чехословаччині у 1919 р. було утворено "Німецьке культурне товариство" (нім. Deutsche Kulturverband), яке вважалося правонаступницею Німецького шкільного союзу в Богемії та Моравії.
У 1922 р. Відні були надруковані членські квитки організації з фразою "Arbeit macht frei".
У Першій Австрійській Республіці у 1925 р. Німецький шкільний союз і "Німецька Австрія" об'єдналися у спільну організацію "Німецький шкільний союз Німецької Австрії" (нім. Deutschen Schulverein Südmark), який був частиною загально німецького державного "Союзу німців за кордоном" (нім. Verein für das Deutschtum im Ausland (VDA)). Багато його членів були близькими до Великонімецької народної партії, а члени Німецького шкільного союзу знайшли свій політичний прихисток насамперед у Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП).
Проте вже 13 березня 1938 р. Німецький шкільний союз припинив своє існування. Після аншлюсу Австрії, яка була перейменована в Остмарк, організація була розформована, а її послідовники були перепідпорядковані державному "Всенародному союзу німців за кордоном" (нім. Volksbund für das Deutschtum im Ausland (VDA)).
Відомі прихильники
Німецький шкільний союз налічував у своїх рядах представників усіх політичних таборів :
- Віктор Адлер - один із організаторів й лідерів Австрійської соціал-демократичної партії та засновник "Робітничої газети", міністр закордонних справ Австрії
- - австрійський хімік
- Йоганнес Брамс - німецький композитор, піаніст і диригент
- - австрійський архітектор
- - президент австрійського Рейхсрату (1917-1918), головою Великонімецької народної партії (1920-1928)
- Вільгельм фон Гартель - класичний філолог і політик
- - письменник і режисер театру
- Енґельберт Пернерсторфер - член Рейхсрату і представник німецького націоналістичного напрямку в Австрійської соціал-демократичної партії
Див. також
Примітки
- Der Deutsche Schulverein in: Erwin Barta, Karl Bell: Geschichte der Schutzarbeit am deutschen Volkstum, Dresden 1930, S. 14.
- Der Deutsche Schulverein in: Erwin Barta, Karl Bell: Geschichte der Schutzarbeit am deutschen Volkstum, Dresden 1930, S. 20.
 | Це незавершена стаття з історії Третього Рейху. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimeckij shkilnij soyuz abo Nimeckij shkilnij soyuz Nimeckoyi Avstriyi nim Deutsche Schulverein DSchV organizaciya i suspilnij ruh osnovnoyu metoyu diyalnosti yakogo buv zahist interesiv etnichnih nimciv v usih koronnih zemlyah avstrijskoyi chastini Avstro Ugorshini Stvorena u 1880 roci u Vidni MetaNimeckij shkilnij soyuz abo Nimeckij shkilnij soyuz Nimeckoyi Avstriyi nim Deutsche Schulverein Sudmark provodiv aktivnu robotu z pidtrimki nimciv Avstrijskoyi imperiyi ta nimciv zakordonom Organizaciya persh za vse diyala v Bogemiyi Moraviyi Avstrijskij Sileziyi v Galichini ta Bukovini Nizhnij Shtiriyi Krajni ta u primorskih regionah a takozh v provinciyah Pivdennij Tirol i Trento Teritoriyami Avstro Ugorshini yaki nalezhali do ugorskoyi chastini Avstro Ugorshini Ugorshina Transilvaniya Slovachchina Horvatiya i Slavoniya mala opikuvatisya sporidnena Berlinska sestrinska organizaciya DiyalnistNimeckij shkilnij soyuz buv zasnovanij 13 travnya 1880 roku odrazu pislya prijnyattya avstrijskogo movnogo zakonodavstva dlya Cislejtaniyi U vidpovidnosti do Statut osnovna meta diyalnosti Shkilnogo Soyuzu polyagala u spriyanni zasnuvannya nimeckomovnih shkil u gromadah u yakih nayavni nimecki menshini prote ne mozhut buti stvoreni za derzhavni koshti poshiryuvati sered naselennya ideyi neobhidnosti stvorennya nimeckih shkil i spriyati u zberezhenni uzhe isnuyuchih shkil shlyahom nadannya materialnoyi dopomogi dlya oplati praci vchiteliv ta pokrittya vitrat na navchalnij proces Pershi oficijni zbori Nimeckogo shkilnogo soyuzu vidbulisya 2 lipnya 1880 roku Na toj moment v organizaciyi bulo 3185 kandidativ na chlenstvo a stanom na kinec 1880 roku do neyi uzhe vhodilo 22 tisyachi osib Menshe yak za desyat rokiv svoyeyi diyalnosti bulo organizovano 1188 miscevih oseredkiv a naprikinci 1889 roku u Nimeckomu shkilnomu soyuzi narahovuvalosya 98 tisyach chleniv yaki pohodili predstavniki usih suspilnih verstv nimecko avstrijskoyi spilnoti Sered chleniv ta prihilnikiv organizaciyi bulo bagato yevreyiv zokrema vid pochatkiv yiyi stvorennya sered nih bula Vilne naukove tovaristvo u Berlini Ce stalo prichinoyu konfliktu u 1880 h rokah z poslidovnikom nimeckogo nacionalnogo ruhu nim Deutschnationalen Bewegung yakij vistupiv proti nadto liberalnogo stavlennya Nimeckogo shkilnogo soyuzu do yevreyiv Oskilki jogo pribichniki ne zumili peremogti u cij diskusiyi voni vijshli zi skladu organizaciyi i stvorili vlasnij Shkilnij Soyuz Osoblivu pidtrimku Nimeckij shkilnij soyuz otrimuvav vid regionalnogo poeta zi Shtiriyi Petera Rozeggera 1843 1918 yakij u 1909 roci dopomig organizaciyi svoyim vidomim zvernennyam iz zaklikom pro zbir koshtiv pid nazvoyu 1 tisyacha pozhertv po 2000 kron stanovit 2 miljona kron nim 2 000 Kronen mal 1 000 sind 2 Millionen Kronen spriyalo tomu sho vzhe cherez chotiri roki na rahunok organizaciyi nadijshlo ponad 3 miljoniv kron U 1914 roci u 8 mu rajoni Vidnya bulo pridbano zemelnu dilyanku za 400 tisyach kron na yakij buv pobudovanij suchasnij yak na toj chas Shkilnij Klub nim Schulvereinshaus sho znahodivsya za adresoyu Viznicha Aleya 18A Fuhrmannsgasse 18A Zvedennya budivli bulo prosponsorovane nimeckim pidpriyemcem i blagodijnikom z Moraviyi Stanom na 1914 r Nimeckij shkilnij soyuz pobuduvav 152 shkoli j dityachi sadki i najnyav na robotu 80 vchiteliv ta 100 vihovateliv dityachih sadkiv Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni i rozpadu Avstro Ugorshini v Chehoslovachchini u 1919 r bulo utvoreno Nimecke kulturne tovaristvo nim Deutsche Kulturverband yake vvazhalosya pravonastupniceyu Nimeckogo shkilnogo soyuzu v Bogemiyi ta Moraviyi U 1922 r Vidni buli nadrukovani chlenski kvitki organizaciyi z frazoyu Arbeit macht frei U Pershij Avstrijskij Respublici u 1925 r Nimeckij shkilnij soyuz i Nimecka Avstriya ob yednalisya u spilnu organizaciyu Nimeckij shkilnij soyuz Nimeckoyi Avstriyi nim Deutschen Schulverein Sudmark yakij buv chastinoyu zagalno nimeckogo derzhavnogo Soyuzu nimciv za kordonom nim Verein fur das Deutschtum im Ausland VDA Bagato jogo chleniv buli blizkimi do Velikonimeckoyi narodnoyi partiyi a chleni Nimeckogo shkilnogo soyuzu znajshli svij politichnij prihistok nasampered u Nacional socialistichnij robitnichij partiyi Nimechchini NSDAP Prote vzhe 13 bereznya 1938 r Nimeckij shkilnij soyuz pripiniv svoye isnuvannya Pislya anshlyusu Avstriyi yaka bula perejmenovana v Ostmark organizaciya bula rozformovana a yiyi poslidovniki buli perepidporyadkovani derzhavnomu Vsenarodnomu soyuzu nimciv za kordonom nim Volksbund fur das Deutschtum im Ausland VDA Vidomi prihilnikiNimeckij shkilnij soyuz nalichuvav u svoyih ryadah predstavnikiv usih politichnih taboriv Viktor Adler odin iz organizatoriv j lideriv Avstrijskoyi social demokratichnoyi partiyi ta zasnovnik Robitnichoyi gazeti ministr zakordonnih sprav Avstriyi avstrijskij himik Jogannes Brams nimeckij kompozitor pianist i dirigent avstrijskij arhitektor prezident avstrijskogo Rejhsratu 1917 1918 golovoyu Velikonimeckoyi narodnoyi partiyi 1920 1928 Vilgelm fon Gartel klasichnij filolog i politik pismennik i rezhiser teatru Engelbert Pernerstorfer chlen Rejhsratu i predstavnik nimeckogo nacionalistichnogo napryamku v Avstrijskoyi social demokratichnoyi partiyiDiv takozhGitler yugendPrimitkiDer Deutsche Schulverein in Erwin Barta Karl Bell Geschichte der Schutzarbeit am deutschen Volkstum Dresden 1930 S 14 Der Deutsche Schulverein in Erwin Barta Karl Bell Geschichte der Schutzarbeit am deutschen Volkstum Dresden 1930 S 20 Ce nezavershena stattya z istoriyi Tretogo Rejhu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi