Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ріхард Бер (нім. Richard Baer; 9 вересня 1911, Флос, Верхній Пфальц, Німецька імперія — 17 червня 1963, Франкфурт-на-Майні, ФРН) — штурмбанфюрер СС, комендант концтаборів Аушвіц 1 і .
| Ріхард Бер | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Richard Baer | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Народився | 9 вересня 1911 Флос, Нойштадт-ан-дер-Вальднааб, Верхній Пфальц, Королівство Баварія, Німецька імперія | |||||||||||
| Помер | 17 червня 1963 (51 рік) Франкфурт-на-Майні, Дармштадт (округ), Гессен, ФРН ·інфаркт міокарда | |||||||||||
| Країна |  Німецька імперія Третій Райх ФРН | |||||||||||
| Діяльність | кондитер | |||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||||
| Членство | СС | |||||||||||
| Військове звання | Штурмбанфюрер | |||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
| ||||||||||||
)
Біографія
У 1930 році 19-річний Бер, який працював кондитером, вступив в НСДАП (партійний квиток № 454 991), а в 1932 році — в СС (службове посвідчення № 44 225). З 1933 року він служив охоронцем в концтаборі Дахау, потім в Оранієнбурзі, а в кінці 1934 був переведений в сумнозвісний берлінський концтабір Колумбія.
З 1937 року командував взводом в концтаборі Заксенгаузен. З 1938 року обіймав ту саму посаду в Бухенвальді, а в 1940—1941 роках — в концтаборі Ноєнгамме .
Потім служив в окупаційних військах у Франції, а влітку 1942 року знову в Ноєнгамме — вже на посаді ад'ютанта. Тут він брав участь у вбивствах радянських військовополонених в спеціальних газових камерах, а також у відборі ув'язнених, згодом убитих в ході проведення так званої «Акції 14f13» в рамках програми по евтаназії. З листопада 1942 по травень 1944 року Бер був ад'ютантом Освальда Поля в .
19 травня 1944 Генріх Гіммлер призначив Бера комендантом концтабору Аушвіц. Бер змінив на цій посаді Артура Лібегеншеля, звільненого за зайву м'якість до ув'язнених.
Після «евакуації» Аушвіца Бер, дослужився до того часу до штурмбанфюрера СС, на початку лютого 1945 року змінив Отто Фьоршнера на посаді коменданта концтабору Міттельбау в тюрінзькому Нордгаузені. Разом з ним в Міттельбау прийшло більшість керівництва Аушвіца, наприклад, Франц Гьосслер, який займав в Аушвіці посаду шутцгафтлагерфюрера. На посаді коменданта Міттельбау Бер проводив масові повішення радянських військовополонених.
В кінці війни Бер зник, поселившись під Гамбургом під ім'ям Карла Егона Ноймана, де влаштувався працювати лісником в Заксенвальді. Коли в жовтні 1960 року за результатами розслідування злочинів в Аушвіці був виданий ордер на арешт Бера і його фотографія була опублікована в газетах, він працював в маєтку князя Отто фон Бісмарка. Бера видав один з його колег, який побачив його фотографію в газеті Bild. 20 грудня Бер був заарештований прямо в прилеглому до маєтку лісі. Як з'ясувалося, його дружина, разом зі своїми батьками складалася на обліку в поліції гамбурзького району Бергедорф, знала про місцезнаходження Бера і часом проживала у нього в Дассендорфі. За порадою свого адвоката Бер відмовився давати будь-які свідчення у справі.
Пробувши в слідчому ізоляторі більше двох з половиною років, Бер помер від серцевого нападу.
Звання
- Унтерштурмфюрер СС (11 березня 1938)
- Штурмбаннфюрер СС (21 червня 1944)
Нагороди
- Кільце «Мертва голова»
- Почесний кут старих бійців
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Золотий партійний знак НСДАП
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Штурмовий піхотний знак в бронзі
Галерея
-
![image]()
Зліва направо: Ріхард Бер, Йозеф Менгеле, Рудольф Гьосс (Аушвіц, 1944)
Джерела
- Klee, Ernst. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2005. — ISBN 3-596-16048-0.
- Orth, Karin. Die Konzentrationslager-SS. Sozialstrukturelle Analysen und biographische Studien (dtv 34085). — München, 2004. — ISBN 3-423-34085-1.
- Segev, Tom. Die Soldaten des Bösen. Zur Geschichte der KZ-Kommandanten. — Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1995. — ISBN 3-499-18826-0.
- Wagner, Jens-Christian. Produktion des Todes: Das KZ Mittelbau-Dora. — Göttingen: Wallstein Verlag, 2001. — ISBN 3-89244-439-0.
- Barbara Kulaszka: 'Did Six Million Really Die?' Report of the Evidence in the Canadian 'False News' Trial of Ernst Zündel — 1988, AAARGH, 1992, S. 327 f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rihard Ber nim Richard Baer 9 veresnya 1911 Flos Verhnij Pfalc Nimecka imperiya 17 chervnya 1963 Frankfurt na Majni FRN shturmbanfyurer SS komendant konctaboriv Aushvic 1 i Rihard Bernim Richard BaerNarodivsya9 veresnya 1911 1911 09 09 Flos Nojshtadt an der Valdnaab Verhnij Pfalc Korolivstvo Bavariya Nimecka imperiyaPomer17 chervnya 1963 1963 06 17 51 rik Frankfurt na Majni Darmshtadt okrug Gessen FRN infarkt miokardaKrayina Nimecka imperiya Tretij Rajh FRNDiyalnistkonditerZnannya movnimeckaUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvoSSVijskove zvannyaShturmbanfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodiZolotij partijnij znak NSDAP Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Pochesnij kut starih bijciv Kilce Mertva golova Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1930 roci 19 richnij Ber yakij pracyuvav konditerom vstupiv v NSDAP partijnij kvitok 454 991 a v 1932 roci v SS sluzhbove posvidchennya 44 225 Z 1933 roku vin sluzhiv ohoroncem v konctabori Dahau potim v Oraniyenburzi a v kinci 1934 buv perevedenij v sumnozvisnij berlinskij konctabir Kolumbiya Z 1937 roku komanduvav vzvodom v konctabori Zaksengauzen Z 1938 roku obijmav tu samu posadu v Buhenvaldi a v 1940 1941 rokah v konctabori Noyengamme Potim sluzhiv v okupacijnih vijskah u Franciyi a vlitku 1942 roku znovu v Noyengamme vzhe na posadi ad yutanta Tut vin brav uchast u vbivstvah radyanskih vijskovopolonenih v specialnih gazovih kamerah a takozh u vidbori uv yaznenih zgodom ubitih v hodi provedennya tak zvanoyi Akciyi 14f13 v ramkah programi po evtanaziyi Z listopada 1942 po traven 1944 roku Ber buv ad yutantom Osvalda Polya v 19 travnya 1944 Genrih Gimmler priznachiv Bera komendantom konctaboru Aushvic Ber zminiv na cij posadi Artura Libegenshelya zvilnenogo za zajvu m yakist do uv yaznenih Pislya evakuaciyi Aushvica Ber dosluzhivsya do togo chasu do shturmbanfyurera SS na pochatku lyutogo 1945 roku zminiv Otto Forshnera na posadi komendanta konctaboru Mittelbau v tyurinzkomu Nordgauzeni Razom z nim v Mittelbau prijshlo bilshist kerivnictva Aushvica napriklad Franc Gossler yakij zajmav v Aushvici posadu shutcgaftlagerfyurera Na posadi komendanta Mittelbau Ber provodiv masovi povishennya radyanskih vijskovopolonenih V kinci vijni Ber znik poselivshis pid Gamburgom pid im yam Karla Egona Nojmana de vlashtuvavsya pracyuvati lisnikom v Zaksenvaldi Koli v zhovtni 1960 roku za rezultatami rozsliduvannya zlochiniv v Aushvici buv vidanij order na aresht Bera i jogo fotografiya bula opublikovana v gazetah vin pracyuvav v mayetku knyazya Otto fon Bismarka Bera vidav odin z jogo koleg yakij pobachiv jogo fotografiyu v gazeti Bild 20 grudnya Ber buv zaareshtovanij pryamo v prileglomu do mayetku lisi Yak z yasuvalosya jogo druzhina razom zi svoyimi batkami skladalasya na obliku v policiyi gamburzkogo rajonu Bergedorf znala pro misceznahodzhennya Bera i chasom prozhivala u nogo v Dassendorfi Za poradoyu svogo advokata Ber vidmovivsya davati bud yaki svidchennya u spravi Probuvshi v slidchomu izolyatori bilshe dvoh z polovinoyu rokiv Ber pomer vid sercevogo napadu ZvannyaUntershturmfyurer SS 11 bereznya 1938 Shturmbannfyurer SS 21 chervnya 1944 NagorodiKilce Mertva golova Pochesnij kut starih bijciv Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Zolotij partijnij znak NSDAP Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Shturmovij pihotnij znak v bronziGalereyaZliva napravo Rihard Ber Jozef Mengele Rudolf Goss Aushvic 1944 DzherelaKlee Ernst Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag 2005 ISBN 3 596 16048 0 Orth Karin Die Konzentrationslager SS Sozialstrukturelle Analysen und biographische Studien dtv 34085 Munchen 2004 ISBN 3 423 34085 1 Segev Tom Die Soldaten des Bosen Zur Geschichte der KZ Kommandanten Reinbek bei Hamburg Rowohlt 1995 ISBN 3 499 18826 0 Wagner Jens Christian Produktion des Todes Das KZ Mittelbau Dora Gottingen Wallstein Verlag 2001 ISBN 3 89244 439 0 Barbara Kulaszka Did Six Million Really Die Report of the Evidence in the Canadian False News Trial of Ernst Zundel 1988 AAARGH 1992 S 327 f