Євге́н Іва́нович Безні́ско (19 жовтня 1937, Кагарлик — 11 липня 2015, Львів) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1966 року. Чоловік скульпторки Теодозії Бриж.
Безніско Євген Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 19 жовтня 1937 Кагарлик, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 11 липня 2015 (77 років) | |||
Львів, Україна[1] | ||||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1955) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964) | |||
Діяльність | графік | |||
Вчитель | Прокопенко Микола Васильович, Лопухов Олександр Михайлович, Сельський Роман Юліанович і Левицький Леопольд Іванович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Бриж Теодозія Марківна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 19 жовтня 1937 року у місті Кагарлику Київської області (нині Україна). Після німецько-радянської війни його сім'я переїхала до Самбора, де він у 1950 році закінчив художню студію. Був учнем Миколи Прокопенка. 1955 року закінчив Республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка у Києві, навчався у Олександра Лопухова. Протягом 1958—1964 років навчався на факультеті монументального живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, де його викладачами були, зокрема, Роман Сельський і Леопольд Левицький. Дипломна робота — тематичне панно на стіні нафтопроводу «Дружба» у селищі Козовій (керівник Роман Сельський, оцінка — відмінно).
Упродовж 1963—1999 років працював на Львівському художньому комбінаті, був головою художньої ради, у 1981—1986 роках обімав посаду головного художника. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Угорській, № 5, квартира № 4 та у будинку на вулиці Рудницького, № 45, квартира № 8. Помер у Львові 11 липня 2015 року. Похований у Львові на полі № 33 Личаківського цвинтаря.
Творчість
Працював у галузях станкової та книжкової графіки, монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт:
- серія «До 100-річчя від дня народження Володимира Леніна» (1969);
- «Комсомольці 20-х років» (1966);
- «Їхав козак на війноньку…» (1968);
- «Як упав же він з коня» (1968);
Майже 40 років працював над офортами та ліноритами за мотивами творів:
- Івана Франка — «Мойсей» (1966—1968), «Смерть Каїна» (1969), «Іван Вишенський» (1971), «Похорон» (1972), «Панські жарти», «Ботокуди», «Рубач» (усі — 1974), «Христос і хрест» (1986), «Бориславські оповідання» (1987–90), «Межи добрі люди» (1995), «Захар Беркут» (1998), «Каменярі»;
- Лесі Українки — «Лісова пісня», «Оргія» (1974), (1977), «В катакомбах» (1978), «Одержима» (1982), «На полі крові» (1986);
- Василя Стефаника — «Стратився», «Сини», «Пістунька» (усі — 1979), «Межа» (1988).
Також оформив книги «Гроза» Анатолія Шияна (Київ, 1968), «Гонта» Якова Стецюка (Львів, 1969).
Автор низки портретів культурних і громадських діячів України:
- «Григорій Сковорода» (1974);
- «Юрій Дрогобич» (1976);
- «Лесь Курбас» (1977);
- «Маркіян Шашкевич» (1986);
- «Іван Вагилевич» (1986);
- «Яків Головацький» (1986);
- «Іван Франко» (1986);
- «Уляна Кравченко» (1986);
- «Іван Драч»;
- «Ростислав Братунь»;
- «Дмитро Павличко»;
- «Федір Стригун»;
- «Теодозія Бриж»;
- «Іван Миколайчук»;
- «Автопортрет» (2002).
Його портрет кардинала Йосипа Сліпого був подарований від Львівщини папі Івану Павлові II у 1996 році.
У 1997 та 2004 роках працював у Чорнобильській зоні, створив 45 пастелей. Частина з них зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.
- монументальні твори
- мозаїка у меморіальній каплиці жертвам НКВС в Золочівському замку (1995);
- мозаїка на меморіальному цвинтарі Січових Стрільців на горі Маківці (1998, у співавторстві з Яремою Безніско);
- пам'ятник Юрію Дрогобичу в Дрогобичі (1999, у співавторстві з Теодозією Бриж; архітектор Петро Сметана);
- пам'ятник Данилу Галицькому у Володимирі-Волинському (2001, авторка Теодозія Бриж, архітектори Костянтин Присяжний, С. Кравцов);
- пам'ятник на могилі князя Святослава неподалік Сколе (2008—2012, каменяр, скульптор С. Янів, архітектор Василь Каменщик).
Брав участь у республіканських виставках з 1961 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 1966, 1968, 1979, 1981, 1995 роках; спільно з Теодозією Бриж — у 1967, 1973, 1986 роках, Самборі у 1969 році, Тернополі у 1978 році, Дрогобичі у 1998 році, Києві у 1999—2002 роках, Трускавці у 2000 році. 1986 року відбулася його пересувна персональна виставка — Львів, Нагуєвичі, Самбір, Миколаїв.
Роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв, Хмельницькому художньому музеї, Національному музеї у Львові, музеях Івана Франка у Львові та Нагуєвичах, Лесі Українки у Києві, та селі Колодяжному Волинської області, Василя Стефаника у селі Русові Івано-Франківської області та за кордоном — в музеях США, Аргентини, Канади, Франції.
Відзнаки
- Заслужений художник УРСР з 1989 року;
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (за 2006 рік; за серію ілюстрацій до творів Івана Франка);
- Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011);
- Народний художник України (24 серпня 2013; за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Безніско Євген Іванович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 314.
- Львівська національна академія мистецтв. Кафедра сакрального мистецтва. Випускники кафедри. 1964.
- 19 жовтня Євген Безніско святкуватиме своє 70-ліття. [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.] — zik.ua, 08.10. 2007.
- Безніско Євген Іванович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
- Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
- Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Література
- Безніско Євген Іванович // Українські радянські художники : довідник / Відповідальний редактор І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 32.;
- Безніско Євген Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 19.;
- Безніско Євген Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 54—55. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Безніско Євген Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 48. — .;
- Товкало М. Безніско Євген // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 200—201. — .;
- Безніско, Євген Іванович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Iva novich Bezni sko 19 zhovtnya 1937 Kagarlik 11 lipnya 2015 Lviv ukrayinskij hudozhnik chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1966 roku Cholovik skulptorki Teodoziyi Brizh Beznisko Yevgen IvanovichNarodzhennya19 zhovtnya 1937 1937 10 19 Kagarlik Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert11 lipnya 2015 2015 07 11 77 rokiv Lviv Ukrayina 1 PohovannyaLichakivskij cvintarKrayina SRSR UkrayinaZhanrportretNavchannyaRespublikanska hudozhnya shkola imeni Tarasa Shevchenka 1955 i Lvivskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva 1964 DiyalnistgrafikVchitelProkopenko Mikola Vasilovich Lopuhov Oleksandr Mihajlovich Selskij Roman Yulianovich i Levickij Leopold IvanovichChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi zBrizh Teodoziya MarkivnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 19 zhovtnya 1937 roku u misti Kagarliku Kiyivskoyi oblasti nini Ukrayina Pislya nimecko radyanskoyi vijni jogo sim ya pereyihala do Sambora de vin u 1950 roci zakinchiv hudozhnyu studiyu Buv uchnem Mikoli Prokopenka 1955 roku zakinchiv Respublikansku hudozhnyu serednyu shkolu imeni Tarasa Shevchenka u Kiyevi navchavsya u Oleksandra Lopuhova Protyagom 1958 1964 rokiv navchavsya na fakulteti monumentalnogo zhivopisu Lvivskogo institutu prikladnogo ta dekorativnogo mistectva de jogo vikladachami buli zokrema Roman Selskij i Leopold Levickij Diplomna robota tematichne panno na stini naftoprovodu Druzhba u selishi Kozovij kerivnik Roman Selskij ocinka vidminno Uprodovzh 1963 1999 rokiv pracyuvav na Lvivskomu hudozhnomu kombinati buv golovoyu hudozhnoyi radi u 1981 1986 rokah obimav posadu golovnogo hudozhnika Meshkav u Lvovi v budinku na vulici Ugorskij 5 kvartira 4 ta u budinku na vulici Rudnickogo 45 kvartira 8 Pomer u Lvovi 11 lipnya 2015 roku Pohovanij u Lvovi na poli 33 Lichakivskogo cvintarya TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovoyi ta knizhkovoyi grafiki monumentalno dekorativnogo mistectva Sered robit seriya Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Volodimira Lenina 1969 linogravyuri Komsomolci 20 h rokiv 1966 Yihav kozak na vijnonku 1968 Yak upav zhe vin z konya 1968 Majzhe 40 rokiv pracyuvav nad ofortami ta linoritami za motivami tvoriv Ivana Franka Mojsej 1966 1968 Smert Kayina 1969 Ivan Vishenskij 1971 Pohoron 1972 Panski zharti Botokudi Rubach usi 1974 Hristos i hrest 1986 Borislavski opovidannya 1987 90 Mezhi dobri lyudi 1995 Zahar Berkut 1998 Kamenyari Lesi Ukrayinki Lisova pisnya Orgiya 1974 1977 V katakombah 1978 Oderzhima 1982 Na poli krovi 1986 Vasilya Stefanika Strativsya Sini Pistunka usi 1979 Mezha 1988 Takozh oformiv knigi Groza Anatoliya Shiyana Kiyiv 1968 Gonta Yakova Stecyuka Lviv 1969 Avtor nizki portretiv kulturnih i gromadskih diyachiv Ukrayini Grigorij Skovoroda 1974 Yurij Drogobich 1976 Les Kurbas 1977 Markiyan Shashkevich 1986 Ivan Vagilevich 1986 Yakiv Golovackij 1986 Ivan Franko 1986 Ulyana Kravchenko 1986 Ivan Drach Rostislav Bratun Dmitro Pavlichko Fedir Strigun Teodoziya Brizh Ivan Mikolajchuk Avtoportret 2002 Jogo portret kardinala Josipa Slipogo buv podarovanij vid Lvivshini papi Ivanu Pavlovi II u 1996 roci U 1997 ta 2004 rokah pracyuvav u Chornobilskij zoni stvoriv 45 pastelej Chastina z nih zberigayetsya v Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini monumentalni tvoriPam yatnik Yuriyu Drogobichu mozayika u memorialnij kaplici zhertvam NKVS v Zolochivskomu zamku 1995 mozayika na memorialnomu cvintari Sichovih Strilciv na gori Makivci 1998 u spivavtorstvi z Yaremoyu Beznisko pam yatnik Yuriyu Drogobichu v Drogobichi 1999 u spivavtorstvi z Teodoziyeyu Brizh arhitektor Petro Smetana pam yatnik Danilu Galickomu u Volodimiri Volinskomu 2001 avtorka Teodoziya Brizh arhitektori Kostyantin Prisyazhnij S Kravcov pam yatnik na mogili knyazya Svyatoslava nepodalik Skole 2008 2012 kamenyar skulptor S Yaniv arhitektor Vasil Kamenshik Brav uchast u respublikanskih vistavkah z 1961 roku Personalni vistavki vidbulisya u Lvovi u 1966 1968 1979 1981 1995 rokah spilno z Teodoziyeyu Brizh u 1967 1973 1986 rokah Sambori u 1969 roci Ternopoli u 1978 roci Drogobichi u 1998 roci Kiyevi u 1999 2002 rokah Truskavci u 2000 roci 1986 roku vidbulasya jogo peresuvna personalna vistavka Lviv Naguyevichi Sambir Mikolayiv Roboti zberigayutsya u Lvivskij galereyi mistectv Hmelnickomu hudozhnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi u Lvovi muzeyah Ivana Franka u Lvovi ta Naguyevichah Lesi Ukrayinki u Kiyevi ta seli Kolodyazhnomu Volinskoyi oblasti Vasilya Stefanika u seli Rusovi Ivano Frankivskoyi oblasti ta za kordonom v muzeyah SShA Argentini Kanadi Franciyi VidznakiZasluzhenij hudozhnik URSR z 1989 roku Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za 2006 rik za seriyu ilyustracij do tvoriv Ivana Franka Yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2011 Narodnij hudozhnik Ukrayini 24 serpnya 2013 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Beznisko Yevgen Ivanovich Dovidnik chleniv Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 2003 S 314 Lvivska nacionalna akademiya mistectv Kafedra sakralnogo mistectva Vipuskniki kafedri 1964 19 zhovtnya Yevgen Beznisko svyatkuvatime svoye 70 littya 12 lipnya 2015 u Wayback Machine zik ua 08 10 2007 Beznisko Yevgen Ivanovich Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2011 roku 822 2011 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 serpnya 2013 roku 448 2013 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya nezalezhnosti Ukrayini LiteraturaBeznisko Yevgen Ivanovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Vidpovidalnij redaktor I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 32 Beznisko Yevgen Ivanovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 19 Beznisko Yevgen Ivanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 54 55 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Beznisko Yevgen Ivanovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 48 ISBN 5 88500 071 9 Tovkalo M Beznisko Yevgen Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 200 201 ISBN 978 966 7007 68 8 Beznisko Yevgen Ivanovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2